Ухвала суду № 85421803, 04.11.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ВІДМОВУ У ВІДКРИТТІ ПРОВАДЖЕННЯ В АДМІНІСТРАТИВНІЙ СПРАВІ

04 листопада 2019 рокуСправа № 280/5261/19 м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Семененко М.О., перевіривши матеріали позовної заяви

Державного підприємства «Дослідне господарство «Відродження» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» (72331, Запорізька область, Мелітопольський район, сел.Відродження, вул. Горького, буд. 34, код ЄДРПОУ 00724838)

до Національної академії аграрних наук України (01010, м.Київ, вул. Суворова, 9, код ЄДРПОУ 00024360)

про визнання протиправним та скасування наказу, статуту,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного підприємства «Дослідне господарство «Відродження» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» (далі - позивач) до Національної академії аграрних наук України (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 04.03.2019 за №22 «Про затвердження Статуту Державного підприємства «Дослідне господарство «Відродження» Інституту олійних культур НААН» у новій редакції» (за підписом в.о. президента М .В. Гладія).

2) визнати протиправним та скасувати статут Державного підприємства «Дослідне господарство «Відродження» Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України» (нова редакція), затверджений президентом відповідача Я.М. Гадзалом.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Дослідивши матеріали позовної заяви, необхідно зазначити, що відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п.1 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

За визначенням відповідно до п.2 ч.1 ст.4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

- хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, та просити про їх захист.

Згідно з п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви №29458/04 та №29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін «встановленим законом» у ст.6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» [див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. (…) фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Отже, поняття «суду, встановленого законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є однією з обов`язкових ознак для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватно-правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватно-правовий характер, якщо він обумовлений порушенням, або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватно-правових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, Державне підприємства «Дослідне господарство «Відродження» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» засноване на основі державної власності, перебуває у віданні Національної академії аграрних наук України, як органу управління державним майном.

Позивач оскаржує наказ Національної академії аграрних наук України «Про затвердження Статуту Державного підприємства «Дослідне господарство «Відродження» Інституту олійних культур НААН» у новій редакції» від 04.03.2019 за №22 та статут Державного підприємства «Дослідне господарство «Відродження» Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України» (нова редакція).

Однак, слід зазначити, що Національна академія аграрних наук України не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи суб`єктом при здійсненні ним публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства.

Правовий статус Національної академії аграрних наук України визначений в ст.18 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», відповідно до якої національні галузеві академії наук - Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України. Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України. Національна академія мистецтв України - це самоврядні наукові організації, засновані на державній власності, що є державними організаціями, створеними як неприбуткові державні бюджетні установи.

За змістом ст.4 Закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу" національні галузеві академії наук, здійснюючи повноваження з управління об`єктами майнового комплексу національних галузевих академій наук, забезпечують реалізацію прав держави як власника цих об`єктів, ефективно їх використовують та розпоряджаються цими об`єктами майнового комплексу у межах, визначених законодавством.

Пунктом 1 ч.2 ст.4 Закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу" до повноважень національних галузевих академії наук, крім іншого, віднесено те, що вони за погодженням з Кабінетом Міністрів України створюють, реорганізовують, ліквідовують організації, що перебувають у їх віданні, виступають засновниками підприємств із змішаною формою власності, надають дозвіл організаціям, що віднесені до їх відання, на створення підприємств, до статутних фондів яких передаються належні їм майнові права.

Правові основи управління об`єктами державної власності визначені Законом України «Про управління об`єктами державної власності», відповідно до ст. 1 якого управління об`єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів пов`язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Відповідно до положень ст.8 Закону «Про управління об`єктами державної власності» об`єкти державної власності за рішенням Кабінету Міністрів України передаються Національній академії наук України, галузевим академіям наук у безстрокове безоплатне користування.

Національна академія наук України, галузеві академії наук, яким державне майно передано в безстрокове безоплатне користування, виконують щодо цього майна функції, передбачені пунктами 1, 3-11, 14, 15, 18-38 статті 6 цього Закону, за винятком повноважень, що стосуються утворення господарських структур.

Як зазначено у п.3 ст.6 вищезазначеного Закону уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань, затверджують статути (положення) підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління, і господарських структур та здійснюють контроль за їх дотриманням.

Аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що держава делегувала Національній академії аграрних наук України повноваження щодо реалізації прав держави як власника об`єктів майнового комплексу і саме цим зумовлено виконання відповідачем покладених на нього функції, у тому числі щодо затвердження статутів (положень) підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління.

Таким чином, у спірних правовідносинах відповідач не є має статусу суб`єкта владних повноважень, не здійснює владні-управлінські функції, а в основі цього спору лежать правомочності, які виникають у зв`зку з реалізацією відповідачем прав власника державного майна, отже спір у даній справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до ч.1, 5 ст.17 Господарського кодексу України установчими документами суб`єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб`єкта господарювання.

Статут (положення) затверджується власником майна (засновником) суб`єкта господарювання чи його представниками, органами або іншими суб`єктами відповідно до закону.

Згідно з ч.1, 2 ст.65 Господарського кодексу України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу.

Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Як зазначено у п.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, за суб`єктним складом сторін та характером спірних правовідносин ця справа підлягає розгляду в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи наведене, у відкритті провадження в даній справі належить відмовити.

Згідно з ч.6 ст.170 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Згідно з даними положеннями суд роз`яснює позивачу його право на звернення з таким позовом до суду в порядку господарського судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст.19, ст.170, 241, 243, 248 КАС України, суддя -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою Державного підприємства «Дослідне господарство «Відродження» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» до Національної академії аграрних наук України про визнання протиправним та скасування наказу, статуту.

Роз`яснити позивачу його право на звернення з таким позовом до суду в порядку господарського судочинства.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч.5 ст.170 КАС України, повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повне судове рішення складено 04.11.2019

Суддя М.О. Семененко