Ухвала суду № 85421775, 06.11.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

06 листопада 2019 року СєвєродонецькСправа № 428/11384/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління МВС України в Луганській області в особі ліквідаційної комісії про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Сєвєродонецького міського суду Луганської області 03 жовтня 2019 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління МВС України в Луганській області в якому представник позивача просить суд:

1) визнати протиправною бездіяльність ГУ УМВС України в Луганській області, та Ліквідаційної комісії даного головного управління в частині:

1.1. своєчасної не видачі позивачу копії наказу про його звільнення із служби в ГУ УМВС України в Луганській області;

1.2. своєчасної не видачі позивачу дублікату трудової книжки під час його звільнення із служби в ГУ УМВС України в Луганській області;

1.3. неналежного оформлення дублікату трудової книжки позивачу, відповідно до зразка бланків трудової книжки і вкладиша до неї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 за № 301 «Про трудові книжки працівників», зі змінами внесеними, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.1994 № 131 «Про внесення змін до зразка бланка трудової книжки», наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників»;

1.4. не виплати позивачу його заробітної плати в серпні 2014 року в сумі 4499,48 грн;

1.5. не повної виплати позивачу його заробітної плати у вересні та жовтні 2014 року в сумі 5192,26 грн;

1.6. не виплати позивачу відпускних за 2014 рік в сумі 4499,28 грн;

1.7. не виплаті позивачу заробітної плати за вимушений прогул в період із 07 жовтня 2014 року по 28 листопада 2018 року, тобто 24 місяця та 21 день, що складає: 24 x 4499,48 грн = 107998,52 грн, та за 21 день розрахунок 4499,48 : 31 = 145,14 x 21 = 3048,00 грн. Всього: 4499,48 + 8691,74 + 3048,00 =11739,74 + 107998,52 = 124237,76 (сто двадцять чотири тисячі двісті тридцять сім гривень 76 коп.);

2) зобов`язати ліквідаційну комісію ГУ УМВС України в Луганській області:

2.1. видати позивачу належно оформлений дублікат трудової книжки відповідно до зразка бланків трудової книжки і вкладиша до неї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 за № 301 «Про трудові книжки працівників», зі змінами внесеними, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.1994 № 131 «Про внесення змін до зразка бланка трудової книжки», наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», із записом, про звільнення його із служби в ГУ УМВС України в Луганській області. Рахувати днем звільнення позивача 28 листопада 2018 року - день видачи йому трудової книжки та наказу про звільнення;

2.2. видати позивачу копію наказу про його звільнення із служби в ГУ УМВС України в Луганській області від 28 листопада 2018 року;

2.3. виплатити позивачу його заробітну плату за липень 2014 року в сумі 4499,48 грн;

2.4. провести повну виплату позивачу його середнього заробітку за серпень та вересень 2014 року в сумі 5192,26 грн;

2.5. виплатити позивачу заробітну плату за вимушений прогул в період із 07 жовтня 2014 року по 28 листопада 2018 року, тобто за 24 місяця та 21 день, що складає: 24 x 4499,48 грн = 107998,52 грн, та за 21 день розрахунок 4499,48 : 31 = 145,14 x 21 = 3048,00 грн на загальну суму: 8691,74 + 3048,00 = 11739,74 + 107998,52 = 119738,28 грн.

Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 08 жовтня 2019 2019 року справу № 428/11384/19 (провадження № 2а/428/2563/2019) за адміністративним позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління МВС України в Луганській області в особі ліквідаційної комісії про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.

До Луганського окружного адміністративного суду зазначена адміністративна справа надійшла 01.11.2019.

Відповідно до частини другої статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне прийняти до провадження вказану адміністративну справу.

Перевіривши матеріали адміністративного позову, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв`язку з чим її слід залишити без руху.

Відповідно до пунктів 2, 4, 5, 8, 11 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:

- повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника (частина шоста статті 160 КАС України).

Як слідує із позовної заяви, у порушення пункту 2 частини п`ятої та частини шостої статті 160 КАС України, представником позивача у позовній заяві зазначені неповні ідентифікаційні данні свої та відповідача, а саме: не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків представника позивача за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України, ідентифікаційний код юридичної особи відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв`язку з відповідачем, його офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, а в разі, якщо ці данні не відомі - письмово про це не повідомлено.

Крім того, вивченням позовної заяви встановлено, що представником позивача в позовній заяві зазначений як відповідач - Головне управління МВС України в Луганській області в особі ліквідаційної комісії, а позовні вимоги сформовані до ГУ УМВС України в Луганській області.

Однак в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань інформації відносно таких юридичних осіб як «Головне управління МВС України в Луганській області» та «ГУ УМВС України в Луганській області» не міститься, тобто юридичних осіб за такими назвами не існує.

Суд звертає увагу представника позивача, що згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань повним найменування юридичної особи відповідача є «Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області», скороченим - «ГУМВС України у Луганській області».

Крім того, з огляду не вище викладене, вбачається, що позовні вимоги відповідно звернені до не існуючої юридичної особи, а саме: «ГУ УМВС України в Луганській області».

Також у позовній заяві всупереч пункту 11 частини п`ятої статті 160 КАС України відсутнє власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

З огляду позовних вимог вбачається, що представником позивача звернено до суду вимоги про визнання протиправною бездіяльність ГУ УМВС України в Луганській області, та Ліквідаційної комісії даного головного управління в частині не виплати позивачу відпускних за 2014 рік в сумі 4499,28 грн та виплати позивачу його заробітної плати за липень 2014 року в сумі 4499,48 грн.

При цьому в тексті позовної заяви при викладі обставин, якими представник позивача обґрунтовує свої вимоги, він зазначає, що позивач не отримав компенсацію за відпустку за 2014 рік, що складає 4499,48 грн.

Тобто по суті представником позивача порушується в позовних вимогах питання про виплату компенсації за невикористану відпустку за 2014 рік.

Таким чином, вище вказана позовна вимога викладена некоректно.

При цьому представником позивача не вказуються обставини щодо компенсації за невикористану відпустку за 2014 рік, що складає 4499,48 грн, не зазначено кількість днів не використаної відпустки, не наведено розрахунок суми компенсації.

Отже, позивачу необхідно надати адміністративний позов, оформлений у відповідності з нормами статей 160, 161 КАС України, зазначивши правильну назву юридичної особи відповідача, звернувши позовні вимоги до належного відповідача, визначивши всі відомості відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України відносно учасників справи, зазначивши обставини щодо компенсації за невикористану відпустку за 2014 рік, узгодивши зміст позовних вимог з викладом обставин, якими представник позивача обґрунтовує свої вимоги, зазначивши власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Частиною третьою статті 6 Закону України № 3674-VI визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзац другий частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI).

Системний аналіз частини першої статті 5 та частини другої статті 245 КАС України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою немайнового характеру (аналогічну правову позицію щодо сплати судового збору висловлено у постанові Верховного Суду України від 14 березня 2017 року по справі № П/800/559/16 (№ рішення в ЄДРСР 65680258) та постанові Верховного Суду від 28 лютого 2018 року по справі № 800/473/17 (№ рішення в ЄДРСР 72525464).

Станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1921,00 грн. Отже, за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру у 2019 році сплачується судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Позивачем не надано до суду документ про сплату судового збору, проте у позовній заяві позивач зазначає, що він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Враховуючи те, що вимоги позивача про: 1) визнання протиправною бездіяльність ГУ УМВС України в Луганській області, та Ліквідаційної комісії даного головного управління в частині: своєчасної не видачі позивачу копії наказу про його звільнення із служби в ГУ УМВС України в Луганській області; своєчасної не видачі позивачу дублікату трудової книжки під час його звільнення із служби в ГУ УМВС України в Луганській області; не належного оформлення дублікату трудової книжки позивачу, відповідно до зразка бланків трудової книжки і вкладиша до неї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 за № 301 «Про трудові книжки працівників», зі змінами внесеними, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.1994 № 131 «Про внесення змін до зразка бланка трудової книжки», наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників»; не виплаті позивачу заробітної плати за вимушений прогул в період із 07 жовтня 2014 року по 28 листопада 2018 року, тобто 24 місяця та 21 день, що складає: 24 x 4499,48 грн = 107998,52 грн, та за 21 день розрахунок 4499,48 : 31 = 145,14 x 21 = 3048,00 грн; 2) зобов`язання ліквідаційної комісії ГУ УМВС України в Луганській області: видати позивачу належно оформлений дублікат трудової книжки відповідно до зразка бланків трудової книжки і вкладиша до неї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 за № 301 «Про трудові книжки працівників», зі змінами внесеними, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.1994 № 131 «Про внесення змін до зразка бланка трудової книжки», наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», із записом, про звільнення його із служби в ГУ УМВС України в Луганській області. Рахувати днем звільнення позивача 28 листопада 2018 року - день видачи йому трудової книжки та наказу про звільнення; видати позивачу копію наказу про його звільнення із служби в ГУ УМВС України в Луганській області від 28 листопада 2018 року; виплатити позивачу заробітну плату за вимушений прогул в період із 07 жовтня 2014 року по 28 листопада 2018 року, тобто за 24 місяця та 21 день, що складає: 24 x 4499,48 грн = 107 998,52 грн, та за 21 день розрахунок 4499,48 : 31 = 145,14 x 21 = 3048,00 грн; не є вимогами про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, оскільки підпадають під поняття щодо оскарження дій суб`єкта владних повноважень, позивач не звільнений від сплати судового збору за звернення до суду з такими позовними вимогами.

Зазначена правова позиція суду узгоджується з правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16, в якій Велика Палата дійшла висновку про те, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати. Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях (номер рішення в ЄДРСР 79684987).

В позовній заяві представником позивача заявлено 9 позовних вимог немайнового характеру та 3 вимоги майнового характеру, п`ять позовних вимог є похідними (вимоги щодо зобов`язання відповідача вчинити певні дії), при цьому лише позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність відповідача в частині: не виплати позивачу його заробітної плати в серпні 2014 року в сумі 4499,48 грн; не повної виплати позивачу його заробітної плати в вересні та жовтні 2014 року в сумі 5192,26 грн; не виплати позивачу відпускних за 2014 рік в сумі 4499,28 грн; зобов`язання відповідача виплати позивачу його заробітну плату за липень 2014 року в сумі 4499,48 грн; провести повну виплату середнього заробітку за серпень та вересень 2014 року в сумі 5192,26 грн; підпадають під дію пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.

З урахуванням вище наведеного, позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру (пункти 1.1., 1.2., 1.3. позовних вимог) та одну вимогу майнового характеру (пункт 2.5. позовних вимог), які не підпадають під дію положень пункту 1 частини першої статті 5 Закону№ 3674-VI), судовий збір за подання до адміністративного суду позову з такими вимогами становить 4184,07 грн = 3073,60 грн (768,40 грн х 3 вимоги немайнового характеру) + 1110,47 грн (111046,52 грн (107998,52 грн + 3048,00 грн) х 1%).

Таким чином, у відповідності до вимог статті 4 Закону № 3674-VI позивачу слід надати суду документ про сплату судового збору в розмірі 4184,07 грн.

Згідно з частиною четвертою статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Також суд зазначає, що відповідно до частин першої, другої, четвертої, п`ятої статті 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до вимог пунктів 5.26, 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Підпис відповідальної особи на документі засвідчують відбитком печатки організації. Згідно з пунктом 4.5 ДСТУ 4163-2003 у документах, що їх оформлюють на двох і більше сторінках, реквізити 26 - відбиток печатки, 27 - відмітка про засвідчення копії проставляють після тексту (21).

Однак в порушення частини четвертої статті 161 КАС України позивачем до матеріалів справи не додано належним чином засвідчених копій паспорту позивача громадянина України та довідки про присвоєння ідентифікаційного коду.

Стосовно позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльність ГУ УМВС України в Луганській області, та Ліквідаційної комісії даного головного управління в частині не належно оформлення дублікату трудової книжки позивачу, відповідно до зразка бланків трудової книжки і вкладиша до неї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 за № 301 «Про трудові книжки працівників», зі змінами внесеними, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.1994 № 131 «Про внесення змін до зразка бланка трудової книжки», наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).

Згідно з частинами першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 КАС України).

У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (частина перша статті 123 КАС України).

В позовній заяві позивач при викладі обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги, зазначає, що трудову книжку отримав 28 листопада 2018 року.

Отже, позивач дізнався про порушення свої прав в частині не належного оформлення дублікату трудової книжки з дня її отримання, а саме: з 28 листопада 2018 року.

З огляду на положення частини п`ятої статті 122 КАС України, суд дійшов висновку, що позивач мав право оскаржити дії відповідача протягом місяця з дня, коли він дізнався про існування порушеного свого права, тобто, з 28 листопада 2018 року.

Натомість позивач звернувся до суду з даним позовом тільки 03 жовтня 2019 року, тобто, з пропуском строку звернення до адміністративного, визначеного частиною другою статті 122 КАС України, більш ніж на 11 місяців.

Таким чином, представнику позивача необхідно подати обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду з даною позовною заявою разом з доказами поважності причин пропуску такого строку.

Також оглядом позовної заяви встановлено, що представником позивача в позовній заяві заявлене клопотання про витребування доказів у відповідача.

Вимоги до клопотання про витребування доказів визначені в статті 80 КАС України.

Як слідує із поданого клопотання вбачається, що клопотання викладене з порушенням вимог статті 80 КАС України, а саме: представник позивача не вказує яким чином докази, які він просить витребувати, може спростувати або підтвердити наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, які обставини можуть підтвердити витребувані докази, або аргументи, які вони можуть спростувати; які заходи позивач або представник позивача вжили для отримання цих доказів самостійно, або докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цих доказів.

Таким чином, представнику позивача необхідно подати обґрунтоване клопотання про витребування доказів з разом із зазначенням заходів вжитих для отримання цих доказів самостійно, або докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цих доказів.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимоги статей 160, 161 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом семи днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, позовна заява ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 належить залишенню без руху з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Адміністративну справу прийняти до провадження.

Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду:

- уточненої позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог статей 160, 161 КАС України;

- обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом разом з доказами поважності причин пропуску такого строку;

- належним чином засвідчених копій паспорту позивача громадянина України та довідки про присвоєння ідентифікаційного коду;

- обґрунтованого клопотання про витребування доказів з разом із зазначенням заходів вжитих для отримання цих доказів самостійно, або доказів вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цих доказів;

- документу про сплату судового збору в розмірі 4184,07 грн, сплаченого за такими реквізитами:

Отримувач коштів - УК у м.Сєвєродон./Луг.окр.адм.суд/22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37944909;

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);

Код банку отримувача (МФО) - 899998;

Рахунок отримувача - UA838999980000034312206084029;

Код класифікації доходів бюджету - 22030101;

Призначення платежу - *; 101;_____(реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ позивача), Луганський окружний адміністративний суд.

У разі ненадання вищевказаних документів позовна заява буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.

Копію даної ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

СуддяК.О. Пляшкова