Рішення № 85421717, 31.10.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

31 жовтня 2019 року м. Ужгород№ 260/1180/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Луцович М.М.

при секретарі судових засідань - Симканич Ю.В.

та осіб, що беруть участь у справі:

позивач - ОСОБА_1

представник позивача - Лаврентьев Ю.Г. ;

представника відповідача - Радь О.І.;

третя особа - ОСОБА_3 ;

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області, де третя особа без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_3 про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області, де позивачем в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача зазначено ОСОБА_3 про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що громадянину Азербайджану - позивачеві було продовжено до 08.12.2018 р. строк тимчасового проживання в Україні, 29.11.2018 р. позивач знявся з реєстрації по місцю проживання та виїхав за межі території України, 04.12.2018 р. звернувся до відповідача із заявою про оформлення посвідки про тимчасове проживання на території України, однак позивачеві було відмовлено у прийнятті заяви про оформлення посвідки на тимчасове проживання. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.03.2019 р., яке набуло законної сили 23.05.2019 р. було зобов`язано відповідача прийняти та розглянути заяву позивача на отримання посвідки на тимчасове проживання. Згідно рішення суду та з метою возз`єднання з сім`єю позивач повторно надав до відповідача заяву та пакет документів. Однак, відповідачем згідно рішення від 29.07.2019 р. було відмовлено позивачеві в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання, у зв`язку з порушенням 15-ти денного строку подання документів для отримання відповідної посвідки. Позивач та представник позивача наголошували, що оскаржуване рішення відповідача від 29.07.2019 р. є протиправним, у зв`язку з тим, що було порушено право позивача на возз`єднання з сім`єю, зокрема дружиною та малолітньою донькою. Позивач зазначає, що з моменту в`їзду на територію України 03.12.2018 р. згідно закордонного паспорта від 25.01.2017 року позивач мав право законно перебувати на території України. Таким чином, позивач та представник позивача у судовому засіданні просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову в повному обсязі, вказавши на те, що оскільки позивач звернувся до відповідача із заявою та пакетом документів для оформлення посвідки на тимчасове проживання за три дні до закінчення встановленого строку перебування в Україні, що є порушенням строків визначених п. 17 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 322, відтак позивачеві було відмовлено у продовженні дії посвідки на тимчасове проживання в Україні.

Третя особа в судовому засіданні просила позовні вимоги задовольнити з мотивів викладених у позовній заяві.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача та третьої особи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно рішення Закарпатського окружного адміністративного суду 11 березня 2019 року у справі №260/1400/18, яке набуло законної сили 23 травня 2019 року, позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області було задоволено та зобов`язано Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області прийняти та розглянути заяву громадянина Азербайджану ОСОБА_1 на отримання посвідки на тимчасове проживання та розглянути пакет документів разом з клопотанням дружини громадянки України ОСОБА_3 про оформлення посвідки на тимчасове проживання чоловіку громадянину Азербайджану ОСОБА_1 .

Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС Україна судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідач надіслав до позивача лист від 18.07.2019 року, згідно якого на виконання Постанови про відкриття виконавчого провадження №59547178 від 15.07.2019 р. просив звернутися до Головного управління ДМС України в Закарпатській області щодо обміну посвідки на тимчасове проживання та надати визначений перелік документів (а.с. 24).

Так, позивач повторно подав до відповідача заяву про продовження дії посвідки та відповідні документи. Однак за наслідками розгляду заяви позивача та доданих документів, 29.07.2019 року Головним управлінням ДМС України в Закарпатській області було прийнято рішення про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Підстави та порядок оформлення посвідки на тимчасове проживання в Україні встановлені Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» № 5492-VI, Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» №3773-VІ (далі - Закон № 3773-VI), Порядком оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 322.

Відповідно до ст. 2 Закону № 3773-VI іноземці та особи без громадянства мають ті ж права і свободи та виконують ті ж обов`язки, що і громадяни України, якщо інше не передбачено Конституцією, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України.

Іноземці та особи без громадянства є рівними перед законом незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, інших обставин.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 3773-VI іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Статтею 5-5 Закону № 3773-VI врегульовано порядок прийняття заяви про оформлення або продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання, зокрема, іноземець або особа без громадянства подає заяву про оформлення або продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання та відповідні документи, визначені цим Законом та Кабінетом Міністрів України, особисто або через свого представника на підставі довіреності до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" і ч. 18 ст. 5 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 322 було затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання (далі - Порядок).

Згідно п. 16 Порядку документи для оформлення посвідки (у тому числі замість втраченої або викраденої), її обміну подаються до державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, центру надання адміністративних послуг (далі - уповноважений суб`єкт) та територіальних органів/територіальних підрозділів ДМС за місцем проживання іноземця або особи без громадянства.

Так, відповідно до вимог п. 17 Порядку документи для оформлення посвідки подаються не пізніше ніж за 15 робочих днів до закінчення встановленого строку перебування в Україні.

Відповідно до п. 19 Порядку у разі закінчення строку дії посвідки документи для її обміну можуть бути подані не пізніше ніж за 15 робочих днів до дати закінчення строку її дії. У такому випадку посвідка, що підлягає обміну, після прийому документів повертається особі та здається нею під час отримання нової посвідки.

Згідно п. 21 Порядку працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта під час приймання документів від іноземця або особи без громадянства перевіряє повноту поданих іноземцем або особою без громадянства документів, зазначених у пунктах 32, 33 і 39 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства, своєчасність їх подання, наявність підстав для оформлення та видачі посвідки, наявність відмітки про перетинання державного кордону чи продовження строку перебування або наявність документа, що підтверджує законність перебування іноземця або особи без громадянства в Україні, звіряє відомості про іноземця або особу без громадянства, зазначені в паспортному документі іноземця або документі, що посвідчує особу без громадянства, з даними, що містяться в заяві-анкеті.

У разі виявлення факту подання документів не в повному обсязі або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС, уповноважений суб`єкт інформують іноземця або особу без громадянства про відмову в прийнятті документів із зазначенням підстав такої відмови. За бажанням іноземця або особи без громадянства відмова надається у письмовій формі.

Іноземець або особа без громадянства мають право повторно звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта в разі зміни або усунення обставин, у зв`язку з якими їм було відмовлено в прийнятті документів, за умови дотримання строків, визначених пунктами 17 і 19 цього Порядку.

Пунктом 61 Порядку визначені підстави для відмови в оформленні та видачі посвідки.

Так, відповідно до вимог пп. 6 п. 61 Порядку територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС відмовляє іноземцю або особі без громадянства в оформленні або видачі посвідки, у разі, коли іноземцем або особою без громадянства подано не в повному обсязі або з порушенням строків, визначених пунктами 17 і 18 цього Порядку, документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі посвідки.

Як встановлено в ході розгляду справи по суті, позивач на виконання рішення суду повторно звернувся до відповідача із заявою від 04.12.2018 року та пакетом документів для оформлення посвідки на тимчасове проживання, у зв`язку із закінченням 08.12.2018 року дії посвідки на тимчасове проживання в Україні ТР064644.

Таким чином, позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою та пакетом документів за три робочі днів до закінчення встановленого строку перебування в Україні, тобто з порушенням строків визначених п. 17 Порядку.

Згідно вимог ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 3 Закону № 3773-VI Іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Таким чином, з метою обміну посвідки на тимчасове проживання, строк дії якої закінчився 08.12.2018 р., позивач зобов`язаний був дотримуватися строків визначених п. 17 Порядку та подати до відповідача заяву та необхідні документи не пізніше ніж за 15 робочих днів до дати закінчення строку дії посвідки.

З огляду на викладене, суд приходить висновку, що у зв`язку тим, що позивач подав заяву та пакет документів для обміну посвідки на тимчасове проживання на території України з порушенням строків визначених п. 17 Порядку, відтак відповідачем було правомірно, у відповідності до вимог пп. 6 п. 61 Порядку винесено рішення від 29.07.2019 року про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 241, ч. 3 ст. 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області (вул. Грибоєдова, буд. 12а, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 37809328), де третя особа без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

2. Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строки визначені ст. 295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається у відповідності до вимог п. 15.5 ч. 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України.

СуддяМ.М. Луцович

Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України рішення суду у повному обсязі складено та підписано 05.11.2019 року.