Ухвала суду № 85421071, 06.11.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

06 листопада 2019 року Справа 160/10867/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Захарчук – Борисенко Н.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Комунального підприємства «Підсобне сільське господарство» Дніпропетровської обласної ради» до Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальний заклад «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» Дніпропетровської обласної ради» про визнання протиправним та скасування п.6 рішення Дніпропетровської міської ради V скликання №130/4 від 27.09.2006,-

ВСТАНОВИВ:

04.11.2019 Комунальне підприємство «Підсобне сільське господарство» Дніпропетровської обласної ради» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальний заклад «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» Дніпропетровської обласної ради», в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати п.6 рішення Дніпропетровської міської ради V скликання №130/4 від 27.09.2006 року – в частині визнання Акту від 04.12.1957 року на право користування землею для ведення товарного виробництва, площею 585,7 га, виданий Ігренській психлікарні виконавчим комітетом Дніпропетровської районної Ради депутатів трудящих таким, що втратив чинність як таке, що не відповідає вимогам Закону та порушує охоронювані Законом інтереси комунального підприємства «Підсобне сільське господарство «Дніпропетровської обласної ради».

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено вимоги до позовної заяви.

Згідно із приписами ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Частиною 2 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

З матеріалів справи видно, що 21.12.2016 Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська було ухвалене рішення по справі № 200/20356/16-а за позовом КП «Підсобне сільське господарство» Дніпропетровської обласної ради» до Дніпровської міської ради, тертя особа - Дніпровська клінічна психіатрична лікарня «Дніпровської обласної ради» про визнання незаконним та скасування рішення, а саме визнано протиправним та скасовано п. 6 рішення Дніпровської міської ради № 131/4 від 27.09.2006 року в частині визнання акту на право користування землею від 04.12.1957 таким, що втратив чинність, виданого Ігренській психіатричній лікарні виконавчим комітетом Дніпропетровської районної Ради депутатів трудящих, яке набрало законної сили 16.01.2017 року.

Отже, на сьогоднішній день існують два рішення Дніпропетровської міської ради, прийняті в один день 27.09.2006 року № 130/4 та № 131/4, які містять приписи щодо визнання акту на право користування землею 04.12.1957 року таким, що втратив чинність (п. 6), але одне з них в частині цих приписів визнано протиправним та скасоване (№ 131/4), а інше ні.

Позивач у тексті адміністративного позову зазначив, що дізнався про існування оскаржуваного рішення Дніпропетровської міської ради №130/4 від 27.09.2006 лише 26.09.2019, однак доказів на підтвердження даного не надав.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про пропущення шестимісячного строку звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою.

Подана позовна заява та долучені до неї документи не містять відомостей поважності причин пропуску строку звернення до суду і не дають можливості встановити, чи є підстави для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

За таких обставин вважаю за необхідне залишити без руху подану позовну заяву з наданням часу для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Комунального підприємства «Підсобне сільське господарство» Дніпропетровської обласної ради» до Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальний заклад «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» Дніпропетровської обласної ради» про визнання протиправним та скасування п.6 рішення Дніпропетровської міської ради V скликання №130/4 від 27.09.2006 - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання (вручення) цієї ухвали шляхом надання до суду:

- письмових обґрунтувань причин пропуску строку звернення до суду та, за необхідності, клопотання про поважність причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом та поновлення такого строку для звернення до суду.

Копію даної ухвали направити особі, яка звернулась до суду із позовною заявою.

Попередити позивача про наслідки невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили в порядку ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко