Ухвала суду № 85420983, 06.11.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову в задоволенні заяви про відвід судді

м. Вінниця

06 листопада 2019 р. Справа № 120/2948/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні заяву про відвід головуючого судді Чернюк Алли Юріївни в адміністративній справі за позовом Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду ( головуючий суддя Чернюк А.Ю. ) знаходиться адміністративна справа за позовом Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

24.10.2019 року на адресу суду від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді, яка вмотивована наявністю у неї сумніву щодо неупередженості та об`єктивності судді під час вирішення питання про визнання поважними причин пропуску позивачем строку звернення до суду. Зокрема зазначає, що суд, ухвалою від 18.09.2019 року, залишив без руху позовну заяву Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів та встановив строк для усунення недоліків, шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності пропуску цього строку. Ухвалою від 10.10.2019 року судом визнано поважними причини пропуску строку звернення позивача до суду та поновлено такий строк. Як причину пропуску строку звернення до суду позивачем зазначено відсутністьфінансування на сплату судового збору. При цьому, заявниця зазначає, що зі змісту ухвали суду від 10.10.2019 року не вбачається, що позивач надав докази в підтвердження зазначених ним поважних причин пропуску строку звернення до суду і не вбачається, що суддя Чернюк А.Ю. дослідила такі докази. З огляду на викладене, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 вважає, що суд при вирішенні питання про визнання поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду та поновлення такого строку діяв необ`єктивно та упереджено, в силу чого, з підстав визначених п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України, просить відвести суддю Чернюк А.Ю. від розгляду адміністративної справи № 120/2948/19-а.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 28.10.2019 року зупинено провадження у справі до вирішення питання про відвід іншим суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду заяви про відвід судді Чернюк А.Ю. визначено суддю Мультян Марину Бондівну.

Ухвалою від 29.10.2019 року відмовлено в задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відвід судді Чернюк А.Ю. Адміністративну справу № 120/2948/19 - а передано для продовження розгляду.

04.11.2019 року на адресу суду від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 повторно надійшла заява про відвід судді Чернюк А.Ю. Обґрунтовуючи вказану заяву відповідач вказала, що 22.10.2019 року вона звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду із заявою про відвід судді Чернюк А.ІО. від участі в розгляді справи № 120/2948/19-а. Ухвалою суду від 29.10.2019 року відмовлено в задоволенні заявленого відводу, оскільки, як було встановлено при розгляді відповідної заяви про відвід, така заява розглядалась із підстав незгоди заявника із процесуальним рішенням судді. Однак, відповідач зазначає, що вона не заявляла відвід судді з підстав незгоди із процесуальним рішенням, а заявила відвід з тих підстав, що суддя Чернюк А.Ю. без дослідження жодного доказу, якими позивач обґрунтовував та підтверджував поважність причини пропуску процесуального строку звернення до суду, не відобразивши такі докази в ухвалі суду, не надавши їм правової оцінки, повністю прийняла позицію позивача, безпідставно визнавши поважними названі позивачем причини пропуску строку звернення до суду з позовом, чим створила уяву про відсутність таких доказів та надання їм необ`єктивної переваги судом, закріпивши преюдицію таких доказів і обставин, які нібито ними підтверджуються.

Заявник ( відповідач ОСОБА_1 ) вказує, що зміст ухвали від 10.10.2019 року не містить посилань на жодні відповідні та належні докази в підтвердження наявності обставин поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду

З огляду на викладене, ФОП ОСОБА_1 . вважає, що суд при вирішенні питання про визнання поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду та поновлення такого строку діяв необ`єктивно та упереджено, викликавши у відповідача сумнів в неупередженості та об"єктивності судді, в силу чого, з підстав визначених п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України, просить відвести суддю Чернюк А.Ю. від розгляду адміністративної справи №120/2948/19-а.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 05.11.2019 заяву відповідача про відвід судді Чернюк А.Ю. визнано необґрунтованою, а справу передано для вирішення питання про відвід в порядку, встановленому статтею 31 КАС України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду заяви про відвід судді Чернюк А.Ю. визначено суддю Заброцьку Людмилу Олександрівну.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Ознайомившись з заявою про відвід судді Чернюк А.Ю. в даній адміністративній справі, з"ясувавши підстави для заявленого відводу та мотиви в його обгрунтування, суд зазначає таке.

Частиною 1 ст. 36 КАС України встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Частиною 4 вказаної статті передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно, думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Як підставу для відводу судді Чернюк А.Ю. відповідач зазначає п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України, а саме наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. При цьому відповідач зазначає, що дії судді при вирішенні питання про поновлення позивачу строку звернення до суду викликають у відповідача сумнів в неупередженості та об`єктивності судді, оскільки суддя задовольнила відповідне клопотання позивача та поновила строк звернення до суду не дослідивши при цьому жодного доказу на підтвердження поважності причин такого пропуску, не відобразивши такі докази в ухвалі про відкриття провадження у справі, не надала їм правової оцінки та повністю прийняла позицію позивача, безпідставно, на думку відповідача, визнавши поважними названі позивачем причини пропуску строку звернення до суду.

Оцінюючи вказані доводи, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншим законом.

Згідно з положеннями частини 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Пунктом 5 частини 1 ст. 170 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Як видно з матеріалів справи, до клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду додано ряд доказів, а саме: копія повідомлення про направлення коштів на фінансування витрат зі сплати судового збору від 19.08.2019 за № 02/20-342/10 та копія банківської виписки про надходження коштів по рахунках від 19.08.2019 року ( а.с. 24 - 29 ).

На думку суду, те, що в тексті ухвали від 10.10.2019 року не зазначено ці докази, ніяким чином не свідчить про те, що вказані докази не досліджувались суддею разом з клопотанням та їм не надавалась оцінка при прийнятті рішення про поновлення позивачу строку звернення до суду.

Частиною першою статті 241 КАС України визначено, що судовими рішеннями є: ухвали, рішення та постанови.

Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал (ч. 2 ст. 241 КАС України).

Отже, рішення судді Чернюк А.Ю. у формі ухвали від 10.10.2019 про поновлення позивачу пропущеного строку звернення до суду за своєю суттю є судовим рішенням з процесуального (процедурного) питання.

Суд також зазначає, що вирішення питання про відкриття провадження у справі, перевірка дотримання строків звернення до суду, а також встановлення причин пропуску строку звернення до суду та їх поважності є дискреційними повноваженнями суду.

Водночас в силу приписів ч. 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Відповідно до статті 294 КАС України ухвала суду першої інстанції про поновлення строку звернення до суду окремо від рішення суду не оскаржується, а положеннями ч. 3 ст. 293 КАС України передбачено, що заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Отже, формою реалізації незгоди учасника справи з процесуальними рішеннями судді, навіть якщо такі процесуальні рішення не можуть бути оскаржені окремо від рішення суду, є подання апеляційної чи касаційної скарги в порядку, встановленому законом.

Разом з тим, суд зауважує, що факт прийняття позовної заяви до розгляду та поновлення позивачу строку звернення до суду не є перешкодою для дослідження судом, в разі необхідності, питання щодо дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду після відкриття провадження у справі.

Суд звертає увагу, що згідно з положеннями пункту 3 частини 3 ст. 44 КАС України учасники справи ( зокрема відповідач ) мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

А відповідно до положень частини 4 ст. 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначені положення узгоджуються з нормами п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України щодо підстав залишення позову без розгляду.

Підсумовуючи наведене суд зазначає, що незгода учасника справи з процесуальними діями та рішеннями судді ( щодо оцінки доказів, мотивованості судового рішення тощо ) сама собою не може бути підставою для відводу, адже в іншому разі це може стати приводом для зловживання недобросовісним учасником своїми процесуальними правами на шкоду правосуддю та правам інших учасників процесу, використовуватись як механізм затягування розгляду справи та усунення від її розгляду судді лише з тих мотивів, що учасник не погоджується з його (її) рішеннями у зв`язку з розглядом справи.

Також суд зауважує, що головна мета відводу - гарантувати безсторонність суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

У рішенні від 09 листопада 2006 року в справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед іншого, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).

Стосовно об`єктивного критерію суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункт 52).

При цьому особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», п. 42).

Відтак не може бути підставою для відводу заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджена жодними належними і допустимими доказами.

Натомість відповідач, заявляючи відвід судді, не надав доказів на підтвердження обставин, які б об`єктивно викликали обґрунтовані сумніви в неупередженості судді. Водночас зазначені у заяві доводи полягають виключно у незгоді відповідача з процесуальними діями та рішеннями судді при вирішенні процедурних питань ( зокрема, наданні відповідачем оцінки ухвали суду від 10.10.2019 року щодо її мотивованості та обгрунтованості, непогодженням відповідача з оцінкою доказів, що здійснена судом при вирішенні питання про поновлення строку звернення до суду), що в силу вимог закону не може бути самостійною підставою для відводу.

Отже, наведені відповідачем обставини в обґрунтування заяви про відвід судді Чернюк А.Ю. не дають підстав для висновку про необ`єктивне ставлення судді до сторін в справі, упередженість чи зацікавленість в результаті розгляду справи. Наведені відповідачем твердження не є об`єктивно обґрунтованими та базуються виключно на припущеннях відповідача та незгоді з процесуальними діями та рішеннями суду.

Керуючись ст.ст. 36, 37, 39, 40, 41, 248, 256, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

Відмовити у задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відвід судді Чернюк Алли Юріївни в адміністративній справі за позовом Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Адміністративну справу передати для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна