Ухвала суду № 85420969, 05.11.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про відмову у закритті провадження

м. Вінниця

05 листопада 2019 р. Справа № 120/2280/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Маслоід Олену Степанівну,

за участю:

секретаря судового засідання: Ніконової Тетяни Василівни

представника позивача: Тиховського Миколи Олеговича

представника відповідача: Корнійчука Дмитра Анатолійовича

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження клопотання про закриття провадження в адміністративній справі:

за позовом: Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (вул. Келецька, б. 63, м. Вінниця, 21027)

до: Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області (вул. Мічуріна, б. 12, с. Агрономічне, Вінницький р-н., Вінницька обл., 23227)

за участю третіх осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 )

про: визнання протиправними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративний позов Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (далі - позивач) до Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області (далі - відповідач) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (далі - треті особи) про визнання протиправними та скасування рішень.

22.10.2019 року з вх. № 50293 відповідачем через канцелярію суду подано клопотання про закриття провадження у даній справі. Клопотання мотивоване тим, що рішенням відповідача від 07.04.2017 року № 31, 32 та 33 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою третім особам надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою. Тобто у даній справі порушуються права та інтереси цих осіб, відповідно наявний спір про право на земельну ділянку, тобто предметом спору є цивільне право. яке підлягає врегулюванню на підставі норм Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а тому підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства. Додатково представник відповідача зазначає, що не є публічно-правовим спір між органами державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб`єктом владних повноважень) як суб`єктом публічного права та суб`єктом приватного права - фізичною особою чи юридичною особою, в якому управлінські дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку - це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб`єкт публічного права. Додатково до цього клопотання відповідач додав судову практику, яка склалась з аналогічних спорів у Вінницькому окружному адміністративному суді.

У судовому засіданні 05.11.2019 року представник відповідача вказане клопотання підтримав та просив задовольнити. Представник позивача заперечував щодо задоволення цього клопотання.

Вирішуючи питання про закриття провадження у даній справі, суд виходив з наступного.

У відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 44 КАС України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Суд закриває провадження у справі, у випадках, визначених ч. 1 ст. 238 КАС України, зокрема, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства;

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з метою оскарження рішень 17 сесії 7 скликання відповідача від 07.04.2017 року № 31, 32 та 33, якими третім особам надано дозвіл на розробку проекту землеустрою. При цьому, вказані рішення позивач оскаржує не у приватноправовому полі регулювання, а як рішення суб`єкта повноважень, з огляду на наявність повноважень та відповідної компетентності відповідача на прийняття таких рішень.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Предметом розгляду даної справи є оскарження рішень суб`єкта владних повноважень. При цьому, відповідач у правовідносинах, що склалися, діяв, не як приватноправова особа, яка розпоряджається майном, а як суб`єкт владних повноважень - розпорядник земельними ділянками. Крім того, суд звертає увагу, що прийнятими рішеннями відповідача треті особи не набувають у власність земельні ділянки, а для них лише створено передумови для виникнення такого права. У цьому контексті суд звертає увагу, що надання відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою є одним з етапів погодження і оформлення документів, які відповідно до вимог чинного законодавства є необхідними для прийняття компетентним органом рішення про набуття громадянами земель у власність. В свою чергу, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття позитивного рішення про надання її у власність, оскільки процес передачі земельної ділянки громадянам у власність є стадійним, зокрема, першою стадією якого є надання уповноваженим органом дозволу на розробку проекту землеустрою. У даному випадку, мова йдеться про інтереси третіх осіб шодо можливості отримання у власність земельні ділянки.

Суд критично оцінює твердження відповідача, що в даному випадку, наявний спір, що виникає із визначення права на земельну ділянку, оскільки суть спірних правовідносин у даній справі зводиться до встановлення відповідності вимогам земельного законодавства, прийнятих відповідачем, рішень № 31, 32 та 33 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою. Тобто встановлюватиметься факт правомірності здійснення владно-управлінських функцій відповідачем як суб`єктом публічно-правових відносин щодо надання відповідних дозволів на розробку проекту землеустрою.

Суд зауважує, що управління та розпорядження державним і комунальним майном є організаційно правовою діяльністю суб`єктів владних повноважень - органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які здійснюють її шляхом прийняття актів з дотриманням встановленої процедури. У таких відносинах держава або територіальні громади не є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами.

Одночасно суд не приймає до уваги посилання відповідача на надану ним судову практику Вінницького окружного адміністративного суду, з огляду на наступне.

У судовому засіданні представником відповідача було вказано, що вказана практика є «частково аналогічною» до спірних правовідносин.

Аналіз наведених документів свідчить про те, що відпоівдач звертався до суду, у якості позивача, до ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області щодо скасування його наказів про затвердження документації із землеустрою та надання земельної діялнки особам. За цими наказами особи отримали у власність земельні ділянки та їх право власності було зареєстровано у відповідності до вимог чинного законодавства. Суд наголшує, що вказані правовідносини стосуються саме цивільного права - зареєстрованого права власності на земельні дялнки.

По цій справі право власності, тим більш зареєстроване, у третіх осіб відсутнє, відповідно відсутній спір про цивільне право. У наявності відсутній спір субєкта владних повноважень із субєктом приватного права, оскільки жодна із сторін таковим не є.

За таких обставин, суд зазначає, що даний спір є публічно правовим, а твердження відповідача щодо непідсудності даної категорії справ адміністративним судам - необґрунтованим та безпідставним.

Також суд не враховує посилання відповідача на правову позицію Великої Палати Верховного Суду висловлену постанові від 20.06.2018 року у справі № 750/3322/17 (провадження № 14-110цс18), адже даний спір розглядався за правилами цивільного судочинства. Тому використання висновків Великої Палати Верховного Суду, зроблених у вказаній вище постанові, при розгляді даної справи є недоцільним з огляду на відмінність позовних вимог.

За таких обставин, суд доходить висновку про відсутність підстав для закриття провадження у справі № 120/2280/19-а, відповідно про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача.

Керуючись Земельним кодексом України та ст. 2, 5, 19, 238, 248, 256, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області про закриття провадження в адміністративній справі № 120/2280/19-а за адміністративним позовом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання протиправними та скасування рішень відмовити.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 06.11.2019 року.

Суддя Маслоід Олена Степанівна