Рішення № 85418902, 05.11.2019, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/2846/18

Провадження № 2/200/3099/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

05 листопада 2019 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого судді: Женеску Е.В.

за участю секретаря: Яковенко А.С.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теро ЛТД» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, -

ВСТАНОВИВ:

16 березня 2018 року позивач ТОВ «Теро ЛТД» звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із зазначеним позовом.

В обґрунтування позову зазначив, що між ТОВ «Теро ЛТД» та відповідачем 10.11.2017 року було укладено типовий договір № 0807200249 про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, згідно якого позивач зобов`язався надавати відповідачеві послуги відповідної якості з централізованого опалення, а відповідач - своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором. Позивач надавав послуги відповідачу у сфері теплопостачання, відповідач користувався цими послугами та продовжує користуватися, але оплату не проводив, в зв`язку з чим утворилась заборгованість станом на 01.03.2018 року у розмірі 14005,27 грн. Крім того, 3% річних - 346,72 грн., інфляційні втрати - 1740,64 грн., всього на суму 16092,63 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 14005,27 грн., інфляційні втрати - 1740,64 грн., 3% річних - 346,72 грн. та судовий збір.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 20 квітня 2018 року вказану цивільну справу передано за підсудністю до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська.

Згідно автоматичного розподілу справ між суддями від 18.06.2018 року справу передано до розгляду судді Женеску Е.В.

Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська Женеску Е.В. від 20 червня 2018 року цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теро ЛТД» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію прийнято до свого провадження та визначено судовий розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 05 березня 2019 року визначено судовий розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач, належним чином повідомлений про час розгляду справи, відзиву на позовну заяву, а також заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не подав.

Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 листопада 2019 року постановлено розглядати справу заочно на підставі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Теро ЛТД» має ліцензію на виробництво та постачання теплової енергії, видану Дніпропетровською обласною державною адміністрацією.

Відповідач ОСОБА_1 є споживачем послуг з постачання теплової енергії за адресою АДРЕСА_1 , які надаються ТОВ «Теро ЛТД», про що свідчить копія типового договору № 0249 від 10.11.2017 року.

Згідно вказаного договору, виконавець ТОВ «Теро ЛТД» зобов`язався надавати споживачеві послуги відповідної якості з централізованого опалення, а відповідач - своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Тобто, між сторонами склалися цивільно-правові відносини, а саме ТОВ «Теро ЛТД» надає відповідачу послуги з постачання теплової енергії, а відповідач, в свою чергу, має оплачувати вартість отриманих послуг відповідно до встановлених тарифів.

У зв`язку із несплатою відповідачем оплати за надані послуги станом на 01.03.2018 року виникла заборгованість в сумі 14005,27 грн., що підтверджується розрахунком нарахувань за послуги теплопостачання, виконаним позивачем.

Згідно зі ст. ст.13,14 ЦК України цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються і виконуються особою у межах, установлених договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно зст.1Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ч. 6ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги береться за затвердженими в установленому порядку тарифами.

У пункті 10 Постанови Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року«Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» визначено, що споживач зобовязаний вносити щомісячну плату за надані послуги згідно встановлених тарифів.

Відповідно до пунктів 1, 5 частини 3 статті 20 Закону «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Проте за надані послуги відповідач не розрахувалася з позивачем, станом на 01 березня 2018 року існує заборгованість в розмірі 14005,27 грн.

Оскільки правовідносини між сторонами за юридичною природою є грошовим зобов`язанням, на них поширюється дія положень ч. 2 ст. 625 ЦК, згідно з якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, за змістом цієї норми закону нарахування трьох процентів річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З урахуванням викладеного суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Теро ЛТД» підлягають задоволенню і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму заборгованості за надані послуги з теплопостачання станом на 01 березня 2018 року в розмірі 14005,27 грн., а також за період з січня 2015 року по березень 2018 року інфляційні втрати у розмірі 1740,64 грн. та 3 % річних у розмірі 346,72 грн.

Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних виконаний позивачем, судом перевірений та визнаний вірним.

Відповідач заперечень чи спростувань щодо наданих позивачем розрахунків не надав, як не надав доказів того, що вказана сума боргу ним сплачена повністю або частково.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень ч. 1 ст.141 ЦПК України, з відповідача також підлягає стягненню на користь позивача сплачена ним сума судового збору.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 12, 81, 133, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Теро ЛТД» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Теро ЛТД» (на розрахунковий рахунок р/р НОМЕР_1 у філії Дніпропетровське ОУ АТ «Ощадбанк», МФО 305482, ЄДРПОУ 20297290, ІПН 202972904177) заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 14005,27 грн., інфляційні втрати - 1740,64 грн., 3% річних - 346,72 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Теро ЛТД» судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Пунктом 15.5 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя: Е.В. Женеску