Рішення № 8541803, 04.12.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"04" грудня 2009 р. Справа № 19/236-09          

Розглянувши матеріали справи за позовом Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Погребняка Миколи Івановича, м. Біла Церква

до Білоцерківської міської ради, м. Біла Церква

Приватного підприємства «Валоїс», м. біла Церква

третя особа з самостійними вимогами на предмет спору Павловська Н. І., м. Біла Церква

про визнання рішення та договору оренди частково недійсними

суддя Т.П. Карпечкін

від позивача – Золотоверх О. М. (дов. від 26.08.2009 року);

від відповідача 1– не зявився;

від відповідача 2 –Несвітайло О. М. (дов. від 02.11.2009 року);

від третьої особи – Востокін Ю. С. (дов. № 5210 від 18.11.2009 року).

          обставини справи:

Суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа Погребняк Микола Іванович (далі - позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Білоцерківської міської ради та Приватного підприємства «Валоїс», третя особа з самостійними вимогами на предмет спору Павловська Н. І. (далі-відповідач) про визнання рішення та договору оренди частково недійсними.

Провадження у справі було порушене відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 7 вересня 2009 року та призначено справу до розгляду на 28 вересня 2009 року.

Під час судового розгляду відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи неодноразово відкладався та в засіданні оголошувалась перерва.

12 листопада 2009 року та 16 листопада представником відповідача 2 подано до суду клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Павловську Н. І.

16 листопада 2009 року Павловською Н. І. подано до суду клопотання про залучення її до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів

16 листопада 2009 року до участі у справі господарським судом Київської області залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Павловську Н. І. про, що винесено ухвалу від 16 листопада 2009 року.

26 листопада 2009 року представник Павловської Н. І. звернувся до господарського суду Київської області із заявою вх. № 270 про відвід судді Карпечкіна Т. П. від розгляду справи № 19/236-09.

Ухвалою від 26 листопада 2009 року заступника голови Господарського суду Київської області А. Ю. Кошика, заяву представника Павловської Н. І. про відвід судді Карпечкіна Т. П. від розгляду справи № 19/236-09 залишено без задоволення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на дванадцятій сесії Білоцерківської міської ради п’ятого скликання прийнято рішення № 458 від 22 серпня 2007 року «Про внесення змін в рішення міської ради та її виконавчого комітету», яким пункт 2.5 рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 332 від 23 жовтня 2003 року в редакції «Приватному підприємцю Погребняку Миколі Івановичу надати під розміщення приміщення по виробництву макаронних виробів на земельній ділянці загальною площею 0,1152 га по вулиці Київській, 33 за рахунок земель Білоцерківської міської ради»змінений та викладений в такій редакції «Приватному підприємцю Погребняку Миколі Івановичу під розміщення приміщення по виробництву макаронних виробів на земельній ділянці загальною площею 0,0626 га по вулиці Київській, 33 за рахунок земель Білоцерківської міської ради»в зв’язку з уточненням площі земельної ділянки». Рішенням № 494 від 25 жовтня 2007 року двадцять третьої сесії міської ради п’ятого скликання «Про внесення змін в рішення міської ради та її виконавчого комітету»внесено зміни в пункт 1.8 рішення дванадцятої сесії Білоцерківської міської ради п’ятого скликання № 458 від 22 серпня 2007 року в редакції «Площею 0,5542 га, (в тому числі під спорудами –0,1134 га; під проїздами, проходами та площадками –0,4408 га) для розміщення виробничо-експлуатаційних споруд та стоянки транспорту по вулиці Київській, 33 Приватному підприємству «Валоїс»на термін дії договору оренди нежитлового приміщення за рахунок земель Білоцерківської міської ради»викласти в такій редакції: «Площею 0,5542 га (в тому числі під спорудами –0,1134 га; під проїздами, проходами та площадками –0,4408 га) для розміщення виробничо-експлуатаційних споруд та стоянки транспорту по вулиці Київській, 33 Приватному підприємству «Валоїз»строком на п’ять років, за рахунок земель Білоцерківської міської ради»в зв’язку з приватизацією нежитлових будівель. 8 листопада 2007 року між Приватним підприємством «Валоїс»та Білоцерківською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки № 367 в частині земельної ділянки площею 0,0526 га розташованої по вулиці Київська, 33 яка була передана в оренду позивачу. Позивач вважає, що вищезазначені рішення та договір оренди є недійсними та такими, що не відповідають чинному законодавству України, оскільки на момент винесення спірних рішень та укладення договору оренди, земельна ділянка площею 0,0526 га розташована по вулиці Київська, 33 перебувала в оренді у позивача за договором оренди на підставі рішення № 332 від 23 жовтня 2003 року Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради та не була вилучена у позивача на законних підставах. Позивач просить суд визнати недійсними рішення № 458 від 22 серпня 2007 року «Про внесення змін в рішення міської ради та її виконавчого комітету»Білоцерківської міської ради п’ятого скликання в частині п. 1.5 та п. 1.8, рішенням № 494 від 25 жовтня 2007 року двадцять третьої сесії міської ради п’ятого скликання «Про внесення змін в рішення міської ради та її виконавчого комітету»в частині п. 1.5 та договір оренди земельної ділянки № 367 від 8 листопада 2007 року укладений між Приватним підприємством «Валоїс»та Білоцерківською міською радою.

2 листопада 2009 року представником позивача подано до суду заяву про уточнення позовних вимог в якій позивач фактично доповнив позовні вимоги та крім викладених в позовній заяві просить суд поновити договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), укладений 24 листопада 2003 року між Білоцерківською міською радою та Суб’єктом підприємницької діяльності –фізичною особою Погребняком Миколою Івановичем на підставі рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 332 від 23 жовтня та рішення Білоцерківської міської ради від 9 червня 2005 року № 285 в частині земельної ділянки площею 0,0526 га, розташованої по вулиці Київська, 33 в місті Біла Церква, Київської області строком на один рік та шістнадцять днів з дня набрання рішення господарського суду Київської області законної сили.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято вищезазначену заяву до розгляду.

Представником позивача неодноразово подавались до суду заяви про зміну позовних вимог в останній заяві від 16 листопада 2009 року подано до суду вх. № 14168 про зменшення позовних вимог, позивач зменшив позовні вимоги та просить суд визнати недійсними рішення № 458 від 22 серпня 2007 року «Про внесення змін в рішення міської ради та її виконавчого комітету»Білоцерківської міської ради п’ятого скликання в частині п. 1.5 та п. 1.8, рішенням № 494 від 25 жовтня 2007 року двадцять третьої сесії міської ради п’ятого скликання «Про внесення змін в рішення міської ради та її виконавчого комітету»в частині п. 1.5 та договір оренди земельної ділянки № 367 від 8 листопада 2007 року укладений між Приватним підприємством «Валоїс»та Білоцерківською міською радою в частині земельної ділянки площею 0,0526 га.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято вищезазначену заяву до розгляду.

Представник відповідача 1 в усних та письмових поясненнях викладених в відзиві вх. № 11239 поданого 28 вересня 2009 року та в заяві від 10 грудня 2009 року позов визнає повністю з підстав зазначених в відзиві.

Відповідач 2 в усних та письмових поясненнях викладених в поясненнях по справі проти позову заперечує. Заперечення мотивовані тим, що спірний договір оренди землі укладений з дотриманням всіх вимог чинного законодавства України і є чинним.

Третьою особою Павловською Н. І., 26 листопада 2009 року подано до суду позовну заяву вх. № 14731 з метою вступу у справу в якості третьою особою з самостійними вимогами на предмет спору. Позов мотивований тим, що земельною ділянкою загальною площею 0,0526 га., що розташована по вулиці Київська, 33 в місті Біла Церква, Київської області, користується третя особа Павловська Н. І. на підставі сервітуту № 42 від 2 листопада 2009 року, строк дії сервітуту закінчується з моменту припинення договору оренди землі № 367 від 18 листопада 2007 року (спірного договору). Третя особа вважає, що спірний договір укладений з дотриманням всіх норм чинного законодавства України та просить суд визнати недійсним договір про тимчасове користування земельною ділянкою від 24 листопада 2003 року № 598 укладений між Білоцерківською міською радою та Суб’єктом підприємницької діяльності –фізичною особою Погребняком Миколою Івановичем, відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України застосувати наслідки недійсності правочину –договору. Також третя особа просить суд визнати за нею право користування спірною земельною ділянкою.

Представником відповідача 2 листопада 2009 року подано до суду заяву в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України вх. № 1275602 в якій відповідач 2 просить суд продовжити строк вирішення спору та залучити до участі у справі всіх осіб, що мають на спірній земельній ділянці об’єкти нерухомості у власності.

Судом відмовлено в задоволенні вищезазначеного клопотання в частині залучення до участі у справі всіх осіб, що мають на спірній земельній ділянці об’єкти нерухомості, оскільки відповідачем 2 не надано до суду доказів на підтвердження твердження, що інші особи мають будь-які права на спірну земельну ділянку.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

26 листопада 2009 року третьою особою з самостійними вимогами на предмет спору подано до суду клопотання вх. № 14732 про продовження терміну вирішення спору.

На підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, строк вирішення спору продовжено за спільним клопотанням сторін.

4 грудня 2009 року представником відповідача 2 подано до суду клопотання про відвід судді Карпечкіна Т. П..

Ухвалою від 4 грудня 2009 року заступника голови Господарського суду Київської області В. Г. Сухового, заяву відповідача 2 про відвід судді Карпечкіна Т. П. залишено без задоволення.

18 грудня 2009 року представником відповідача 2 було подано до суду заяву про відвід суді Карпечкіна.

Ухвалою від 18 грудня 2009 року заступника голови господарського суду Київської області В. Г. Сухового, заяву відповідача про відвід судді Карпечкіна Т. П. залишено без задоволення.

18 грудня 2009 року представником відповідача 2 подано до суду клопотання вх. № 15875 про залучення до участі у справі органів прокуратури з метою захисту інтересів держави враховуючі той факт, що представник Білоцерківської міської ради повністю визнав незаконними спірні рішення. Представник відповідача 2 вважає, що таким чином порушено права територіальної громади міста Біла Церква.

Судом відмовлено в задоволенні клопотання про залучення до участі у справі органів прокуратури на підставі статті 29, статті 33 Господарського процесуального кодексу України та статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру», оскільки в даній справі не порушено інтересів держави та до суду не надано доказів на підтвердження підстав встановлених статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру»для залучення органів прокуратури до участі у справі з метою захисту громадянина.

18 грудня 2009 року представником відповідача 2 та третьою особою з самостійними вимогами на предмет спору подано до суду клопотання про проведення судово-почеркознавчої експертизи на предмет встановлення оригіналу підпису уповноваженої особи від підприємства відповідача 1 на договорі від 24 листопада 2003 року укладеного між позивачем та відповідачем 1, також на предмет того, що договір є оригіналом, а не копією.

Судом відмовлено в задоволенні клопотання про проведення експертизи договору від 24 листопада укладеного між позивачем та відповідачем 1, оскільки сторонами договору не заперечується факт укладення договору та оформлення його належним чином відповідно до норм встановлених чинним Законодавством України, також сторони договору підтверджують, що для огляду до суду надано договір в оригіналі.

Відповідачем 2 не надано до суду доказів на вимогу статті 33 Господарського кодексу України, на підтвердження своїх припущень щодо неналежного підпису уповноваженої особи від підприємства відповідача 1 на договорі від 24 листопада 2003 року укладеного між позивачем та відповідачем 1 та щодо неналежної форми договору в оригіналі.

15 грудня 2009 року третьою особою надано до суду клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення по суті пов’язаної справи № 14/013-09 за позовом Приватного підприємства «Валоїс»до Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Погребняка Миколи Івановича про визнання договору оренди недійсним.

Судом відмовлено в задоволенні зазначеного клопотання, оскільки приписами статті 79 Господарського процесуально кодексу України, передбачено зупинення провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи. Суд вважає, що вирішення по суті справи № 14/013-09 не може вплинути на результати розгляду даної справи.

Сторонами неодноразово подавались до суду клопотання про витребування доказів та залучення до матеріалів справи доказів, які були задоволені судом.

За заявою представника відповідача 2 та третьої особи на підставі статті 81 Господарського процесуального кодексу України, судом здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом оглянуті оригінали документів залучених до матеріалів справи.

4 грудня 2009 року відповідно до ч. 1 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошено повний текст рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

23 жовтня 2003 року Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради прийнято рішення № 332 «Про попереднє погодження місця розташування об’єкту та надання земельних ділянок в оренду», яким Суб’єкту підприємницької діяльності –фізичній особі Погребняку Миколі Івановичу вирішено надати в оренду терміном на п’ять років земельну ділянку загальною площею 0,1152 га, що розташована по вулиці Київська, 33 в місті Біла Церква, Київської області, за рахунок земель Білоцерківської міської ради, під розміщення приміщення по виробництву макаронних виробів.

24 листопада 2003 року між Суб’єктом підприємницької діяльності –фізичною особою Погребняком Миколою Івановичем та Білоцерківською міською радою укладено договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди). Відповідно до зазначеного договору Білоцерківська міська рада надала, а Суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа Погребняк Микола Іванович прийняв в тимчасове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,1152 га, що розташована за адресою: вулиця Київська, 33 в місті Біла Церква, Київської області, термін оренди п’ять років для використання земельної ділянки під розміщення приміщення по виробництву макаронних виробів.

14 червня 2006 року між Суб’єктом підприємницької діяльності –фізичною особою Погребняком Миколою Івановичем укладено угоду про зміну договору від 24 листопада 2003 року на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), умовами якої змінено розмір орендної плати за землю.

Позивач сплачував орендну плату за землю своєчасно та в повному обсязі.

Також 28 серпня 2003 року Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради прийнято рішення № 267 «Про дозвіл на будівництво підприємствам, організаціям і громадянам міста», яким Суб’єкту підприємницької діяльності –фізичній особі Погребняку Миколі Івановичу вирішено надати дозвіл на реконструкцію орендованої частини адміністративної будівлі по вулиці Київській, 33, в місті Біла Церква, Київської області під приміщення по виробництву макаронних виробів на що є згода власника будівлі –комунального підприємства Київського обласного комунального автотранспортного підприємства 13254.

В матеріалах справи наявні копії всіх необхідних дозволів на виконання будівництва та проекту реконструкції орендованої частини адміністративної будівлі під приміщення по виробництву макаронних виробів по вулиці Київській, 33 в місті Біла Церква.

Також в матеріалах справи наявна копія договору купівлі-продажу частини нежитлової будівлі від 23 червня 2006 року, відповідно до якого позивач придбав у власність частину нежитлової будівлі літ. «А-3»- адмінбудівля, загальною площею 1464,7 кв. м., а саме: приміщення № 1 –12, 103 –134, 152, 153, 201 –215, 224 –227, 301 –310, 321 –325, що розташоване за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вулиця Київська, 33. В договорі зазначено, що вказана нежитлова будівля розташована на неприватизованій земельній ділянці, згідно довідки Білоцерківського міського відділу земельних ресурсів.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації,в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч. 1 та ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України).

Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі (ст. 6 Закону України „Про оренду землі”).

Таким чином земельною ділянкою загальною площею 0,1152 га, що розташована за адресою: вулиця Київська, 33 в місті Біла Церква, Київської області, позивач користувався на законних підставах, а саме за договором оренди та на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування.

22 серпня 2007 року на дванадцятій сесії Білоцерківської міської ради п’ятого скликання прийнято рішення № 458 від 22 серпня 2007 року «Про внесення змін в рішення міської ради та її виконавчого комітету», яким вирішено пункт 2.5 рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 332 від 23 жовтня 2003 року в редакції: «Приватному підприємцю Погребняку Миколі Івановичу надати під розміщення приміщення по виробництву макаронних виробів на земельній ділянці загальною площею 0,1152 га по вулиці Київській, 33 за рахунок земель Білоцерківської міської ради» змінений та викладений в такій редакції «Приватному підприємцю Погребняку Миколі Івановичу під розміщення приміщення по виробництву макаронних виробів на земельній ділянці загальною площею 0,0626 га по вулиці Київській, 33 за рахунок земель Білоцерківської міської ради»в зв’язку з уточненням площі земельної ділянки».

25 жовтня 2007 року двадцять третьою сесією Білоцерківської міської ради п’ятого скликання прийнято рішення № 494 «Про внесення змін в рішення міської ради та її виконавчого комітету», яким внесено зміни в пункт 1.8 рішення дванадцятої сесії Білоцерківської міської ради п’ятого скликання № 458 від 22 серпня 2007 року, в редакції: «Площею 0,5542 га, (в тому числі під спорудами –0,1134 га; під проїздами, проходами та площадками –0,4408 га) для розміщення виробничо-експлуатаційних споруд та стоянки транспорту по вулиці Київській, 33 Приватному підприємству «Валоїс»на термін дії договору оренди нежитлового приміщення за рахунок земель Білоцерківської міської ради»викладено в такій редакції: «Площею 0,5542 га (в тому числі під спорудами –0,1134 га; під проїздами, проходами та площадками –0,4408 га) для розміщення виробничо-експлуатаційних споруд та стоянки транспорту по вулиці Київській, 33 Приватному підприємству «Валоїз»строком на п’ять років, за рахунок земель Білоцерківської міської ради»в зв’язку з приватизацією нежитлових будівель.

8 листопада 2007 року між Приватним підприємством «Валоїс»та Білоцерківською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки № 367 в частині земельної ділянки площею 0,0526 га розташованої по вулиці Київська, 33 яка була часом раніше передана в оренду позивачу.

Тобто відповідач 1 фактично в термін дії договору оренди землі укладеним з позивачем передав частину земельної ділянки якою користувався позивач, а саме земельну ділянку загальною площею 0,0526 га, що розташована по вулиці Київська, 33 в місті Біла Церква, Київської області на платній основі у користування відповідачу 2.

Відповідач 2 оформив на третю особу з самостійними вимогами на предмет спору сервітут № 42 від 2 листопада 2009 року, за яким третя особа з самостійними вимогами на предмет спору користується земельною ділянкою загальною площею 0,0526 га, розташованої по вулиці Київська, 33 в місті Біла Церква, Київської області. Строк дії сервітуту закінчується з моменту припинення договору оренди землі № 367 від 18 листопада 2007 року (спірного договору).

При вирішенні спору враховано, що позивач на законних підставах як зазначено вище користувався земельною ділянкою загальною площею 0,1152 га, розташованої по вулиці Київська, 33 в місті Біла Церква, Київської області.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України (ст. 19 Конституції України).

Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду (ст. 144 Конституції України).

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції України або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ч. 10 ст. 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”).

Рішення № 332 від 23 жовтня 2003 року Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради «Про попереднє погодження місця розташування об’єкту та надання земельних ділянок в оренду», яким Суб’єкту підприємницької діяльності –фізичній особі Погребняку Миколі Івановичу вирішено надати в оренду терміном на п’ять років земельну ділянку загальною площею 0,1152 га, що розташована по вулиці Київська, 33 в місті Біла Церква, Київської області, за рахунок земель Білоцерківської міської ради, під розміщення приміщення по виробництву макаронних виробів, в установленому порядку не було скасовано.

Підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати (ст. 141 Земельного кодексу України).

Нормами статті 144 Земельного кодексу України встановлено порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства.

Земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень. Сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради вилучають земельні ділянки спільної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб. Районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті. Обласні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п'ятою, дев'ятою цієї статті. Київська, Севастопольська міські державні адміністрації вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах їх територій для всіх потреб, крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті. Рада міністрів Автономної Республіки Крим вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст республіканського (Автономної Республіки Крим) значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п'ятою, дев'ятою цієї статті. Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси площею понад 1 гектар для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами п'ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу. У разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку (стаття 149 Земельного кодексу України).

Відповідачем 1 не надано до суду доказів на підтвердження вилучення у позивача земельної ділянки загальною площею 0,0526 га, що розташована по вулиці Київська, 33 в місті Біла Церква, Київської області у відповідності до порядку та з підстав передбачених зазначеними вище нормами чинного законодавства України.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 Господарського процесуального кодексу України).

Чинним законодавством України з врахуванням норм законів зазначених вище не передбачено іншого порядку вилучення земельних ділянок у користувачів (орендарів).

Під час прийняття відповідачем 1 спірних рішень позивач користувався земельною ділянкою загальною площею 0,1152 га, що розташована по вулиці Київська, 33 в місті Біла Церква, Київської області за договором оренди.

Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором (частина перша статті 188 Господарського кодексу України та частина перша статті 651 Цивільного кодексу України).

Договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 24 листопада 2003 року укладений між Суб’єктом підприємницької діяльності –фізичною особою Погребняком Миколою Івановичем та Білоцерківською міською радою розірваний не був та пропозицій від відповідача 1 с приводу розірвання договору позивач не отримував, що не спростовано відповідачами.

Договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи –орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи –орендаря. Договір оренди землі припиняється також в інших підставах, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї сторони із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором (стаття 31 Закону України «Про оренду землі»).

Жодних доказів на підтвердження підстав для припинення договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 24 листопада 2003 року укладений між Суб’єктом підприємницької діяльності –фізичною особою Погребняком Миколою Івановичем та Білоцерківською міською радою до суду не надано.

Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим кодексом (частина п’ята статті 116 Земельного кодексу України).

Отже спірні рішення є недійсними, оскільки винесені з порушенням зазначених вище норм чинного законодавства України та взагалі фактично, вилучення у користувача частини земельної ділянки у формі та з мотивацією, що зазначена у спірних рішеннях також не передбачено чинним законодавством України.

Є незаконною з врахуванням вищевикладеного передача земельної ділянки відповідачу 2 та укладення з ним спірного договору оренди землі якаю на той час користувався позивач також за договором оренди землі укладеним значним часом раніше.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього кодексу (частина перша статті 215 Цивільного кодексу України).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (частина перша статті 203 Цивільного кодексу України).

Зміст правочину - договору оренди земельної ділянки № 367 від 8 листопада 2007 року укладений між Приватним підприємством «Валоїс»та Білоцерківською міською радою в частині земельної ділянки площею 0,0526 га розташованої по вулиці Київська, 33, суперечить зазначеним вище нормам чинного законодавства України, а також моральним засадам суспільства, оскільки фактично у позивача незаконно вилучили із користування та передали іншій особі земельну ділянку якою він користувався не один рік.

Суд вважає позовні вимоги правомірними та обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню повністю.

В позові третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Павловської Н. І. судом відмовлено, оскільки строк дії сервітуту № 42 від 2 листопада 2009 року, за яким третя особа з самостійними вимогами на предмет спору користується земельною ділянкою загальною площею 0,0526 га, розташованої по вулиці Київська, 33 в місті Біла Церква, Київської області закінчується з моменту припинення договору оренди землі № 367 від 18 листопада 2007 року - спірного договору, який судом визнано недійсним.

Наслідки недійсності правочину встановлені статтею 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

Підставою для припинення дії земельного сервітуту є також і закінчення терміну, на який було встановлено земельний сервітут (частина перша пункт г) статті 102 Земельного кодексу України).

З врахуванням викладеного суд вважає правомірним та обґрунтованим первісний позов задовольнити повністю. В позові третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Павловської Н. І. відмовити повністю.

Судові витрати відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, за первісним позовом покладаються на відповідача 1 та за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Павловської Н. І. на позивача.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Визнати частково недійсним рішення № 458 від 22 серпня 2007 року «Про внесення змін в рішення міської ради та її виконавчого комітету»Білоцерківської міської ради (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Я. Мудрого, 19, код 04055009) п’ятого скликання в частині п. 1.5 та п. 1.8.

3. Визнати частково недійсним рішенням № 494 від 25 жовтня 2007 року двадцять третьої сесії Білоцерківської міської ради (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Я. Мудрого, 19, код 04055009) п’ятого скликання «Про внесення змін в рішення міської ради та її виконавчого комітету»в частині п. 1.5.

4. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 367 від 8 листопада 2007 року укладений між Приватним підприємством «Валоїс»(09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, б. 48, кв. 144, код 33679102) та Білоцерківською міською радою (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Я. Мудрого, 19, код 04055009) в частині земельної ділянки площею 0,0526 га.

4. Стягнути з Білоцерківської міської ради (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Я. Мудрого, 19, код 04055009) на користь Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Погребняка Миколи Івановича (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Я. Мудрого, б. 16/1, кв. 25, код 1651504252) - судові витрати: 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. В задоволенні позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Павловської Н. І. відмовити повністю.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя