Постанова № 85416245, 01.11.2019, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 471/368/19

1-кп/467/124/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2019 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі :

головуючого судді – Явіци І.В.

з участю секретаря судового засідання Андросової А.В.

прокурора – Ярош В.В.

обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5

захисників – Соколік В.Д., Вишневського А.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Арбузинського районного суду Миколаївської області клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного зхаоду у виді особистого зобов`язання відносно ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження № 12019150210000423, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 вересня 2018 року, -

ВСТАНОВИВ :

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

На розгляді Арбузинського районного суду Миколаївської області перебуває вказане кримінальне провадження.

У судовому засіданні прокурор звернувся з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання ОСОБА_5 строком на 60 днів.

Своє звернення умотивував наявністю обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та ризиків, регламентованих ст. 177 КПК України.

Зокрема, прокурор вказував, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину, усвідомлює можливість призначення йому покарання у виді позбавлення волі, у той час, як, постійного місця роботи не має.

Крім того, обвинувачений, перебуваючи на волі, може знищити чи сховати будь — яку з викрадених речей, оскільки їх місцезнаходження під час досудового розслідування не встановлено.

З метою уникнення кримінальної відповідальності, на думку прокурора, ОСОБА_5 може негативно впливати на потерпілих і свідків шляхом залякування та погроз, у той час, як їхні об`єктивні показання мають важливе значення для провадження, а також вчинити інші кримінальні правопорушення, позаяк, розуміє міру відповідальності за скоєне ним.

Позиція учасників провадження

Обвинувачений ОСОБА_5 заперечив проти задоволення внесеного прокурором клопотання, вказував на необхідність виїжджати за межі населеного пункту, де він проживає, однак, будь — яких тому доказів не надав.

Захисник не заперечував проти задоволення клопотання прокурора.

Мотиви, із яких виходив суд при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався у ракурсі встановлених обставин із даного питання

Суд, з`ясувавши позиції учасників судового провадження із даного питання, проаналізувавши в системному зв`язку усі наявні на час розгляду клопотання відомості, які мають пряме та опосередковане значення для вирішення порушеного перед ним питання, за своїм внутрішнім переконанням, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності і допустимості, і сукупність доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, виходив із такого.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).

За змістом ст. 331 КПК України під час судового розгляду вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Також, суд враховує, що згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Зокрема, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч.1 ст. 177 КПК України).

Підставою ж для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч.2 ст. 177 КПК України).

Водночас, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням ( ч.3 ст.132 КПК України).

Та як убачається із клопотання необхідність обрання запобіжного заходу прокурор обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 об`єктивно підозрюється, у вчиненні кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, у зв`язку із чим останній будучи обізнаним з мірою покарання за вчинене діяння, може здійснити дії, передбачені ст. 177 КПК України.

У цьому випадку, суд установив, що при застосуванні запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 було об`єктивно установлено дійсні ризики згідно кримінального процесуального закону, регламентовані п.п. 1, 2, 3 та 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які наразі є триваючими.

Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 17 вересня 2019 року ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання із покладенням обов`язків із числа регламентованих ч.5 ст. 194 КПК України.

В той же час, положення Глави 18 КПК України регулюють порядок застосування запобіжних заходів на стадії досудового розслідування та судового провадження і передбачають можливість продовження дії таких запобіжних заходів як тримання під вартою (на стадії досудового та стадії судового розгляду), домашнього арешту та дію обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Продовження дії інших запобіжних заходів, таких як особисте зобов`язання, особиста порука, застава, законом не передбачено. Вказані запобіжні заходи діють протягом всього кримінального провадження (досудового, судового), до моменту їх припинення за встановлених законом обставин.

Тобто, строк дії запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання під час кримінального провадження (досудового розслідування, судового провадження) КПК України не обмежений, що свідчить про те, продовженню підлягають тільки обов`язки визначені п.п. 1-9 ч. 5 ст. 194 КПК України, а не сам запобіжний захід.

А тому клопотання прокурора у заявленому вигляді не може бути задоволене повністю.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, суд уповноважений зобов“язати обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду чи іншого органу державної влади, а також виконувати один або і кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Зміст зазначеної норми свідчить про те, що законодавець визначив, що зобов`язання прибувати за кожною вимогою до уповноваженого органу є складовою запобіжного заходу, не пов`язаного із утриманням під вартою, та зберігається за обвинуваченим весь час протягом дії запобіжного заходу, у зв`язку з чим не потребує продовження.

Обов`язки ж визначені п.п. 1-9 ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність яких доводиться прокурором окремо, згідно ч. 6 ст. 194 КПК України, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора, в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.

Тому задоволенню підлягає лише продовження строку дії обов“язків, покладених на обвинуваченого ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 17 вересня 2019 року, які на даному етапі є пропорційними, помірними і такими, що не становитимуть надмірний тягар для обвинуваченого, у зв`язку з чим не суперечитимуть п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) та «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16 жовтня 2008 р.).

З цих мотивів, керуючись керуючись вимогами ст.ст. 369-372, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Клопотання прокурора — задовольнити частково.

У зв`язку із застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання із зобов`язанням прибувати до суду за кожною вимогою, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки на строк до 24 грудня 2019 року :

1) не відлучатися із населеного пункту – м. Одеса без дозволу суду;

2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

3) здати при наявності на зберігання Доманівського відділу Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Доманівського відділу Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області Ярош В.В.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її проголошення, але заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процесуального Кодексу України.

Суддя І.В. Явіца