Ухвала суду № 85413694, 01.11.2019, Путивльський районний суд Сумської області

Справа № 584/577/17

Провадження № 2/584/4/19

УХВАЛА

01.11.2019 Путивльський районний суд Сумської області:

у складі: головуючого - судді Данік Я.І.

за участі: секретаря – Худайкулової О.М.

представника позивача – ОСОБА_1

представника відповідача – Аріфметової І ОСОБА_2 . (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м.Путивль цивільну справу за позовом Конотопської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування збитків,

встановив:

17 травня 2017 року Конотопської місцевої прокуратури звернулася до суду з позовом в інтересах держави в особі Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в якому просить стягнути з відповідачів збитки у 343748 грн. 05 коп., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідачі є власниками нежитлової будівлі – комплексу цегельного заводу, по 1/2 частині кожен, по АДРЕСА_1 , однак не уклали договір оренди, використовували земельну ділянку без документів, що підтверджують право власності чи користування нею, в результаті чого Путивльській міській раді Путивльського району Сумської області завдано збитки на вищезазначену суму.

Представник Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області в судове засідання не з`явився, подав письмову заяву про підтримання позову та розгляд справи у його відсутність.

Заслухавши представника позивача, яка позов підтримала, представника відповідача, яка позов не визнала, та зазначила, що прокурор не має повноважень для представлення інтересів Путивльської міської ради в суді, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Звертаючись із даним позовом до суду в інтересах Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області, прокурор зазначив, що вказана позовна заява подана внаслідок бездіяльності уповноваженого державного органу, що в силу вимог ст.23 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для звернення прокурора до суду для захисту інтересів держави, оскільки внаслідок користування завдана шкода інтересам держави в особі Путивльської міської ради.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з Рекомендаціями Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27 травня 2003 року №1604 (2003) «Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону» щодо функцій органів прокуратури, які не належить до сфери кримінального права, наголошено, що вкрай важливо забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і щоб загальні завдання щодо захисту інтересів держави вирішувалися через систему здійснення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій було засновано окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

З урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу стосовно рівноправності сторін судового провадження зміст п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави у суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави у суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя, передбаченою п.3 ч.2 ст.129 Конституції України.

Положення п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції відсилає до спеціального закону, яким має бути визначено виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді, яким є Закон України «Про прокуратуру».

Відповідно до ч.3 ст.23 цього закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч.4 цієї статті.

Аналіз ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий — відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно різняться.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

«Нездійснення захисту» має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень — він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, охоплює досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Згідно з ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено, зокрема в ухвалі Верховного Суду від 19 липня 2018 року у справі №822/1169/17 та постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №806/1000/17, від 20 вересня 2018 року у справі №924/1237/17, від 23 жовтня 2018 року у справі №906/240/18, від 1 листопада 2018 року у справі №910/18770/17, від 5 листопада 2018 року у справі №910/4345/18, від 5 грудня 2018 року у справі №923/129/17 та від 9 січня 2019 року у справі №465/3551/16).

Сам лише факт відсутності звернення суб`єкта владних повноважень із позовом до суду, не може свідчити про свідоме зволікання уповноваженого органу щодо захисту своїх прав та інтересів.

Така практика Верховного Суду зумовлена необхідністю забезпечення гарантованого принципу рівності сторін у судовому процесі. Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення від 31.03.2005 у справі «F.W. v. France», п.27).

У постанові від 5 грудня 2018 року у справі №923/129/17 Верховний Суд відзначає, що така практика не є намаганням обмежити функції прокуратури сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, а є лише наслідком системного тлумачення положень законодавства, якими встановлена необхідність підтвердження судом підстав для представництва прокуратурою інтересів держави, оскільки право прокуратури на звернення до суду в інтересах уповноваженого суб`єкта, не може презюмуватися, як безспірне.

Крім того, у даному випадку спір стосується інтересів територіальної громади, яка і є власником земельної ділянки, на якій знаходиться майно відповідачів, тобто останні безпідставним утриманням коштів порушують права територіальної громади.

У зв`язку з вищенаведеним, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки представником Конотопської місцевої прокуратури не надано доказів того, що органом місцевого самоврядування – Путивльською міською радою Путивльського району Сумської області не вживались заходи спрямовані на судове врегулювання спору з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо стягнення з останніх безпідставно утриманих коштів у сумі 343748 грн. 05 коп., а також того, що у органу місцевого самоврядування відсутня можливість для звернення до суду.

На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Конотопської місцевої прокуратури в інтересах Путивльської міської ради Путивльського району Сумської області до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування збитків залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду, позивач має право звернутися до суду повторно.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Путивльський районний суд шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: підпис

З оригіналом згідно:

Суддя

Путивльського районного суду Я.І.Данік