Ухвала суду № 85413400, 30.10.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/8837/18

Провадження № 2/761/1099/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Фролової І.В.,

при секретарі: Бордусенко Б.С.,

за участі:

відповідача1: ОСОБА_1 ,

представника відповідача1: ОСОБА_7 ,

представника відповідача2: Чирви Ю.Ю.,

представника третьої особи2: ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Києві питання щодо залишення позов без розгляду позовної заяви ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, треті особи - ОСОБА_5 , законний представник ОСОБА_6 - ОСОБА_5 , Служба у справах дітей Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання незаконним розпорядження органу приватизації, визнання недійним свідоцтва про права власності на житло,-

В С Т А Н О В И В:

13 березня 2018 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14 травня 2018 року відкрито провадження по справі.

У судове засідання 24 вересня 2019 року позивач не з`явився, про час та місце слухання повідомлений належним чином, у зв`язку з чим розгляд справи відкладено на 30 жовтня 2019 року о 11 год. 00 хв., разом із тим, позивач вдруге не з`явився у судове засідання, у зв`язку із чим виникло питання про залишення позову без розгляду.

Відповідач 1 ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечував щодо залишення позову без розгляду.

Представник відповідача1 ОСОБА_1 - ОСОБА_7 в судовому засіданні не заперечував щодо залишення позову без розгляду.

Представник відповідача 2 Шевченківської районної державної адміністрації -Чирва Ю.Ю. та представник третьої особи 2 Служби у справах дітей Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації - Лисенко М.А., при вирішенні питання покладалися на розсуд суду.

Як вбачається з матеріалів справи, у судові засідання 24 вересня 2019 року та 30 жовтня 2019 року позивач не з`явився, про час, місце та дату слухання справи повідомлявся належним чином, про що свідчать рекомендоване повідомлення та відомості із сайту «Укрпошта».

З матеріалів справи вбачається, що судова повістка направлялись позивачеві за адресою місця листування, вказаною ним у позові, а саме: АДРЕСА_1 .

За таких обставин, останній є належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки від позивача не надходило заяв про розгляд справи у його відсутність, останній належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, причини неявки не повідомлені, то є підстави для залишення позову без розгляду.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Листом Верховного Суду України від 25 січня 2006 року №1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи викладене, а також те, що належним чином повідомлений про час та місце слухання справи позивач повторно не з`явився в судове засідання, від нього не надходило заяв про розгляд справи за його відсутності, причини неявки не повідомлені, суд залишає позов без розгляду.

Згідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 131, 223, 257, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, треті особи - ОСОБА_5 , законний представник ОСОБА_6 - ОСОБА_5 , Служба у справах дітей Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання незаконним розпорядження органу приватизації, визнання недійним свідоцтва про права власності на житло - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що залишення заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: