Ухвала суду № 85413205, 02.11.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/58396/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2019 року м. Київ

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Батрин О.В.,

при секретарі Шевченко Т.В.,

за участю прокурора Ковтонюка П.А.

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Стельмаха Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання cтаршого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України капітана поліції Перегінця О.Ю. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Вірменія, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого: АДРЕСА_2 АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України Перегінець О.Ю. звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 .

У вказаному провадженні ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України, а саме: у вимаганні, поєднаному з насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, що завдало майнової шкоди у великих розмірах. Крім того, ОСОБА_1 придбав корпус наступальної осколкової ручної гранати РГД-5, промислового виготовлення, спорядженої вибуховою речовиною та уніфікований запал дистанційної дії УЗРГМ, який при поєднанні із спорядженим вибуховою речовиною корпусом наступальної осколкової ручної гранати РГД-5 в єдину конструкцію, що передбачено її призначенням та конструктивними особливостями, буде утворювати наступальну осколкову ручну гранату РГД-5, які відносяться до бойових припасів та незаконно, без передбаченого законом дозволу зберігав вищезазначені бойові припаси за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_3 .

Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, що передбачає можливість призначення покарання на строк до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути вагомою підставою і мотивом для підозрюваного переховуватися від слідства та суду.

На даний час існують ризики того, що він, перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість вчинених злочинів та реальність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім того у іншому кримінальному провадженні ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 296, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 122 КК України.

ОСОБА_1 неодноразово переховувався від органів досудового розслідування, в тому числі й компетентних органів Республіки Вірменії, що підтверджується перебуванням останнього у міжнародному розшуку з метою арешту та подальшої екстрадиції до Республіки Вірменії для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 104 КК Республіки Вірменія - вбивство, скоєне групою осіб або організованою злочинною групою, що відповідає кваліфікації злочину, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

Ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_1 дій, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних. Вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_1 підозрюється у неодноразовому вчиненні умисних насильницьких кримінальних правопорушеннях, в тому числі із застосуванням предметів призначених для нанесення тілесних ушкоджень та перебуваючи на волі, він може шляхом погроз, вмовлянь, як особисто, так і спільно з іншими невстановленими особами, які є учасниками злочинної організації, незаконно вплинути на потерплого, свідків, інших підозрюваних з метою зміни їх показів. Також характер вчинення ним злочинів свідчить про його схильність до впливу на осіб шляхом застосування насильства.

У зв`язку з цим, виникла необхідність у застосуванні до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 вказаного Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання з підстав в ньому зазначених. Сторона обвинувачення вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом забезпечення процесуальної поведінки підозрюваного.

Підозрюваний та його захисник заперечили щодо задоволення клопотання. Захисник зазначив, що стороною обвинувачення не доведені мета застосування запобіжного заходу, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Захисник підозрюваного просив врахувати ту обставину, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Писанця В.А. від 31 жовтня 2019 року по справі № 757/57928/19-к у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України Слончака Д.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 1201812018170040002739 за підозрою його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України - відмовлено.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України розслідується кримінальне провадження №12018170040002739 від 23.08.2018 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 3 ст. 189 КК України, а також ч. 3 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 14.04.2016 близько 17 год. 15 хв., ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , будучи об`єднаними єдиною метою, перебуваючи поблизу книжкового ринку по вул. Шевченка, 60 в м. Полтава, реалізуючи злочинний намір, переслідуючи корисливий мотив, діючи з прямим умислом, направленим на вимагання передачі права власності на приміщення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, зустрівши потерпілого ОСОБА_4 , який проходив повз території книжкового ринку, всупереч волі потерпілого, перешкоджаючи його руху, пред`явили протиправну вимогу передати їм право власності на нежитлове приміщення розташоване за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 31,2 кв.м., яке відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради серії САС №604603 від 30.03.2009 належить дружині потерпілого ОСОБА_4 - ОСОБА_5

Після цього, використовуючи свою чисельну перевагу, залякуючи та подавляючи волю ОСОБА_4 , з метою примусити останнього передати їм право власності на майно, стали погрожувати останньому застосуванням фізичного насильства, яку потерпілий ОСОБА_4 сприйняв як реальну загрозу своєму життю та здоров`ю. Після висловлювання вимоги про передачу права власності на майно, погроз життю та здоров`ю потерпілого ОСОБА_4 і його відмови виконати вимоги останніх, ОСОБА_2 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , надав вказівку останнім на застосування насильства до ОСОБА_4 . В подальшому, ОСОБА_1 збив ОСОБА_5 з ніг, нанісши удар рукою в область голови, після чого зав`язалась бійка, в ході якої ОСОБА_1 , діючи спільно із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , почали наносити удари потерпілому ОСОБА_4 по різним частинам тіла.

Під час бійки ОСОБА_1 , тримаючи в руках заздалегідь пристосовані та заготовлені для нанесення тілесних ушкоджень - предмети для підвищення сили удару, наніс чотири удари ОСОБА_4 : кулаком правої руки в ділянку обличчя зліва та в ділянку обличчя справа, правою ногою у бічну ділянку тулубу зліва, у верхню частину тулубу зліва по передній поверхні (підключичну ділянку зліва).

Від вказаних ударів, на тілі гр. ОСОБА_4 могли утворитися наступні тілесні ушкодження: контузія правого очного яблука з гематомою повік, ретробульбарною гематомою, субкон`юнктивальним крововиливом, розривом та відшаруванням сітківки; перелом медіальної стінки правої орбіти; закрита черепно-мозкова травма-забій головного мозку легкого ступеню, синець спинки носу, які відносяться до тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОГО ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я, більш як 21 день та стійкої втрати загальної працездатності менш як третину (п. п. 2.2.1.в - г), п. 2.2.2., п. 2.2.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17.01.95р.; п.24. «Таблиць відсотків втрати загальної працездатності в результаті різних травм» Інструкції №2 від 8.01.1986р.). Синець м`яких тканин по білягрудинній лінії зліва на рівні 2-го міжребір`я кваліфікується як ЛЕГКЕ тілесне ушкодження (п.п. 2.3.2 б), 2.3.5."Правил …" від 17.01.1995 р.). Синець м`яких тканин між середньою та задньою пахвовими лініями зліва на рівні 10-12 грудних хребців відноситься до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень ( п.п. 2.3.2 б), 2.3.5. "Правил …" від 17.01.1995).

Також, діючи за вказівкою ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_4 нанесено 14 ударів: правою ногою по тулубу, правим коліном по голові, правою ногою по верхній частині нижніх кінцівок (задній поверхні стегон), лівою ногою по тулу¬бу зліва, у ділянку нижньої частини спини, правою ногою по задній поверхні шиї, та голо¬ви, ногою в ділянку лівого плечового суглобу, шиї зліва, ногою (тильною частиною стопи) в обличчя, правою рукою в ділянку голови справа, ногою в обличчя справа двічі, ногою в ділянку правого плеча та ногою по тулубу справа. Від вказаних ударів, на тілі гр. ОСОБА_4 могли утворитися наступні тілесні ушкодження: Синець по передньо-зовнішній поверхні лівого плечового суглобу кваліфікується як ЛЕГКЕ тілесне ушкодження (п.п. 2.3.2 б), 2.3.5. "Правил …" від 17.01.1995 р.). Синець м`яких тканин між середньою та задньою пахвовими лініями зліва на рівні 10-12 грудних хребців відноситься до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень (п.п. 2.3.2 б), 2.3.5. "Правил …" від 17.01.1995 р.). Рана в ділянці кінчика носа оцінюється як ЛЕГКЕ тілесне ушкодження, що СПРИЧИНИЛО короткочасний розлад здоров`я (п.п. 2.3.1 а), 2.3.2 а), 2.3.3 „Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених Наказом №6 МОЗ України „Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України" від 17.01.1995 р.). Крововилив у м`які тканини верхньої губи може бути оцінений, як ЛЕГКЕ тілесне ушкодження (п.2.3.2.б), п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17.01.95р.). Контузія правого очного яблука з гематомою повік, ретробульбарною гематомою, субкон`юнктивальним крововиливом, розривом та відшаруванням сітківки, перелом медіальної стінки правої орбіти, закрита черепно-мозкова травма-забій головного мозку легкого ступеню, синець спинки носу, відносяться у своїй сукупності до тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОГО ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я, більш як 21 день та стійкої втрати загальної працездатності менш як третину (п. п. 2.2.1.в - г), п. 2.2.2., п. 2.2.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу №6 МОЗ України від 17.01.95р.; п.24. «Таблиць відсотків втрати загальної працездатності в результаті різних травм» Інструкції №2 від 8.01.1986р.). Синець м`яких тканин по передньо-зовнішній поверхні верхньої третини правого плеча відноситься до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень (п. п. 2.3.2 б), 2.3.5. "Правил …" від 17.01.1995 р.). Синець м`яких тканин із садном шкіри на його фоні між лопатковою та задньою пахвовою лініями справа на рівні 8-го грудного хребця можуть бути оцінені лише у своїй сукупності як ЛЕГКІ тілесні ушкодження (п.п. 2.3.2 б), 2.3.5. "Правил …" від 17.01.1995 р.).

Після нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 , підтвердивши реальність своїх погроз фізичною розправою, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , залишивши потерпілого на землі та з місця вчинення злочину втекли на автомобілі.

Крім того, встановлено, що ОСОБА_1 , будучи обізнаним із законними умовами поводження з вогнепальною зброєю та бойовими припасами, діючи умисно і добровільно, усвідомлюючи наслідки своїх суспільно-небезпечних дій, направлених проти громадської безпеки в частині захисту життя та здоров`я людей від негативного впливу руйнуючого характеру вогнепальної зброї, бойових припасів в результаті їх неконтрольованого обігу, в порушення вимог законодавства України, яким регулюється порядок поводження з вогнепальною зброєю і боєприпасами, у тому числі Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12 жовтня 1992 року, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від №622 від 21 серпня 1998 року, придбав за невстановлених слідством обставин корпус наступальної осколкової ручної гранати РГД-5, промислового виготовлення, спорядженої вибуховою речовиною та уніфікований запал дистанційної дії УЗРГМ, який при поєднанні із спорядженим вибуховою речовиною корпусом наступальної осколкової ручної гранати РГД-5 в єдину конструкцію, що передбачено її призначенням та конструктивними особливостями, буде утворювати наступальну осколкову ручну гранату РГД-5, яка відносяться до бойових припасів.

У подальшому, діючи умисно, всупереч передбаченому законом порядку, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та можливість настання суспільно-небезпечних наслідків, ОСОБА_1 почав незаконно, без передбаченого законом дозволу зберігати вищезазначені бойові припаси за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_3 .

19.09.2019, під час проведення санкціонованого обшуку в будинку АДРЕСА_3 , в якому фактично проживає ОСОБА_1 працівниками Національної поліції України виявлено та вилучено вищевказані бойові припаси, які ОСОБА_1 зберігав без передбаченого законом дозволу.

У сторони обвинувачення наявні обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 , вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України віднесено до тяжких злочинів, санкція яких передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна.

30.10.2019 у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України.

30.10.2019 заступником Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018170040002739 продовжено до 3-х місяців, тобто до 07.12.2019.

02.11.2019 у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень, повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України, про що свідчить акт про відмову від отримання повідомлення про підозру (а. с. 31).

Копія клопотання та матеріалів на його обґрунтування відповідно до ч. 2 ст. 184 КПК України надані підозрюваному 02.11.2019 року о 10 год. 56 хв., проте від підпису щодо отримання його копії ОСОБА_1 відмовився, про що свідчить акт, складений за участі понятих (а. с. 8). Разом з тим, клопотання про обрання запобіжного заходу було вручено підозрюваному у судовому засіданні 02.11.2019 року о 14 год. 30 хв.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series А, № 182).

Виходячи з наявних в матеріалах даних, а саме протоколів допиту свідків, потерпілих, протоколів огляду, обшуку, висновків експертів слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 1 та ч. 3 ст. 189 КК України, а також ч. 3 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України.

При цьому, докази на вказаній стадії кримінального процесу на їх допустимість відповідно до ст. 89 КПК України слідчим суддею не оцінюються.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, ніж до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість покарання, особу підозрюваного, його вік, сімейний та майновий стан, та доходить висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та реальність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжувати кримінальні правопорушення.

Для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведені в судовому засіданні слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу, враховуючи активну роль ОСОБА_1 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень та характери їх вчинення. У зв`язку з цим, клопотання підлягає задоволенню.

Проте, враховуючи, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Писанця В.А. від 31.10.2019 року відмовлено у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України у цьому ж кримінальному провадженні, яка на даний час оскаржується в апеляційному порядку, з метою дотримання принципу юридичної визначеності, тобто надання апеляційним судом оцінки обґрунтованості ухвали слідчого судді Писанця В.А. від 31.10.2019 року, слідчий суддя вважає за необхідне вирішити вказане клопотання з урахуванням положень ч. 3 ст. 183 КПК України - застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених Кримінально-процесуальним Кодексом України, оскільки за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України, тобто злочину, вчиненого із застосуванням насильства або небезпекою для життя чи здоров`я осіб, надана оцінка слідчим суддею Писанцем В.А. при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 31 жовтня 2019 року.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи тяжкість злочину, майновий стан підозрюваного, розмір застави, який з достатньою мірою буде гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, вважаю за належне призначити заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 153 680 грн., та що зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, обираючи відносно підозрюваного запобіжний захід у виді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду на першу вимогу;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (м. Київ), без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з свідками та потерпілими у кримінальному провадженні;

- носити електронний засіб контролю;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст. 177, 178, 182, 193, 194, 196, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання cтаршого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України капітана поліції Перегінця О.Ю. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали визначити до 7 грудня 2019 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 153 680 грн.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:

Отримувач ТУДСАУ у м. Києві

ЄДРПОУ банку: 26268059;

МФО 820172;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ.

р/р 37318005112089;

призначення платежу: застава за …(ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) … від … (дата ухвали).. по справі № …, кримінальне провадження № ….., внесені (ПІБ особи, що вносить заставу) згідно квитанції від (дата та № квитанції).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду на першу вимогу;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (м. Київ), без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з свідками та потерпілими у кримінальному провадженні;

- носити електронний засіб контролю;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строків досудового розслідування, тобто до 7 грудня 2019 року включно.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки, передбачені ч. 8-11 ст. 182 КПК України.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя О.В. Батрин