Постанова № 85413126, 05.11.2019, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа №702/872/19

Провадження №3-зв/702/3/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про задоволення заяви про самовідвід

05 листопада 2019 року м.Монастирище

Суддя Монастирищенського районного суду Черкаської області Діденко Т.І., розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву судді Монастирищенського районного суду Черкаської області Мазай Н.В. про самовідвід від розгляду справи про адміністративне правопорушення № 702/872/19 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

в с т а н о в и в :

15.10.2019 до Монастирищенського районного суду Черкаської області надійшла справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2019 справу визначено до розгляду судді Мазай Н.В.

Суддя Мазай Н.В. заявила самовідвід, про що до канцелярії суду подала відповідну заяву, в якій зазначила, що особою, яка притягається до адміністративної відповідальності є ОСОБА_1 , чоловік ОСОБА_2 , яка на даний час працює помічником судді Монастирищенського районного суду Черкаської області Діденко Т.І.

Суддя Мазай Н.В. вважає, що нею з`ясовано обставини, які виключають її участь у розгляді даної справи, а тому вона підлягає самовідводу, оскільки наявність наведених обставин може викликати сумнів у її неупередженості та об`єктивності, що вбачається з наступного.

Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об’»єктивності та неупередженості судді.

Відповідно до ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання.

Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Чинний КУпАП не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді (самовідвід).

Зазначені обставини свідчать про наявність прогалин в національному законодавстві стосовно процесуального врегулювання розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення і, зокрема, врегулювання права на відвід (самовідвід).

Разом з тим, право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних Свобод.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала зазначену Конвенцію і Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції.

Згідно ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства

права.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22 грудня 1993 року міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» в спірних питаннях, або які не врегульовані національним законодавством, суди застосовують міжнародні договори, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.

Згідно практики Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Білуха проти України»,) важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя. стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

Пунктом 53 рішення Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» визначено, що навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться». Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення від 28.10.1998 у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland); п. 26 рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubberv. Belgium); п. 45 рішення від 28 жовтня 1998 року у справі «Кастілло Альгар проти Іспанії» (Castillo Algarv. Spain).

Крім того, Рада суддів України пунктом 4 рішення № 34 від 08 червня 2017 року роз`яснила, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.

З метою виключення підстав та мотивів для сумніву в її, як головуючій судді у справі №702/872/19 (провадження №3/702/325/19) неупередженості та об`єктивності, суддя Мазай Н.В. заявила собі самовідвід.

Дослідивши заяву судді Мазай Н.В. про самовідвід, суддя вважає, що заява підлягає до задоволення, оскільки:

КУпАП не встановлює процедури та засад розгляду заяв про відвід судді у справі про адміністративні правопорушення.

Згідно ч.1 ст. 1 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними законом.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України ( ч.1 ст. 2 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”).

Отже, кожен громадянин має право на справедливий судовий розгляд безстороннім судом.

Згідно пдп.3 п. 2.5 показника “Об`єктивність” Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, оскільки він чи члени його родини матеріально зацікавлені в рішенні у відповідній справі.

Враховуючи, що особою, яка притягається до адміністративної відповідальності є ОСОБА_1 - чоловік ОСОБА_2 , яка на даний час працює помічником судді Монастирищенського районного суду Черкаської області Діденко Т.І., і наведена обставина дає підстави для обґрунтованих сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді під час проведення судового розгляду та вирішення справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , вважаю, що заява про самовідвід підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 1,2 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, Бангалорськими принципами поведінки суддів, суддя

п о с т а н о в и в :

Заяву про самовідвід судді Мазай Наталії Вікторівни задовольнити.

Відвести суддю Мазай Наталію Вікторівну від розгляду справи № 702/872/19 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 .

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Т.І. Діденко