Рішення № 8541262, 14.12.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

14.12.09           Справа № 17/148-09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромфінанс-Безпека»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Конвулар»

про стягнення 252 843,41 грн.

Суддя Суховий В.Г.

Представники: згідно з протоколом судового засідання.

СУТЬ СПОРУ:

В господарський суд Київської області звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпромфінанс-Безпека»(далі –Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Конвулар»(далі –Відповідач) про стягнення 252 843,41 грн, з яких 212556,96 грн –основний борг, 17199,63 грн –пеня, 2 323,56 грн –3% річних та 2 763,26 грн –інфляційні та 18000,00 грн –витрат на адвокатські послуги.

Ухвалою суду від 22.09.2009р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань по договору на охорону об’єкта постами фізичної охорони № 29/12/2008-1 від 29.12.2008р.

У зв’язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи неодноразово відкладався.

07.12.2009р. представником позивачем подано уточнення позовних вимог № б/н від 03.12.2009р., в яких наведено, на вимогу суду, обґрунтований розрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних з урахуванням суми боргу і періодів нарахування згідно Договору, згідно яких позивач просить стягнути 212556,96 грн. –основного боргу, 16 757,42 грн –пені, 2 170,25 грн –3% річних, 4 436,35 грн –інфляції та 18000,00 грн –витрат на адвокатські послуги.

Представник відповідача в судове засідання втретє не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи суду не надав, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалами суду від 22.09.2009р., від 02.11.2009р. та від 23.11.2009р., надісланими відповідачу за відомою адресою. Отримання відповідачем зазначених ухвал суду та відповідно і належне повідомлення про дату і час розгляду справи підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 20160223 від 25.09.2009р. (а.с. 70).

Таким чином відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд в с т а н о в и в:

29 грудня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромфінанс-Безпека»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Конвулар»було укладено договір на охорону об’єкта постами фізичної охорони № 29/12/2008-1 (далі –Договір), зазначений Договір регулює взаємовідносини між позивачем та відповідачем по здійсненню заходів охорони об’єкту (відокремлена земельна ділянка), що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Мала Олександрівка, вул. Гагаріна, 14-16 (п. 1.1 Договору ).

Відповідно до п. 1.2 Договору відповідач доручив, а позивач взяв на себе зобов’язання забезпечити охоронні заходи співробітниками позивача згідно дислокації (додаток № 2 до даного Договору), починаючи з 30 грудня 2008 року. Вид охорони мав здійснюватись за караульним розрахунком у цілодобовому режимі.

Відповідно до п. 4.1 Договору позивач зобов’язувався забезпечувати у межах наданих повноважень охорону відокремленої земельної ділянки із зберіганням на ній товарно-матеріальних цінностей від розкрадання, пошкодження чи знищення; забезпечувати контроль за цілісністю даної земельної ділянки, забезпечувати дотримання встановлених правил пожежної безпеки на постах силами постових позивача під час несення ними служби.

Відповідно до п. 2.1 Договору вартість заходів охорони згідно з цим договором встановлюється згідно протоколу узгодження договірної ціни (додаток 1 до Договору), який є невід’ємною частиною даного Договору. Відповідно до протоколу узгодження договірної ціни за здійснення заходів охорони (додаток 1 до Договору) ціна за здійснення заходів охорони становила 23,00 грн. за одну годину роботи кожного співробітника позивача, задіяного на виконання умов даного договору.

Пунктом 2.2.1 Договору визначено, що по закінченню місяця, у якому проводились охоронні заходи чи закінченні проведення охоронних заходів, відповідач надає акт про виконані роботи позивачу, який підписує його на протязі 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання.

Відповідно до п.2.2 Договору розрахунок за виконання згідно з цим договором заходів охорони, здійснюється відповідачем до 10 числа поточного місяця на підставі Акту виконаних робіт.

Як свідчать матеріали справи, позивач належним чином виконував свої обов’язки щодо охорони об’єкта постами фізичної охорони, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): акт № ОУ-31/01/2009 від 31 січня 2009 року на суму 72 876,67 грн., акт № ОУ-28/92/2009 від 28 лютого 2009 року на суму 61834,75 грн., акт № ОУ-31/03/2009 від 31 березня 2009 року на суму 59626,37 грн., акт № ОУ-30/04/2009 від 30 квітня 2009 року на суму 49688,64 грн., акт № ОУ-31/05/2009 від 31 травня 2009 року на суму 51344,93 грн., акт № ОУ-30/06/2009 від 30 червня 2009 року на суму 49688,64 грн., копії яких належним чином засвідчені в матеріалах справи.

Таким чином, протягом січня –червня 2009 року позивач надав відповідачу послуги з охорони об’єкта згідно Договору № 29/12/2008-1 від 29 грудня 2008 року загальною вартістю 345060,00 грн. Факт отримання наданих послуг підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача - ТОВ «Конвулар»на вказаних актах здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Відповідно до п. 4.2 Договору відповідач зобов’язувався: своєчасно вносити плату за послуги позивача, здійснювати визначені актами обстеження та договором заходи по обладнанню земельної ділянки технічними засобами охорони і безпеки, створювати належні умови для забезпечення збереження матеріальних цінностей та сприяти позивачу при виконанні ним своїх завдань, а також в удосконаленні організації охорони об’єкта, не перешкоджати позивачу у здійсненні завдань, визначених даним Договором.

Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач неналежним чином виконав свої зобов’язання за Договором щодо оплати отриманих послуг, сплативши позивачу лише частково надані послуги у розмірі 132503,04 грн., що підтверджується банківською випискою з особового рахунку позивача за 5 травня 2009 року (а.с. 31), а також актом взаємозвірки розрахунків від 15 червня 2009 року, (а.с. 33) підписаного обома сторонами, які додані позивачем до позову.

Таким чином, заборгованість відповідача за надані послуги станом на час розгляду справи становить 212 556,96 грн. (345 060,00 грн. - 132503,04 грн.)

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за отримані послуги за Договором № 29/12/2008-1 від 29 грудня 2008 року у сумі 212 556,96 грн. є обґрунтованими, документально підтверджуються, тому підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 17199,63 грн. пені суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч.1. ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч.2 ст. 217 та ч.1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.6 ст. 231 ГК України).

Статтею 232 Господарського кодексу України визначено порядок застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх нарахування. Зокрема частиною 6 цієї статті передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 8.1. Договору у випадку несвоєчасної (неповної) оплати послуг по Договору, відповідач на вимогу позивача зобов’язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період такого прострочення, за кожен день такого прострочення.

Позивачем подано уточнення позовних вимог № б/н від 03.12.2009 року в яких наведено на вимогу ухвали суду, обґрунтований розрахунок пені.

Суд враховує те, що надані позивачем уточнення не є заявою про зменшення розміру позовних вимог щодо пені згідно зі ст. 22 ГПК України, оскільки вони подані на вимогу ухвали суду як обґрунтовані розрахунки.

З наведених вище підстав заявлені позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 17199,63 грн. підлягають частковому задоволенню в розмірі 16 757,42 грн. згідно з уточненим розрахунком позивача.

Крім того, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача 2 323,56 грн –3% річних та 2 763,26 грн –інфляційних.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем подано уточнення позовних вимог № б/н від 03.12.2009 року в яких наведено на вимогу ухвали суду, обґрунтований розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, позивач просить стягнути з відповідача 4 436,35 грн –інфляційних втрат за період з лютого 2009р. по серпень 2009р. та 2 170,25 грн –3% річних.

Суд враховує те, що надані позивачем уточнення не є заявою про збільшення розміру позовних вимог щодо інфляційних та заявою про зменшення розміру позовних вимог щодо 3% річних згідно зі ст. 22 ГПК України, оскільки вони подані на вимогу ухвали суду як обґрунтовані розрахунки.

Таким чином, суд погоджується з уточненим розрахунком позивача, однак з огляду на те, що заяви про збільшення позовних вимог не було подано позивачем, як це передбачено ст. 22 ГПК України, суд задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення індексу інфляції та стягує з відповідача індекс інфляції у розмірі первісних позовних вимог –2763,26 грн.

З наведених вище підстав заявлені до стягнення 2 323,56 грн. 3% річних підлягають частковому задоволенню в розмірі 2170,25 грн. згідно з уточненим розрахунком позивача.

В заяві про уточнення позовних вимог № б/н від 03.12.2009 року, позивач просить суд стягнути з відповідача 18000,00 грн. адвокатських витрат, з яких: 10000,00 грн. - витрати на послуги адвоката , а 8000,00 грн. - витрати на юридичні послуги.

Судові витрати позивача на послуги адвоката є обґрунтованими і підлягають відшкодуванню відповідачем пропорційно задоволеним вимогам у сумі 9 974,64 грн., виходячи з наступного: договору про надання адвокатських послуг від 07.09.2009р. (а.с. 34-37), платіжного доручення № 882 від 07.09.2009р. (а.с. 121), банківського рахунку позивача від 07.09.2009р. (а.с. 120), рахунку № 20 від 07.09.2009р. про оплату адвокатських послуг, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с. 119), ст. 44 ГПК України, а також враховуючи постанову Верховного Суду України від 01.10.2002 № 30/63 та п. 10 Роз’яснення Вищого Арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України” від 04.03.1998 № 02-5/78.

Щодо витрат позивача на юридичні послуги у розмірі 8000,00 грн. вони не можуть бути покладені на відповідача, оскільки відшкодування витрат на юридичні послуги не передбачено ст. 44 ГПК України.

Згідно з ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату чи адвокатському об’єднанню стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Тобто, стаття 44 ГПК передбачає відшкодування як судових витрат сум, що були сплачені стороною за отримання лише послуг адвокатів, тобто адвокатських послуг, а не будь-яких послуг, в тому числі юридичних.

Така ж правова позиція з аналогічного питання викладена в постанові Верховного Суду України від 01.10.2002 № 30/63 та п.10 листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права” № 01-8/973 від 14.12.2007р.

На підставі ст. 49 ГПК України судові (господарські) витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Конвулар»(код 36062433) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромфінанс-Безпека»(код 32377305) 212556,96 грн –основного боргу, 16757,42 грн –пені, 2 763,26 грн –інфляційних, 2170,25 грн –3% річних, а також судові витрати: держмито у розмірі 2 342,48 грн, 234,32 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, та 9 974,64 грн. витрат на адвокатські послуги.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог –відмовити.

Суддя