Ухвала суду № 85410032, 04.11.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення позову

04 листопада 2019 року м. Київ № 640/17591/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Патратій О.В., розглянувши заяву Комунального підприємства "Харківводоканал" про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал"

до Національної комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та

комунальних послуг

треті особи 1. Асоціація "Укрволоканалекологія"

2. Акціонерне товариство "Харківобленерго"

про визнання протиправним та нечинним абз. 6 п.п 2 п.1 Постанови від 06.09.2019р.

№ 1825

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та нечинним абз. 6 п.п 2 п.1 Постанови Національної комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 06.09.2019р. № 1825.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.09.2019 року відкрито провадження у зазначеній справі.

01.11.2019р. Комунальним підприємством "Харківводоканал" подано заяву про забезпечення позову, в якій просить суд зупинити дію положень абз.6 пп.2 п. 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 06.09.2019р. № 1825 «Про внесення змін до Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги» у відношенні КП "Харківводоканал" до набрання законної сили рішення у справі.

Заяву про забезпечення позову обґрунтовано тим, що абз. 6 пп. 2 п. 1 постанова НКРЕКП від 06.09.2019р. № 1825 містить очевидні ознаки протиправності, безпосередньо порушує права та інтереси Підприємства як постачальника послуг з централізованого водопостачання та водовідведення у м. Харкові й Харківській області, а невжиття заходів забезпечення позову фактично зведе нанівець можливість ефективного захисту та поновлення порушених прав як Позивача, так і споживачів його послуг.

Розглянувши подану заяву суд приходить до наступних висновків.

Забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.

Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін.

Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.

Таким чином, заходи забезпечення позову не мають дискримінаційного характеру стосовно жодної із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін.

Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Таким чином, законодавець визначив, що перелік підстав для забезпечення позову є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, а тому за відсутності передбачених вказаною статтею обставин прийняття рішення про забезпечення позову є неможливим.

По-перше, суд не вбачає очевидної протиправності рішення відповідача. На переконання суду, очевидна протиправність рішень суб`єкта владних повноважень, це прийняття ним таких рішень, які взагалі не передбачені законодавством України, або прийняття рішень суб`єктами, які не наділені компетенцією у відповідній сфері.

Натомість, у цьому випадку Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, відповідно до вимог Законів України "Про ринок електричної енергії" та "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" саме і наділено повноваженням на прийняття таких рішень.

Питання обґрунтованості чи необґрунтованості постанови НКРЕКП від 06.09.2019р. № 1825 в теперішній час є спірним, і ще повинно бути ретельним чином досліджено та доведено.

По-друге, наслідки оспорюваного рішення відповідача є юридичними, тобто зворотними, а тому, навіть у разі задоволення позову, для поновлення прав позивача не буде необхідно докладати значних зусиль та втрат.

Отже, позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Із наведених позивачем у клопотанні обставин не вбачається очевидної протиправності оскаржуваного рішення, що є одним із критеріїв забезпечення позову в силу положень ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, а правомірність його прийняття підлягає дослідженню під час судового розгляду справи по суті заявлених позовних вимог.

Суд зазначає, що сама лише незгода позивача із рішеннями суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про його скасування ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.

Суд вважає необґрунтованим посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019р. № 5-р/2019, оскільки відповідно до п.3 резолютивної частини вказаного рішення частина перша статті 1, пункт 2 частини першої статті 4, частина перша, абзаци перший, другий частини другої статті 5, абзаци другий, третій, четвертий, тридцять дев`ятий, сороковий частини третьої, частина шоста статті 8 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22 вересня 2016 року N 1540-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з 31 грудня 2019 року.

Також суд відхиляє довози позивача про понесенням ним значних збитків у разі не вжиття заходів забезпечення позову, оскільки такі доводи позивача нічим не підтверджені.

Наведене свідчить про відсутність існування підстав для задоволення клопотання про забезпечення позову.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивачем не доведено існування обставин, вказаних у статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 77, 150, 151, 154 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Комунального підприємства "Харківводоканал" про забезпечення позову (вх. від 01.11.2019р.) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені статтями 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Патратій