Ухвала суду № 85409571, 05.11.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

05 листопада 2019 року м. Київ № 826/17907/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вовка П.В., вирішуючи в порядку письмового провадження питання про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Келеберді В.І., суддям Амельохіна В.В. та Качура І.А. в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Кабінету Міністрів України

про визнання протиправною та нечинною постанови,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_2 , позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України (далі також - КМУ, відповідач) про визнання протиправною та нечинною постанови відповідача від 21 лютого 2018 року № 103 в частині.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 жовтня 2018 року справу № 826/17907/18 розподілено на суддю Окружного адміністративного суду міста Києва (далі також - суд) Келеберду В.І.

Ухвалою суду від 27 листопада 2018 року відкрито провадження у справі №826/17907/18 та визначено, що її розгляд буде відбуватись за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 18 грудня 2018 року визначено наступний склад колегії суддів у справі № 826/17907/18: головуючий суддя Келеберда В.І., судді Амельохін В.В., Качур І.А.

28 жовтня 2019 року через канцелярію суду надійшла заява позивача про відвід колегії суддів у справі № 826/17907/18.

Ухвалою суду від 30 жовтня 2019 року передано зазначену справу у відповідності до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) для вирішення питання про відвід судді.

Так, в порядку, встановленому статтею 31 КАС України, 01 листопада 2019 року суддю Вовка П.В. визначено суддею для вирішення питання про відвід.

За правилами ч. 8 статті 40 КАС України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

Розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Келеберді В.І., суддям Амельохіна В.В. та Качура І.А., суд виходить з наступного.

Положеннями ч.ч. 1, 2 статті 36 КАС України визначено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 39 КАС України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

В обґрунтування відводу позивач вказав, що ухвалою суду від 22 жовтня 2019 року, зокрема, вирішено: прийняти кінцеву заяву в редакції від 09 жовтня 2019 року ОСОБА_1 про зміну предмету позову; роз`єднати в окремі провадження позовні вимоги ОСОБА_1 у справі №826/17907/18 шляхом виділення в окреме провадження позовних вимог

до Управління Служби безпеки України в Харківській області:

- зобов`язати Управління Служби безпеки України в Харківській області надати Головному Управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з 01 березня 2018 року ОСОБА_1 ;

до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області:

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області вчинити дії, які полягають у перерахунку та виплаті пенсії з 01 березня 2018 року ОСОБА_1 у сумі 54 456, 92 грн. з грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 у сумі 92 299, 86 грн.;

- стягнути з Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 недоплачену за березень 2018 року, квітень 2018 року, травень 2018 року, червень 2018 року, липень 2018 року, серпень 2018 року, вересень 2018 року, жовтень 2018 року, листопад 2018 року, грудень 2018 року пенсію у загальній сумі 479 483, 00 грн. та недоплачену за січень 2019 року, лютий 2019 року, березень 2019 року, квітень 2019 року, травень 2019 року, червень 2019 року, липень 2019 року, серпень 2019 року, вересень 2019 року, жовтень 2019 року пенсію у сумі 471 004, 80 грн., а всього у загальній сумі 950 487, 80 грн.;

- стягнути солідарно з бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Управління Служби безпеки України в Харківській області на користь ОСОБА_1 , на підставі ч. 1 статті 139 КАС України понесені ним витрати по сплаті судового збору у загальній сумі 17 807, 87 грн.;

зобов`язати відповідача опублікувати оголошення про знаходження у провадженні Окружного адміністративного суду м. Києва адміністративної справи №826/17907/18 за позовом ОСОБА_1 до КМУ про визнання протиправною та нечинною з моменту прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року №804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Оголошення опублікувати у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений;

зобов`язати відповідача надати у підготовче засідання, призначене на 12 листопада 2019 року об 11:00 год., яке відбудеться в приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Петра Болбочана, 8, корпус 1, зал судових засідань № 37, через уповноваженого представника письмові докази на підтвердження опублікування оголошення.

На думку позивача прийняття колегією суддів вказаної вище ухвали від 22 жовтня 2019 року позбавило його права на доступ до суду, встановленого законом, гарантованого йому п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, у зв`язку із фактичною зміною підсудності в частині виділених позовних вимог.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Об`єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.

При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється».

Оскільки йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі «Мироненко і Мартенко проти України»).

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Водночас, слід зазначити, що учасники судового процесу зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Разом з тим, наведені у заяві про відвід судді (колегії суддів) обставини не можуть слугувати підставами для відводу суддів як такі, що викликають сумнів у їх неупередженості, оскільки, за правилами ч. 4 статті 36 КАС України, такі обставини не можуть бути підставою для відводу.

При цьому, за наявності не згоди сторони по справі з процесуальними рішеннями та діями суду, така сторона не позбавлена можливості оскаржити судове рішення в апеляційному та касаційному порядку за правилами, встановленими КАС України, а також включити заперечення на дії суду в апеляційну чи касаційну скаргу.

Для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, необхідно довести наявність відповідних вищезазначених суб`єктивних та об`єктивних критеріїв (зокрема, особисті переконання та поведінку конкретного судді, які вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах вирішення даної справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав та свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Будь-яких належних доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість суддів в результаті розгляду цієї справи або наявність обставин, які викликають сумнів у їх неупередженості при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід судді не вбачається.

Отже, оскільки підстав передбачених статтею 36, 37 КАС України, які б перешкоджали суддям брати участь у розгляді даної справи чи свідчили про упередженість не встановлено, суд приходить до висновку, що подана заява про відвід задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 36, 39, 40, 248, 256 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Келеберді В.І., суддям Амельохіна В.В. та Качура І.А. від розгляду адміністративної справи № 826/17907/18 - відмовити.

Згідно з ч. 2 статті 256 КАС України, ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя П.В. Вовк