Вирок № 85407647, 05.11.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/9755/18

1кп/755/352/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" листопада 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Курила А.В.,

секретаря Миненко В.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12018100040005944 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця: м. Києва, громадянина України, українця, з професійно-технічною освітою, неодруженого, працюючого: магазин «Фора», продавцем, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-17.05.2016 року Оболонським районним судом міста Києва за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки;

-15.08.2016 року Броварським міськрайонним судом Київської області за ч.3 ст.15, ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.15, ч.2 ст.185, ч.ч.1, 4 ст.70 КК України до 1 року позбавлення волі, ч.4 ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора Черниш Л.В.,

представника потерпілого Давидова О.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , 20.06.2018 року, приблизно о 15 годині 15 хвилин, перебував за адресою: м. Київ, вул. Миколайчука, 11, в магазині «Техноскар» де розглядав мобільні телефони, в цей час у нього виник злочинний умисел направлений на заволодіння шляхом обману мобільним телефоном марки «iPhone 7», який знаходився на торгові вітрині у вищевказаному магазині.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману, ОСОБА_1 попросив у продавця зазначеного магазину ОСОБА_2 показати два мобільні телефони марки «iPhone 6» та «iPhone 7», на що останній погодився та діставши з полиць вищевказані телефони, поклав їх на вітрину. В подальшому ОСОБА_1 попросив у ОСОБА_2 показати ще декілька мобільних телефонів.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 маючи при собі заздалегідь приготовлений його власний мобільний телефон марки «iPhone 7», рожевого кольору, таємно обміняв власний мобільний телефон, на телефон марки «iPhone 7», рожевого кольору, імеі: 1: НОМЕР_1 , вартістю 13000 грн. без сім-карти мобільного оператора, який знаходився на торговій вітрині, тим самим шляхом обману заволодів даним майном.

У подальшому, заволодівши шляхом обману мобільним телефоном марки «iPhone 7», рожевого кольору, імеі 1: НОМЕР_1 , вартістю 13000 грн. без сім-карти мобільного оператора, що належить магазину «Техноскар», ОСОБА_1 вийшов із вказаного магазину.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.2 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману /шахрайстві/, вчиненому повторно, кваліфіковані вірно.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_1 , згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст.67 КК України, суд не вбачає.

У підготовчому судовому засіданні учасниками кримінального провадження надано суду угоду про примирення у кримінальному провадженні №12018100040005944 від 20.06.2018 року, що укладена між представником потерпілого ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 .

Відповідно до умов вищезазначеної угоди представник потерпілого та обвинувачений у кримінальному провадженні №12018100040005944 за спільною ініціативою та обопільною згодою у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469, 471 КПК України уклали дану угоду про примирення, в якій виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні обставини для даного кримінального провадження, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначених діяннях. Представник потерпілого ОСОБА_2 . відмовився заявляти цивільний позов в зв`язку з відшкодуванням завданого збитку. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 за ч.2 ст.90 КК України - у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 гривень. Вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 15.08.2016 року виконувати самостійно. Також, у даній угоді зазначені роз`яснені представнику потерпілого та обвинуваченому наслідки укладення та затвердження угоди, а також наслідки її невиконання.

Перевіривши угоду про примирення на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд прийшов до висновку, що зазначена угода у повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вона містить всі необхідні реквізити, визначені статтею 471 КПК України, зокрема, найменування сторін, формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію із зазначенням частини статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, узгоджене покарання та згода сторін на призначення покарання, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди, дата її укладення та підписи сторін.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

У підготовчому засіданні з`ясовано, що представник потерпілого розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені п.2 ч.1 ст.473 КПК України.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений і представник потерпілого підтвердили суду, що угода про примирення між ними укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти затвердження угоди про примирення, оскільки на її думку, вказана угода не відповідає інтересам суспільства.

Дослідивши угоду про примирення, вислухавши доводи сторін, суд вважає, що укладена між представником потерпілого та обвинуваченим угода відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.2 ст.190 КК України кваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони примирились добровільно, обвинувачений може виконати взяті на себе за угодою зобов`язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст.65 КК України.

Із огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що укладена між представником потерпілого ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 угода про примирення підлягає затвердженню.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати не понесені.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

у хв а л и в:

Затвердити угоду про примирення, укладену 31 липня 2018 року між представником потерпілого ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12018100040005944 від 20.06.2018 року.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день постановлення вироку становить 1 700 /одна тисяча сімсот/ гривень.

Вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 15.08.2016 року, яким ОСОБА_1 засуджено за ч.3 ст.15, ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.15, ч.2 ст.185, ч.ч.1, 4 ст.70 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі, на підставі ст.76 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки та покладено обов`язки, відповідно до ст.76 КК України - виконувати самостійно.

Запобіжний захід ОСОБА_1 , не обрано.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати не понесені.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня проголошення.

Суддя: