Ухвала суду № 85404673, 05.11.2019, Зміївський районний суд Харківської області

621/1866/18

1-кп/621/62/19

У Х В А Л А

05 листопада 2019 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області:

головуючий - суддя Овдієнко В. В.

за участі: секретаря судового засідання - Лацько А. С.,

прокурорів - Макаренка М. М., Гетьмана С. А., Юр`єва І. Д.,

потерпілого - ОСОБА_1 ,

представника потерпілого - Кравченка О. М.,

обвинуваченої - ОСОБА_2 ,

захисника - Зеленцова О. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12018220300000510 за обвинуваченням ОСОБА_2 у злочині, передбаченому частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_2 обвинувачується в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, за наступних обставин:

19 червня 2018 року близько 15:30 години ОСОБА_2 перебувала в гостях у будинку свого знайомого ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , де вживала спиртні напої з останнім та ОСОБА_1 , в ході розпиття яких в ОСОБА_2 з ОСОБА_1 виникла сварка, в ході якої ОСОБА_2 , маючи раптово виниклий умисел на навмисне спричинення тілесного ушкодження, схопила з кухонного столу, який розташований в кухні, ніж, яким нанесла один удар в область живота ОСОБА_1 , спричинивши останньому згідно висновку судово-медичної експертизи №78Зм/18 від 18.07.2018 тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини, з ушкодженням тонкої, товстої та попереково-ободної кишки, яке ускладнилося своїй течії розвитком внутрішньочеревної кровотечі. По ступеню тяжкості ці ушкодження, як в сукупності, так і кожне окремо кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя.

Під час судового розгляду захисник Зеленцов О. П. заявив клопотання, яке підтримане обвинуваченою ОСОБА_2 , про проведення комплексної судово-медичної та криміналістичної експертизи, на вирішення якої поставити наступні запитання: 1) Чи відповідає характер поранення потерпілого ОСОБА_1 механізму, викладеному в показаннях потерпілого? 2) Чи відповідає характер поранення потерпілого ОСОБА_1 механізму, викладеному в показаннях обвинуваченої? 3) Яким був механізм та траєкторія удару? 4) Чи відповідають фізичні данні обвинуваченої характеру нанесення поранення за версією потерпілого?

На обґрунтування клопотання зазначено, що в обвинувальному акті стверджується про заподіяння ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент ушкодження.

В якості доказу тілесного ушкодження стороною обвинувачення надано висновок експерта № 78-3м/18 від 18.07.2018.

Всупереч вимогам п. 3.4 Інструкції про проведення судово-медичної експертизи, затвердженої наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.07.1995 за № 254/790, в дослідній частині висновку експерта нічого не зазначено про виявлені фактичні дані, які б вказували на можливість нанесення рани такого характеру при механізмі, який зазначив потерпілий. В описовій частині експертом зазначено, що характер поранення не спростовує показань обвинуваченої.

Але враховуючи повністю протилежні показання потерпілого та обвинуваченої щодо обставин нанесення поранення та значну різницю в зрості між потерпілим та обвинуваченою, відсутність висновку експерта щодо відповідності поранення потерпілого показанням потерпілого або обвинуваченої має ключове значення для справи.

Висновок експертизи №78-Зм/18 від 18.07.2018 має лише припущення щодо можливості нанесення рани з механізмом, який відповідає показанням потерпілого. Але експертиза не надала відповіді, чи відповідає характер поранення описаним механізмам, які були викладені в обвинувальному акті.

На думку захисника, для з`ясування обставин нанесення поранення потерпілому ОСОБА_1 необхідно декілька питань, які мають необхідність залучення спеціалістів в різних галузях, тому є підстави для призначення повторної судово-медичної та трасологічної експертизи для з`ясування характеру поранення, механізму його нанесення та положень учасників події відносно одне одного.

Представники сторони обвинувачення проти клопотання заперечували мотивуючи його безпідставністю.

Потерпілий ОСОБА_1 та його представник Кравченко О. М. заперечували клопотання мотивуючи наявністю в матеріалах провадження висновку судово-медичної експертизи, під час проведення якої надані відповіді на запитання, що порушені захисником у клопотанні.

Вислухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного:

З висновку судово-медичної експертизи №78-Зм/18 від 18.07.2018 вбачається, що на підставі даних судово-медичної експертизи по матеріалах досудового розслідування, внесеного в ЄРДР № 12018220300000510, враховуючи мед карту стаціонарного хворого із Зміївської ЦРЛ, укладення лікарів фахівців, протокол допиту ОСОБА_1 в якості потерпілого, протокол слідчого експерименту за участі підозрюваної ОСОБА_2 від 21.06.2018, експертом Яременком В. М. зроблено висновок, що у потерпілого ОСОБА_1 мали місце: проникаюче колото-різане поранення черевної порожнини, з ушкодженням тонкої, товстої та попереково-ободової кишки, яке ускладнилося у своїй течії розвитком внутрічеревної кровотечі.

Вказані вище тілесні ушкодження утворилися від одноразової дії предмета, що має колюче-ріжучі властивості, можливо внаслідок удару ножем з місцем прикладання сили в область живота, і могли бути отримані в строк і при обставинах, указаних в ухвалі судді.

По ступеню тяжкості ці ушкодження, як у сукупності, так і кожне окремо кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя (згідно пункту 2.1.3 "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995).

Унеможливлено спричинення вищезгаданих тілесних ушкоджень самим потерпілим ОСОБА_1 внаслідок само спричинення, що не характерно для цього виду травми.

Свідчення ОСОБА_1 , дані ним в якості потерпілого в ході його допиту, в цілому не суперечать судово-медичним даним, як в механізмі нанесення йому тілесних ушкоджень, так і в способі їх спричинення, і відповідають об`єктивним судово-медичним даним, отриманим в ході судово-медичної експертизи.

Свідчення ОСОБА_2 , дані нею в якості підозрюваної, в ході проведення слідчого експерименту, в цілому не суперечать судово-медичним даним, як в механізмі нанесення тілесних ушкоджень, так і в способі їх спричинення потерпілому ОСОБА_1 і відповідають об`єктивним судово-медичним даним, отриманим в ході судово-медичної експертизи (т. 1 а. п. 117, 118).

Під час судового розгляду потерпілий ОСОБА_1 дав показання, з яких вбачається, що в момент спричинення тілесних ушкоджень потерпілий стояв обличчям до обвинуваченої, яка взяла зі столу ніж та утримуючи його правою рукою завдала одного удару цим ножем потерпілому в лівий бік тулубу.

У свою чергу, обвинувачена ОСОБА_2 заперечувала такий механізм нанесення удару ножем, який зазначив потерпілий. З її показань слідує, що вона схопила ніж, який лежав у коридорі на підлозі, після того, як впала від удару з боку потерпілого. Удар ножем вона завдала лежачі на підлозі в той момент, коли ОСОБА_1 нахилився над нею.

Зазначені обставини, повідомлені потерпілим та обвинуваченою, в дослідницькій частині висновку судово-медичної експертизи №78-Зм/18 від 18.07.2018 не відображені.

У зв`язку з цим, враховуючи суперечливість показань потерпілого та обвинуваченої щодо механізму нанесення удару ножем, висновок експерта про те, що свідчення їх обох в цілому не суперечать судово-медичним даним, як в механізмі нанесення тілесних ушкоджень, так і в способі їх спричинення, і відповідають об`єктивним судово-медичним даним, отриманим в ході судово-медичної експертизи є суперечливим.

Судово-медичний експерт ОСОБА_4 . під час допиту в суді повідомив обставини, які ним викладені у вказаному вище висновку.

Однак усунути зазначену вище суперечливість висновку експерта шляхом його допиту в суді не виявилося можливим.

Відповідно до частини 1 статті 242 Кримінального процесуального кодексу України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження або, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

Відповідно до статті 332 Кримінального процесуального кодексу України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: 1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; 2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу; 3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.

До ухвали суду про доручення проведення експертизи у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, включаються питання, поставлені перед експертом учасниками судового провадження, судом. Суд має право не включати до ухвали питання, поставлені учасниками судового провадження, якщо відповіді на них не стосуються кримінального провадження або не мають значення для судового розгляду, обґрунтувавши таке рішення в ухвалі.

Після постановлення судом ухвали про доручення проведення експертизи судовий розгляд продовжується, крім випадків, якщо таке продовження неможливе до отримання висновку експерта.

Під час судового розгляду кримінального провадження встановлено підстави для постановлення ухвали про доручення проведення експертизи експертній установі, передбачені п. 3 ч. 2 ст. 332 КПК України.

Відповідно до положень Інструкції про проведення судово-медичної експертизи, затвердженої наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6: Судово-медична експертиза проводиться з метою дослідження на підставі спеціальних знань матеріальних об`єктів, що містять інформацію про обставини справи, яка перебуває в провадженні органів дізнання, слідчого, прокурора чи суду (п. 1.1.); До компетенції судово-медичної експертизи належить, зокрема, експертиза потерпілих (п. 1.4.3.), експертиза за матеріалами кримінальних та цивільних справ (п. 1.4.5.); Первинна судово-медична експертиза може бути проведена як одним, так і кількома експертами. Необхідність участі кількох експертів визначається особою, що призначила таку експертизу, або начальником бюро судово-медичної експертизи. Додаткова судово-медична експертиза доручається експерту (експертам), що проводив (проводили) первинну експертизу, або іншому (іншим) експерту (експертам). Повторна судово-медична експертиза повинна бути доручена тільки іншому (іншим) експерту (експертам) (п. 2.3.); Участь кількох експертів є обов`язковою при проведенні: Повторних експертиз за матеріалами кримінальних та цивільних справ (п. 2.4.2.). Проведення цих експертиз здійснюється у відділах комісійних експертиз бюро судово-медичних експертиз управлінь охорони здоров`я обласних виконавчих комітетів, у відділі комісійних експертиз республіканського бюро (Автономної Республіки Крим), а також у судово-медичному відділі Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України; У разі необхідності вирішення питань, що потребують спеціальних знань з судової медицини та інших галузей науки та техніки, призначається комплексна експертиза, яка виконується судово-медичним експертом та фахівцями інших спеціальностей (п. 2.5).

Зі змісту клопотання та обставин, повідомлених учасниками судового провадження, вбачається наявність підстав для призначення повторної судово-медичної експертизи по матеріалам кримінального провадження, проведення якої належить доручити експертам Харківського обласного бюро СМЕ, на вирішення яких належить поставити питання в редакції, сформульованій у клопотанні захисником.

Клопотання про призначення експертизи не містить питань, вирішення яких потребує спеціальних знань в інших, крім судової медицини, галузях науки та техніки, тому відсутні підстави для призначення комплексної експертизи.

До експертної установи на дослідження належить надати матеріали кримінального провадження №12018220300000510 у двох томах, які знаходяться у Зміївському районному суді Харківської області.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242, 332, 350 Кримінального процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в :

Клопотання захисника Зеленцова О. П. – задовольнити частково.

Доручити судовим експертам Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи, котрих попередити про відповідальність за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України, провести повторну судово-медичну експертизу по матеріалам кримінального провадження, на вирішення якої поставити наступні питання:

1) Чи відповідає характер поранення потерпілого ОСОБА_1 механізму, викладеному в показаннях потерпілого?

2) Чи відповідає характер поранення потерпілого ОСОБА_1 механізму, викладеному в показаннях обвинуваченої?

3) Яким був механізм та траєкторія удару ножем?

4) Чи відповідають фізичні данні обвинуваченої ОСОБА_2 характеру нанесення поранення за версією потерпілого?

Експертам на дослідження надати: матеріали кримінального провадження №12018220300000510 у двох томах, які знаходяться у Зміївському районному суді Харківської області.

Решту клопотання залишити без задоволення.

Головуючий: В. В. Овдієнко