Рішення № 85404077, 01.11.2019, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/313/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2019 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя Венгерчук А.О.

секретар Войтко А.Г.

з участю представника позивача Атаманчук А.О.

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" до ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу

в с т а н о в и в :

в Острозький районний суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 24062 грн. 76 коп. звернулось ПАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта".

Позивач зазначає, що відповідно до постанови Острозького районного суду Рівненської області від 23.02.2017 ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 та ч.1 ст.130 КУпАП і до позивача звернувся із письмової заявою власник пошкодженого авто - ОСОБА_3 щодо виплати страхового відшкодування у зв`язку із ДТП, яка є страховим випадком відповідно до умов договору №АК/1743952 від 04.01.2017 від 04.01.2017.

Вказує, що позивачем було складено розрахунок сум страхового відшкодування від 13.04.2017 та страхові акти від 14.04.2017, на підставі яких було здійснено виплату потерпілому ОСОБА_3 страхове відшкодування у розмірі 24062 грн. 76 коп., тому просить стягнути вказану суму з ОСОБА_2 в порядку регресу.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та надавлавідповідь на відзив, аналогічний позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав. Подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив та в судовому засіданні підтвердив, що розмір страхового відшкодування визначається за правилами встановленими у договорі страхування, а страховик не має права вимагати від завдавача шкоди суму, яку він виплатив страхувальнику у зв`язку з порушенням умов договору страхування.

Вказав, що надані позивачем поліс страхування не містить правил визначення розміру страхового відшкодування, а лише встановлює ліміт відповідальності на одного потерпілого та розмір франшизи, договору страхування чи полісу укладеного із потерпілим позивач суду не надав.

Також зазначив, що позивач не надав дослідження на підставі якого розмір збитків завданих ОСОБА_3 , тому вважає, що оцінка майна для визначення збитків або розміру відшкодування ні потерпілим, ні позивачем не проводилася.

Вказав, що позивачем не надано висновку щодо питання визначення збитків або відшкодування, як і не заявлено клопотання про проведення відповідної експертизи, яка позивачем також не проводилася.

Вважає, що подані позивачем копії страхових актів та копії розрахунків страхового відшкодування належними доказами розміру завданої шкоди та розміру відшкодування, оскільки вони не є ні звітом про оцінку майна, ні актом оцінки майна. Ні висновком експерта, вони не мають опису пошкоджень транспортного засобу та опису причинно-наслідкового зв`язку між наявними пошкодженнями та дорожньо-транспортною пригодою, що мала місце, окрім того він не був присутній під час огляду пошкодженого транспортного засобу, також документи надані позивачем складені особами, повноваження яких неможливо встановити, як і дані документи не містять відповідної печатки, тому просить в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача подала відповідь на відзив, у якому виклала обставини зазначені у позовній заяві, окрім того заначила, що страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна, що і відбулося з потерпілим ОСОБА_3 .

Також вказала, що ОСОБА_2 , як водій, що несе відповідальність за завдані ним збитки у зв`язку з ДТП, що мало місце 27.01.2017, не звернувся до позивача із відповідним письмовим повідомленням, а не сприяв страховику у встановлені причин ДТП.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу підлягає задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 27.01.2017 о 23год.05 хв. в с.Вельбівно Острозького району Рівненської області ОСОБА_2 керував автомобілем марки "Opel omega", реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечного інтервалу та під час обгону автомобіля Сітроен Берлінго, реєстраційний номер НОМЕР_2 , допустив з ним зіткнення, внаслідок чого транспортні засоби з`їхали в кювет та отримали механічні пошкодження.

Постановою Острозького районного суду Рівненської області у справі №567/128/17 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік .Зазначеною постановою, яка в силу частини 6 статті 82ЦПК України має преюдиційне значення в цій справі, встановлена вина відповідача ОСОБА_2 у вчиненні даної дорожньо-транспортної пригоди. Враховуючи вищевикладене, факт винуватості ОСОБА_2 у вчиненні вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди, є встановленим і доказуванню не підлягає (а.с.7).

Відповідно полісу №АК/1743952 від 04.01.2017 цивільно-правова відповідальність автомобіля "Opel omega", реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 застрахована у ПАТ «НАСК «ОРАНТА» (а.с.5)

22.03.2017 власник автомобіля Сітроен Берлінго, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_3 звернувся з заявою до ПАТ «НАСК «ОРАНТА» про страхове відшкодування (а.с.6).

Як вбачається з дослідження №ВК5420ВМ-7 від 22.03.2017 складеного ТОВ «Гарант-Асістанс» вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля ОСОБА_3 в результаті його пошкодження при ДТП становить 24572 грн. 76 коп. (а.с.58-60).

14.04.2017 ПАТ «НАСК «ОРАНТА» складено страхові акти №ОЦВ-Д-17-2766/1, №ОЦВ-Д-17-2766/2, №ОЦВ-Д-17-2766/3, №ОЦВ-Д-17-2766/4, №ОЦВ-Д-17-2766/5 на загальну суму 24572 грн. 76 коп. (вартість матеріально збитку 24062 грн. 76 коп. мінус 510,00 грн. франшиза за полісом №АК/1743952), що виплачено на користь ОСОБА_3 (а.с.8,9,10,11,12).

09.08.2018 позивач звернувся до відповідача з заявою про можливість відшкодування збитків в порядку регресу протягом встановленого терміну. (а.с.19).

Відповідачем не надано висновку щодо визначення розміру збитків або відшкодування, хоча з розміром відшкодування заявленим позивачем він не погодився, як і не заявлено клопотання про проведення відповідної судової експертизи.

Згідно абзацу «а» пункту 38.1. ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та якщо він не повідомив страховика про дорожньо-транспортну пригоду.

За своєю правовою природою регрес істотно відрізняється від суброгації. Основна відмінність полягає в тому, що при суброгації переходить існуюче право з усіма його забезпеченнями, а регрес породжує нове право. Суброгація - це перехід прав до третьої особи на основі закону. Регрес - це право, що виникає в особи внаслідок платежу. При суброгації до страховика переходить право, що вже виникло (з моменту заподіяння шкоди) у страхувальника. Право регресу - це право зворотної вимоги, що виникає у страховика (регредієнта) до винної особи (регресату) на тій основі, що страховик попередньо провів виконання за страховим зобов`язанням, виплативши страхове відшкодування страхувальникові, тобто право регресу виникає з моменту сплати за третю особу.

Таким чином, регрес - це нове право, що виникає в особи внаслідок здійснення платежу. Право регресу - це право зворотної вимоги страховика до регресату через те, що страховик виконав обов`язок за страховим зобов`язанням.

Отже, у страхуванні відповідальності навіть після виконання зобов`язання страховиком суброгація неприпустима, оскільки виникають правовідносини з відшкодування витрат у порядку регресу.

Таким чином, до даних правовідносин підлягають застосуванню норми матеріального права про право на звернення до відповідача з регресним позовом.

Відповідно до ст.81 ЦПК України - кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених сцим Кодексом.

Відповідно до ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності до ч. 1 п. 1ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Згідно ч.6 ст.261 ЦК України за регресивними зобов`язаннями перебіг строку давності починається від дня виконання основного зобов`язання.

Як вбачається з матеріалів справи, водій ОСОБА_2 всупереч умов страхування належним чином не повідомив ПАТ «НАСК «Оранта» про настання страхового випадку, не подавши письмового повідомлення про ДТП.

Згідно з ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оскільки вина ОСОБА_2 у скоєнні ДТП перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння встановлена постановою Острозького районного суду Рівненської області від 23.02.2017, а факт сплати позивачем суми страхового відшкодування в розмірі 24062 грн. 76 коп. підтверджується розрахунками страхового відшкодування (а.с.13,14,15,16,17), платіжним дорученням (а.с.21), страховими актами, то позовні вимоги є обґрунтованими.

Окрім того, заперечення відповідача наведені у відзиві на позовну заяву, спростовуються матеріалами справи.

Також, відповідно до п.36.2 ст.36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах Закону, а тому підлягають задоволенню. Враховуючи викладене, а також те, що відповідач не спростував обставини, на які посилається позивач, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 24062 грн. 76 коп. в рахунок виплаченого страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а саме понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання цього позову в розмірі 1921 грн.

На підставі ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст. ст. 12, 76, 83, 89, 92, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (місцезнаходження - м.Київ Дарницький район, вул.Здолбунівська, буд.7 Д, код ЄДРПОУ 00034186) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" в порядку регресу суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 24062 (двадцять чотири тисячі шістдесят дві) грн. 76 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" сплачену суму судового збору в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 05 листопада 2019 року.

Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.