Рішення № 85402894, 28.10.2019, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа №428/7034/19

Провадження №2/428/1958/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2019 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

за участю секретаря Чумак Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьк Луганської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк») звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до укладеного договору №б/н від 18.02.2013 року ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 5000 грн. у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач належним чином не виконала зобов`язання за договором, у зв`язку з чим станом на 31.05.2019 року за нею утворилась заборгованість в загальній сумі 300652,74 грн., яка складається з 4786,54 грн. - заборгованість за кредитом, 290161,65 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 5704,55 грн. - заборгованість за пенею та комісією. Позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість у загальній сумі 125018,13 грн., яка складається з 4786,54 грн. - заборгованість за кредитом, 120231,59 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 18.02.2013 року по 30.05.2018 року, та витрати по оплаті судового збору в сумі 1921 грн.

Відповідач ОСОБА_2 надала відзив на позовну заяву, в якому заперечувала проти задоволення позовних вимог. Свою позицію обґрунтувала тим, що позивач не надав доказів, що між нею і банком виникли кредитні правовідносини та позивач надав їй кредитні грошові кошти. Розрахунок заборгованості, наданий позивачем, не відповідає дійсності та є одностороннім арифметичним відображенням певних сум і не підтверджує існування тих чи інших фінансових операцій. Умови та правила надання банківських послуг не можуть розповсюджуватися на неї, оскільки вони не були нею підписані. Позивачем не доведено, що на момент підписання нею анкети-заяви діяли саме ці умови, а не інші. Вона зверталася до позивача з метою оформлення банківської картки для власних потреб, але нею не заявлялося та не обговорювалося будь-яких питань щодо кредитних лімітів та додаткових коштів, про що свідчить анкета-заява від 18.02.2013 року. У вказаній анкеті-заяві відсутні умови про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені і штрафів). У даному випадку між нею та позивачем виникли правовідносини, що регулюються Законом України «Про захист прав споживачів». Просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача АТ КБ «Приватбанк» Гребенюк О.С. в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив про розгляд справи без його участі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про день, час і місце судового засідання справи повідомлялася належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Причини неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не надходило.

Вивчивши позовну заяву та дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

Згідно з копією анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку №б/н від 18.02.2013 року, між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 був укладений договір про надання банківських послуг, який складається із «Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг», «Пам`ятки клієнта», «Умов та Правил надання банківських послуг» та «Тарифів», відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку типу «Універсальна» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% річних.

У вказаній заяві зазначено, відповідач згодна з тим, що був укладений договір про надання банківських послуг, який складається із «Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг», «Пам`ятки клієнта», «Умов та Правил надання банківських послуг» та «Тарифів», а також, що вона ознайомилась та погодилась «Умовами та Правилами надання банківських послуг» та «Тарифами».

Згідно з розрахунком заборгованості за договором №б/н від 18.02.2013 року станом на 31.05.2019 року відповідач ОСОБА_2 має заборгованість перед банком в сумі 300652,74 грн., яка складається із заборгованості за кредитом - 4786,54 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом 290161,65 грн.; заборгованості за пенею та комісією - 5704,55 грн.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У частині першій статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання були розроблені АТ КБ «Приватбанк», то вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг позичальника ОСОБА_2 від 18.02.2013 року процентна ставка не зазначена. Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Позивач, пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 , просив стягнути тіло кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), заборгованість за відсотками на прострочену заборгованість за користування кредитними коштами.

Зазначені позовні вимоги обґрунтовані тим, що їх розмір і порядок нарахування, крім тіла кредиту, визначені у довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» та Витягу з Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті банку (https://privatbank.ua/terms/), і є невід`ємними частинами спірного договору.

Відповідач ОСОБА_2 заперечувала проти того, що Умови та правила надання банківських послуг є складовою частиною кредитного договору, оскільки вони не були нею підписані.

Доказів на підтвердження протилежного позивачем та його представником надано не було.

При цьому в судовому засіданні не було встановлено, що саме з доданими до позовної заяви Умовами та правилами надання банківських послуг ознайомилась відповідач ОСОБА_2 і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. Не було встановлено і того, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили саме такі умови щодо порядку нарахування, сплати і розміру процентів за користування кредитними коштами, неустойки (пені, штрафів).

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що надані позивачем Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт і Умови та правила надання банківських послуг не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем ОСОБА_2 кредитного договору.

Суд вважає, що АТ КБ «Приватбанк» в порушення приписів ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» не повідомив ОСОБА_2 про умови кредитування і не узгодив їх з нею.

Таким чином, між сторонами був безпосередньо укладений кредитний договір від 18.02.2013 року у вигляді заяви, підписаної сторонами, яка не містить строку повернення кредиту (користування ним).

Зазначені висновки суду відповідають висновкам, зробленим Великою Палатою Верховного Суду під час розгляду справи №342/180/17 за аналогічними правовідношеннями.

Відповідач ОСОБА_2 не оспорювала того, що вона фактично отримала в АТ КБ «Приватбанк» і використала на власний розсуд грошові кошти.

Судом було встановлено, що зазначені грошові кошти відповідач банку не повернула, що порушує права позивача та за змістом ч. 2 ст. 530 ЦК України надає йому право вимагати виконання боржником свого обов`язку в будь-який час шляхом звернення до суду з позовною заявою про повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Щодо розміру грошових коштів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, суд відзначає, що згідно з наданим розрахунком відповідач ОСОБА_2 отримала в банку кредит, тіло якого становить 4786,54 грн. При цьому з наданого позивачем розрахунку вбачається, що в якості відсотків банк зарахував сплачені відповідачем грошові кошти за період з 24.05.2013 року по 30.04.2014 року в загальній сумі 1295,85 грн.

Суд вважає, що із заявленої до стягнення суми тіла кредиту в розмірі 4786,54 грн. підлягають відрахуванню сплачені відповідачем грошові кошти в сумі 1295,85 грн., які позивач безпідставно зарахував на погашення відсотків за користування кредитом.

Аналізуючи обставини, встановлені в судовому засіданні у сукупності з наданими доказами, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача тіла кредиту в сумі 3490,69 грн., що має наслідком відмову в задоволенні решти позовних вимог.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені судові витрати по оплаті судового збору пропорційно сумі задоволених позовних вимог у сумі 53,60 грн., у зв`язку з їх документальним підтвердженням.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354-355, Перехідними положеннями ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 18.02.2013 року у розмірі 3490 (три тисячі чотириста дев`яносто) грн. 69 коп. та судові витрати в сумі 53 (п`ятдесят три) грн. 60 коп.

Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, б. 1-д, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 14360570.

Представник позивача: Гребенюк Олександр Сергійович, місцезнаходження: АДРЕСА_4 серія і номер паспорта НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Ж. І. Кордюкова