Рішення № 85401394, 28.10.2019, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/13011/17

Провадження № 2/369/1080/19

РІШЕННЯ

Іменем України

28.10.2019 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі

головуючої судді Ковальчук Л.М.,

при секретарі Заїка О.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Головне територіальне управління юстиції у Київській області, приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Лагода Олександр Сергійович, про визнання недійсним договору довічного утримання та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на майно,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Головне територіальне управління юстиції у Київській області, приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Лагода Олександр Сергійович, про визнання недійсним договору довічного утримання та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на майно, посилаючись на те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 , і доводиться йому матір`ю з 1968 року. На даний час ОСОБА_2 встановлено діагноз «атеросклеротичне слабоумство», у зв`язку з чим вона не може розуміти значення своїх дій, керувати ними і потребує постійної опіки. Вказане підтверджується консультаційним висновком спеціаліста № 381 від 24 листопада 2016 року, а також висновком судово-психіатричної експертизи № 66-ц від 15 березня 2017 року.

Крім того, рішенням Києво-Святошинського районного суду в справі № 369/11919/16-ц від 14 липня 2017 року задоволено його заяву про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною та призначено його опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також відповідно до Висновку судово-психіатричної експертизи № 66-ц від 15 березня 2017 року встановлено, що у ОСОБА_2 хворобливі зміни в психіці почалися приблизно з 1999 року, а тому вона не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Разом з цим, 14 червня 2013 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Лагодою О.С. на підставі заяви ОСОБА_3 від 14 червня 2013 року видається договір довічного утримання 946, яким право довічного утримання за ОСОБА_2 закріплюється за ОСОБА_3 , який жодного відношення до їхньої сім`ї не має.

Так, 14 червня 2013 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Лагодою О.С. на підставі заяви ОСОБА_3 та вищезазначеного договору довічного утримання № 946 проводиться державна реєстрація права власності на земельну ділянку з реєстраційним номером об`єкту нерухомого майна № 82983932224, кадастровий номер 3222480401:01:071:0016, яка розташована по АДРЕСА_1 , та визнано власником ОСОБА_3 ..

Крім того, 14 червня 2013 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Лагодою О.С. на підставі заяви громадянина ОСОБА_4 та вищезазначеного договору довічного утримання № 946 проводиться державна реєстрація права власності на жилий будинок, об`єкт житлової нерухомості з реєстраційним номером об`єкту нерухомого майна № 82970032224, який розташовано по АДРЕСА_1 , та визнано власником ОСОБА_3 ..

Також 14 червня 2013 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Лагодою О.С. на підставі заяви громадянина ОСОБА_3 та вищезазначеного договору довічного утримання № 946 проводиться державна реєстрація права власності на житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості з реєстраційним номером об`єкту нерухомого майна № 83044732224, який розташовано по АДРЕСА_1 , та визнано власником ОСОБА_3 ..

Зазначені об`єкти нерухомого майна фактично належать його матері ОСОБА_2 , у якої, починаючи з 1999 року, тривають хворобливі зміни в психіці, а тому вона не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, та яка на момент укладення договору довічного утримання № 946 від 14 червня 2013 року не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Таким чином, правочини, а саме договір довічного утримання № 946, виданий 14 червня 2013 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Лагодою О.С., державна реєстрація права власності на житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості з реєстраційним номером об`єкту нерухомого майна № 83044732224, який розташовано по АДРЕСА_1 , державна реєстрація права власності на житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості з реєстраційним номером об`єкту нерухомого майна № 82970032224, який розташовано по АДРЕСА_1 , державна реєстрація права власності на земельну ділянку з реєстраційним номером об`єкту нерухомого майна № 82983932224, яка розташована по АДРЕСА_1 , є недійсними.

Враховуючи викладене, позивач ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , з посиланням на вимоги ст. ст. 11, 30, 202. 203, 215, 225, 236 ЦК України просив визнати недійсним Договір довічного утримання № 946, виданий 14 червня 2013 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Лагодою О.С., скасувати рішення приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Лагоди О.С. про державну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна, а саме житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості з реєстраційним номером об`єкту нерухомого майна № 83044732224, який розташовано по АДРЕСА_1 ; житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості з реєстраційним номером об`єкту нерухомого майна № 82970032224, який розташовано по АДРЕСА_1 ; земельну ділянку з реєстраційним номером об`єкту нерухомого майна № НОМЕР_1 (кадастровий номер 3222480401:01:071:0016), яка розташована по АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 ..

У судовому засіданні позивач позов підтримав і просив його задовольнити.

У судове засідання відповідач не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки суду невідомі.

У судове засідання представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Головного територіального управління юстиції у Київській області, не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи третя особа повідомлялась належним чином, представник третьої особи надав суду заяву про розгляд справи у відсутності представника третьої особи.

У судове засідання третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Лагода Олександр Сергійович Головного територіального управління юстиції у Київській області, не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи третя особа повідомлялась належним чином, причини неявки суду невідомі.

Оскільки відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі, тому суд ухвалив провести заочний розгляд справи, чого не заперечував позивач у справі.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з"ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до положень ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилами ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_3 є власником земельної ділянки 4 по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222480401:01:071:0016, на підставі Договору довічного утримання серії та номер 946, виданий 14 червня 2013 року; видавник приватний нотаріус Лагода О.С.; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; індексний номер 3157926 від 14 червня 2013 року.

Також згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_3 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 67 кв.м., на підставі Договору довічного утримання, серія та номер 946, виданий 14 червня 2013 року, видавник приватний нотаріус Лагода О.С.; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; індексний номер 3157926 від 14 червня 2013 року.

Крім того, згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_3 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 33, 1 кв.м. на підставі Договору довічного утримання, серія та номер 946, виданий 14 червня 2013 року, видавник приватний нотаріус Лагода О.С., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 3158935 від 14 червня 2013 року.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 липня 2017 року в справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Виконавчий комітет Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною та призначення опікуна, заяву ОСОБА_1 задоволено. Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною. Призначено ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У вказаному судовому рішенні судом було встановлено, що згідно Висновку судово-психіатричної експертизи № 66ц у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , приблизно з 1999 року почались хворобливі зміни в психіці та страждає на хронічне психічне захворювання-органічні психічні розлади у вигляді судинної деменції-F-01,9 за МКХ 10. За своїм психічним станом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними не може.

Як вказував позивач у позовній заяві, вищезазначені об`єкти нерухомого майна фактично належать його матері ОСОБА_2 , у якої, починаючи з 1999 року, тривають хворобливі зміни в психіці, а тому вона не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, та яка на момент укладення договору довічного утримання № 946 від 14 червня 2013 року не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Таким чином, правочини, а саме договір довічного утримання № 946, виданий 14 червня 2013 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Лагодою О.С., державна реєстрація права власності на житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості з реєстраційним номером об`єкту нерухомого майна № 83044732224, який розташовано по АДРЕСА_1 , державна реєстрація права власності на житловий будинок, об`єкт житлової нерухомості з реєстраційним номером об`єкту нерухомого майна № 82970032224, який розташовано по АДРЕСА_1 , державна реєстрація права власності на земельну ділянку з реєстраційним номером об`єкту нерухомого майна № 82983932224, яка розташована по АДРЕСА_1 , є недійсними.

Однак, слід зазначити, що в матеріалах справи також є рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 травня 2013 року в справі за заявою ОСОБА_1 , зацікавлені особи: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування Києво-Святошинського району, про визнання фізичної особи недієздатною, яким в заяві ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 15 липня 2013 року рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 травня 2013 року скасовано. Ухвалено по справі нове рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні заяви про визнання ОСОБА_2 недієздатною.

Аналізуючи надані ОСОБА_1 докази по справі, колегія суддів вважала, що він повинен був довести суду те, що його мати ОСОБА_2 не може розуміти значення своїх дій та керувати ними. З огляду на наявні в справі матеріали, крім тверджень заявника, що його мати є недієздатною, ця обставина не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні. ОСОБА_1 надано суду було лише докази того, що між сторонами постійно виникають скандали на побутовому грунті. Доводи ОСОБА_1 про те, що його мати ОСОБА_2 має хронічний стійкий психічний розлад здоров`я, носять лише формальний та гіпотетичний характер, всупереч вимогам ст. 60 ЦПК України, не були підтверджені належними доказами.

Відповідно до вимог ст. 744 ЦК України за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов`язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Згідно вимог ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до вимог ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом недійсним, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За правилами ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема, тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, надання послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до вимог ст. 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом тієї особи, а в разі її смерті-за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені. У разі наступного визнання фізичної особи, яка вчинила правочин, недієздатною, позов про визнання правочину недійсним може пред`явити її опікун.

Слід зазначити, що відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, і ці дані встановлюються такими засобами, а саме письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до вимог ст. 103 ЦПК України для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 не заявляв суду відповідного клопотання про призначення по справі судової психіатричної експертизи для встановлення психічного стану ОСОБА_2 і її можливості усвідомлювати значення своїх дій і правильно керувати ними саме в момент укладення Договорів довічного утримання нерухомого майна- 14 червня 2013 року.

Крім того, відповідно до вимог ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Згідно вимог ст. 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Відповідно до вимог ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Позивачем не надано суду оскаржуваних договорів довічного утримання від 14 червня 2013 року. Суд позбавлений можливості з`ясувати питання щодо сторін оскаржуваних договорів довічного утримання, предмету договорів, прав і обов`язків, які обумовили сторони між собою при укладенні договорів довічного утримання, наслідків невиконання однією із сторін чи обома сторонами умов договорів довічного утримання.

Згідно вимог ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до вимог ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно вимог ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до вимог ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд врішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Суд, враховуючи вищевикладене, з"ясувавши дійсні обставини справи та давши оцінку зібраним в справі доказам в їх сукупності, дійшов висновку, що позивачем не доведено і не надано суду достатньо належних і допустимих доказів в обгрунтування заявлених позовних вимог, і тому суд відмовляє у задоволенні позову.

Керуючись п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, ст. 55 Конституції України, ст. ст. 15, 16, 203, 208, 209, 210, 215, 216, 225, 744 Цивільного кодексу України, ст. ст. 77-81, 103, 259, 264, 265, 268, 280, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самосійних вимог щодо предмету спору, Головне територіальне управління юстиції у Київській області, Приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Лагода Олександр Сергійович, про визнання недійсним договору довічного утримання та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на майно відмовити.

Інформація про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Інформація про відповідача: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .

Інформація про третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Головне територіальне управління юстиції у Київській області, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Є. Сверстюка, буд. 15.

Інформація про третю особу, які не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Лагода Олександр Сергійович, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_4.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне рішення суду складено 04 листопада 2019 року.

Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Ковальчук Л.М.