Рішення № 8540096, 23.11.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"23" листопада 2009 р. Справа № 7/217-09          

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Суми», м. Суми

до Закритого акціонерного товариства «Білоцерківська теплоелектроцентраль», м. Біла Церква

про стягнення 5022, 37 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Костіна Ю.О. (дов. б/н від 15.02.2009 р.);

від відповідача: Самелюк Т.А. (дов. № 365/04 від 29.02.2008 р.).

секретар судового засідання: Зоренко Ю.І.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Суми»до Закритого акціонерного товариства «Білоцерківська теплоелектроцентраль»про стягнення 5022, 37 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого зобов’язання щодо оплати товару, поставленого згідно усної домовленості між сторонами спору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.09.2009р. було порушено провадження у справі № 7/217-09 та призначено її розгляд на 13.10.2009р.

13.10.2009 р. через загальний відділ суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що позивач, на його думку, поставляв Товар, на підставі Договору № 2006/03-14 від 14.03.2006 р., за ціною вказаною у Додатках № 2, № 4 до зазначеного Договору, а тому розрахунки з позивачем проводились ним саме у відповідності із умовами Договору поставки, а не на підставі видаткових накладних, як стверджує позивач. Враховуючи вищевикладене відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.

В судовому засіданні 13.10.2009 р. оголошено перерву до 17.11.2009 р.

В судовому засіданні 17.11.2009 р. повторно оголошено перерву до 23.11.2009 р.

Представник позивача в судовому засіданні 23.11.2009 р. позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечував, посилаючись на підстави викладені у письмовому відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив

У 2006 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс-Суми»та Закрите акціонерне товариство «Білоцерківська теплоелектроцентраль»уклали усну домовленість про поставку Товару.

На виконання домовленості позивачем був поставлений відповідачеві Товар на загальну суму 212730, 66 грн. Факт отримання відповідачем Товару підтверджується видатковими накладними № ОтАС-000016 від 07.02.2006 р., № ОтАС-000045 від 20.03.2006 р., № ОтАС-000052 від 28.03.2006 р., № ОтАС-000096 від 06.05.2006 р., № ОтАС-000109 від 19.05.2006 р., № ОтАС-000128 від 27.06.2006 р. та № ОтАС-000162 від 16.08.2006 р., підписаними та скріпленими печатками сторін ( належним чином завірені копії містяться в матеріалах справи, оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Фактично між сторонами на підставі ст. ст. 202, 203, 205 Цивільного кодексу України виникли правовідносини купівлі-продажу, згідно яких у відповідача на підставі ст. ст. 11, 509, 626 та 655 ЦК України виникло зобов’язання щодо оплати за отриманий товар.

Відповідач за поставлений Товар розрахувався частково, перерахувавши на розрахунковий рахунок позивача 207757, 34 грн., що підтверджується наданими у справу копіями платіжних доручень та банківських виписок.

В зв’язку з наявністю заборгованості, в сумі 4973, 32 грн. та з метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з вимогою № 3 від 10.07.2009 р. про оплату решти поставленого Товару. Вказана претензія направлена відповідачеві 10.07.2009 р. (фіскальний чек № 7491 від 10.07.2009 р. міститься в матеріалах справи) і залишена останнім без відповіді та задоволення.

Згідно з частиною другою ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки, зі змісту укладеного сторонами договору неможливо визначити строк оплати за отриманий товар відповідачем, господарський суд дійшов висновку, що момент оплати товару сторонами не визначений.

Оскільки сторонами строк настання оплати невизначений, а вимога позивача про сплату заборгованості була направлена відповідачеві 10.07.2009р., обов’язок відповідача по сплаті заборгованості, з урахуванням семиденного строку, передбаченого ст. 530 ЦК України та 5-денного нормативного строку пересилання поштових відправлень та поштових переказів, встановленого наказом Міністерства транспорту та зв’язку України № 1149 від 12.12.2007 р., настав 22.07.2009р.

. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

У відповідності із статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (п. 3 ст. 549 ЦК України).

На цій підставі позивач просить стягнути із відповідача пеню за прострочення оплати товару у розмірі 39, 24 грн.

У відповідності до ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлюється договором або законом.

Ст. 546 Цивільного кодексу України визначено види забезпечення виконання зобов’язань, до яких і відноситься пеня.

В усному договорі про поставку товару, укладеному між позивачем та відповідачем, відповідальності за прострочення виконання зобов’язання у вигляді пені, не встановлено.

Господарський кодекс України, зокрема, стаття 231, на яку посилається позивач, не встановлює пеню за прострочення виконання зобов’язань, а лише обмежує її розмір, що встановлюється за згодою сторін.

Тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення із відповідача пені.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача 3 % річних становлять 9,81 грн.

Суд здійснив перерахунок нарахованих позивачем 3% річних та дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягає 3% річних у розмірі 10, 22 грн., а тому вважає поданий позивачем розрахунок невірним. Проте, виходячи з того, що позивачем заявлено до стягнення 9,81 грн., заяви про збільшення або зміну позовних вимог в цій частині не подавалось, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у сумі, заявленій позивачем.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

4973.3218.07.2009 - 11.08.2009253 %10.22 Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Твердження відповідача щодо розрахунків між сторонами на підставі Договору № 2006/03-14 від 14.03.2006 р. та невідповідності цін на продукцію, вказаних у видаткових накладних, цінам, передбаченим Додатками до Договору № 2006/03-14, не приймаються судом до уваги, оскільки з матеріалів справи вбачається, що спірні поставки Товару здійснювались позивачем у відповідності із видатковими накладними, підписаними та скріпленими печатками відповідача, в яких підставою оплати зазначені відповідні рахунки-фактури, а не Договір № 2006/03-14 від 14.03.2006 р.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в сумі 4983, 13 грн., з яких 4973 грн. 32 коп. основна заборгованість, та 9 грн. 81 коп. –3 % річних.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути Закритого акціонерного товариства «Білоцерківська теплоелектроцентраль»(09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Петра Запорожця, 361, код ЄДРПОУ 30664834, р/р 26000011262980 в ЦРУ ВАТ «Банк «Фінанси та кредит», МФО 300937) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Суми»(40020, м. Суми, вул. 40 - років Жовтня, 37, кв. 23, код ЄДРПОУ 31548277, р/р 26009001311315 в ЗАТ «ОТП Банк»м. Київ, МФО 300528) 4973 (чотири тисячі дев’ятсот сімдесят три) грн. 32 коп. заборгованості, 9 (дев’ять) грн. 81 коп. –3 % річних та судові витрати: 101 (сто одну) грн. 20 коп. державного мита і 234 (двісті тридцять чотири) грн. 16 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                   Антонова В.М.

Дата підписання 04.12.2009 р.