Ухвала суду № 85399919, 05.11.2019, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/5154/19

1-кп/206/348/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2019 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Поштаренко О.В.

за участю секретаря с/з Шарамка І.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро обвинувальний акт по кримінальному провадженню, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12017040700000488 від 25.04.2017 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст. 190, ч. 4 ст.358 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Батрака С.С.

представників потерпілих Кащеєва Є.С., Онопи В.А.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника-адвоката Незоли Є.В.

ВСТАНОВИВ:

"13" вересня 2019 року до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з Дніпропетровської обласної прокуратури надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст. 190, ч. 4 ст.358 КК України.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні вважав за можливе призначити судовий розгляд на підставі даного обвинувального акту, оскільки він відповідає вимогам КПК України та відсутні підстави для його повернення прокурору.

Представники потерпілого Кащеєв Є.С. та Онопа В.А. вважали за можливе призначити обвинувальний акт до судового розгляду.

Овинувачений ОСОБА_1 та захисник-адвокат Незола Є.В., вважали за можливе призначити обвинувальний акт до судового розгляду.

Суд, заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування приходить до наступного.

Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 1, 2 ст. 8 КПК України).

Відповідно до положень п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Тобто, після отримання обвинувального акта суд зобов`язаний перевірити його на відповідність вимогам ст.291 КПК України, з`ясувати достатність фактичних і юридичних підстав для прийняття одного з рішень, передбачених ч.3 ст.314 КПК України, та вирішити питання, пов`язані з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду. Завданням підготовчого провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду.

Статтею 291 КПК України визначені вимоги до обвинувального акту і реєстру матеріалів досудового розслідування.

Обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

В порушення вимог п.2 ч.2 ст. 291 КПК України в обвинувальному акті не вірно зазначені анкетні відомості обвинуваченого, а саме: місце народження ОСОБА_1 , вказано лише, що він є уродженцем р/г ім.. Куйбишева Єрмаковського районого, Павлодарської області. Відповідно до адміністративно-територіального поділу держави Україна - р/г ім. Куйбишева, Єрмаковський район на території України відсутній. Можливо зробити припущення, що вказаний район це територія іншої держави.

Зокрема, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт наряду з іншими реквізитами обов`язково має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті КК України та формулювання обвинувачення. При цьому, за змістом цієї норми, формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладається після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті Закону України про кримінальну відповідальність.

Згідно з п. 1 ст. 91 КПК України встановлено, що у кримінальному провадженні підлягає доказуванню подія кримінального правопорушення: час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та інші обставини, які мають значення для кримінального правопорушення.

Як вказують приписи ч. 1 ст. 91 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, які, виходячи зі змісту закону, має містити обвинувальний акт в формулюванні обвинувачення, з посиланням на фактичні обставини, які прокурор вважає встановленими, - покладається на слідчого, прокурора.

Проте, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 не містить посилання на фактичні обставини, які прокурор вважає встановленими і які відносять до предмету доказування у кримінальному провадженні.

Зі змісту обвинувального акту, що є предметом судового розгляду, вбачається, що 20.04.2017 близько 14 години, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, діючи із корисливих мотивів ОСОБА_1 , прибув для завантаження до складських приміщень ТОВ «Спіка Прайм» за адресою: м. Дніпро, вул. Малиновського, 124, де діючи умисно, із корисливої зацікавленості, шляхом обману, використовуючи завідомо підроблений документ, надав працівникам ТОВ «Спіка Прайм» для підтвердження своєї особи водійське посвідчення на ім`я ОСОБА_2 , з фотокарткою візуально схожою на своє зображення та технічний паспорт на автомобіль з заміненими номерними знаками.

В подальшому після завантаження вантажу, а саме майна, яке належить ТОВ «Спіка Прайм», ОСОБА_1 , виїхав за територію ТОВ «Спіка Прайм», по вул. Малиновського, 124 у м. Дніпро та до місця призначення вантаж не доставив, чим умисно, незаконно, із корисливої зацікавленості, заволодів майном ТОВ «Спіка Прайм» у великих розмірах. Відповідно до ч.1 ст.32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.

Територіальна юрисдикція Самарського районного суду м. Дніпропетровська поширюється на територію Самарського району м. Дніпро.

Як зазначено в обвинувальному акті, злочин вчинено також за адресою: м. Дніпро, вул. Малиновського, 124 , однак територія Самарського району м. Дніпро, не містить вулиці «Малиновського», натомість на території Самарського району м. Дніпро, є вулиця «Маршала Малиновського». Вказана обставина позбавляє суд встановити місце злочину в розумінні п. 1 ст. 91 КПК України

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України передбачає, що судовий розгляд справи проводиться в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, який є важливим процесуальним документом і основою для захисту обвинуваченого в суді.

Висунуте обвинувачення має бути конкретним, що є прямим обов`язком органу досудового слідства та невід`ємною частиною права обвинуваченого на захист.

У рішенні від 09.10.2008 року, прийнятому у справі «Абрамян проти Росії», вказано: «Деталі скоєння злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він офіційно вважається письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення».

В цьому ж рішенні ЄСПЛ нагадав, що положення п. п. «а» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, правової кваліфікації, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого розгляду.

Таким чином, вказані вище недоліки обвинувального акту, а саме його поверховість та не конкретність, порушують право обвинуваченого, передбачене ст. 42 КПК України, знати у вчиненні якого кримінального правопорушення чи кримінальних правопорушень він обвинувачується, що унеможливлює якісно і в повній мірі здійснити захист, чим істотно порушується право обвинуваченого ОСОБА_1 на захист.

У п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» розтлумачено, що згідно ст. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов`язана «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

Така неконкретність обвинувачення заздалегідь перекладає по суті на суд обов`язок по збиранню доказів обвинувачення, зокрема в частині розкриття конкретного змісту вказаних вище обставин, що є неприпустимим з огляду на принцип змагальності сторін у кримінальному процесі (ст. 22 КПК України), а тому ці обставини унеможливлюють призначити такий обвинувальний акт до судового розгляду.

Враховуючи вищевикладене суд, у відповідності до положень ст. 28 КПК України (розумні строки) та керуючись законом і правосвідомістю, з урахуванням положень ст. 314 КПК України, виходячи з мети забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження, вважає за необхідне повернути прокурору обвинувальний акт для усунення недоліків, так, як це сприятиме дотриманню положень, як КПК України, так і Конвенції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 7, 314-316, 372 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Повернути обвинувальний акт по кримінальному провадженню, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12017040700000488 від 25.04.2017 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст. 190, ч. 4 ст.358 КК України, прокурору прокуратури Дніпропетровської області для усунення вказаних недоліків.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 7 днів з моменту її проголошення.

Суддя О.В. Поштаренко