Рішення № 8539922, 01.10.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"01" жовтня 2009 р. Справа № 5/192-09          

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»в особі філії «Київобллізинг», м. Вишневе

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Тарасівка», с. Тарасівка

про стягнення 48847,10 грн.

за участю представників:

позивача:Назаренко О.В. –дов. № 14/20-335-09 від 26.05.2009р.

відповідача:не з’явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» в особі філії «Київобллізинг»(далі –Позивач) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Тарасівка»(далі –Відповідач) про стягнення 48847,10 грн., з яких 43147,30 грн. основного боргу, 3475,62 грн. пені, 557,62 грн. 3% річних та 1666,56 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов’язань щодо сплати лізингових платежів.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду від 14.09.2009р. в судове засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір від 29.06.2005р. № 10-05-587 фл, відповідно до умов якого позивач - лізингодавець передає відповідачу –лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника та визначений у додатку до договору «Кількість, ціна і вартість Предмету лізингу», за умови сплати відповідачем лізингових платежів, черговість, розмір, і строки яких встановлюються графіком сплати лізингових платежів (п. 1 договору).

Пунктом 4.1 договору передбачено, що з моменту одержання предмету лізингу за користування останнім лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі, черговість яких кратна шести місяцям і складається із суми, що відшкодовує частину вартості предмету лізингу та суми щорічної винагороди за переданий у фінансовий лізинг предмет лізингу в розмірі 7% невідшкодованої вартості.

У відповідності до п. 4.2 договору розмір лізингових платежів, їх склад та строк оплати встановлюється додатком до договору «Графік сплати лізингових платежів».

Згідно п. 4.3 договору лізингоодержувач після укладення договору за предмет лізингу, що передається, перераховує на рахунки лізингодавця попередні лізингові платежі в частині відшкодування вартості предмета лізингу в розмірі 15% його вартості, включаючи ПДВ та в частині винагороди в розмірі 7% невідшкодованої вартості, включаючи ПДВ. Датою сплати попереднього лізингового платежу є дата надходження коштів на рахунок лізингодавця.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу у лізинг майно –закуплене за кошти державного лізингу, а саме: копач – валкоутворювач цукрового буряка начіпний КВЦБ –1,2 (зав. № 0367), у кількості однієї одиниці, вартістю 45000 грн., факт отримання майна підтверджується актом приймання –передачі сільськогосподарської техніки № 8 від 26.09.2005р. Підбирач –навантажувач коренеплодів причіпний ПНБВ –1,6 (зав. № 0501), у кількості однієї одиниці, вартістю 61500 грн., факт отримання майна підтверджується актом приймання –передачі сільськогосподарської техніки № 9 від 26.09.2005р. Прес –підбирач ПР-750 (зав. № 120), у кількості однієї одиниці, вартістю 51000 грн., факт отримання майна підтверджується актом приймання –передачі сільськогосподарської техніки № 51 від 02.08.2005р. Трактор МТЗ –82.1.26, (зав № 004087), у кількості однієї одиниці, вартістю 83100 грн., факт отримання майна підтверджується актом приймання –передачі сільськогосподарської техніки № 104 від 05.08.2008р.

Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідач відповідно до умов договору за користування технікою повинен був сплатити на рахунок позивача лізингові платежі у строки встановлені додатками № 2, № 4, № 6, № 8 «Графік сплати лізингових платежів», відповідно додатку № 2, 8310 грн. до 03.02.2009р. та 8310 грн. до 05.08.2009р., відповідно до додатку № 4, 5100 грн. до 31.01.2009р. та 5100 грн. до 02.08.2009р., відповідно до додатку № 6, 4500 грн. до 25.09.2008р. та 4500 грн. до 27.03.2009р., відповідно до додатку № 8, 6150 грн. до 25.09.2008р. та 6150 грн. до 27.03.2009р., загалом 48120 грн.

Судом встановлено, що відповідач свої зобов’язання щодо сплати зазначених вище сум лізингових платежів, згідно графіку сплати лізингових платежів виконав частково на суму 4972,70 грн., в зв’язку з чим станом на день розгляду справи за ним рахується заборгованість по сплаті зазначених лізингових платежів в розмірі 43147,30 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, всупереч згаданих приписів законну, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов’язань щодо сплати зазначених вище сум лізингових платежів, згідно графіку сплати лізингових платежів, у зв’язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 43147,30 грн., доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 43147,30 грн. заборгованості зі сплати лізингових платежів.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов’язання щодо здійснення оплати лізингових платежів, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з простроченої суми грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача інфляційні втрати складають 1666,56 грн., три проценти річних з простроченої суми складають 557,62 грн.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Крім того, позивач на підставі п. 7.1 договору просить суд стягнути з відповідача за порушення строків сплати лізингових платежів пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня в сумі 3475,62 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Здійснений позивачем розрахунок пені відповідає зазначеним вище вимогам законодавства та обставинам справи.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 43147,30 грн. заборгованості, 3475,62 грн. пені, 1666,56 грн. інфляційних втрат та 557,62 грн. трьох процентів річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Тарасівка»(08360, Київська область, Бориспільський р-н, с. Тарасівка, вул. Димитрова, 9, код ЄДРПОУ 21669612) на користь Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»в особі філії «Київобллізинг»(08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, 8, код ЄДРПОУ 25979249) 43147 (сорок три тисячі сто сорок сім) грн. 30 коп. основного боргу, 3475 (три тисячі чотириста сімдесят п’ять) грн. 62 коп. пені, 1666 (одну тисячу шістсот шістдесят шість) грн. 56 коп. інфляційних втрат, 557 (п’ятсот п’ятдесят сім) грн. 62 коп. 3% річних, 488 (чотириста вісімдесят вісім) грн. 47 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя