
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 жовтня 2019 року м. Чернігів Справа № 620/2615/19
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Падій В.В.,
за участю секретаря Кондратенко О.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідачів Волощука Р.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №3 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним і скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУ ПФУ в Чернігівській області), Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №3 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - Відділ з питань призначення та перерахунків пенсій №3 Управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Чернігівській області), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 09.10.2019, просить суд:
- визнати протиправними дії Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №3 Управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо відмови у включенні до стажу державної служби періоду згідно запису у трудовій книжці ОСОБА_1 з 20.03.1991 по 14.08.1995 у Борзнянській райдержподатінспекції на посадах заступника начальника інспекції-начальника відділу податків з населення, заступника начальника інспекції-начальника управління податків і зборів державної податкової інспекції та в частині відмови у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу»;
- зобов`язати Відділ з питань призначення та перерахунків пенсій №3 Управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Чернігівській області зарахувати до стажу державної служби період згідно запису у трудовій книжці ОСОБА_1 з 20.03.1991 по 14.08.1995 на посадах у Борзнянській райдержподатінспекції заступника начальника інспекції-начальника відділу податків з населення, заступника начальника інспекції-начальника управління податків і зборів державної податкової інспекції та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до пунктів 10, 12 розділу Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 «Про державну службу» та статті 37 Закону України від 16.12.1993 «Про державну службу» з дати звернення.
Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ. Враховуючи, що позивач прийняв присягу державного службовця 07.07.1994 відповідно до ЗУ «Про державну службу», що підтверджується даними трудової книжки, його трудовий стаж на державній службі на час набрання чинності Законом України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» складав понад 20 років, перед зверненням за призначенням пенсії він працював на посаді, віднесеній до посад державних службовців, позивач вважає, що він має право на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 37 Закону України №3723-ХІІ «Про державну службу».
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 06.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позовну заяву або заяви про визнання позову.
Відповідачем, в установлений судом строк, подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі та просив відмовити у їх задоволенні, оскільки позивач з 20.03.1991 по 14.08.1995 працював на посадах у Борзнянській райдержподатінспекції, разом з тим посадовим особам контролюючих органів відповідно до пункту 343.1. статті 343 Податкового кодексу України присвоюються спеціальні звання, а не ранги державного службовця, відповідно, ці посади не відносяться до посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу», тобто врахувати даний період роботи до стажу державної служби немає підстав. Водночас з 15.08.1995 по 01.03.2015 ОСОБА_1 працював у Борзнянському районному центрі зайнятості на посаді інспектора І категорії по контролю за дотриманням законодавства та на посаді директора районного центру зайнятості. Таким чином загальний стаж роботи позивача станом на 01.08.2019 становить 49 років 7 місяців, в тому числі стаж державної служби 19 років 6 місяців 16 днів. Враховуючи наведене відповідач зазначає про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив, у якій останній зазначив аналогічні підстави для задоволення позову, що і у позовній заяві, вказавши, що у відзиві відповідач не спростував його тверджень та аргументів стосовно суті позовних вимог.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та у відповіді на відзив.
Представник відповідачів у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позов.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Чернігівській області і отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с.40).
01.08.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», до якої додав: трудову книжку; довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 01.08.2019 №2016; довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 01.08.2019 №2017, які були видані Управлінням соціального захисту населення Борзнянської районної державної адміністрації, та довідку Чернігівського обласного центру зайнятості від 29.07.2019 №11/2452-19 про зарахування періоду роботи з 15.08.1995 по 01.03.2015 до стажу державної служби (а.с.13-19,41-45).
Відповідно до протоколу ГУ ПФУ в Чернігівській області від 08.08.2019 №138/03-04 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з підстав, що на день набрання чинності Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу», тобто на 01.05.2016, позивач не працював на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України, та не має необхідного стажу держслужби, оскільки позивач з 20.03.1991 по 14.08.1995 працював на посадах у Борзнянській райдержподатінспекції, разом з тим посадовим особам контролюючих органів відповідно до пункту 343.1. статті 343 Податкового кодексу України присвоюються спеціальні звання, а не ранги державного службовця, відповідно, ці посади не відносяться до посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу», тобто даний період роботи не враховується до стажу державної служби, у зв`язку з чим загальний стаж роботи позивача станом на 01.08.2019 становить 49 років 7 місяців, в тому числі стаж державної служби 19 років 6 місяців 16 днів (а.с.20-22).
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на наступне.
Так, у даному випадку має місце спір про призначення іншої пенсії за іншим законом, а саме наявність у позивача права на призначення пенсії відповідно до Закону України від 10.12.2015 «Про державну службу».
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» (далі - Закон №3723-ХІІ) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які
на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний
внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
З 01.05.2016 набув чинності Закон України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон №889-VIII).
Відповідно до статті 90 Закону №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону №1058-IV.
Пунктом 2 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України «Про державну службу» (№3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Пунктами 10 та 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII визначено право державних службовців у випадках, визначених цими пунктами, на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу», зокрема:
- державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців;
- для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
З системного аналізу положень Закону №889-VIII та статті 37 Закону №3723-ХІІ випливає, що із набранням чинності Законом №889-VIII державні службовці втратили право на призначення спеціальних пенсії та отримали право на призначення пенсій на загальних підставах, тобто відповідно до положень Закону №1058-IV.
Разом із цим законодавцем передбачено виключення для тих осіб, які станом на 01.05.2016 мають не менш як 20 років стажу на посадах державної служби, незалежно від того, чи займали такі особи станом на 01.05.2016 посади державної служби. Для такої категорії осіб збережено право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок (страхові внески).
Пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII визначено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Статтею 25 Закону №3723-XII визначено сім категорій посад державних службовців, які вони могли обіймати у відповідних державних органах, та передбачено, що віднесення існуючих на той час посад державних службовців, не перелічених у цій статті, а також віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців провадиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом.
Механізм обчислення стажу державної служби визначався Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - Порядок №283), який був чинний у період чинності Закону №3723-XII.
Відповідно до пункту 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема: на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
У свою чергу спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності був Закон України від 04.12.1990 №509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (далі - Закон №509-XII).
Відповідно до статті 15 Закону №509-XII посадовою особою органу державної податкової служби за правилами може бути особа, яка має освіту за фахом та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Державною податковою адміністрацією України. Посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання.
Видатки на утримання органів державної податкової служби визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету (стаття 6 Закону №509-XII).
Водночас абзацами 1, 2 пункту 344.1 статті 344 Податкового кодексу України передбачено, що пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу».
При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону №3723-XII незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Таким чином посадові особи податкової служби, яким присвоєно спеціальне звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, тому період проходження служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.
Верховний Суд України раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 08.10.2013 (справа №21-275а13) та у постанові від 22.10.2013 (справі 21-340а13) виснував, що аналіз положень статті 37 Закону №3723-XII, Закону №509-ХІІ дає підстави вважати, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.
Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у постановах від 19.06.2018 у справі №465/7218/16-а та від 03.07.2018 у справі №586/965/16-а, висновки якого, в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Відповідач у оскаржуваній відмові посилається на той факт, що загальний стаж роботи позивача станом на 01.08.2019 становить 49 років 7 місяців, в тому числі стаж державної служби 19 років 6 місяців 16 днів, без урахування роботи з 20.03.1991 по 14.08.1995 на посадах у Борзнянській райдержподатінспекції.
З наявної в матеріалах справи трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що позивач з 20.03.1991 по 14.08.1995 працював у Борзнянській райдержподатінспекції на посадах заступника начальника інспекції-начальника відділу податків з населення, заступника начальника інспекції-начальника управління податків і зборів державної податкової інспекції (а.а.13-19).
Також у трудовій книжці позивача наявний запис про прийняття Присяги державного службовця із відповідним зазначенням дати її складення, що є обов`язковим для набуття статусу державного службовця.
Враховуючі вищевикладені норми права, суд дійшов висновку, що період роботи позивача з 20.03.1991 по 14.08.1995 у Борзнянській райдержподатінспекції на посадах заступника начальника інспекції-начальника відділу податків з населення, заступника начальника інспекції-начальника управління податків і зборів державної податкової інспекції враховується до стажу державної служби, у зв`язку з чим стаж державної служби позивача становить більше 20 років.
Отже у позивача, станом на момент його звернення до ГУ ПФУ в Чернігівській області із заявою про призначення пенсії, відповідно до Закону України «Про державну службу», наявний стаж роботи на посадах державної служби понад 20 років.
За таких обставин суд вважає, що позивач набув право на призначення пенсії відповідно до положень Закону України «Про державну службу».
З урахуванням наявності у позивача права на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» та з урахуванням положень пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII і статті 37 Закону №3723-XII, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо відмови у включенні до стажу державної служби періоду згідно запису у трудовій книжці ОСОБА_1 з 20.03.1991 по 14.08.1995 у Борзнянській райдержподатінспекції на посадах заступника начальника інспекції-начальника відділу податків з населення, заступника начальника інспекції-начальника управління податків і зборів державної податкової інспекції та в частині відмови у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
При цьому позовна вимога про зобов`язання ГУ ПФУ в Чернігівській області зарахувати до стажу державної служби період згідно запису у трудовій книжці ОСОБА_1 з 20.03.1991 по 14.08.1995 на посадах у Борзнянській райдержподатінспекції заступника начальника інспекції-начальника відділу податків з населення, заступника начальника інспекції-начальника управління податків і зборів державної податкової інспекції та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до пунктів 10, 12 розділу Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 «Про державну службу» та статті 37 Закону України від 16.12.1993 «Про державну службу» з 01.08.2019 також підлягає задоволенню, оскільки є похідною від основної позовної вимоги, яку судом задоволено.
Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено суду правомірності своїх дій та рішень, у зв`язку з чим та враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 повністю.
При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню повністю, то суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 768,40 грн.
Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №3 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним і скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови у включенні до стажу державної служби періоду згідно запису у трудовій книжці ОСОБА_1 з 20.03.1991 по 14.08.1995 у Борзнянській райдержподатінспекції на посадах заступника начальника інспекції-начальника відділу податків з населення, заступника начальника інспекції-начальника управління податків і зборів державної податкової інспекції та в частині відмови у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до стажу державної служби період згідно запису у трудовій книжці ОСОБА_1 з 20.03.1991 по 14.08.1995 на посадах у Борзнянській райдержподатінспекції заступника начальника інспекції-начальника відділу податків з населення, заступника начальника інспекції-начальника управління податків і зборів державної податкової інспекції та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до пунктів 10, 12 розділу Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 «Про державну службу» та статті 37 Закону України від 16.12.1993 «Про державну службу» з 01.08.2019.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, через Чернігівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду у повному обсязі виготовлено 05.11.2019.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ - 21390940).
Відповідач: Відділ з питань призначення та перерахунків пенсій №3 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. Незалежності, 2, м. Борзна, Чернігівська область, 16400).
Суддя В.В. Падій
Судове рішення № 85396859, Чернігівський окружний адміністративний суд було прийнято 28.10.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 620/2615/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: