Рішення № 85396646, 31.10.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/2969/19

РІШЕННЯ

іменем України

31 жовтня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Лабань Г.В.

за участю:секретаря судового засідання Вересняк А.А. позивача: ОСОБА_1 представника відповідача: Ліщишина О.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області , Т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Матвійчука Вадима Володимировича , Начальника управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Лисого Ігоря Володимировича про визнання бездіяльності протиправною,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області, Т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Матвійчука Вадима Володимировича, Начальника управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Лисого Ігоря Володимировича, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо ненаправлення до Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України подання про присвоєння йому спеціального звання "підполковник поліції";

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на йогокористь грошові кошти на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправною бездіяльністю, а саме - недоотриману різницю між грошовим забезпеченням із наявним званням "рядовий поліції" із встановленими надбавками, доплатами та премією та грошовим забезпеченням із спеціальним званням "підполковник поліції" із тими ж надбавками, доплатами та премією, яке не було присвоєно з вини відповідачів, за період проходження служби в ГУНП в Хмельницькій області з 07 серпня 2018 року по 30 серпня 2019 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що на момент призначення позивача на посаду він мав вищу освіту не нижче бакалавра, а тому відповідач мав забезпечити присвоєння первинного звання підполковник поліції, специфічні умови роботи є загальновідомими, а тому відповідна надбавка підлягала нарахуванню та виплаті позивачу, скасування та зменшення раніше призначеної позивачу премії здійснювалось безпідставно. Посилається на грубе порушення своїх прав на належний рівень грошового забезпечення з боку відповідача.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області проти позовних вимог заперечував, вказавши на необґрунтованість позовної заяви, відсутності порушень з боку позивача, оскільки позивачу присвоєно спеціальне звання "рядовий поліції", премія нараховувалась та виплачена позивачу згідно граничних розмірів з дотриманням чинного законодавства. У поданому відзиві зазначив, що преміювання поліцейських є виключним правом керівників органів поліції, яке застосовується в залежності від особистого внеску в загальний результат служби, відповідачем правомірно присвоєно позивачу первинне спеціальне звання молодшого складу поліції, в той же час, повноваження щодо присвоєння первинних спеціальних звань середнього складу поліції належать керівнику поліції, а не відповідачу.

28.10.2019 позивач подав до суду відповідь на відзив.

31.10.2019 представник відповідача надав суду заперечення на відповідь на відзив.

Заступник начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Матвійчук Вадим Володимирович в судове засідання не з`явився, надіслав лист, просив в задоволені позову відмовити. Справу слухати з а його відсутності.

Начальника управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Лисого Ігоря Володимировича в судове засідання не з`явився, про час та дату розгляду справи повідомлений належним чином.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.10.2019 відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 28.10.2019.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що наказом Голови Національної поліції України від 03.01.2018 № 5 о/с прийнято на службу в поліцію та призначено ОСОБА_1 , новоприйнятого, начальником сектору взаємодії з Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, іншими центральними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування управління забезпечення законопроектної та нормативної роботи Правового департаменту, присвоївши первинне спеціальне звання "рядовий поліції".

Позивач, на вищевказаній посаді в апараті Національної поліції України проходив службу з 03.01.2018 по 07.08.2018.

Наказом Голови Національної поліції України від 06.08.2018 №725 о/с відповідно до ст.65 Закону України "Про Національну поліцію" рядового поліції ОСОБА_1 переведено для подальшого проходження служби до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, звільнивши з посади начальника сектору взаємодії з Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, іншими центральними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування управління забезпечення законопроектної та нормативної роботи Правового департаменту, із 07 серпня 2018 року.

Позивач із січня по серпень 2018 року проходив службу безпосередньо в апараті Національної поліції України.

Згідно з довідкою про закінчення первинної професійної підготовки реєстраційний №2401 від 25 травня 2018 року рядовий поліції ОСОБА_1 у період з 29 січня 2018 року по 25 травня 2018 року пройшов первинну професійну підготовку.

Наказом Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області від 14.08.2018 №226 о/с, відповідно до частини 9 статті 65 Закону України "Про Національну поліцію" призначено за переведенням рядового поліції ОСОБА_1 (0126794), який прибув з Правового департаменту Національної поліції України, на посаду начальника першого міжрайонного сектору управління протидії наркозлочинності ГУНП, з 07 серпня 2018 року, встановивши посадовий оклад в розмірі 2900 гривень та надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції в розмірі 40 %.

Позивач, вважаючи свої права на належний рівень грошового забезпечення з боку відповідача порушеними, звернувся з даним позовом до суду.

Досліджуючи наявні у матеріалах справи докази, оцінюючи їх у сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію".

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Національну поліцію". Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про Національну поліцію", поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Частинами 1 та 2 статті 13, а також частиною 1 статті 15 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що систему поліції складають: центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції; до складу апарату центрального органу управління поліції входять організаційно поєднані структурні підрозділи, що забезпечують діяльність керівника поліції, а також виконання покладених на поліцію завдань.

Відповідно до п. 1 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 877, Національна поліція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Пунктом 7 Положення про Національну поліцію, передбачено, що Національна поліція здійснює свої повноваження через центральний орган управління та утворені в установленому порядку територіальні (у тому числі міжрегіональні) органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах.

Положеннями ст.81 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що військовослужбовцям та громадянам, які мають військові або спеціальні звання, класні чини, під час прийняття на службу в поліції присвоюються первинні спеціальні звання поліції, відповідні наявним у них військовим або спеціальним званням, класним чинам, у порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ України. Громадянам, які були звільненні зі служби в поліції, під час повторного прийняття на службу присвоюється спеціальне звання поліції, які вони мали на момент звільнення.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 81 Закону України "Про Національну поліцію" первинні спеціальні звання середнього складу поліції присвоює керівник поліції в порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ України.

Частиною 6 ст. 81 Закону України "Про Національну поліцію" громадянам, які мають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче бакалавра, після прийняття на службу в поліції та призначення на посади, які заміщуються особами середнього і вищого складу поліції, присвоюється первинне спеціальне звання лейтенанта поліції.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2016 року № 177, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04 квітня 2016 року за № 498/28628, затверджено Порядок присвоєння спеціальних звань поліції та позбавлення спеціальних звань (далі - Порядок №177).

Пунктом 2 розділу І Порядку №177 встановлено, що первинні спеціальні звання середнього складу поліції присвоюються особам, уперше прийнятим на службу в поліцію, які не мають військових звань офіцерського складу запасу або спеціальних звань середнього складу інших органів державної влади з призначенням на посаду, після закінчення курсів первинної професійної підготовки (спеціалізації) та оголошуються наказом по особовому складу.

Відповідно до п. 5 розділу І Порядку №177 первинні спеціальні звання особам, зазначеним у пунктах 2, 3 цього розділу, присвоює Голова Національної поліції України.

Пунктом 14 розділу І Порядку №177 передбачено, що подання про присвоєння чергових спеціальних звань поліції особам, які проходять службу на посадах молодшого та середнього складу поліції, готуються відповідними кадровими підрозділами органів та підрозділів поліції для підготовки наказу по особовому складу.

Як передбачено підпунктом 1 пункту 1 та пунктом 4 розділу II Порядку №177 для присвоєння первинних спеціальних звань середнього складу поліції, у порядку зарахування на службу в поліції до Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України надсилається подання про присвоєння спеціального звання поліції у якому у разі присвоєння первинного спеціального звання молодшого та середнього складу поліції зазначається інформація про зняття з військового обліку або надання відстрочки на період проходження служби в поліції, закінчення курсів первинної професійної підготовки (спеціалізації) та результати висновку військово-лікарської комісії. До документів про присвоєння первинного спеціального звання середнього складу поліції додаються завірені працівником кадрового підрозділу відповідного органу чи підрозділу поліції копії диплома про закінчення вищого навчального закладу, додатка до нього, військового квитка та сертифіката про закінчення курсів первинної професійної підготовки (спеціалізації).

Відповідно до пункту 5 розділу II Порядку №177 матеріали для присвоєння спеціальних звань середнього складу поліції особам, у яких установлений строк вислуги в спеціальному званні закінчується на перше число наступного місяця, надсилаються до Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України до 05 числа поточного місяця.

Таким чином, приписи Закону та Порядку зобов`язують органи поліції здійснювати присвоєння первинного спеціального звання середнього складу поліції, одразу після закінчення відповідними особами курсів первинної професійної підготовки при наявності у них вищої освіти не нижче бакалавра та при призначенні їх на посади, які заміщуються особами середнього та вищого складу поліції.

Отже, момент призначення відповідної особи на посаду, яка заміщується особами середнього та вищого складу поліції, і є початком процедури присвоєння такій особі первинного спеціального звання підполковник поліції.

Вказана процедура має здійснюватися з дотриманням загальних принципів, в т. ч. добросовісно, розсудливо і своєчасно, тобто, протягом розумного строку.

Отже, з аналізу вищевикладеного, враховуючи процедуру призначення первинних та спеціальних звань середнього складу поліції особам, закріпленої Порядком №177 вбачається правомірність наказу від 03.01.2018 №5 о/с про прийняття позивача на службу в поліції, присвоївши спеціальне звання "рядовий поліції".

При цьому, суд враховує, що згідно частини 8 статті 81 Закону України «Про Національну поліцію», громадянам, які були звільнені зі служби в поліції, під час повторного прийняття на службу присвоюється спеціальне звання поліції, яке вони мали на момент звільнення.

Законом України "Про Національну поліцію" не врегульовано питання присвоєння спеціального звання поліції громадянам, які були звільнені зі служби в міліції.

Разом з тим, відповідно до п. 12 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" працівникам міліції, які у визначеному цим Законом порядку прийняті на службу до поліції, наказами про призначення на відповідні посади одночасно присвоюються відповідні спеціальні звання поліції відповідно до такої схеми співвідношення спеціальних звань: майор міліції - майор поліції.

Згідно з довідкою про закінчення первинної професійної підготовки реєстраційний №2401 від 25 травня 2018 року рядовий поліції ОСОБА_1 у період з 29 січня 2018 року по 25 травня 2018 року пройшов первинну професійну підготовку.

Позивач закінчив курси первинної професійної підготовки 25 травня 2018 року, тобто в період проходження служби безпосередньо в апараті Національної поліції України. На службу до ГУНП в Хмельницькій області позивач був переведений більш, ніж через 2 місяці (07.08.2018) після закінчення вказаних курсів.

Останнім робочим днем травня 2018 року було 31 травня (четвер) - день видачі наказу про присвоєння спеціальних звань поліції за умовами пункту 15 розділу І Порядку №177.

Суд звертає увагу, що наявність у позивача вищої освіти в жодному разі не наділяє відповідача повноваженнями з присвоєння спеціального звання "підполковник поліції", оскільки присвоєння первинних спеціальних звань середнього складу поліції належить до виключної компетенції керівника поліції.

Крім того, пунктами 2, 3 Порядку присвоєння спеціальних звань поліції та позбавлення спеціальних звань, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2016 року №177, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04 квітня 2016 року за №498/28628, передбачено, що первинні спеціальні звання середнього складу поліції присвоюються особам, уперше прийнятим на службу в поліцію, які не мають військових звань офіцерського складу запасу або спеціальних звань середнього складу інших органів державної влади з призначенням на посаду, після закінчення курсів первинної професійної підготовки (спеціалізації) та оголошуються наказом по особовому складу. Первинні спеціальні звання поліції присвоюються особам, уперше прийнятим або переведеним на службу в поліцію з інших органів державної влади, з наявним військовим або іншим спеціальним званням у порядку переатестування, після закінчення курсів первинної професійної підготовки (спеціалізації).

Згідно з п.5 наведеного Порядку первинні спеціальні звання особам, зазначеним у пунктах 2, 3 цього розділу, присвоює Голова Національної поліції України.

Відтак, питання присвоєння первинних спеціальних звань поліції, прийнятих Головою Національної поліції рішень (накази від 03.01.2018 № 5 о/с від 06.08.2018 №725 о/с) та юридичного факту (закінчення курсів первинної професійної підготовки в травні 2018 року, тобто в період проходження служби в апараті Національної поліції України), в посадових осіб Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області відсутні будь-які повноваження щодо вчинень (направлення до Департаменту кадрового забезпечення НПУ подання) спрямованих на присвоєння ОСОБА_1 первинного спеціального звання середнього складу "підполковник поліції".

Отже, суд вважає, що твердження позивача про протиправну бездіяльність відповідачів щодо ненаправлення до Департаменту кадрового забезпечення Національної поліції України подання про присвоєння йому спеціального звання "підполковник поліції" є безпідставним та не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення з Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на його користь грошових коштів на відшкодування шкоди заподіяної йому протиправною бездіяльністю, а саме - недоотриманої різниці між грошовим забезпеченням із наявним званням "рядовий поліції" із встановленими надбавками, доплатами та премією та грошовим забезпеченням із спеціальним званням "підполковник поліції" із тими ж надбавками, доплатами та премією, яке не було йому присвоєно з вини відповідачів, за період проходження служби в ГУНП в Хмельницькій області з 07 серпня 2018 року по 30 серпня року суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 (далі - Постанова КМУ № 988) "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно пп. 1 п. 4 Постанови КМУ №988 керівникам органів, закладів та установ Національної поліції, в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення, надане право установлювати надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби.

Відповідно до ст. 94 Закону України "Про Національну поліцію" з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, наказом МВС України від 06.04.2016 року № 260 затверджений Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання.

Пунктом 4 розділу ІІ Порядку № 260 визначено, що надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції поліцейським виплачується в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби.

Відповідно до абз. 2 п. 4 розділу ІІ Порядку № 260 розмір надбавки встановлюється кожному поліцейському індивідуально, залежно від специфіки умов проходження служби (успішне виконання повноважень, якість, складність, обсяг та важливість виконуваних завдань, залучення до розробки проектів нормативно-правових актів тощо) на підставі мотивованого подання керівника структурного підрозділу відповідного органу поліції та оголошується наказом по особовому складу.

Згідно до абз. 3 п. 4 розділу ІІ Порядку № 260 виплата надбавки проводиться на підставі наказу про її встановлення з дня, зазначеного в наказі, у разі відсутності дати - з дня підписання наказу.

Відповідно до абз. 4 п. 4 розділу ІІ Порядку № 260 поліцейським, які отримують підвищені посадові оклади, надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції виплачується з урахуванням підвищених посадових окладів.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, за результатами роботи позивача на посаді не надавались мотивовані подання керівника структурного підрозділу відповідного органу про надбавки за специфічні умови проходження позивачем служби в поліції, накази не виносилися та не оголошувались по особовому складу.

Поряд з цим, позивачем жодним чином необґрунтовано та не підтверджено специфічних умов проходження служби в поліції, специфіки умов проходження служби (якість, складність, обсяг та важливість виконуваних завдань, залучення до розробки проектів нормативно-правових актів тощо).

Натомість, наведені позивачем в тексті позовної заяви посилання свідчать лише про виникнення у позивача сподівань та очікувань бажаного розміру грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); премії; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Як вже зазначалось, у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" визначено, що грошове забезпечення, зокрема, поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Підпунктом 2 пункту 4 цієї постанови надано право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення, здійснювати преміювання поліцейських відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.

Аналогічні положення містяться у пункті 12 розділу 2 Порядку № 260, в якому визначено, що керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції.

Розміри премії встановлюються за рішенням керівників органів поліції відповідно до затверджених ними положень про преміювання та наявного фонду грошового забезпечення.

Виплата премій поліцейським здійснюється за наказами керівників органів поліції.

У випадку допущення поліцейськими проступків, які впливають на розмір премії, до наказу вносяться відповідні зміни та проводиться перерахунок премії в наступному місяці.

Накази про преміювання поліцейських видаються до 25 числа кожного місяця на підставі списків начальників структурних підрозділів органу поліції, погоджених з фінансовим підрозділом у частині розміру фонду преміювання.

Виплата премії проводиться щомісяця в останній день місяця за поточний місяць разом з виплатою грошового забезпечення.

Таким чином, встановлення премії є правом, а не обов`язком керівника, і її розмір залежить від особистого внеску поліцейського в загальний результат служби та виплачується у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верхового Суду від 04.07.2018 року № 805/1182/17-а.

Отже, премія до виду складової грошового забезпечення, яке залежить, по-перше, від наявності відповідних бюджетних асигнувань, по-друге, від оцінки керівництва поліцейського, його особистого внеску поліцейського в загальні результати служби.

Питання преміювання поліцейського є правом, а не обов`язком відповідача. Зазначеним правом відповідач користується в залежності від власної оцінки роботи конкретного поліцейського.

Така оцінка результатів роботи поліцейського є виключно дискреційним повноваженням керівника поліцейського підрозділу, яка проводиться в межах його власного розсуду про ефективність роботи підлеглого, та не може бути перевірена та досліджена судом.

Призначення або позбавлення премії поліцейського, не є заходом дисциплінарної відповідальності, не потребує службового розслідування, доведеності вини поліцейського у скоєнні правопорушення, а є суто управлінським рішенням, яке переслідує виховні цілі, підвищує зацікавленість поліцейського у результатах своєї роботи, підвищує виконавську дисципліну

Враховуючи викладене, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідачами доведено правомірність спірних рішень, дій, а тому, позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Судові витрати та витрати на правничу допомогу відповідно до ст.139 КАС України не стягуються.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 05 листопада 2019 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області (вул. Зарічанська, 7,Хмельницький,Хмельницька область,29017 , код ЄДРПОУ - 40108824) Т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Матвійчук Вадим Володимирович (вул. Зарічанська, 7,Хмельницький,Хмельницька область,29017 , код ЄДРПОУ - 40108824) Начальник управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Лисий Ігор Володимирович (вул. Зарічанська, 7,Хмельницький,Хмельницька область,29017 , код ЄДРПОУ - 40108824)

Головуючий суддя Г.В. Лабань