Рішення № 85396639, 05.11.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/2624/19

РІШЕННЯ

іменем України

05 листопада 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГРАНД" до Державної податкової служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР ГРАНД" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної фіскальної служби України, в якій просить суд:

1. визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо прийняття та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних №27 та №28 від 01.04.2019, №29 та №30 від 03.04.2019, №31 та №32 від 05.04.2019, №33 від 08.04.2019, №34 та №35 від 11.04.2019, надісланих Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР ГРАНД" в межах граничного строку, встановленого для реєстрації податкових накладних;

2. зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГРАНД" №27 та №28 від 01.04.2019, №29 та №30 від 03.04.2019, №31 та №32 від 05.04.2019, №33 від 08.04.2019, №34 та №35 від 11.04.2019 датами їх фактичного надсилання в межах граничного строку, встановленого для реєстрації податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог вказує про те, що 30.04.2019 зазначені податкові накладні позивачем було підписано електронним цифровим підписом та за допомогою електронного сервісу ME.Doc., використовуючи "Єдине вікно подання електронної звітності", відправлено в електронному вигляді на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних до відповідача. Однак квитанції про прийняття або про відмову у прийнятті до реєстрації, зупинення реєстрації даних податкових накладних протягом операційного дня 30.04.2019 позивачу не надійшли. На час надсилання до контролюючого органу податкових накладних, позивачем шляхом подання заяви про приєднання №1 від 09.01.2019 було приєднано до договору про визнання електронних документів №2225003 від 30.11.2017. За умови чинного договору про визнання електронних документів №2225003 від 30.11.2017, складених відповідно до норм чинного законодавства податкових накладних та надісланих вчасно платником податків до контролюючого органу, такі податкові накладні, не отримані з причин, що не залежить від волі суб`єкта господарювання, повинні бути зареєстровані контролюючим органом датою її фактичного надсилання.

Ухвалою суду від 05.09.2019 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

30.09.2019 до суду надійшов відзив на позов, згідно якого відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Вказує, що позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували факт відправлення вище зазначених податкових накладних на реєстрацію в ЄРПН. В скріншотах з програмного забезпечення "M.E.Doc" не міститься жодних відомостей про факт відправлення податкових накладних в ЄРПН, чи доставлено такі податкові накладні до центрального рівня Державної фіскальної служби України. При цьому позивач не бере до уваги те, що можливо це технічні несправності його програмного забезпечення, яким користується позивач для надіслання податкових накладних або ж не вірні налаштування даної програми при відіслані податкових накладних.

При цьому, позивачем не було надано і повідомлення про отримання звітності, де зазначається: "Звіт доставлено в поштову скриньку ДФС України, через певний час подбайте про прийом квитанції №1 щодо результатів перевірки вашого електронного звіту" в підтвердження того, що дані податкові накладні дійсно відправлялися на реєстрацію в ЄРПН.

Ухвалою суду від 01.10.2019 відмовлено у задоволенні заяви ДФС України про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

03.10.2019 позивачем подано до суду відповідь на відзив, у якій вказує, що для підтвердження факту відправлення податкових накладних на реєстрацію в ЄРПН позивачем надано роздруківки із програми електронної звітності про відправлення на реєстрацію до ЄРПН вищезазначених податкових накладних. У вказаних роздруківках зазначається наступне: номер та дата податкових накладних; у графі "Результат контроля" - не містить помилок. Тобто, позивачем при створенні електронного документа введено всі необхідні та достовірні дані у повній мірі; у графі "Одержувач документа" - Державна фіскальна служба; у графі "Група" - ПДВ первинні документи; дата та час підписання, відправлення та очікування доставки. Усі податкові накладні відправленні 30.04.2019 протягом операційного дня.

Щодо посилання відповідача на Порядок №557, зокрема на абзац 3 пункту 11 Розділу 2 даного Порядку, то вказана норма підзаконного нормативно-правового акту суперечить положенням закону - Податковому кодексу України, зокрема абзацу 13 пункту 201.10 статті 201 ПК України, якою передбачено, що якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладпої/розрахміку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН.

Ухвалою суду від 25.10.2019 замінено відповідача - Державну фіскальну службу України на її правонаступника - Державну податкову службу України.

Судом встановлено наступні обставини справи.

Позивачем 01.04.2019 було складемо податкові накладні за №27 та №28, 03.04.2019 за №29 та №30, 05.04.2019 за №31 та №32, 08.04.2019 за №33, 11.04.2019 за №34 та №35.

Позивач вказує, що 30.04.2019 зазначені податкові накладні було відправлено в електронному вигляді на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підтвердження чого ним надано роздруківки із програми електронної звітності "M.E.Doc".

У вказаних роздруківках зазначається наступне:

- номер та дата податкових накладних;

- у графі "Результат контроля" - не містить помилок.

- у графі "Одержувач документа" - Державна фіскальна служба;

- у графі "Група" - ПДВ - первинні документи;

- дата та час підписання, та очікування доставки.

Відповідачем, в свою чергу, надано скріншот з бази даних Автоматизована Інформаційна Система "Податковий блок" за період з 01.04.2019 по 05.05.2019, згідно якого до ДФС України від ТОВ "УКР ГРАНД" не надходили на реєстрацію документи після 18.04.2019 і до 04.05.2019, а також скріншот про те, що за період з 01.04.2019 по 30.04.2019 проводилася реєстрація податкових накладних від контрагентів ТОВ "УКР ГРАНД" (на підтвердження того, що у ДФС України система працювала в звичайному режимі).

Також, згідно листа Департаменту обслуговування платників та інформаційних технологій ДПС України від 27.09.2019 № 908/99-00-02-03-05-18, податкові накладні від 01.04.2019 №27, від 01.04.2019 №28, від 03.04.2019 №29, від 03.04.2019 №30, від 05.04.2019 №31, від 05.04.2019 №32, від 08.04.2019 №33, від 11.04.2019 №34 та від 11.04.2019 №35, зазначені в позовній заяві ТОВ "УКР ГРАНД", до ДФС на реєстрацію не надходили.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд звертає увагу на наступне.

Згідно п.п.14.1.60 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних (абз.13 п.201.10 ст.201 ПК України).

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. №341) затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246).

Відповідно до пункту 2 Порядку 1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п.10-11 Порядку №1246 після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому порядку:

- електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера);

- електронний цифровий підпис, який за правовим статусом прирівнюється до печатки (у разі наявності).

Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Відповідно до п.12-13 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки (згідно переліку, визначеного пунктом 12), за результатами яких формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Згідно п.11 розділу ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року №557 (далі - Порядок №557), перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 10 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Відповідно до п.12 розділу ІІ Порядку №557 не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено законодавством та цим Порядком, формується друга квитанція.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).

Згідно п.14 розділу ІІ Порядку №557 у разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Згідно п.2 розділу І Порядку №557 перша квитанція - електронне повідомлення, що формується у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами автоматизованої перевірки електронного документа та засвідчує факт і час отримання такого електронного документа в момент такого отримання;

друга квитанція - електронне повідомлення, що формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу (адресатом) за результатами ідентифікації, обробки електронного документа та засвідчує факт і час приймання (неприймання) чи реєстрації такого електронного документа.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм, перша квитанція є підтвердженням надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС і у випадку, якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним. При цьому датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції; разом з тим друга квитанція засвідчує платнику податків факт та час приймання (неприймання) податкового документа в електронному вигляді у базу даних органів ДПС.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07 листопада 2018 року у справі №804/33/17.

Таким чином, згідно з наведеними положеннями в процедурі внесення інформації (зокрема, податкових накладних) до ЄРПН є дві окремі стадії:

- відправлення та отримання, результатом чого є перша квитанція;

- прийняття/неприйняття податкової накладної, результатом чого є друга квитанція.

Наведені законодавчі положення та положення підзаконних нормативно-правових актів пріоритетним визначають факт отримання електронного документа адресатом, підтвердженням чого є відповідна квитанція. В іншому випадку вважається, що електронний документ не одержаний адресатом. Тому платник податку вважається таким, що належно виконав свій обов`язок з реєстрації податкової накладної, якщо це підтверджено першою квитанцією, яка свідчить про факт надання податкової накладної до ДФС з метою її реєстрації. При цьому, якщо платнику податку протягом двох годин після відправки накладної не надійшла перша квитанція, податкова накладна вважається не одержаною адресатом.

При цьому, лише за умови отримання платником податку першої квитанції та ненадходження другої квитанції застосуванню підлягають норми абз.13 п.201.10 ст.201 ПК України, згідно якої якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тому помилковими є доводи позивача про те, що абзац 3 пункту 11 Розділу 2 Порядку №557 суперечить абзацу 13 пункту 201.10 статті 201 ПК України. Зазначена норма пункту 201.10 статті 201 ПК України застосовується у випадку, коли платником податку своєчасно направлені на реєстрацію податкові накладні, які контролюючим органом отримані, однак протягом операційного дня не вчинено дій щодо прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування.

Отже, належними та допустимими доказами у справі, які підтверджують виконання позивачем обов`язку із подання податкових накладних для їх реєстрації в ЄРПН, є перші квитанції (повідомлення про отримання звітності), що залежить від платника податку і є результатом його дій.

Однак позивачем не зазначається про наявність у нього відповідних квитанцій, які б підтвердили надходження податкових накладних до ДФС України саме 30.04.2019. Отже, за відсутності першої квитанції податкові накладні вважаються такими, що не одержані адресатом. Тільки намір зареєструвати податкові накладні в ЄРПН не може свідчити про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

При цьому суд зазначає, що надані позивачем скріншоти з програмного забезпечення "М.Е.Дос" не підтверджують факт відправлення податкових накладних на реєстрацію та /або факт і час приймання (неприймання) чи реєстрації податкових накладних Державною фіскальною службою, оскільки є недопустимими доказами. Так, відповідно до ч.2 ст. 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Оскільки, належними та допустимими доказами надсилання податкових накладних є дані, які зазначаються в першій квитанції (повідомлення про отримання звітності), інші документи не можуть вважатись допустимими доказами. Надані витяги не є ні повідомленням про отримання податкової накладної, ні квитанцією про її прийняття/неприйняття.

Таким чином, позивачем не доведено факту надіслання складених податкових накладних Державній фіскальній службі України для реєстрації. Тому у відповідача не виникало обов`язку щодо їх прийняття, як наслідок - відсутня протиправна бездіяльність відповідача та підстави для зобов`язання вчинити дії шляхом реєстрації податкових накладних у ЄРПН. Отже, позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними, в зв`язку з чим у задоволенні позову необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позов не підлягає задоволенню, сплачений позивачем судовий збір не підлягає відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГРАНД" до Державної податкової служби України - відмовити.

Судові витрати, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР ГРАНД" (вул.Кам`янецька, 16, м.Хмельницький, Хмельницька область,29025 , код ЄДРПОУ - 42686589) Відповідач:Державна податкова служба України (Львівська площа, 8, Шевченківський район, м.Київ,04053 , код ЄДРПОУ - 43005393)

Головуючий суддя О.О. Михайлов