Рішення № 85396582, 23.10.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23 жовтня 2019 р. № 520/5949/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді - Кухар М.Д.,

при секретарі судового засідання - Єрьомкіній К.І.

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Коваленко М.В.,

представника відповідача - Виноградова В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Харківський експериментальний ремонтно-механічний завод" код ЄДРПОУ05404268) до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватного акціонерного товариства "Харківський експериментальний ремонтно-механічний завод", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центрального управління Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд:

- скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 22.04.2019 р. № 0022375606, згідно з яким до АТ «Харківський експериментальний ремонтно- механічний завод» застосовано штраф у розмірі 82 050,61 грн. за період з 02.11.2011р. по 27.02.2019 р., штраф у розмірі 29 654,61 грн. за період з 21.01.2015 р. до 15.04.2019 р. та нараховано пеню у розмірі 1 822 463,17 грн. - в повному обсязі.

В обгрунтування позовних вимог позивачзазначив,що відповідачем протиправно повторно застосовано до позивача штраф та пеню за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 02.11.2011р. по 27.02.2019 р., та за період з 21.01.2015 р. до 15.04.2019 р.

Відповідач надав до суду відзив, в якому проти задоволення позову заперечував, посилаючись на правомірність прийнятого рішення. Зазначив, що застосування штрафу та пені не є повторним, оскільки попередні санкції було застосовано за інше правопорушення, а саме відповідно до пункту 6 частини 11 статті 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску”, за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), в той час як у рішенні, що оскаржується застосовано санкції, визначені пунктом 2 частини 11 статті 25 Законом України “Про збір та облік єдиного внеску”за інший вид правопорушення.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та відзиву проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

22 квітня 2019 року начальником Центрального управління Головного управління Державної фіскальної служби в Харківській області, було винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску під № 0022375606. Згідно з даним рішенням за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування, до Приватного акціонерного товариства «Харківський експериментальний ремонтно-механічний завод»( надалі -АТ «ХЕРМЗ») було застосовано штраф у розмірі 82 050,61 грн. за період з з 02.11.2011р. по 27.02.2019 р., та штраф у розмірі 29 654,61 грн. за період з 21.01.2015 р. до 15.04.2019 р. та нараховано пеню у розмірі 1 822 463,17 грн.

Не погодившись з винесеним рішенням, 03.05.2019 р. Приватне акціонерне товариство «Харківський експериментальний ремонтно-механічний завод» (надалі AT «ХЕРМЗ») оскаржило його до Державної фіскальної служби України. Однак, рішенням про результати розгляду скарги від 31.05.2019 р. № 25266/6/99-99-11-05-02-25 Державна фіскальна служба залишила скаргу товариства без задоволення, а рішення Центрального управління ГУ ДФС у Харківській області від 22.04.2019 р. № 0022375606 без змін.

Відповідно до оскаржуваного рішення, позивачу було нараховано штрафні санкції та пеня за за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за періоди: з 02.11.2011 р. по 27.02.2019 р. таз 21.02.2015 р. до 15.04.2019 року.

Досліджуючи спірні правовідносини, суд зазначає, що предметом доказування у даній справі не є факт сплати або несплати позивачем єдиного внеску, з огляду на те, що такий факт сторонами не оспорюється, а отже не підлягає доказуванню. Проте, до предмету доказування уданій справі входить своєчасність такої сплати, тобто факт сплати позивачем єдиного внеску у встановлені законом строки.

Основним нормативно-правовим актом, який регламентує правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальну страхування” (далі - Закон № 2464).

Відповідно до пункту 2 статті 1 зазначеного Закону, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця (п. 8 ст. 9 Закону № 2464).

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди.

Так, ПАТ “ХЕРМЗ”, відповідно до розрахунку штрафних санкцій та пені, у період з

02.11.2011 по 15.04.2019 несвоєчасно сплачувало самостійно нараховані суми єдиного внеску, що в силу положень статей 10 та 11 ЗУ “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” є підставою для застосування штрафних санкцій та пені.

На підставі вищенаведених обставин та норм права Головним управлінням ДФС у Харківській області 22.04.2019 було прийнято рішення № 0022375606 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 10% - 82050,61 грн; штрафні санкції у розмірі 20% - 29654,61 грн; нараховано пеню у загальному розмірі 1822463,17 грн.

Посилання позивача на наявність виконавчих проваджень в межах яких було сплачено заборгованість зі сплати єдиного внеску не можуть бути взяті судом до уваги як довід в обґрунтування своєчасності такої сплати.

Крім того, вказані виконавчі провадження навпаки підтверджують той факт, що позивачем платежі єдиного внеску своєчасно, у строки, встановлені законодавством України, сплачено не було, а було сплачено у межах примусового виконання органами виконавчої служби виконавчих документів, внаслідок невиконання їх в добровільному порядку позивачем у строки, встановлені законом для такого виконання.

Відповідно до частини 6 статті 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску” за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Таким чином, штрафні санкції та пеня нараховується на суми несвоєчасно сплачених зобов`язань з єдиного внеску, при цьому не має значення відбулась сплата зобов`язань самостійно платником податків чи була стягнута на підставі виконавчих документів.

Позивач звертає увагу на той факт, що контролюючим органом проводились документальні перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства, зокрема з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного соціального внеску за періоди з 01.10.2012 по 30.06.2015 таз 01.07.2015 по 30.06.2018.

Позивач, стверджуючи про повторність застосування штрафних санкцій посилається на розділ 3.3.5 акту перевірки від 30.11.2015.

У вказаному розділі зазначено “Перевіркою своєчасності перерахування або зарахування банками на рахунки органів доходів і зборів сум єдиного внеску, встановлене несвоєчасне перерахування сум єдиного внеску в перевіреному періоді. Відділом адміністрування єдиного внеску застосовані штрафні санкції у повному обсязі”.

Таким чином, розділ 3.3.5 акту перевірки від 30.11.2015 містить висновки не стосовно позивача, а стосовно іншого суб`єкта, відповідальність якого передбачено частиною 12 статті 25 ЗУ “Про збір та облік єдиного внеску”, відповідно до якої органи доходів і зборів застосовують до банків такі фінансові санкції, зокрема, за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на рахунки органів доходів і зборів сум єдиного внеску, фінансових санкцій, зазначених у частині одинадцятій цієї статті, нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка зазначених сум, розрахована за кожний день прострочення їх перерахування (зарахування), та накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не зарахованих (неперерахованих) сум.

Позивач в обґрунтування повторності застосування санкцій за одне й теж саме правопорушення зазначає, що за результатами розгляду акту перевірки від 06.09.2018 контролюючим органом були встановлені порушення щодо сплати єдиного соціального внеску та рішенням від 21.09.2018 № 00002691307 застосовано штрафні санкції у розмірі 40 156,55 грн.

Як вбачається з копії рішення від 21.09.2018 року № 00002691307, копію якого надано до матеріалів справи вищезазначеним рішенням застосовано штрафні санкції на підставі пункту 6 частини 11 статті 25 ЗУ “Про збір та облік єдиного внеску”, в той час як в рішенні, що оскаржується на підставі пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску”.

Дослідивши зміст норм права, що лягли в основу вказаних рішень, суд зазначає наступне.

Частиною 11 ст. 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску” визначено підстави застосування органом доходів і зборів штрафних санкцій. Зазначеною нормою визначено 7 складів правопорушень та санкції за кожне з них.

Так, пунктом 6 частини 11 статті 25 ЗУ “Про збір та облік єдиного внеску”, визначено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

В той же час пунктом 2 частини 11 статті 25 ЗУ “Про збір та облік єдиного внеску”, визначено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Таким чином, несплата, неповна сплата або несплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум заробітної плати є окремим складом правопорушення та є окремою самостійною підставою для застосування штрафних санкцій.

Відтак, прийняття відповідачем спірного рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 22.04.2019 р. № 0022375606 не є повторним притягненням позивача до відповідальності за одне й те ж саме правопорушення.

Пунктом 2 частини 11 статті 25 ЗУ “Про збір та облік єдиного внеску”, визначено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. В редакції до 01.01.2015, штрафна санкція за несвоєчасну сплату єдиного внеску становила 10 відсотків своєчасне не сплачених сум.

Відповідно до ч. 3 ст. 25 Закону № 2464, суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Крім того, на суму недоїмки, в силу положень статті 10 вищезазначеного закону, нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до абз. 4 пп. 2 розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску затвердженої наказом Мінфіну №449 від 20.04.2015 розрахунок фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

Як вбачається з акту перевірки від 21.09.2018, у розділі 3.4.4 міститься інформація, що станом на 01.07.2015 недоїмка з єдиного внеску складала 959632,96 грн., станом на 30.06.2018 складала 1369528,89 грн.

Позивачем не надано доказів та обґрунтованих аргументів в підтвердження посилань на порушення порядку розрахунку пені відповідачем.

В той же час, відповідачем доведено правомірність винесеного рішення та підтверджено дані, покладені в основу розрахунку штрафних санкцій та пені.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а відтак задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 139, 242– 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Харківський експериментальний ремонтно-механічний завод" код ЄДРПОУ05404268) до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування рішення - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Скарга може бути подана у порядку ч.1 ст.297 КАС України безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 04.11.2019

Суддя Кухар М.Д.