Рішення № 85394381, 01.11.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2019 року Справа № 160/9284/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віхрової В.С., розглянувши у місті Дніпрі в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

25.09.2019 р. ОСОБА_1 (надалі – позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (надалі – відповідач), з наступними позовними вимогами:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Дніпропетровської області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах на підставі п. “з” ч.1 ст.13 Закону України за № 1788-ХІІ від 05.11.1991 р. «Про пенсійне забезпечення» (із змінами та доповненнями), зарахувавши при призначенні пенсії в якості пільгового стажу - стаж його роботи з 03.06.1984 р. по 03.06.2000 р. (16 років та 01 день) та здійснювати виплату на мою користь призначеної пенсії на пільгових умовах, починаючи з березня 2018 року.

В обґрунтування позовної заяви вказано, що він має право на отримання пенсії на пільгових умовах, проте відповідачем протиправно у призначенні такої пенсії відмовлено.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/9284/19 передана судді на розгляд Віхровій В.С.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2019 р. адміністративний позов прийнято до провадження та відкрито спрощене провадження без виклику сторін.

Згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Враховуючи положення ч.4 вказаної статі, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи № 160/9284/19 у спрощеному провадженні.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач – заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.ч. 5, 8 ст. 261 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

23.10.2019 р. засобами електронного зв`язку Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач повідомляє, що позивач не має достатнього пільгового стажу для отримання пільгової пенсії.

25.10.2019 р. на вимогу суду через канцелярію суду відповідачем подано копію пенсійної справи ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до п. 6 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Положенням ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (надалі - Закон № 1788-XII) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 2 Закону № 1788-XII визначені види пенсій.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

Судом встановлено, що Рішенням з питань призначення та перерахунку пенсій №6 управління застосування законодавства ГУ ПФУ в Дніпропетровській області №047050002358 від 15.08.2018 р. ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах як водію міського пасажирського транспорту через відсутність стажу роботи на пільгових умовах 12 років 6 місяців. За документами, наданими для призначення пенсії, загальний стаж зараховано по 30.06.2017 р. та складає 36 років 23 дні. Період роботи на посаді водія в ВАТ «Дніпродзержинське автотранспортне підприємство 111232» ( раніше: АТП - 11232) не зараховано до стажу роботи на пільгових умовах, оскільки в документах, виданих архівним управлінням м. Кам`янеьке та в трудовій книжці не зазначено, що заявник працював водієм міського пасажирського транспорту. Маршрутні листи, накази про закріплення за водієм міських маршрутів, табелі обліку робочого часу для призначення пенсії не надані, що підтверджується актом перевірки Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 09.08.2018 р. № 1 133/09.4-18.

Отже, позивачу було відмовлено у призначенні пільгової пенсії на підставі того, що відсутня інформація про роботу водієм автобуса міського пасажирського транспорту.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 06.03.2018 р. звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення/перерахунок пенсії щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно розписки-повідомлення до заяви про призначення пенсії були долучені наступні документи: паспорт №37, військовий квиток серії НОМЕР_1 , довідка про заробітну плату ЗК-1142 /03-09 від 19.09.2017 р., уточнююча довідка №6 від 20.03.2006 р.

Відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно п. 8 ч. 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається:

водіям міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятим у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу:

для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців;

для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацами другим - третім цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту і абзацами третім - тринадцятим пункту 2 частини другої цієї статті, страхового стажу, встановленого абзацами п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 2 частини другої цієї статті.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім - тринадцятим пункту 2 частини другої цієї статті.

Процедура подання документів для оформлення пенсій визначається Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 р. № 22-1 (надалі - Порядок №22-1).

Відповідно до пункту 1.1 Порядку 22-1, заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Згідно пункту 2.1 Порядку 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються, серед іншого, такі документи: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування та документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (надалі - Порядок №637). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Положеннями пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Порядку 22-1 визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно до ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 року № 637 (надалі – Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника встановлює «Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років», затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України № 18-1 від 10.11.2006, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 за № 1231/13105 (надалі Порядок № 18-1).

Згідно з п. 3 Порядку № 18-1 Підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 наявні наступні записи:

п. 5, що ОСОБА_1 прийнятий на роботу до Дніпродзержинського АТП 03126 курсантом на підготовку водія категорії «Д» (наказ 1-к-а від 02.01.1984 року);

п. 6 05.06.1984 року переведений водієм 3 класу (наказ №338 від 06.06.1984),

п. 11 03.04.2006 року звільнений по ст. 38 КЗпП України (наказ 374 від 03.04.2006 року)

Також містяться записи про перейменування підприємства на якому працював позивач.

Згідно Довідки №6 від 20.03.2006 р., виданою ВАТ «Дніпродзержинське АТП 11232» вказано, що ОСОБА_1 працював повний робочий день з 03.06.1984 року по 03.06.2000 року включно, та має стаж роботи шістнадцять років на виробництві в ВАТ «Дніпродзержинське АТП-11232» в якості водія міського пасажирського транспорту (на автобусі), що передбачено ст.13 п. З Закону України про пенсії; підставами для видачі такої довідки слугували наступні документи: особиста справа водія, особиста картка Ф. Т-2, лист Дніпропетровського ТПО №19/662 від 20.05.1992 року, наказ по АТП№23 від 20.01.1993 року, особові рахунки.

Відповідно до Архівної довідки №К-1593/03-09 від 08.11.2018 р., наказом від 20.01.1984 року №1-к по Дніпродзержинському автотранспортному підприємству 03126 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийнятий курсантом з 02.01.1984 року; наказом від 06.06.1984 року №338-к переведений водієм 3 класу автоколони №5 з 03.06.1984 року; згідно наказу від 29.04.1986 року №91, Дніпродзержинському АТП 03126 перейменоване в Дніпродзержинське АТП 31232; згідно з наказом від 29.12.1987 №286 по підприємству АТП 31232 перейменоване в Дніпродзержинське АТП 11232; наказом від 19.04.1996 року №12/172-АО регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області «Про перетворення державного Дніпродзержинського автотранспортного підприємства 11232 у відкрите акціонерне товариство та розпорядження виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради народних депутатів від 12.05.1996 року №309-р державне Дніпродзержинське АТП 11232 було перетворено у відкрите акціонерне товариство «Дніпродзержинське автотранспортне підприємство 11232. Наказом від 03.04.2006 року 37-к по ВАТ «Дніпродзержинське АТП 11232» Карагодін С.М. звільнений 03.04.20006 року ст. 38 КЗпП України. Підстава видачі довідки: особова картка ф. Т-2, історична довідка.

Згідно особової картки №355, на момент прийняття на роботу до АТП 03126 мав стаж роботи з 15.08.1979 року, з 03.06.1984 року працює на ділянках - автоколона 5, автоколона 4 водієм 3 класу - робота на лініях на міських маршрутах.

Згідно з частиною 3 статті 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV (надалі – Закон №1058-ІV) органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

На підставі наведених даних, які були подані позивачем для призначення пільгової пенсії, можливо встановити, що у спірний період позивач працював водієм автобуса міського пасажирського транспорту. Відтак, орган пенсійного фонду протиправно не зарахував такий період роботи до пільгового стажу позивача.

Крім того, не зарахування спірного стажу позивача буде суперечити принципу правової визначеності, оскільки в п.3.1. Рішення Конституційного Суду України (Справа №1-25/2010 від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «доброго врядування».

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (див. рішення у справах «Beyelerv. Italy» № 33202/96, «Oneryildizv. Turkey» № 48939/99, «Moskalv. Poland» № 10373/05).

У відповідності до ч. 2 ст.3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно із статтею 21 Конституції України, усі люди є вільними у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Виходячи із зазначеного принципу та гарантування Конституцією судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.

Враховуючи викладене, суд вважає, що органи Пенсійного фонду повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об`єктивного розгляду заяви про призначення пенсії та вирішення питання щодо перевірки наявного стажу роботи для її (пенсії) призначення.

Суд вважає недопустимим ігнорування органом пенсійного фонду наявних записів в трудовій книзі, у яких наявні відповідні записи та дані уточнюючих довідок про його роботу. Відповідач в даному випадку не вчиняє усіх необхідних дій за для повного та об`єктивного розгляду заяви про призначення пенсії та винесення вмотивованого та зрозумілого рішення за результатами розгляду.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В Конституції України закріплено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні, яка є соціальною і правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права (статті 1, 3 та 8).

Основний Закон також встановлює, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх, зокрема, у старості та в інших випадках, передбачених законом; це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків фізичних та юридичних осіб, бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (стаття 46).

Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державою і, за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64).

Відповідно до статті 46 Закону України №1058-IV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії; нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що відмова відповідача у призначенні пенсії позивачу на пільгових умовах, не ґрунтується на Конституції та законах України, а отже підлягає неправомірною.

За таких обставин, та враховуючи, що не зарахування спірного стажу слугувало єдиною підставою для відмови у призначенні пенсії, для ефективного поновлення порушених прав особи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах та вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Дніпропетровської області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах на підставі п. “з” ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши при призначенні пенсії в якості пільгового стажу - стаж його роботи з 03.06.1984 р. по 03.06.2000 р. (16 років та 01 день) починаючи з дати звернення.

Разом з тим, в частині позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснювати виплату на користь позивача призначеної пенсії на пільгових умовах, починаючи з березня 2018 року, суд має відмовити з огляду на те, що у відповідності до ст. 5 КАС України захисту підлягають лише порушені права особи, а у даному випадку такі вимоги позову звернені на майбутнє і у суду не має підстав вважати, що ОСОБА_1 не будуть виплачуватися пенсійні виплати за наслідками розгляду даної справи.

Європейський Суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 р. (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. The United Kingdom),п.п.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені.

При цьому судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За наведених обставин у сукупності, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з коригуванням обраного способу захисту.

Такий спосіб захисту в рамках заявленого позову, на думку суду, матиме наслідком дотримання гарантій соціального забезпечення позивача у відповідності до вимог чинного законодавства.

В порядку розподілу судових витрат у відповідності до положень ст. 139 КАС України, документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 132, 139, 246-247, 249, 255, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково;

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Дніпропетровської області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах на підставі п. “з” ч.1 ст.13 Закону України за № 1788-ХІІ від 05.11.1991 р. «Про пенсійне забезпечення» (із змінами та доповненнями), зарахувавши при призначенні пенсії в якості пільгового стажу - стаж його роботи з 03.06.1984 р. по 03.06.2000 р. (16 років та 01 день) починаючи з дати звернення.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) В.С. Віхрова

Рішення не набрало законної сили 01.11.2019

Суддя В.С. Віхрова

Згідно з оригіналом

Помічник судді Ю.Ю. Ковтун