Рішення № 85394353, 29.10.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2019 року Справа № 160/9080/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Захарчук-Борисенко Н.В.

при секретарі судового засідання - Дудко Ю.С.

за участю сторін:

представника позивача - Войтенко К.В.

представника відповідача - Романовича Ю.С.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи у м.Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФТ ОІЛ» до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

18.09.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «СОФТ ОІЛ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 29.10.2019, просило:

- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФТ ОІЛ» (код ЄДРПОУ 42318031) до переліку (бази даних ІС «Податковий блок»), як такого, що відповідає критеріям ризиковості;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області виключити ТОВ «СОФТ ОІЛ» (код ЄДРПОУ 42318031) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

В обґрунтування адміністративного позову зазначено, що з електронного кабінету позивач дізнався, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СОФТ ОІЛ» відповідає критеріям ризиковості платника податків, в якому міститься інформація про відповідність підприємства ознакам ризиковості та дату початку дії ознаки з 30.05.2019. Позивач вважає, що його з незрозумілих підстав було включено до ризикових згідно Протоколу засідання Комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації як такого, що відповідає п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку. А тому, 09.09.2019 позивачем до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області було подано лист з проханням повідомити про причини та правові підстави внесення до реєстру ризикових платників податку та надати копію відповідного рішення Комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, яким позивача внесено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Однак, на час звернення до суду з даним адміністративним позовом, позивачем відповідь не отримано.

Позивач вважає, що такі дії відповідача перешкоджають здійсненню нормальної господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФТ ОІЛ» з огляду на те, що податкові накладні, що він реєструє в ЄРПН, автоматично зупиняються і це створює додаткові перешкоди в здійсненні господарських операцій, а також руйнує ділову репутацію позивача перед контрагентами, а тому позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду для відновлення своїх порушених прав та законних інтересів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2019 було прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з (викликом) учасників справи.

Окрім того, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2019 було задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФТ ОІЛ» про витребування доказів та витребувано у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області рішення Комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, яким Товариство з обмеженою відповідальністю «СОФТ ОІЛ» внесено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

29.10.2019 до суду від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на адміністративний позов, в якому останні проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

В обгрунтування своєї правової позиції представник відповідача зазначив, що інформація по Товариству з обмеженою відповідальністю «СОФТ ОІЛ» внесена до відповідного журналу щодо платників з облікової картки платника податків оперативним управлінням ГУ ДФС у Дніпропетровській області 30.05.2019, як такого, що відповідає п.п.1.3 критеріїв ризиковості платника податку визначених згідно з пунктом 10 Порядку, а саме зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження.

Окрім того, на підтвердження правомірності дій відповідача, його представником до відзиву на адміністративний позов було додано Протокол допиту свідка від 27.05.2019, а саме: колишнього директора Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФТ ОІЛ» ОСОБА_1 з якого вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СОФТ ОІЛ» ніколи не здійснювало господарську діяльність.

З огляду на викладене, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області вважає вимоги позивача безпідставними та недоведеними, а отже такими, що не підлягають задоволенню.

29.10.2019 до суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФТ ОІЛ» надійшла заява про уточнення позовних вимог та відповідь на відзив, в якій останній зазначив, що факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, проведених позивачем та його контрагентами та не може бути підставою для віднесення підприємства до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Щодо правової підстави віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФТ ОІЛ» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, то представник позивача зауважив, що акти організаційно-розпорядчого характеру Державної фіскальної служби України на виконання актів Кабінету Міністрів України видаються у формі наказів. Проте, на день прийняття Комісією ГУ ДФС у Дніпропетровській області рішення, яким позивача внесено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, Критерії ризиковості платників податків існували виключно у вигляді листа ДФС України від 05.11.2018 №4065/99-99-07-05-04-18, який не є нормативним актом Державної фіскальної служби України, не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, він має лише інформаційний характер і не може бути застосований для прийняття рішення, щодо внесення суб`єкта господарювання до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

За таких обставин, представник позивача вважає, що прийняття рішення про віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФТ ОІЛ» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, на підставі Критеріїв ризиковості платників податків у вигляді листа ДФС України від 05.11.2018 №4065/99-99-07-05-04-18 є протиправним та підлягає скасуванню

29.10.2019 представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги, викладені в заяві про уточнення позовних вимог, підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обгрунтування, викладені в адміністративному позові, заяві про уточнення позовних вимог та відповіді на відзив.

29.10.2019 представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі, посилаючись на обгрунтування, викладені у письмовому відзиві на адміністративний позов.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СОФТ ОІЛ» (код ЄДРПОУ 42318031) є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи 19.07.2018, номер запису - 1 224 102 0000 086330. Взято на облік контролюючим органом ДФС 19.07.2018 та є платником податку на додану вартість з 01.09.2018.

Видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФТ ОІЛ», що визначені в Єдиному Державному реєстрі осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є: Код КВЕД 46.75 торгівля хімічними продуктами; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний).

З метою належного виконання договірних зобов`язань у другому кварталі 2019 року на підприємстві працювало 4 працівника за трудовим договором.

З метою здійснення господарської діяльності, Товариством з обмеженою відповідальністю «СОФТ ОІЛ» відкрито банківські рахунки в АТ «АЛЬФА-БАНК» та ПАТ АК «Південний».

З матеріалів справи видно, що інформацію про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФТ ОІЛ» критеріям ризиковості платника податків, позивач отримав з електронного кабінету платника податків, в якому міститься інформація про відповідність підприємства ознакам ризиковості та дата початку дії ознаки з 30.05.2019.

09.09.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «СОФТ ОІЛ» звернулось до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з листом «Про надання рішення», в якому просило надати належним чином завірену копію рішення Комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка уповноважена розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, яким було прийнято рішення про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФТ ОІЛ» Критеріям ризиковості платників податків та включення Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФТ ОІЛ» до переліку ризикових платників.

Як було встановлено судом у судовому засіданні, рішення Комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка уповноважена розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, яким було прийнято рішення про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФТ ОІЛ» Критеріям ризиковості платників податків та включення Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФТ ОІЛ» до переліку ризикових платників відсутнє, а інформацію по Товариству з обмеженою відповідальністю «СОФТ ОІЛ» було внесено до відповідного журналу щодо платника податків з облікової картки платника податків оперативним управлінням ГУ ДФС у Дніпропетровській області 30.05.2019, як такого, що відповідає п.п.1.3 критеріїв ризиковості платника податку, визначених згідно з пунктом 10 Порядку, на підставі Протоколу допиту свідка від 27.05.2019.

Позивач не погоджується з такими діями відповідача щодо віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФТ ОІЛ» до переліку (бази даних ІС «Податковий блок»), як такого, що відповідає критеріям ризиковості, а тому звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку оскаржуваним діям Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФТ ОІЛ» до переліку (бази даних ІС «Податковий блок») як такого, що відповідає критеріям ризиковості, суд виходить з наступного.

У п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України зазначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з положеннями п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Суд зазначає, що у відповідності до п.201.10 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов`язком постачальника товарів чи послуг.

Цьому обов`язку кореспондує обов`язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як зазначено у п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого 21.02.2018 постановою Кабінету Міністрів України №117, цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а також права та обов`язки її членів.

Згідно з п.2 Порядку Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Як зазначено у п.3 Порядку Комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо правової підстави віднесення ТОВ «СОФІ ОІЛ» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості суд зазначає наступне.

Правовою підставою оскаржуваного рішення є Критерії ризиковості платника податків, затверджені листом Державної фіскальної служби України від 05.11.2018 №4065/99-99-07-05-04-18.

Пунктом 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», встановлено, що Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку,

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Крім того, листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, проте акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси фізичних та юридичних осіб, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Необхідно звернути увагу, що пунктом 9 Положення про Державну фіскальну службу України, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 № 236, встановлено ДФС в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінфіну видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує і контролює їх виконання.

Отже, акти організаційно-розпорядчого характеру Державної фіскальної служби України на виконання актів Кабінету Міністрів України видаються у формі наказів.

Проте, на день прийняття Комісією ГУ ДФС у Дніпропетровській області рішення, яким ТОВ «СОФТ ОІЛ» внесено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Критерії ризиковості платників податків існували виключно у вигляді листа ДФС України від 05.11.2018 №4065/99-99-07-05-04-18, який не є нормативним актом Державної фіскальної служби України, не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, він має лише інформаційний характер і не може бути застосований для прийняття рішення, щодо внесення суб`єкта господарювання до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

За таких обставин прийняття рішення про віднесення ТОВ «СОФТ ОІЛ» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, на підставі Критеріїв ризиковості платників податків у вигляді листа ДФС України від 05.11.2018 №4065/99-99-07-05-04-18 є протиправним та підлягає скасуванню.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02 квітня 2019 року у справі № 822/1878/18.

Разом з цим, відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що лист ДФС України від 05.11.2018 №4065/99-99-07-05-04-18 не може вважатися актом, який затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України, а є лише службовою кореспонденцією, яка носить лише роз`яснювальний, інформаційний або рекомендаційний характер та не може спричиняти для платника податків негативних наслідків

Частиною 5 статті 19 Господарського кодексу України встановлено, що незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб`єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються.

З матеріалів справи видно, що 09.09.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «СОФТ ОІЛ» звернулось до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з листом «Про надання рішення», в якому просило надати належним чином завірену копію рішення Комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка уповноважена розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, яким було прийнято рішення про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФТ ОІЛ» Критеріям ризиковості платників податків та включення Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФТ ОІЛ» до переліку ризикових платників.

У судовому засіданні представник відповідача зазначив, що рішення Комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області щодо віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФТ ОІЛ» до переліку (бази даних ІС «Податковий блок»), як такого, що відповідає критеріям ризиковості, було прийнято на підставі Протоколу допиту свідка від 27.05.2019, яким є колишній директор Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФТ ОІЛ» та який повідомив, що Товариство ніколи не здійснювало господарську діяльність. У зв`язку з чим, податковим органом було зроблено висновок, що підприємство зареєстровано без мети здійснення господарської операції.

У судовому засіданні представник позивача зауважив, що Протокол допиту свідка від 27.05.2019 складений слідчим з порушеннями проведення слідчих дій, а саме: Протокол допиту свідка був складений в день, коли було зареєстровано кримінальне провадження; свідок давав покази під тиском правоохоронних органів, оскільки слідчим не було дотримано процедуру фіксування допиту свідка; покази були взяті без присутності захисника свідка.

Відповідно до частини 6 статті 78 КАС України лише вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, до винесення вироку в рамках кримінального провадження, протокол допиту досудового розслідування не може бути підставою того, що підприємство зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження та використовуватись як належний доказ в адміністративному судочинстві.

Факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами та не може бути підставою для віднесення підприємства до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду 06 листопада 2018 року у справі №822/551/18 (адміністративне провадження №К/9901/61751/18), від 09 липня 2019 року у справі № 0940/1916/18, від 06 червня 2019 року у справі 803/3631/15.

З урахуванням вищевикладене, суд не бере до уваги доводи представника відповідача стосовно того, що рішення Комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області щодо віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФТ ОІЛ» до переліку (бази даних ІС «Податковий блок»), як такого, що відповідає критеріям ризиковості, було прийнято на підставі Протоколу допиту свідка від 27.05.2019 оскільки, отримання свідчень від колишнього директор Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФТ ОІЛ», в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами та не може бути підставою для віднесення підприємства до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

А тому, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФТ ОІЛ» (код ЄДРПОУ 42318031) до переліку (бази даних ІС «Податковий блок»), як такого, що відповідає критеріям ризиковості.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За положеннями ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Під час розгляду справи відповідачем суду не надані жодні докази, які б підтверджували правомірність включення позивача до переліку ризикових підприємств.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

А тому, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області виключити ТОВ «СОФТ ОІЛ» (код ЄДРПОУ 42318031) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

У відповідності до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи видно, що позивачем при зверненні до суду з даним адміністративним позовом було сплачено судовий збір в розмірі 3 842,00 грн., що підтверджується квитанцією №ПН3044 від 17.09.2019, оригінал якої міститься в матеріалах справи.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подання адміністративного позову до суду в розмірі 3 842,00 грн. підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 139, 242-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФТ ОІЛ» (49000, м.Дніпро, просп. Пушкіна, буд.55, офіс 306, код ЄДРПОУ 42318031) до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФТ ОІЛ» (код ЄДРПОУ 42318031) до переліку (бази даних ІС «Податковий блок»), як такого, що відповідає критеріям ризиковості.

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області виключити ТОВ «СОФТ ОІЛ» (код ЄДРПОУ 42318031) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 43145015) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СОФТ ОІЛ» (49000, м.Дніпро, просп. Пушкіна, буд.55, офіс 306, код ЄДРПОУ 42318031) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 3 842,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві грн. 00 коп.) відповідно до квитанції №ПН3044 від 17.09.2019, оригінал якої міститься в матеріалах справи.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 05 листопада 2019 року.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко