Ухвала суду № 85394276, 01.11.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 листопада 2019 року Справа № 160/10542/19 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В., перевіривши матеріали позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Криворізької міської ради у Дніпропетровській області про визнання протиправним та нечинним рішення, -

ВСТАНОВИВ:

28.10.2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Криворізької міської ради у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- врахувати положення ч. 3 ст.264 КАС України щодо права на оскарження нормативно-правового акту органу місцевого самоврядування протягом всього строку його чинності та не розповсюдження строків позовної даності на такі спірні правовідносини;

- прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити загальне позовне провадження у відповідності до ч. 8 ст. 264 КАС України;

- визнати протиправним та нечинним рішення Криворізької міської ради Дніпропетровської області за №3728 від 24 червня 2015 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу» з моменту його прийняття;

- здійснити у відповідності до ч. 2 ст. 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів позивача в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 28.10.2019 року ця справа була розподілена судді Ількову В.В.

Відповідно до п.п. 1, 3 та 6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та чи не має інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши подану позивачем позовну заяву та доводи наведені в ній, суд зазначає про таке.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

24.06.2015 Криворізькою міською радою Дніпропетровської області було прийнято рішення № 3728 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу», яким визначено середню вартість 1 кв.м. земель міста станом на 01.01.2014 року у розмірі 270,60 грн., рішення набрало чинності 01.01.2016 року. Зазначене рішення оприлюднене - 01.07.2015 року на офіційній сторінці Криворізької міської ради, що підтверджується посиланням https://so.kr.gov.ua/ua/treezas_so/pg/3304377777_d1/ разом з усіма додатками, а саме: результати профакторної оцінки при визначенні комплексного індексу цінності території (додаток 1); визначення зонального коефіцієнта Км2 та грошової оцінки 1 кв.м землі в межах економіко-планувальних зон (додаток 2); грошову оцінку земель різного функціонального призначення (грн. за 1 кв. м) у розрізі економіко-планувальних зон (додаток 3); - опис меж економіко-планувальних зон міста Кривого Рогу (додаток 4); нормативну грошову оцінку 1 га землі сільськогосподарського призначення в межах міста за агровиробничими групами ґрунтів (додаток 5), при цьому саме зазначена у вказаних додатках інформація застосовується у визначенні нормативної грошової оцінки земель суб`єктів господарювання.

Таким чином, з текстом оскаржуваного рішення та його додатками позивач мав можливість ознайомитися саме з дати його опублікування 01.07.2015 року та саме з цієї дати почав свій відлік шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом.

Також, слід зазначити про те, що фактично підставою для звернення до суду з цим позовом позивач зазначає свою незгоду з розробленою технічною документацією з нормативної грошової оцінки землі, ним не наведено обставин та не надано доказів на підтвердження того, що ним вчинялися будь-які активні дії на ознайомлення з цією документацією після опублікування оскаржуваного рішення - 01 липня 2015 року, в той час як з позовом до суду він звернувся 28.10.2019 року, тобто через більш, ніж три роки.

Так, відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень, станом на час звернення позивача до суду із даним позовом визначаються статтею 264 КАС України. Зокрема, правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб`єктів владних повноважень (п.2 ч.1 ст.264 КАС України).

Частиною другою вказаної статті КАС України встановлено, що право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, судом встановлено, що у цій справі предметом оскарження є рішення Криворізької міської ради Дніпропетровської області №3728 від 24.06.2015 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу».

Так, згідно ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 3 статті 3 КАС України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України, (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 99 КАС України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України визначено, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до статті 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за заявою учасника справи.

Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно всім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин, незалежних від позивача, унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Слід зазначити про те, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 809/1087/17 та від 22 листопада 2018 року у справі № 815/91/18.

Також, слід зазначити про те, що відповідно до положень ч.3 ст.264 КАС України нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

Дане застереження обумовлене тим, що саме чинний нормативно-правовий акт створює для учасників правовідносин, що ним регулюються, певні правові наслідки, які можуть бути предметом оцінки судом в разі, якщо для позивача у справі такі наслідки виявились негативними.

Отже, дана норма процесуального законодавства не має обмежути позивача щодо строку звернення до суду із позовом в разі оскарження ним нормативно-правового акта, який на день звернення до суду є чинним.

Відповідно до ч.7 ст.264 КАС України якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи. Скарги на судові рішення в цій справі заінтересованих осіб, якщо вони не брали участі у справі, залишаються без розгляду.

Так, слід зазначити про те, що оскаржуване рішення оприлюднене - 01.07.2015 року на офіційній сторінці Криворізької міської ради, що підтверджується посиланням https://so.kr.gov.ua/ua/treezas_so/pg/3304377777_d1/ разом з усіма додатками, а саме: результати профакторної оцінки при визначенні комплексного індексу цінності території (додаток 1); визначення зонального коефіцієнта Км2 та грошової оцінки 1 кв.м землі в межах економіко-планувальних зон (додаток 2); грошову оцінку земель різного функціонального призначення (грн. за 1 кв. м.) у розрізі економіко-планувальних зон (додаток 3); опис меж економіко-планувальних зон міста Кривого Рогу (додаток 4); нормативну грошову оцінку 1га землі сільськогосподарського призначення в межах міста за агровиробничими групами ґрунтів (додаток 5); при цьому саме зазначена у вказаних додатках інформація застосовується у визначенні нормативної грошової оцінки земель суб`єктів господарювання.

Таким чином, з текстом оскаржуваного рішення та його додатками позивач мав можливість ознайомитися саме з дати його опублікування 01.07.2015 року.

Таким чином, позивач маючи можливість з 01.07.2015 року ознайомитися з текстом оскаржуваного рішення та його додатками та будучи платником місцевих податків і зборів в період дії цього рішення зобов`язаний був сплачувати такі податки та збори з урахування цього рішення. Проте будь-яких дій спрямованих на подальше оскарження цього рішення до суду протягом 2015-2019 років позивач не вчиняв.

Протилежного матеріали справи не містять.

Також, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позивачем вчинялися активні дії на ознайомлення з текстом розробленої технічної документації з нормативної грошової оцінки після опублікування оскаржуваного рішення - 01.07.2015 року.

Відтак, при вирішенні питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду із цим позовом застосовуються загальні правила КАС України, а саме, положення ч.2 ст.99 цього Кодексу України, в редакції на час виникнення спірних правовідносин та абз.1 ч.2 ст.122 КАС України в чинній редакції, а саме - шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа дізналася, або повинна була дізнатись про порушення. Зазвичай ці два моменти збігаються, але це не обов`язково. Тому, при визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 05 липня 2018 року по справі №810/384/17.

Таким чином, законодавством передбачено, що у разі, якщо особа не знала про порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав.

У правовій позиції висловленій у постанові Верховного Суду від 08 травня 2018 року по справі №344/9166/17 зазначено, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, також містить положення, відповідно до яких право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (рішення від 22.10.1996 по справі "Стаббігс та інш. проти Великобританії", рішення від 27.02.1980 по справі "Девеер проти Бельгії" ).

Отже, такі строки обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.07.2018 року у справі №521/21851/16-а).

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, позивачем не було надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ним з поважних причин був пропущений строк, звернення до суду із цим позовом.

Протилежного матеріали справи не містять.

Посилання позивача на положення ч.3 ст. 264 КАС України спростовані вищенаведеним.

Крім того, судом встановлено, що 29.01.2019 року позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 вже звертався до до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Криворізької міської ради Дніпропетровської області про визнання протиправним та нечинним рішення Криворізької міської ради Дніпропетровської області №3728 від 24.06.2015 року "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу" з моменту його прийняття.

30.01.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 160/913/19 було відмовлено у задоволенні клопотання позивача про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та залишено позовну заяву без руху через невідповідність вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України, у зв`язку із необхідністю подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним позовом із зазначенням обставин, які свідчили про поважність причин пропуску вказаного строку.

Судом було встановлено, що вищевказане рішення Криворізької міської ради Дніпропетровської області за №3728 від 24 червня 2015 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу» вже оскаржувалась у суді та Дніпропетровським окружним адміністративним судом ухвалою від 12 лютого 2019 року по справі № 160/913/19 адміністративний позов було повернуто позивачеві, оскільки були відсутні підстави для задоволення заяви позивача про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду із цим позовом.

Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 06 травня 2019 року залишив без змін ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року по справі № 160/913/19.

Постановою Верховного Суду від 29.08.2019 року ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2019 року було залишено без змін.

Так, згідно правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові суду від 29.08.2019 року у справі № 160/913/19 вбачається, що у позивача, як фізичної особи-підприємця, яка орендує земельну ділянку у відповідача після прийняття та набрання чинності рішення № 3728 від 24 червня 2015 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу», а саме з 01 січня 2016 року на підставі цього рішення виникли певні правовідносини (зобов`язання), про які позивачу як платнику місцевих податків і зборів було відомо в період дії цього рішення. Таким чином, позивач маючи можливість з 01 липня 2015 року ознайомитися з текстом оскаржуваного рішення та його додатками та будучи платником місцевих податків і зборів в період дії цього рішення зобов`язаний був сплачувати такі податки та збори з урахування цього рішення. Проте будь-яких дій спрямованих на подальше оскарження цього рішення до суду протягом 2015-2018 років не вчиняв. Відсутність доказів того, що позивачем вчинялися активні дії на ознайомлення з текстом розробленої технічної документації з нормативної грошової оцінки після опублікування оскаржуваного рішення - 01.07.2015 фактично свідчать про те, що позивач відтермінував строк звернення до суду з цим позовом на власний розсуд. Факт того, що розроблена технічна документація з нормативної грошової оцінки може носити гриф обмеження доступу «Для службового користування» не може бути підставою для поновлення позивачу строку звернення до суду у цій справі, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що позивач звертався з вимогою щодо ознайомлення з цією документацією та йому було відмовлено в цьому. З огляду на зазначене, Верховний Суд дійшов висновку про те, що суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що позивач у січні 2019 року звернувся до суду з вимогою скасувати рішення, яке з липня 2015 року разом з додатками є загальнодоступним, та про яке позивачу як платнику місцевих податків і зборів було достеменно відомо, однак ним протягом 2015-2018 років не вчинялися будь-які дії спрямовані на встановлення підстав прийняття такого рішення в тому числі на ознайомлення з розробленою технічною документацією з нормативної грошової оцінки землі та подальшого оскарження такого рішення, що свідчить про стабільність відносин, які регулювало це рішення. Крім того, судом було встановлено, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про існування об`єктивних та поважних причин, які зумовили несвоєчасне звернення до суду, що належним чином відображено в оскаржуваних рішеннях судів попередніх інстанцій.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, частиною 2 ст. 123 КАС України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про неповажність заявлених позивачем підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом та повернення позовної заяви позивачеві.

Керуючись частиною 2 статті 123, статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Криворізької міської ради у Дніпропетровській області про визнання протиправним та нечинним рішення - повернути позивачеві.

Копію ухвали разом з позовною заявою та доданими матеріалами надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Криворізька міська рада у Дніпропетровській області (50101, м.Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1, код ЄДРПОУ 33874388).

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В Ільков