Рішення № 85394208, 28.10.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2019 року Справа № 160/8483/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горбалінського В.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

03.09.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, 49004) щодо відмови у перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах з 16.09.2008 року, з дотриманням статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці (абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити повторний розгляд заяви від 09.04.2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про перерахунок пенсії з 16.09.2008 року, з дотриманням вимоги статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці (абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування») та сплати недоплаченої пенсії з 18.09.2008 року по теперішній час, надавши розгорнути розрахунок недоплати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що останній з 01.05.1991 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком, як особа, що досягла п`ятдесяти річного віку та була зайнята повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці (ст. ст. 13, 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»). Згідно з трудової книжки, страховий стаж позивача за Списком №1 (шахтарі) станом на 01.05.1991 року складає 18 років 01 місяць 09 днів, при цьому, так як позивач був звільнений 30.06.1991 року (запис в трудовій книжці під №21, згідно з наказу №465 від 18.07.1991 року) пільговий стаж останнього складає 18 років 02 місяці 10 днів.

30.01.2019 року позивач звернувся до керівництва Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо надання розгорнутої інформації щодо перерахунку пенсії останнього у вересні 2008 року, у зв`язку з набранням чинності Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Позивач зазначає, що останній неодноразово звертався до органу, що призначає пенсію з подібними заявами і лише 21.03.2019 року ОСОБА_1 отримав відповідь на звернення останнього від 30.01.2019 року, яка була неповною. 23.03.2019 року відповідачем надана відповідь №261/02-30/29 в якій зазначено, що надання розгорнутої інформації стосовно перерахунку пенсії у вересні 2008 року у зв`язку з набранням чинності Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» в управління не має можливості, проводити перерахунок пенсії позивача було не доцільним. При цьому, у вказаній відповіді відповідачем зазначений розрахунок пенсії позивача з 01.07.2000 року по 31.01.2008 року та з 16.08.2008 року (яку позивач отримував відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

09.04.2019 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з метою здійснення перерахунку раніше призначеної пенсії з 16.08.2008 року, відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». 23.03.2019 року позивачем отримано відповідь від відповідача, в якій був наведений умовний розрахунок пенсії ОСОБА_1 . Позивач з даним розрахунком не згоден та вважає його таким, що суперечить нормам ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Таким чином, оскільки відповідачем порушено право позивача на отримання пенсії у визначеному законом розмірі, останній звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України належним чином завірену копію пенсійної справи позивача та встановлено строк подачі витребуваних доказів до 04.10.2019 року.

На виконання вимог вищенаведеної ухвали, 23.09.2019 року відповідачем поданий до адміністративного суду відзив на позовну заяву, в якому останній щодо задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі.

В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що після призначення пенсії позивачу на підставі його заяв, а саме: від 14.09.2004 року, від 17.01.2006 року, від 12.02.2008 року, від 09.02.2010 року були здійненні відповідні перерахунки. Після кожного проведеного перерахунку пенсія ОСОБА_1 зростала, а індивідуальний коефіцієнт заробітної плати змінювався, зокрема: за заявою від 14.09.2004 року індивідуальний коефіцієнт заробітної плати становив - 1,90619; за заявою від 17.01.2006 року - 1,71661; за заявою від 12.02.2008 року - 1,53737 (1,53798 після надходження статистичних даних за останні місяці); за заявою від 09.02.2010 було проведено перерахунок пенсії виключно по стажу, при цьому індивідуальний коефіцієнт заробітної плати залишився незмінним - 1,53798.

Відповідно до заяви позивача від 09.01.2018 року останньому проведено перерахунок пенсії згідно з положеннями ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Так, загальний розмір пенсійної виплати позивача з 09.01.2018 року складав суму у розмірі 4 776, 86 грн (4 276, 41 + 355,25 + 145,20 = 4 776, 86, де: 322,25 грн - доплата пенсії відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»; 145,20 грн - надбавка дітям війни).

Відповідач також зазначає, що станом на вересень 2008 року не було доцільно здійснювати перерахунок пенсії позивача відповідно до положень ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», оскільки зазначений перерахунок зменшив би її розмір.

Щодо перерахунку пенсії позивача у 2019 році зазначено, що ОСОБА_1 звернувся до управління з письмовою заявою від 09.04.2019 року у довільній формі, що суперечить нормам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №22-1 від 25.11.2005 року, у зв`язку із чим відповідачем надана відповідь «про розгляд звернення» від 23.04.2019 року, як передбачено приписами Закону України «Про звернення громадян».

Відповідач також зазначає, що доказів щодо звернення позивача з заявою встановленої форми з метою проведення перерахунку пенсії, відповідно ст. 8 до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» в управлінні відсутні. Рішення щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 управлінням Пенсійного фонду не приймалось, отже правовідносин між відповідачем та позивачем з питання здійснення останньому перерахунку пенсії не виникали.

Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду в Дніпропетровській області з 01.05.1991 року та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1.

09.04.2019 року позивачем подана письмова заява «про перерахунок пенсії» на ім`я начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровські області Козаку Ю.І . через Першотравенський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

В тексті вищенаведеної заяви позивач просив пенсійний орган провести перерахунок його пенсії з врахуванням положень ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 18.09.2008 року, при цьому просив виплатити недоплачену пенсію з 18.09.2008 року по теперішній час та надати розгорнутий розрахунок недоплати.

23.04.2019 року Першотравенським відділом з обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянуто заяву позивача від 09.04.2019 року в порядку звернення громадян та надано відповідь №2895-П-09, в якій роз`яснено питання щодо перерахунку пенсії позивача з 2008 року на підставі ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Зазначеною відповіддю відповідачем роз`яснено позивачу порядок проведення перерахунку пенсії останнього з вересня 2008 року, відповідно до норм ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Не погодившись з діями відповідача щодо не розгляду заяви про перерахунок пенсії у встановленому законом, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 ч. 1 Європейської Соціальної хартії та ч. 3 ст. 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» прийнятий 02.09.2008 року №345-VI (далі Закон №345-VI - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), спрямований на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв`язанні соціально-побутових проблем шахтарів.

Відповідно до ст. 8 Закону №345-VI, мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників (36-2003-п), затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Отже, враховуючи наведену вище норму, після набрання чинності Законом №345-VI, особи, яким призначена пенсія на пільгових умовах за Списком №1 (шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах), то останні набули право на перерахунок їх пенсійного забезпечення у відповідності до ст. 8 цього Закону.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закон №1058-IV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Приписи ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначають, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою ст. 35, частиною другою ст. 38, частиною третьою ст. 42 і частиною п`ятою ст. 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Частиною 5 цієї ст.45 цього Закону встановлено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №22-1, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 1.5 розділу І Порядку №22-1 передбачено, що заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім`ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

Форма заяви про призначення/перерахунок пенсії визначена Додатком №3 до Порядку №22-1, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (пункт 4.1 розділу ІV), в редакції Постанови Пенсійного фонду №13-1 від 07.07.2014; із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду №13-2 від 30.07.2015; в редакції Постанови Пенсійного фонду №11-1 від 23.05.2018.

Відповідно до пункту 1.7 розділу I Порядку №22-1, днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

До заяви про перерахунок пенсії у зв`язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв`язку зі зміною кількості членів сім`ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені п.п. 2-4 п. 2.1, п. 2.6 цього розділу. (п. 2.7 розділу ІІ Порядку №22-1).

Відповідно до п.4.1 розділу ІV Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Положеннями п.4.2 розділу ІV Порядку №22-1 встановлено,що при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Згідно з п. 4.7 розділу IV Порядку №22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Аналізуючи наведені вище норми, суд приходить до висновку, що після виникнення в особи права на перерахунок її пенсії остання може звернутись до відповідною органу, що призначає (перераховує) пенсію з письмовою заявою встановленого зразка, долучивши всі необхідні документи, за результатами розгляду заяви пенсійний орган ухвалює відповідне рішення, а саме: про перерахунок чи про відмову в перерахунку пенсії і створює відповідні правові наслідки для такої особи. Порядок звернення з метою здійснення перерахунку пенсійного забезпечення встановлений нормами чинного законодавства та є вичерпаним.

З матеріалів справи встановлено, що позивач 09.04.2019 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою, форма якої не відповідає нормам чинного законодавства, а саме: Додатку №3 до Порядку №22-1. При цьому, вказана заява, за своєю суттю, є інформаційним запитом, на який Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надано відповідь від 23.04.2019 року за №2895-П-09, згідно з положеннями Закону України «Про звернення громадян». При цьому, в межах заявленого спору, з вимогами щодо оскарження правомірності зазначеного рішення органу Пенсійного фонду позивач до суду не звертався.

Отже, так як позивачем не доведено факт того, що останній звертався до відповідача саме з заявою встановленої Порядком №22-1 форми, то у суду відсутні підстави для визнання дій суб`єкта владних повноважень щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 протиправними та зобов`язання останнього повторно розглянути заяву позивача від 09.04.2019 року. Вказана відповідь не може вважатися рішенням суб`єкта владних повноважень, яке тягне за собою зміну прав та обов`язків позивача.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. ч. 1 та 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 ст. 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 01.07.2003 №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

З огляду на викладене вище, у суду відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Горбалінський