Рішення № 85394192, 01.10.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2019 року Справа № 160/6499/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бондар М.В.

при секретарі судового засідання Бурцевій Я.Е.

за участю:

представника позивача Галкіної І.В.

представників відповідача Лисенко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" (далі - ТОВ “АТБ-МАРКЕТ”, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Одеської митниці ДФС (далі - Одеська митниця ДФС, відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 07.02.2019 року №UА500060/2019/000009/2;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07.02.2019 року №UА500060/2019/00110.

В обґрунтування позову зазначено, що 05.02.2019 року позивач звернувся до відповідача з метою здійснення митного оформлення товару, шляхом надання митної декларації №UA500060/2018/003029 визначивши митну вартість товару за ціною договору (основний метод) відповідно до статті 58 Митного кодексу України у сумі 310539,57 грн (11323,77 доларів США). Для підтвердження заявленої митної вартості та з метою митного оформлення позивачем були подані документи, встановлені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України. На думку позивача, відповідач безпідставно не визнав заявлену позивачем митну вартість товару та прийняв рішення від 07.02.2019 року №UА500060/2019/000009/2, яким визначено митну вартість товару за резервним методом. На підставі вказаного рішення 07.02.2019 року відповідачем направлено позивачу картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UА500060/2019/00110. Позивач вважає вказані рішення відповідача необґрунтованими, протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки надані позивачем документи не містили розбіжностей, наявних ознак підробки, містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни.

Ухвалою суду від 16.07.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Представник Одеської митниці ДФС надав до суду відзив на позов, у якому відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що під час здійснення відповідачем контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією №UA500060/2018/003029 від 05.02.2019 року, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідачем витребувано у позивача додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості, проте позивач надав не всі витребувані документи. Отже, враховуючи, що витребувані документи позивачем надані не в повному обсязі, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 07.02.2019 року №UА500060/2019/000009/2 та оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07.02.2019 року №UА500060/2019/00110. Таким чином, посадові особи митниці при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості заявленого позивачем товару та оформленні картки відмови діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Представник позивача надав відповідь на відзив, у якій зазначив, що відповідачем не обґрунтовано застосування резервного методу визначення митної вартості та не обґрунтовано неможливість застосування методів визначення митної вартості щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, методів визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості. Крім того, позивач зазначив, що у рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач повинен був не просто зазначити обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів, а навести цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів, та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 Митного кодексу України, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості.

Представник відповідача надав до суду заперечення на відповідь, у яких підтримав доводи, викладені у відзиві на позов.

08.08.2019 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, оголошено перерву до 11.09.2019 року та ухвалено провести наступне підготовче засідання в режимі відеоконференції; 11.09.2019 року оголошено перерву у підготовчому засіданні до 25.09.2019 року для надання додаткових доказів, та ухвалено провести наступне підготовче засідання в режимі відеоконференції; 25.09.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 01.10.2019 року за участі представника Одеської митниці в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні 01.10.2019 року представник позивача підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити в повному обсязі. Представник відповідача в режимі відеоконференції проти позову заперечувала та просила суд відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між ТОВ “АТБ-МАРКЕТ” (покупець) та компанією NINGBO GLOBALWAY IMP.&EXP.CO.,LTD (продавець) укладено контракт №2901-NB/CH від 02.03.2015 року, за умовами якого продавець зобов`язується поставити товар, а покупець прийняти та оплатити його на умовах, визначених у цьому договорі.

Згідно специфікації №202NG від 24.12.2018 року до контракту №2901-NB/CH від 02.03.2015 року, продавець зобов`язується поставити товар, зокрема:

- тапки кімнатні чоловічі (артикул GW0354) у кількості 9600 шт., вартість за одиницю 1,140 доларів США, на загальну суму 10944 доларів США.

Також, специфікацією №202NG від 24.12.2018 року визначено умови оплати: оплата здійснюється протягом 50 днів з дати видання коносаменту. Поставка товару здійснюється за умовами FOB-Нінгбо.

05.02.2019 року ТОВ “АТБ-МАРКЕТ” надано до Одеської митниці ДФС митну декларацію № UA500060/2018/003321 на товар, зокрема: “Взуття домашнє (тапочки) з верхом із текстильних матеріалів, на підошві із полімерних матеріалів: - арт.GW0354 тапочки кімнатні чоловічі у кількості 9600 шт., виробник - NINGBO GLOBALWAY IMP.&EXP.CO.,LTD, країна походження - CN” (далі - товар №4).

Митна вартість товару, заявленого до митного оформлення, становить 310539,57 грн. (11323,77 доларів США), що визначена за ціною, обумовленою контрактом та витрат на транспортування і страхування. Вартість товару була визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції).

Для митного оформлення позивачем були подані документи, встановлені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, а саме: зовнішньоекономічний контракт №2901-NB/CH від 02.03.2015 року; специфікація до контракту №202NG від 24.12.2018 року; рахунок-фактура (інвойс) №HY3-ATB18127_4 від 24.12.2018 року; автотранспортна накладна №5890 від 05.02.2019 року, коносамент №НЕS584835693А від 28.12.2018 року, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №122 та №123 від 05.02.2019 року, договір (контракт) перевезення №4108 від 01.01.2018 року, генеральний договір добровільного страхування вантажів №40-0197-18-00011 від 01.03.2018 року, страховий сертифікат №40-0197-18-00011/3038 від 10.01.2019 року.

Так, на вимогу відповідача позивачем подано додаткові документи:

- митну декларацію країни відправлення №310420180549287261 від 25.12.2018 року;

- прайс-лист виробника б/н від 10.12.2018 року;

- комерційну пропозицію б/н від 17.12.2018 року;

- паспорт продукту на товар арт.GW0354;

- страховий сертифікат №40-0197-18-00011/3038 від 10.01.2019 року.

За результатом проведеної митної оцінки митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 07.02.2019 року №UА500060/2019/000009/2, згідно з яким митним органом відкоригована задекларована митна вартість товару №4 із застосуванням резервного методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів на рівні: тапочки кімнатні чоловічі - 1,9338 дол. США/шт., загальна вартість - 18564,48 дол. США.

У зв`язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачу було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07.02.2019 року №UА500060/2019/00110.

Позивачем товар був випущений у вільний обіг за МД від 08.02.2019 року №UA500060/2019/003321 та надані фінансові гарантії сплати різниці між сумами митних платежів, обчислених згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та сумами митних платежів, обчислених згідно з митною вартістю товару, визначеною відповідачем, шляхом внесення грошової застави у розмірі вищезазначених різниць.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 статті 55 Митного кодексу України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина 2 статті 57 Митного кодексу України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 Митного кодексу України).

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6 статті 57 Митного кодексу України).

Згідно з частиною 8 статті 57 Митного кодексу України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Як вбачається з рішення про коригування митної вартості від 07.02.2019 року №UА500060/2019/000009/2, підставою для його прийняття є результат митного контролю щодо правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, та перевірки наявності або відсутності застережень щодо застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) згідно статті 54 Митного кодексу України.

В результаті такого контролю відповідачем встановлено такі підстави для відмови в митному оформленні товару: «тапочки кімнатні чоловічі».

1. Відповідно до підпункту “в” пункту 2 частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Згідно пункту 2.2. зовнішньоекономічного договору (контракту) №2901-NB/CH від 02.03.2015 року витрати на упаковку та маркування включені у вартість товару. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі, тощо) відсутні дані щодо складової митної вартості товару внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Суд зазначає, що поставка товару здійснювалася на підставі контракту на поставку продукції №2901-NB/CH від 02.03.2015 року, укладеного між ТОВ “АТБ-МАРКЕТ” (покупець) та компанією NINGBO GLOBALWAY IMP.&EXP.CO.,LTD (продавець).

Відповідно до п. 2.2. Контракту №2901-NB/CH ціна на товар розуміється згідно з умовами FOB - Нінгбо, Китай (у відповідності до «Інкотермс – 2000»), якщо інше не обумовлено у специфікаціях, і включає в себе вартість завантаження товару у постачальника, вартість всіх митних формальностей в країні постачальника, вартість сертифікації товару, вартість пакування, маркування, не включаючи податки та мита на території України.

Отже, умовами контракту визначено, що ціна на товар включає в себе вартість пакування, у зв`язку із чим відсутні підстави для окремого додавання вартості упаковки до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначенні митної вартості товару.

Таким чином, доводи відповідача про те, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, не відповідають дійсності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2018 року у справі №815/4132/17.

2. Згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Наданий страховий поліс 40-0197-18-00011/3038 від 10.01.2019 року не відповідає вищезазначеним умовам. Дата складання страхового полісу 10.01.2019 року, а дата коносаменту №НЕS584835693А від 28.12.2018 року, дане свідчить, що вантаж 13 днів слідував маршрутом не застрахований. Також на страховому полісі відсутня печать та підпис страхувальника.

З цього приводу суд зазначає, що специфікацією №202NG від 24.12.2018 року до контракту №2901-NB/CH від 02.03.2015 року передбачено, що товар має бути поставлений на умовах поставки FOB-Нингбо/FOB-Ningbo.

Відповідно до пунктів А.3. та Б.3. «Договори перевезення та страхування» терміну поставки FOB як у продавця та і покупця відсутні зобов`язання щодо укладення договорів страхування.

Отже, при поставці товару на умовах FOB сторони самі вирішують, чи бажають вони застрахуватися та в якій мірі.

Так, ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» за Генеральним договором добровільного страхування вантажів від 01.03.2018 року №40-0197-18-00011, укладеним з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», здійснило добровільне страхування товару.

Згідно з пунктом 1.9 Генерального договору добровільного страхування вантажів від 01.03.2018 року №40-0197-18-00011 страховий тариф складає 0,034% від страхової суми.

10.01.2019 року сторонами підписано страховий сертифікат страхування окремого перевезення вантажу №40-0197-18-00011/3038, яким передбачено, що товар за інвойсом №HY3-ATB18127_4 від 24.12.2018 рок, вантажовідправник NINGBO GLOBALWAY IMP.&EXP.CO.,LTD, страхова вартість вантажу 1765842,73 грн. застраховано. Страхова сума складає 1765842,73 грн., страховий тариф % - 0,034, страховий платіж 600,39 грн.

Таким чином, витрати ТОВ “АТБ-МАРКЕТ” на страхування у розмірі 600,39 грн. підтверджуються Генеральним договором добровільного страхування вантажів від 01.03.2018 року №40-0197-18-00011 та сертифікатом страхування окремого перевезення вантажу №40-0197-18-00011/3038 від 10.01.2019 року, які надані позивачем під час здійснення митного оформлення.

Отже, позивач надав відповідачу документи, що підтверджують розмір витрат на страхування, будь-які зауваження у відповідача щодо достовірності цих документів відсутні.

Таким чином, за сукупності викладених обставин, суд приходить висновку про відсутність підстав для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 207.02.2019 року №UА500060/2019/000009/2, а наведені мотиви не свідчать про наявність у митного органу обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів. Жодна із вказаних у рішенні про коригування митної вартості товарів підстав не відповідає критеріям, встановленим частиною 6 статті 54 Митного кодексу України, які надають митному органу право на проведення коригування митної вартості.

Суд зазначає, що митну вартість підтверджують саме основні документи, визначені в частині 2 статті 53 Митного кодексу України, які містять відомості про ціну товару, та на підставі яких позивачем визначалась митна вартість. Тому, зауваження лише до додаткових документів, які не стосуються відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, не можуть бути правомірною підставою коригування митної вартості.

Щодо визначення митної вартості товарів за резервним методом слід зазначити наступне.

Відповідно до частини 3 статті 55 Митного кодексу України форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 року затверджено форму рішення про коригування митної вартості товарів, правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. У відповідності із зазначеним порядком, в графі 33 рішення «Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалась митним органом для визначення митної вартості» зазначаються причини через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту), а також перелік документів, що повинні підтвердити ті обставини, що викликали сумнів у достовірності наданої інформації.

У рішенні про коригування митної вартості товарів від 07.02.2019 року №UА500060/2019/000009/2 відповідачем зазначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз бази даних ЄАІС та встановлено, що по товару №4 (тапочки кімнатні чоловічі) рівень митної вартості з іншими товарами, митне оформлення вже здійснено є більшим - 6,57 дол.США/кг нетто (митні декларації №UA500040/2019/003963 від 27.12.2018 року, №UA500060/2019/002393 від 30.01.2019 року), ніж заявлено декларантом.

Проте, відповідач не зазначив, який саме товар було оформлено за зазначеними МД, не порівнює характеристик оцінюваного товару та товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, не порівнює комерційні умови та умови поставки цих товарів.

Суд зазначає, що у рішенні від 07.02.2019 року №UА500060/2019/000009/2 відповідачем не конкретизовано підстави незастосування попередніх методів, а загальні посилання на норми Митного кодексу України щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості не є належним обґрунтуванням прийнятого відповідачем рішення №UА500060/2019/000009/2.

За таких обставин, Одеською митницею ДФС не дотримано вимоги щодо послідовності застосування методів визначення митної вартості та вимоги статті 55 Митного кодексу України щодо змісту рішення про коригування митної вартості товару.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, а також умови укладеного контракту, суд доходить висновку, що позивач надав відповідачу необхідні документи за результатами розгляду яких можливе проведення обчислення заявленого рівня митної вартості, які в сукупності з іншими доказами свідчать про правомірне визначення позивачем митної вартості товару, заявленого до митного оформлення.

Враховуючи вищевикладене, за умови відсутності належних доказів правомірності прийнятих відповідачем рішень, рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 07.02.2019 року №UА500060/2019/000009/2 та картка відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення від 07.02.2019 року №UА500060/2019/00110 є протиправними та підлягають скасуванню.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ “АТБ-МАРКЕТ” підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 3842 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №672404 від 10.07.2019 року.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 3842 грн.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" (адреса: 49000, м. Дніпро, проспект Олександра Поля, 40; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 30487219) до Одеської митниці ДФС (адреса: 65078, Одеська область, м. Одеса, вул. Гайдара, б. 21, корпус “А”; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39441717) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 07.02.2019 року №UА500060/2019/000009/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07.02.2019 року №UА500060/2019/00110.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС судові витрати у розмір 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) гривні.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду в повному обсязі складено 11 жовтня 2019 року.

Суддя М.В. Бондар