
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
05 листопада 2019 р. Справа № 120/2828/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області про визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у вінницькій області, відповідач) про визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинити дії.
В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що рішенням Комісії ГУ ПФУ у Вінницькій області згідно протоколу №2 від 12.02.2019 відмовлено у підтвердженні періоду роботи з 01.01.1992 по 02.04.1999, як такого, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення. Вказуючи, що дане рішення по формі та змісту не відповідає додатку №2 до п.10 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховується до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затверджених постановою правління ПФУ №18-1 від 10.11.2006 та у ньому не наведено конкретних мотивів з посиланням на відповідну норму закону на підставі яких Комісія відмовила у підтвердженні періоду роботи з 01.01.1992 по 02.04.1999. Крім того, має місце грубе порушення його прав через неповідомлення ОСОБА_1 про час і місце засідання Комісії. Вказані обставини і зумовили звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою від 20.09.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
04.10.2019 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вказав, що відповідно до п.1 та 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Позивач працював на підприємстві, яке ліквідоване без правонаступника тому відповідно до Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №18-1 від 10 листопада 2016 року (далі - Порядку) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 року №1231/13105 у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісії).
На засіданні комісії розглянуто заяву гр. ОСОБА_1 від 15.01.2019 та додатково надані наступні документи: трудова книжка; Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; архівні довідки від 18.07.2018р. № 482-184, від 13.11.2018р. № 922-924,926; довідка від 13.11.2018 року № 14.2-10/148-18, рішення Піщанського районного суду від 07.12.2018 року по справі № 142/817/18; відомості персоніфікованого обліку.
Як вбачається з рішення від 12 лютого 2019 року про результати розгляду заяви, комісією відмовлено в зарахуванні ОСОБА_1 періодів роботи: з 01.01.1992 по 02.04.1999, як такого, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, оскільки професія, яка вказана в первинних документах не відповідає чинним на період роботи Спискам, а саме згідно з нормами законодавства, яке діяло в період роботи заявника на зазначеному виробництві, пільгове пенсійне забезпечення надається електрозварникам, що передбачено розділом XXXII Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад робота у яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року. № 1173 та «електрозварникам ручного зварювання», що передбачено розділом XXXIII Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад, робота у яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.1994 року № 162 та підтверджується результатами проведеної на підприємстві атестації робочих місць (документи про проведення та результати проведення атестації робочих місць), крім того відсутні дані про заробітну плату в квітні, травні, липні 1994 року, травні, червні 1995 року, з лютого по травень, в липні, жовтні, листопаді 1996 року, січні, лютому, квітні, травні, липні, серпні, жовтні, листопаді 1997 року, січні, лютому, з квітня по серпень, в жовтні, листопаді 1998 року, та з лютого по квітень 1999 року.
Комісія прийняла рішення підтвердити ОСОБА_1 період роботи з 09.12.1998 по 31.12.1991 до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно п.2 ч.2 ст.114 Закону № 1058, та відмовити в підтвердженні періоду роботи: з 01.01.1992 по 02.04.1999, як такого, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення.
Ухвалою від 22.10.2019 витребувано у Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області копію заяви ОСОБА_1 від 15.01.2019, копію трудової книжки позивача та інші документи, що взяті до уваги Комісією при прийняті рішення від 12.02.2019 №2.
31.10.2019 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, однак суд не приймає її до уваги, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 263 КАС України, заявами по суті справи, у даній категорії справ, є позов та відзив.
Крім того, 31.10.2019 представником відповідача подано до суду документи на виконання вимог ухвали від 22.10.2019.
Частиною 2 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що справи визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову виходячи з наступного.
15.01.2019 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Пенсійного фонду із заявою про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, додавши до заяви дані про державну реєстрацію припинення юридичної особи, трудову книжку, документи видані архівними установами: довідки про заробітну плату, копії документів про проведення атестації робочих місць, копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем.
Згідно витягу з протоколу №2 від 12.02.2019 на засіданні Комісії ГУ ПФУ у Вінницькій області з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років розглянуто питання підтвердження пільгового стажу зокрема ОСОБА_1 та постановлено підтвердити останньому період роботи з 09.12.1988 по 31.12.1991, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення.
Рішенням Комісії при ГУ ПФУ у Вінницькій області від 12.02.2019 №2 підтверджено ОСОБА_1 період роботи з 09.12.1988 по 31.12.1991 до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до п.2 ч.2 ст.114 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Відмовлено в підтвердженні періоду роботи з 01.01.1992 по 02.04.1999, оскільки професія, яка вказана в первинних документах не відповідає чинним на період роботи Спискам та не надані документи про проведення та результати проведення атестації робочих місць, крім того, відсутні дані про заробітну плату в квітні, травні, липні 1994 року, в травні, червні 1995 року, з лютого по травень, в липні, жовтні, листопаді 1996 року, в січні, лютому, квітні, травні, липні, серпні, жовтні, листопаді 1997 року, в січні, лютому, з квітня по серпень, в жовтні, листопаді 1998, з лютого по квітень 1999 року.
Вказуючи, що дане рішення по формі та змісту не відповідає додатку №2 до п.10 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховується до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затверджених постановою правління ПФУ №18-1 від 10.11.2006 та у ньому не наведено конкретних мотивів з посиланням на відповідну норму закону на підставі яких Комісія відмовила у підтвердженні періоду роботи з 01.01.1992 по 02.04.1999. Крім того, має місце грубе порушення його прав через неповідомлення ОСОБА_1 про час і місце засідання Комісії позивач звернувся до суду з даним позовом.
Визначаючись щодо заявленого позову, суд керується та виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно приписів статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, як територіальний орган Пенсійного фонду України, згідно Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 р. № 28-2, здійснює повноваження щодо реалізації державної політики з питань пенсійного забезпечення. Відповідно до покладених завдань, територіальний орган Пенсійного фонду України призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші виплати соціальних виплат відповідно до законодавства.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV, затвердженим постановою правління ПФУ 25.11.2005 р. №22-1 (далі - Порядок №22-1).
Як вбачається з матеріалів справи, 12.02.2019 відбулось засідання Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при головному управлінні Пенсійного фонду України Вінницькій області (далі - Комісія), на якому були розглянуті документи, подані позивачем.
Комісія діє на підставі Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 за № 1231/13105 (далі - Порядок №18-1).
Згідно пункту 1 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, цей порядок визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника.
В силу пункту 3 Порядку №18-1 підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісії).
Суд звертає увагу на те, що Комісія підтверджує стаж роботи лише на підприємствах, які ліквідовані без правонаступника.
Комісії діють у відповідності до цього Порядку. Склад Комісій затверджується начальником головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Головою Комісії є начальник головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (пункт 5 Порядку №18-1).
Відповідно пункту 6 Порядку №18-1 основними завданнями Комісії є, зокрема, розгляд заяв про підтвердження стажу роботи (додаток 1) та прийняття рішень щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні в установленому порядку.
В силу пункту 7 Порядку №18-1 для виконання покладених на Комісію завдань їй надається право:
- заслуховувати на своєму засіданні особу, яка подала заяву про підтвердження стажу роботи (далі - заявник), або її законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально;
- запрошувати на засідання як консультантів та експертів фахівців центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій;
- отримувати від заінтересованих органів інформацію, необхідну для підтвердження стажу роботи, у встановленому порядку;
- інформувати органи Пенсійного фонду України з питань, що входять до компетенції Комісії.
Пунктом 9 Порядку №18-1 визначено, що комісії повідомляють заявника про час, дату та місце розгляду заяви про підтвердження стажу роботи та розглядають її не пізніше двох місяців з дня звернення за підтвердженням стажу роботи.
Крім того, пунктом 15 Порядку №18-1 визначено, що комісії розглядають заяви про підтвердження стажу роботи, на бажання заявника, у його присутності або в присутності його законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Комісії приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні та не пізніше п`яти робочих днів з дня його прийняття направляють до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об`єднаних управлінь, а також повідомляють заявника про прийняте рішення.
Рішення Комісій можуть бути оскаржені в Пенсійному фонді України або в судовому порядку (пункт 16 Порядку №18-1).
Так, в контексті даної спірної ситуації, суд зауважує, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень не спростовано аргументи позовної заяви та не надано доказів належного повідомлення позивача (заявника) про час, дату та місце розгляду заяви про підтвердження стажу роботи.
Серед іншого, представником пенсійного фонду, всупереч викладеним нормам Порядку №18-1, не спростовано позиції позивача щодо позбавлення права останнього бути присутнім при розгляді його заяви, як особисто так і через представника.
Так, відповідач порушив права позивача на належний розгляд його заяви і прийняття Комісією відповідного рішення, передбаченого пунктами 10, 15 Порядку №18-1, а отже оскаржуване рішення Комісії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 12.02.2019 №2 є протиправним та підлягає скасуванню у судовому порядку.
Щодо обраного позивачем способу захисту суд зазначає таке.
Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);
- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);
- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4);
- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.
В контексті викладеного, враховуючи той факт, що суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства без правонаступника, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача, буде зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.01.2019 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, системно проаналізувавши приписи законодавства України, з`ясувавши всі обставини справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з обранням належного способу захисту прав позивача .
Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань підтвердження пільгового стажу при Головному управлінні Пенсійного фонду у Вінницькій області від 12.02.2019 №2.
Зобов`язати Комісію з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.01.2019 про підтвердження стажу роботи з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири грн. 20 коп.).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (Хмельницьке шосе, 7, м.Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403)
Повний текст рішення складено 05.11.2019
Суддя Томчук Андрій Валерійович
Судове рішення № 85394066, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 05.11.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 120/2828/19-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: