Рішення № 85393840, 01.11.2019, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

01 листопада 2019 року м. Чернігівсправа № 927/723/19

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., за участю секретаря судового засідання Гринчук О.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094

до відповідача-1: Державного підприємства "Дослідне господарство Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України", вул. Вавілова, 16, м. Прилуки, Чернігівська область, 17511

до відповідача-2: ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_1

АДРЕСА_1

про стягнення 902366,25грн

Представники сторін:

від позивача: Рожко С.М., довіреність №8449-К-О від 29.12.2016,

від відповідача-1: не прибув,

від відповідача-2: не прибув.

У судовому засіданні 01.11.2019 була проголошена вступна та резолютивна частини рішення на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" подано позов до Державного підприємства "Дослідне господарство Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України", ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитом у сумі 493271,84грн, заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 173823,38грн, заборгованості по комісії за користування кредитом у сумі 4966,36грн та пені у суму 230304,67грн, що утворилась внаслідок неналежного виконання відповідачами умов укладеного сторонами договору кредиту від 13.03.2015 та договору поруки №РОR1448462125616 від 25.11.2015.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору від 13.03.2015 та договором поруки №РОR1448462125616 від 25.11.2015.

На виконання ч.6 ст. 176 ГПК України суд ухвалою від 23.08.2019 у справі №927/723/19 звернувся на адресу Державного реєстратора виконавчого комітету Прилуцької міської ради із запитом про надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - ОСОБА_1 , який є другим відповідачем у даній справі.

30.08.2019 від Державного реєстратора виконавчого комітету Прилуцької міської ради на адресу суду надійшла довідка б/н від 27.08.2019, у якій вказано, що за даними, які містяться в реєстрі територіальної громади, адреса ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 .

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 02.09.2019 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст.165,251 ГПК України вказаною ухвалою відповідачу було встановлено 15 денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для надання відзиву на позовну заяву.

Ухвала суду від 02.09.2019 направлена сторонам рекомендованою кореспонденцією, про що свідчить штамп суду з відміткою про відправлення документа. Крім того, позивачу ухвалу надіслано на його електронну адресу в електронному вигляді.

Позивач та відповідач-1 отримали ухвалу, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи.

Ухвала суду від 02.09.2019, направлена на адресу відповідача-2, повернулася до суду з відміткою відділення поштового зв`язку "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення".

19.09.2019 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про поновлення встановленого законом строку для подання позивачем доказів та долучення доказів до матеріалів справи, яке ухвалою суду від 01.10.2019 задоволено, поновлено позивачу строк для подання додаткових доказів, перелік яких зазначений у вказаній заяві.

01.10.2019 від відповідача-1 на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з терміновим відрядженням керівника підприємства.

У судове засідання 01.10.2019 представники сторін не прибули. Суд постановив протокольну ухвалу, якою залишив клопотання відповідача-1 про відкладення розгляду справи без розгляду у зв`язку з тим, що клопотання не підписано електронним цифровим підписом, та відклав розгляд справи по суті на 24.10.2019, про що сторони були повідомлені ухвалою від 01.10.2019.

Ухвала суду від 01.10.2019, направлена на адресу відповідача-2, повернулася до суду з відміткою відділення поштового зв`язку "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення".

23.10.2019 від відповідача-2 надійшло клопотання про визнання причини неявки до суду поважною та про перенесення розгляду справи у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 перебуває на лікуванні в медичному закладі і за станом здоров`я не має можливості прийняти участь у розгляді справи. Також в клопотанні зазначено, що пояснення ОСОБА_1 можуть суттєво вплинути на прийняття судом рішення по справі. До клопотання додано довідку Прилуцької центральної районної лікарні №265 від 23.10.2019, видану ОСОБА_1 про те, що він перебуває на амбулаторному лікуванні в Прилуцькій ЦРЛ з 21.10.2019.

У судове засідання 24.10.2019 прибув повноважний представник позивача. Представники відповідачів у судове засідання не прибули.

Суд задовольнив клопотання відповідача-2 про перенесення розгляду справи та постановив протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи на 31.10.2019, про що представник позивача був повідомлений під розписку. На адреси відповідачів направлено ухвалу повідомлення від 24.10.2019.

29.10.2019 від відповідача-1 на адресу суду надійшло пояснення по справі, в якому відповідач-1 заперечує щодо позовних вимог, вважає їх безпідставними, необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню. В обґрунтування заперечень відповідач посилається на те, що 13.05.2015 між сторонами було підписано заяву про відкриття поточного рахунку для соціальних виплат та одночасно підписана заява на приєднання до Умов та правил надання банківських послуг із використанням електронного цифрового підпису. Відповідач вважає, що він приєднався до Умов та правил надання банківських послуг саме в частині порядку відкриття, обслуговування та закриття банківського рахунку саме для соціальних виплат. Він зазначає, що в подальшому, без його згоди та без погодження істотних умов надання, користування та порядку повернення кредиту, позивачем в односторонньому порядку на рахунок, відкритий для соціальних виплат був встановлений кредитний ліміт. Згоди на приєднання до Тарифів, Умов та правил надання банківських послуг в частині укладення кредитного договору відповідач-1 позивачу не надавав, будь-яких додаткових заяв на відкриття кредитного ліміту відповідач-1 не підписував. У заяві позивача від 13.05.2015 процентна ставка та комісія не зазначені, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Також матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг розумів відповідач-1 та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету. Крім того, відповідач-1 вважає, що Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua, не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 13.03.2015 шляхом підписання заяви-анкети. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань. Також відповідач зазначає, що на момент звернення позивача до суду з даним позовом закінчився строк кредитування, тому припинилося право позивача нараховувати передбачені проценти за кредитом, комісію та неустойку. Нарахування комісії за послуги, які не визначено жодним документом, відповідач вважає незаконною. Суд долучив пояснення до матеріалів справи.

У судове засідання 31.10.2019 прибули повноважні представники позивача та відповідача-1. Відповідач-2 представника у судове засідання не направив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Клопотань та заяв від відповідача-2 до суду не надходило.

Суд заслухав позиції представників сторін та постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні на 01.11.2019, про що позивач та відповідач-1 були повідомлені під розписку.

На адресу відповідача-2 направлено ухвалу повідомлення від 31.10.2019. Також відповідача-2 повідомлено про оголошення перерви у судовому засіданні на 01.11.2019 телефонограмою від 31.10.2019.

Судом були вчинені дії щодо перевірки статусу та місця реєстрації відповідача-1, у зв`язку з чим отримано Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідача-1 станом на 31.10.2019, відповідно до якого за кодом ЄДРПОУ: НОМЕР_2 в реєстрі значиться Державне підприємство "Дослідне Господарство Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України", місцезнаходження: вул. Вавілова, 16, м. Прилуки, Чернігівська область, 17511; перебуває в стані припинення за рішенням засновників з 24.10.2017.

31.10.2019 на електронну адресу суду від відповідача-1 надійшов лист про приєднання до матеріалів справи наказу Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України від 24.01.2017 №5 щодо підтвердження повноважень в.о. директора ОСОБА_1 та голови ліквідаційної комісії ОСОБА_2 на стадії реорганізації ДП ДГ Прилуцької дослідної станції ІС НААН.

У судове засідання 01.11.2019 прибув повноважний представник позивача, який підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачі представників у судове засідання не направили, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином. Клопотань та заяв від відповідача-2 до суду не надходило.

У судовому засіданні 01.11.2019 суд постановив протокольну ухвалу, якою залишив клопотання відповідача-1 про приєднання до матеріалів справи документів без розгляду у зв`язку з тим, що клопотання не підписано електронним цифровим підписом.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Пунктами 110, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, передбачено, що у разі коли адресат не з`явився за одержанням реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу протягом трьох робочих днів після доставки першого повідомлення про надходження зазначеного поштового відправлення, поштового переказу, йому під розписку вручається повторне повідомлення (крім повторних повідомлень про надходження рекомендованих поштових відправлень). У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання.

Заяв про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання від відповідача-2 не надходило.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що відповідач-2 належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та встановлення йому строку для подання відзиву.

Судом також враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи, що відповідачі своїм правом на подання відзиву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального кодексу строк не скористалися, що неявка відповідачів у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд відповідно до вимог ч. 9 ст. 165, ч.2 ст.178 та ч. 1 ст. 202 ГПК України вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представників відповідачів за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Згідно з абз. 5,6 п. 1.7. ст. 1 статуту Акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" (нова редакція) (погоджено Національним банком України 11.06.2018; затверджено наказом Міністерства фінансів України (рішенням єдиного акціонера) від 21.05.2018 № 519), згідно з рішенням Єдиного акціонера Банку від 21.05.2018 № 519 було змінено тип банку з публічного на приватне акціонерне товариство та змінено найменування банку на Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК". Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" є правонаступником всіх прав та зобов`язань Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (а.с. 28-30).

13.03.2015 Державне підприємство "Дослідне господарство Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України" через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано із використанням електронного цифрового підпису Заяву на відкриття рахунку та Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг (а.с. 31-32).

На підставі заяви відповідача-1 про відкриття рахунку від 13.05.2015, відповідачу-1 відкрито поточний рахунок № НОМЕР_3 .

В Заяві про приєднання до умов та правил надання банківських послуг (далі - заява) зазначено, що підписавши цю анкету, позивач згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг (розміщено на сайті банку www.pb.ua), Тарифами банку, що разом із цією анкетою становлять договір банківського обслуговування. Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження щодо банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку www.pb.ua. або інший інтернет/SMS-ресурс, що зазначений банком.

Відповідно до 3.2.1.1.16. Умов та правил при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та / або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Згідно з п. 3.2.1.1 Умов та правил вид кредиту - "кредитний ліміт на поточний рахунок" корпоративного клієнта.

Відповідно до п. 3.2.1.1.1. Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банка і Клієнта. Банк здійснює обслуговування Ліміту Клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах Ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Згідно з п. 3.2.1.1.3., 3.2.1.1.8. Умов кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди. Проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - далі "Угода").

Пункт 3.2.1.1.6. Умов та правил зазначає, що Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Відповідно до п.3.2.1.1.14 Умов та правил клієнт дає доручення, а банк зобов`язується здійснювати зарахування грошових коштів на поточний рахунок клієнта в банку в кожному випадку, коли в банк надходить до виконання платіжний документ від іншого клієнта, в якому як отримувача коштів значиться клієнт, а його рахунок вказаний в іншому банку.

Згідно з п. 3.2.1.2.1.4 Умов банк проводить обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта згідно з наступним порядком:

1. При надходженні розрахункових документів клієнта в банк протягом операційного дня та відсутності грошових коштів на поточному рахунку клієнта, банк здійснює їх оплату відповідно до "Умов та правил надання банківських послуг" в межах встановленого ліміту.

2. За результатами операцій, проведених за поточним рахунком клієнта протягом банківського дня, перед закриттям банківського дня на поточному рахунку клієнта може бути сформоване як кредитове сальдо (у випадку перевищення величини надходжень на поточний рахунок над величиною списань з поточного рахунку згідно з розрахунковими документами клієнта з урахуванням вхідного залишку на початок банківського дня), так і дебетове сальдо (у випадку перевищення величини списань з поточного рахунку згідно з розрахунковими документами клієнта над величиною надходжень на поточний рахунок з урахуванням вхідного залишку на початок банківського дня).

3. При закритті банківського дня сформоване дебетове сальдо на поточному рахунку клієнта фактично є сумою використаного клієнтом кредиту в цей день.

Тобто, кредитування відповідача за послугою "кредитний ліміт на поточному рахунку" полягало не в перерахуванні кредитних коштів безпосередньо позичальнику, а в проведенні його платежів понад залишок коштів на його поточному рахунку у межах встановленого кредитного ліміту.

З довідки про розміри встановлених кредитних лімітів №08.7.0.0.0/190815123835 від 15.08.2019 вбачається, що позивачем 27.11.2015 було встановлено на поточний рахунок позичальника кредитний ліміт у розмірі 250000грн, 07.10.2016 - 430000грн, 07.11.2016 -500000грн, 20.12.2016 - 470000грн, 21.12.2016 - 500000грн, 28.07.2017 - 500000грн, 14.06.2018 - 490000грн (а.с. 78).

Відповідно до виписки по рахунку № НОМЕР_3 за період з 05.10.2017 по 05.07.2018 здійснювались платежі за відсутності власних грошових коштів та у межах встановленого кредитного ліміту. На початок банківського дня 05.10.2017 вхідний залишок на рахунку становив пасив 4952,56грн (власні грошові кошти), на кінець банківського дня 10.05.2018 вихідний залишок на рахунку становив актив 493271,84грн, тобто було наявне дебетове сальдо (а.с. 85-90).

Відповідно до виписки по рахунку № НОМЕР_3 за період з 06.07.2018 по 15.08.2019 на початок банківського дня 06.07.2018 вхідний залишок на рахунку становив актив 493271,84грн, вихідний залишок на рахунку становив актив 0 грн (а.с. 91).

Відповідно до п. 3.2.1.2.2.3 Умов та правил клієнт зобов`язаний здійснювати погашення кредиту, отриманого в межах встановленого ліміту, не пізніше терміну закінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленого п. 3.2.1.1.11.

Згідно з п. 3.2.1.1.11 Умов та правил за сумами кредиту, отриманими до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту, періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості за кредитом в цей період не впливають на зміну дати закінчення періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по закінченню якого на поточному рахунку зафіксоване нульове дебетове сальдо. Період безперервного користування "кредитним лімітом на поточному рахунку" - не більше 35 днів.

Для пільгового користування лімітом (розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості) клієнт повинен:

- у разі, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця, то обнуління повинно проводитися по кінцю дня в будь-якій з днів по 25-е число поточного місяця.

- у разі, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 20-го до кінцевого числа поточного місяця, то обнуління повинно проводитися по кінцю дня в будь-якій з днів по 25-е число наступного місяця.

За сумами кредиту отриманими з 01.02.2015 період безперервного користування "кредитним лімітом на поточному рахунку" - не більше 30 днів.

Розділом 3.2.1.4. Умов та правил затверджений порядок розрахунків.

За приписами абз. 8 п. 3.2.1.4.1.3 Умов та правил за сумами кредиту, отриманими клієнтом до 31.01.2015 включно і до моменту обнуління кредитного ліміту у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними.

За сумами кредиту, отриманими клієнтом з 01.02.2015, з 01.05.2015, з 01.01.2016, з 01.04.2016, з 01.11,2016, з 10.02.2017 у разі непогашення кредиту протягом 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними.

Відповідно п.п 3.2.1.4.1.4 Умов під "непогашенням кредиту" мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового сальдо при закритті банківського дня.

Отже, строк повернення кредитного ліміту - 30 днів з моменту утворення дебетового сальдо.

Дебетове сальдо на поточному рахунку відповідача виникло 05.10.2017. Отже, терміном повернення кредиту було 04.11.2018.

Відповідач свої зобов`язання щодо погашення кредитного ліміту не виконав.

06.07.2018 дебетове сальдо по рахунку № НОМЕР_3 було перенесено для подальшого обліку на рахунок № НОМЕР_4 (а.с. 92).

Станом на 18.07.2019 залишок непогашеної заборгованості відповідача-1 за наданим кредитом становить 493271,84грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 та ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, правочин може вчинятися усно або в письмовій, електронній формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1-3 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами ст.638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до положень статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем-1 виникли цивільні права та обов`язки внаслідок укладання договору шляхом підписання Заяви на відкриття рахунку та Заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 13.03.2015.

Частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України закріплено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших, стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Частиною 1 ст. 1067 Цивільного кодексу України закріплено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

За загальним правилом, передбаченим частиною 1 статті 1072 Цивільного кодексу України та частиною 22.9. статті 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", банки виконують розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження (крім випадків, встановлених законом) та виключно в межах залишку коштів на рахунках платників, крім випадків надання платнику обслуговуючим його банком кредиту.

Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 1069 Цивільного кодексу України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Відповідно до умов договору банківського обслуговування про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта. Порядок, встановлення, зміну ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки, користування кредитним лімітом регламентується "Умовами та правилами надання банківських послуг" та Тарифів Банка, розміщених в мережі Інтернет на сайті www.pb.ua., які разом з анкетою (заявою) складають Договір банківського обслуговування.

Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

Аналіз змісту Умов та правил надання банківських послуг, змісту Заяви на відкриття рахунку та Заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг свідчить про укладення між сторонами змішаного договору приєднання до договору на відкриття рахунку та до кредитного договору, на підставі якого між сторонами виникли кредитні правовідносини.

При цьому, складовими цього договору є як Заява на відкриття рахунку, Заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, підписані сторонами 13.03.2015, так і Умови та правила надання банківських послуг.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Заперечень щодо суми основної заборгованості по кредиту та доказів погашення суми основної заборгованості в розмірі 493271,84грн відповідачем-1 суду не надано.

Таким чином, зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту відповідач-1 не виконав, чим порушив умови кредитного договору від 13.03.2015.

В забезпечення виконання зобов`язань за договором банківського обслуговування від 13.03.2015, 25.11.2015 між Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" (Кредитор) та ОСОБА_1 (Поручитель) укладено договір поруки №POR1448462125616 (а.с. 93-95).

За умовами договору поруки поручитель зобов`язався відповідати перед кредитором за виконання ДП "Дослідне господарство Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України" зобов`язань, за угодами-приєднання до:

"1.1.1. розділу 3.2.1 "Кредитний ліміт" Умов та правил надання банківських послуг, далі Угода 1, по сплаті:

а) процентної ставки за користування кредитом:

- за період користування кредитом згідно з п.. 3.2.1.4.1.2. "Угоди 1" - 33% річних;

- за період користування кредитом згідно з п.. 3.2.1.4.1.3. "Угоди 1" - 66% річних;

б) комісійної винагороди згідно з п. 3.2.1.1.17. "Угоди 1" в розмірі 3% від суми перерахувань;

в) винагороди за користування Ліміту відповідно до п. 3.2.1.4.4. "Угоди 1" 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць;

г) кредиту в розмірі 250000,00грн.

Якщо під час виконання "Угоди 1" зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладенні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за "Угодою 1" в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні.

1.1.2. до розділу 3.2.2 "Кредит за послугою "Гарантовані платежі" Умов та правил надання банківських послуг" "Угода 2", по сплаті:

а) процентної ставки за користування кредитом:

- за період користування кредитом згідно з п.. 3.2.2.2. "Угоди 2" - 36% річних;

- за період користування кредитом у разі прострочки згідно з п.. 3.2.2.2. "Угоди 2" - 56% річних;

б) винагород, штрафів, пені та інші платежі, відшкодувати збитки, у відповідності, порядку та строки, зазначені в "Угоди 2";

в) кредиту в розмірі 250000,00грн.

Якщо під час виконання "Угоди 2" зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладенні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за "Угодою 2" в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні."

Згідно з п.1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за "Угодою 1 та Угодою 2" в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Поручитель з умовами "Угоди 1" та "Угоди 2" ознайомлений (п.1.3 договору поруки).

Сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань цей договір припиняє свою дію (п. 4.1 договору поруки).

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст. 553 ЦК України).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Суд встановив, що позивач свої зобов`язання за договором від 13.03.2015 виконав належним чином, перший відповідач та другий відповідач, як поручитель за договором, заборгованість по кредиту не погасили, що підтверджується наявними матеріалами справи, внаслідок чого заборгованість по сплаті кредиту становить 493271,84грн.

Крім суми основної заборгованості за кредитом позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 06.10.2017 по 18.07.2019 у сумі 173823,38грн, заборгованості по комісії за користування кредитом за період з 01.06.2018 по 18.07.209 у сумі 4966,36грн та пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором за період з 26.01.2018 по 18.07.2019 у суму 230304,67грн.

Згідно ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до п.3.2.1.4.1.2 Умов та правил за сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту у випадку необнулення дебетового сальдо в одну із дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню.

За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 30% річних.

За сумами кредиту, отриманими з 01.05.2015 за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 33% річних.

За сумами кредиту, отриманими з 01.01.2016, при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 32% річних. Списання нарахованих відсотків проводиться по 1-х числах кожного місяця, за попередній місяць.

За сумами кредиту, отриманими з 01.04.2016, при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 30% річних для договорів забезпечених порукою, 34% річних для договорів незабезпечених порукою. Списання нарахованих відсотків проводиться по 1-х числах кожного місяця, за попередній місяць.

За сумами кредиту, отриманими з 01.11.2016, при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 29% річних для договорів забезпечених порукою, 34% річних для договорів незабезпечених порукою. Списання нарахованих відсотків проводиться по 1-х числах кожного місяця, за попередній місяць.

За сумами кредиту, отриманими з 10.02.2017, при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 21% річних для договорів забезпечених порукою, 34% річних для договорів незабезпечених порукою. Списання нарахованих відсотків проводиться по 1-х числах кожного місяця, за попередній місяць.

Відповідно до п.3.2.1.4.1.3 Умов та правил за сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно, при порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов`язань.

За сумами кредиту, отриманими клієнтами з 01.02.2015, при порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 60% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов`язань.

За сумами кредиту, отриманими клієнтами з 01.05.2015, при порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 66% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов`язань.

За сумами кредиту, отриманими клієнтами з 01.01.2016, при порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 64% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов`язань.

За сумами кредиту, отриманими клієнтами з 01.04.2016, при порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 60% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов`язань.

За сумами кредиту, отриманими клієнтами з 01.11.2016, при порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 58% річних від суми залишку непогашеної заборгованості для договорів забезпечених порукою, 68% річних для договорів незабезпечених порукою. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов`язань.

За сумами кредиту, отриманими клієнтами з 10.02.2017, при порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості для договорів забезпечених порукою, 68% річних для договорів незабезпечених порукою. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов`язань.

За змістом п.3.2.1.4.9. Умов та правил розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахуноки відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Статтею 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У пункті 6.20. постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17 зауважено, що термін "користування чужими грошовими коштами" може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання визначена законодавством. У цьому разі відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17, від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12).

Отже, зміст правової позиції Великої Палати Верховного Суду полягає у тому, що відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України у кредитному договорі може бути передбачено сплату процентів за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання. Такі проценти може бути стягнуто кредитодавцем і після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 5017/1987/2012).

Аналогічну правову позицію викладено також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 5017/1987/2012, від 18.02.2019 у справі 910/21449/17, ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №5017/1987/2012).

Отже, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії за період з 01.06.2018 по 18.07.2019 у сумі 4966,36грн та по процентам за користування кредитом за період з 06.10.2017 по 18.07.2019 у сумі 173823,38грн є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.546, 549 Цивільного кодексу України, зокрема, виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому співвідношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 3.2.1.5.1. Умов та правил визначено, що при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 клієнт виплачує банку за кожний випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному у п. 3.2.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Таким чином, сторонами погоджена відповідальність у вигляді сплати пені за прострочку виконання грошового зобов`язання.

Матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені нарахованої позивачем за період прострочки оплати з 26.01.2018 по 18.07.2019 у сумі 230304,67грн підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачами у справі не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, доказів повного погашення заборгованості суду не надано. Крім того, обставинами справи встановлено, що відповідач-1 до 05.10.2017 виконував свої зобов`язання по кредитному договору, сплачував суми кредиту, відсотки за користування кредитним лімітом, комісію за користування кредитом, пеню, комісію за виконання платежів.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитом у сумі 493271,84грн, заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 173823,38грн, заборгованості по комісії за користування кредитом у сумі 4966,36грн та пені у суму 230304,67грн, що утворилась внаслідок неналежного виконання відповідачами умов укладеного сторонами договору кредиту від 13.03.2015 та договору поруки №РОR1448462125616 від 25.11.2015 є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України , покладаються судом на відповідачів порівну.

Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Державного підприємства "Дослідне господарство Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України" (вул. Вавілова, 16, м. Прилуки, Чернігівська область, 17511, код) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 493271,84грн заборгованості за кредитом, 173823,38грн заборгованості по процентам за користування кредитом, 4966,36грн заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії та 230304,67грн пені.

3. Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України" (вул. Вавілова, 16, м. Прилуки, Чернігівська область, 17511, код) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 6767,75грн судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 6767,75грн судового збору.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено та підписано 05.11.2019.

Суддя В.В. Моцьор