Рішення № 85393759, 24.10.2019, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" жовтня 2019 р. Справа № 924/233/18

Господарський суд Хмельницької області у складі колегії суддів: головуючий суддя Вибодовський О.Д., судді Танасюк О.Є., Смаровоз М.В., при секретарі судового засідання Сорока Д.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перший національний виробничий кооператив", м.Шепетівка

до Дочірнього підприємства “Старокостянтинівський молочний завод”, м. Старокостянтинів

про стягнення заборгованості за договором поставки молока №49 від 12.08.2016р. у розмірі 3935558,00 грн.

Представники сторін:

Від позивача: Медведєв С.С. - ліквідатор;

Від відповідача: Зінкевич Д.В. - за довіреністю №05-02/18 від 05.02.2018р.;

ОСОБА_1 . - член дирекції;

Карасьов О.С. - член дирекції

У судовому засіданні відповідно до ч.1 ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть: з оголошенням перерви в судовому засіданні від 22.10.2019р.

30.03.2018р. до господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява сільськогосподарського виробничого кооперативу “Перший національний виробничий кооператив” м. Шепетівка, Хмельницької області до дочірнього підприємства “Старокостянтинівський молочний завод”, м. Старокостянтинів, в якій просить стягнути з дочірнього підприємства “Старокостянтинівський молочний завод” заборгованість за договором поставки молока №49 від 12.08.2016р. у розмірі 3935558,00 грн. (3312859,00 грн. боргу, 395727,00 грн. пені, 39160,00 грн. 3% річних та 187812,00 грн. інфляційних втрат).

Ухвалою суду від 02.04.2018 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №924/233/18 для її розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 30.05.2018 р. продовжено строк проведення підготовчого засідання у справі на тридцять днів.

Ухвалою суду від 26.06.2018 р. у справі призначено судову економічну експертизу, провадження у справі зупинено до отримання результатів експертизи.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.08.2018 р. ухвалу господарського суду Хмельницької області від 26.06.2018 р. у справі №924/233/18 скасовано, справу № 924/233/18 передано на розгляд господарському суду Хмельницької області.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 14.08.2018 р. розгляд справи призначено в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 20.08.2018 р. призначено колегіальний розгляд справи та ухвалою суду від 21.08.2018 р. справу прийнято до колегіального розгляду у складі: Вибодовський О.Д. - головуючий суддя, суддя Гладюк Ю.В., суддя Смаровоз М.В.; призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 18.09.2018 р. у справі призначено судову економічну експертизу та зупинено провадження у справі до отримання результатів експертизи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2018 р. апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 18.09.2018 р. у справі № 924/233/18 залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін; справу № 924/233/18 повернуто до суду першої інстанції для надіслання до судово-експертної установи.

При цьому ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2018 р., залишеною без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.03.2019 р., у справі було замінено сільськогосподарський виробничий кооператив "Перший національний виробничий кооператив" його правонаступником - товариством з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс".

Ухвалою суду від 12.04.2019 р. провадження у справі поновлено, ухвалено сторонам до 11.05.2019 р. надати суду оригінали або належної якості завірені копії відповідних документів, ДП «Старокостянтинівський молочний завод» - виконати вимоги ухвали суду від 18.09.2019р. в частині оплати за проведення експертизи; провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою суду від 26.06.2019 р. у зв`язку з надходженням від Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз повідомлення про неможливість надання висновку судово-економічної експертизи провадження у справі №924/233/18 поновлено, продовжено строк проведення підготовчого засідання у справі на тридцять днів, призначено засідання.

Ухвалою суду від 31.07.2019 р. підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 07.08.2019 р.

Ухвалою суду від 28.08.2019р. прийнято справу до колегіального розгляду у складі: Вибодовський О.Д. - головуючий суддя, суддя Танасюк О.Є., суддя Смаровоз М.В.

22.10.2019 року на адресу господарського суду області від представника відповідача надійшла заява про здійснення процесуального правонаступництва.

Ухвалою суду від 22.10.2019р. замінено у справі № 924/233/18 ТОВ "Органік Сідс", м.Київ (код 40794076) його правонаступником СВК "Перший національний виробничий кооператив", м.Шепетівка (код 40108269).

В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем обов`язку з оплати продукції, поставленої за договором від 12.08.2016 р. №49, посилаючись на ст. ст. 525, 526, 610, 611, 625, 629, 692, 712 ЦК України, ст. ст. 173-175, 193, 231, 265 ГК України.

Зокрема, у позовній заяві позивач зазначив, що на виконання умов договору №49 за період з серпня 2016р. по листопад 2017 р. ним було поставлено молоко на суму 141916738,00 грн., доказом чого є товарні накладні за формою 1-ТН (МС). У свою чергу, відповідач сплати лише частину суми, що підлягає сплаті, а саме: 138603879,00 грн. В подальшому позивач зазначив у письмових поясненнях, поданих по справі, що відповідач сплатив лише 126944500 грн., а заборгованість становить 15312859,00 грн., з яких 14972283,05 грн. за 2017 р. та 340621,00 грн. за 2016 р. При цьому посилається також на наявні у справі товарно-транспортні накладні, приймальні квитанції на закупівлю молочної сировини, видаткові накладні, акти звірки розрахунків, податкові накладні.

Відповідач позовні вимоги не визнає. У відзиві на позовну заяву, запереченнях на відповідь на відзив звертає увагу на те, що подані позивачем документи містять суттєві недоліки, що не дають змоги визначити зміст та обсяг господарської операції. Зазначає, що пунктом 4.7 Договору поставки передбачено, що поставка Продукції вважається виконаною Постачальником з моменту передачі її Покупцю (перевізнику Покупця), про що буде свідчити відмітка на товарно-транспортній накладній, або на товарній накладній за формою 1-ТН (МС) (надалі за текстом - «ТТН»). Звертає увагу на те, що видаткові накладні № 446 від 30.09.2017 р., № 713 від 31.10.2017 р. та № 797 від 30.11.2017 р. не підписані з боку Покупця - Дочірнього підприємства «Старокостянтинівський молочний завод», а, отже, не підтверджують поставку Продукції Покупцю у кількості та вартості, які зазначені у даних Видаткових накладних. Зауважує, що з наданих Позивачем копій товарно-транспортних накладних убачається, що вони оформлені неналежним чином, а саме не містять усіх заповнень відповідних граф, відсутність значень взагалі кількості поставленого молока та ін. Крім цього, зазначає, що в якості додатків до позовної заяви Позивачем додані акти звірки розрахунків по Договору №49 від 30.04.2017 р., 31.05.2017 р., 30.06.2017 р., 31.07.2017 р., 31.08.2017 р., а згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» акти звірки розрахунків не містять у собі дату і місця складання, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, одиницю виміру господарської операції, а, отже, не можуть бути доказом підтвердження наявності заборгованості.

Щодо основної суми боргу (тіла) відповідач зазначає, що відповідно до розрахунку заборгованості, наданого Позивачем, останнім зазначено, що розмір боргу Відповідача перед Позивачем за поставлену Продукцію за Договором поставки молока № 49 у період з лютого по листопад 2017 року становить 3 312 859,00 грн., при цьому Позивачем у розрахунку заборгованості не конкретизується, яка саме партія Продукції є неоплаченою, кількість та вартість. Посилання Позивача на те, що розмір основної суми заборгованості спростовується обставинами, викладеними вище. Крім того, позивач суму боргу по різному визначає, оскільки у позовній заяві одна сума, у письмових поясненнях (в т.ч. у претензії) - інша, що, у свою чергу, підтверджує необґрунтованість пред`явлених вимог по заявленій сумі заборгованості.

Відповідач вважає, що наданий Позивачем розрахунок заборгованості за Договором поставки, підготовлений представником Позивача, - є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків Позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог Позивача до Відповідача. Сама позовна заява не містить таких даних, а лише констатує наявність недоказаного розміру всієї суми заборгованості за Договором поставки.

Також стверджує, що позивачем не надано суду первинних бухгалтерських документів відносно поставки продукції та часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, та ін.), тому немає підстав вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також їх складові, зазначені в розрахунку, є правильними. Посилається на неправомірність збільшення позивачем ціни продукції в односторонньому порядку.

До початку судового засідання від відповідача надійшла заява про закриття провадження у даній справі на підставі п.2, ч.1, ст.231 ГПК України, посилаючись на ту обставину, що СВК «Перший національний виробничий кооператив» здійснивши подання заяви про здійснення процесуального правонаступництва у справі №924/233/18, здійснив відмову від позову шляхом передання своїх процесуальних прав правонаступнику ТОВ «Органік Сідс», і ця відмова була прийнята Північно-західним апеляційним господарським судом винесенням ухвали від 26.11.2018 року, яка не була скасована.

Суд, дослідивши та проаналізувавши вказану заяву дійшов висновку, що дана заява відповідача про закриття провадження у даній справі задоволенню не підлягає, оскільки ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2018 р., залишеною без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.03.2019р., у справі було замінено сільськогосподарський виробничий кооператив "Перший національний виробничий кооператив" його правонаступником - товариством з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс". В подальшому ухвалою суду від 22.10.2019р. замінено у справі № 924/233/18 ТОВ "Органік Сідс", м.Київ (код 40794076) його правонаступником СВК "Перший національний виробничий кооператив", м.Шепетівка (код 40108269), яка набрала чинності, не скасована, не порушує інтереси сторін у даній справі, а обставини викладенні в даній заяві не є підставою для закриття провадження у справі відповідно до п.2, ч.1, ст.231 ГПК України на який посилається представник відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, обгрунтовуючи наявними в матеріалах доказами та заперечував щодо задоволення заяви відповідача про закриття провадження у даній справі.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували, посилаючись на недоведеність та необгрунтованість позовних вимог.

Також, відповідачем долучено до матеріалів справи Висновок експерта (Бутинець Ф.Ф., м.Житомир, д.е.н. проф. заслужений діяч науки і техніки України) №30.07/19-1 за результатами проведення економічної експертизи відповідно до заяви №78-1 від 23.07.2019р. по справі №924/233/18, згідно якого експертом встановлено, що документи, які долучені до Заяви №78-1 від 23 липня 2019 року не відповідають вимогам Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України №457від 01.12.2015 року, Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку №88 від 24.05.1995 року (із змінами), Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. № 996, у зв`язку з чим не дають можливість експерту встановити факт поставки молочної сировини на Дочірнє підприємство «Старокостянтипівськии молочний завод» в рамках Договору поставки №49 від 12.08.2016 року за період з 01.09.2017 року по 28.11.2017 року та визначити розмір заборгованості яка заявлена в сумі 3 935 558,00 грн. (основна заборгованість в сумі - 3 312 859,00грн., пеня в сумі - 395 727,00 грн., три відсотки річних 39 160,00 грн. та інфляційні втрати в сумі -187 812,00 грн).

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

12 серпня 2016 року між Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Перший національний виробничий кооператив» (постачальник) та Дочірнім підприємством «Старокостянтинівський молочний завод» (покупець) було укладено Договір поставки молока №49, з терміном дії до 31.12.2016р.

Додатковою угодою №1 від 27.12.2016р. сторони продовжили термін дії договору №49 до 31.12.2017року.

Згідно з п. 1.1 договору №49 постачальник зобов`язується систематично поставляти і передавати у власність покупця натуральне коров`яче молоко незбиране на умовах визначених договором, а покупець зобов`язується приймати і своєчасно оплачувати вартість продукції.

Відповідно до п. 2.1 договору №49 загальна вартість цього договору не обмежується сторонами та складається з суми вартості окремих партій продукції, що постачаються постачальником покупцю відповідно до умов даного договору, що визначається відповідно до даних, які містяться у спеціалізованій товарній накладній складеній за формою 1 -ТН (МС).

Згідно з п. п. 3.1, 3.2, 3.3 договору №49 асортимент, кількість та ціна конкретної партії продукції, що постачається за даним договором, визначається постачальником та покупцем у додатках (Протокол погодження ціни), що є невід`ємною частиною цього договору. Ціна партії Продукції є фіксованою на весь період дії Протоколу погодження ціни і у будь-якому випадку не підлягає зміні без письмового погодження Сторін. Протокол погодження ціни підписується сторонами при кожній зміні ціни на Продукцію.

Загальна кількість продукції, що поставляється за цим договором становить суму усіх поставок (які носять ритмічний характер) здійснених за цим договором (п. 4.1 договору №49).

Пунктом 4.2 договору №49 передбачено, що умови поставки визначаються Сторонами у Протоколі погодження договірної ціни (додаток 1), що є невід`ємною частиною цього договору.

Поставка Продукції вважається виконаною Постачальником з моменту передачі її Покупцю (перевізнику Покупця), про що буде свідчити відмітка на товарно-транспортній накладній, або на товарній накладній за формою 1-ТН (МС) (п. 4.7 договору №49).

Розділом 8 договору встановлено, що оплата здійснюється покупцем в безготівковій формі шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 1 (одного) банківського дня з моменту отримання продукції покупцем. Загальна сума договору складається із загальної вартості Продукції, поставленої Постачальником Покупцю протягом строку дії даного договору.

Відповідно до п. 9.1 договору №49 у випадку порушення зобов`язань за цим договором, сторони несуть відповідальність визначену даним договором та чинним законодавством України.

У п. 9.2 договору №49 сторони погодили, що за прострочення виконання своїх зобов`язань винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвіної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми простроченого зобов`зання.

Позивачем надано до позовної заяви Протоколи погодження договірної ціни, а саме:

Протокол погодження договірної ціни №7 від 16.10.2016р., яким, починаючи з 17.10.2016р., сторони встановлюють планову закупівельну ціну за 1 тонну молока (базисний жир-3,4%): 1 гатунок – 7200,00 грн. на умовах поставки EXW (склад постачальника) та 1 гатунок – 7500,00 грн. на умовах поставки СРТ (склад покупця);

Протокол погодження договірної ціни №9 від 01.12.2016р., яким, починаючи з 01.12.2016р., сторони встановлюють планову закупівельну ціну за 1 тонну молока (базисний жир-3,4%): 1 гатунок – 8800,00грн. на умовах поставки EXW (склад постачальника);

Протокол погодження договірної ціни №12 від 16.02.2017р., яким, починаючи з 20.02.2016р., сторони встановлюють планову закупівельну ціну за 1 тонну молока (базисний жир-3,4%): 1,2 гатунок – 7900,00грн. на умовах поставки EXW (склад постачальника) та негатункове – 7110,00грн. на умовах поставки EXW (склад постачальника);

Протокол погодження договірної ціни №13 від 24.03.2017р., яким, починаючи з 01.04.2017р., сторони встановлюють планову закупівельну ціну за 1 тонну молока (базисний жир-3,4%):

Молоко з кислотністю від 16°Т до 21°Т, яке проходить тест на кип`ятіння приймається за ціною 7 200,00 грн. з ПДВ.

Неґатункове І - молоко з кислотністю 22°Т приймається за ціною - 6 480,00 грн. з ПДВ.

Неґатункове II - молоко, яке не пройшло тест на кип`ятіння, або надійшло з кислотністю

24°Т та приймається по ціні - 5040,00грн. з ПДВ.

Неґатункове III - молоко з кислотністю 26°Т приймається по ціні 3600,00грн. з ПДВ

З базисними умовами поставки продукції СРТ (склад покупця) згідно з Інкотермс-2010;

Протокол погодження договірної ціни №14 від 24.04.2017р., яким, починаючи з 01.05.2017р., сторони встановлюють планову закупівельну ціну за 1 тонну молока (базисний жир-3,4%):

1,2 гатунок - 7 900,00 грн. з ПДВ.

Неґатункове І - молоко з кислотністю >22°Т приймається за ціною - 7110,00 грн. з ПДВ.

Неґатункове II - молоко з кислотністю >26°Т приймається за ціною 3950,00грн. з ПДВ

З базисними умовами поставки продукції СРТ (склад покупця) згідно з Інкотермс-2010.

Пунктом 3 протоколу сторони визначили строки оплати: за молоко поставлене з 01 по 15 число місяця, покупець проводить розрахунок з 15 по 25 число поточного місяця в якому поставлялось молоко; за молоко поставлене з 16 по останнє число місяця (28-31 число), покупець проводить розрахунок з 01 по 10 число місяця наступного за місяцем в якому поставлялось молоко;

Протокол погодження договірної ціни №15 від 24.05.2017р., яким, починаючи з 01.06.2017р., сторони встановлюють планову закупівельну ціну за 1 тонну молока (базисний жир-3,4%):

Екстра ґатунок - 7800,00 грн. з ПДВ.

Вищий ґатунок – 7740,00 грн. з ПДВ.

1 гатунок – 7620,00 грн.

2 гатунок 7200,00 грн.

Неґатункове І - молоко з кислотністю 22°Т приймається за ціною - 6 480,00 грн. з ПДВ (дисконт 10%).

Неґатункове II - молоко, яке не пройшло тест на кип`ятіння, або надійшло з кислотністю

менше 16°Т - оформляється з кислотністю >24°Т та приймається по ціні - 5040,00 грн. з

ПДВ (дисконт 30%).

У пункті 3 потоколу сторони визначили строки оплати: за молоко поставлене з 01 по 15 число місяця, покупець проводить розрахунок з 15 по 25 число поточного місяця в якому поставлялось молоко; за молоко поставлене з 16 по останнє число місяця (28-31 число), покупець проводить розрахунок з 01 по 10 число місяця наступного за місяцем в якому поставлялось молоко;

Протокол погодження договірної ціни №16 від 25.06.2017р., яким, починаючи з 01.07.2017р., сторони встановлюють планову закупівельну ціну за 1 тонну молока (базисний жир-3,4%):

Вищий ґатунок – 8000,00 грн. з ПДВ.

1 гатунок – 8000,00 грн.

2 гатунок 7800,00 грн.

Неґатункове І - молоко з кислотністю 22°Т приймається за ціною - 7020,00 грн. з ПДВ.

Неґатункове II - молоко з кислотністю 23-25°Т приймається за ціною - 5460,00 грн. з

ПДВ.

Неґатункове ІII - молоко з кислотністю >26°Т приймається за ціною - 3900,00 грн. з

ПДВ.

Пунктом 3 протоколу визначено строки оплати: за молоко поставлене з 01 по 15 число місяця, покупець проводить розрахунок з 15 по 25 число поточного місяця в якому поставлялось молоко; за молоко поставлене з 16 по останнє число місяця (28-31 число), покупець проводить розрахунок з 01 по 10 число місяця наступного за місяцем в якому поставлялось молоко;

Протокол погодження договірної ціни №17 від 25.07.2017р., яким, починаючи з 01.08.2017р., сторони встановлюють планову закупівельну ціну за 1 тонну молока (базисний жир-3,4%):

Екстра ґатунок – 8604,00 грн. з ПДВ.

Вищий ґатунок – 8304,00 грн. з ПДВ.

1 гатунок – 8184,00 грн.

2 гатунок 7440,00 грн.

Неґатункове І - молоко з кислотністю > 22°Т приймається за ціною - 2904,00 грн. з ПДВ.

Пунктом 3 протоколу втсановлено строки оплати: за молоко поставлене з 01 по 15 число місяця, покупець проводить розрахунок з 15 по 25 число поточного місяця в якому поставлялось молоко; за молоко поставлене з 16 по останнє число місяця (28-31 число), покупець проводить розрахунок з 01 по 10 число місяця наступного за місяцем в якому поставлялось молоко;

Протокол погодження договірної ціни №18 від 25.08.2017р., яким, починаючи з 01.09.2017р., сторони встановлюють планову закупівельну ціну за 1 тонну молока (базисний жир-3,4%):

Вищий ґатунок – 8040,00грн. з ПДВ.

1 гатунок – 7902,00 грн.

2 гатунок - 7800,00 грн.

Неґатункове - молоко з кислотністю > 22°Т приймається за ціною - 3900,00 грн. з ПДВ.

У пункті 3 протоколу сторони погодили строки оплати: за молоко поставлене з 01 по 15 число місяця, покупець проводить розрахунок з 15 по 25 число поточного місяця в якому поставлялось молоко; за молоко поставлене з 16 по останнє число місяця (28-31 число), покупець проводить розрахунок з 01 по 10 число місяця наступного за місяцем в якому поставлялось молоко.

У вищезазначених протоколах вказано, що вони є додатком №1 до договору поставки молока №49 від 12 серпня 2016р., є його невід`ємною частиною та підставою для проведення взаємних розрахунків і платежів між Покупцем та Постачальником.

Протоколи погодження договірної ціни підписані представниками та завірені відтисками печаток обох сторін.

Крім того, 18.08.2017р. між сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору поставки молока №49 від 12.08.2016р., якою сторони домовилися внести зміни до розділу 8 договору та викласти його в редакції:

"8.1. Оплата здійснюється Покупцем в безготівковій формі шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 1 (одного) банківського дня з моменту отримання Продукції Покупцем або шляхом емісії векселя.

8.2. Загальна сума договору складається із загальної вартості Продукції, поставленої Постачальником Покупцю протягом строку дії даного договору.

8.3. Розрахунки між Покупцем та Постачальником за даним Договором здійснюються у наступному порядку:

8.3.1. Покупець здійснює розрахунки за фактично отриману Продукцію протягом 1 (одного) банківського дня з моменту отримання Продукції та підписання Сторонами здавально-приймальних документів на шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника або шляхом видачі векселя (векселів). Вексель (векселі) видаються Постачальнику на суму фактично поставленої Продукції по Акту приймання-передачі векселя (векселів). Номінальна вартість векселя (векселів) не повинна бути більше суми фактично отриманої Продукції. В момент (день) оформлення векселя (векселів) зобов`язання оплатити отриману Продукцію у Покупця припиняються та виникає новий обов`язок оплатити вексель (векселі). Постачальник зобов`язаний прийняти оформлений вексель (векселі) та підписати акт прийому-передачі.

Всі інші умови Договору, незмінені даною Додатковою угодою, залишаються чинними у попередній редакції і Сторони підтверджують їх обов`язковість щодо себе".

На виконання умов договору №49 за період з лютого по листопад 2017 року позивачем відповідачу було поставлено молоко на суму 141916738,00 грн., тобто виконано умови договору зі своєї сторони у повному обсязі, у підтвердження чого посилається на приймальні квитанції за 28.02.2017р., за 31.03.2017р., за 30.04.2017р., за 31.05.2017р., 30.06.2017р., за 31.07.2017р., за 31.08.2017р., товарно-транспортні накладні та товарні накладні за формою 1-ТН (МС) (додані до позовної заяви).

Також на підтвердження поставки-приймання молока за договором №49 від 12.08.2016 р. позивачем надано видаткові накладні:

за 2016 р.: №39 від 31.08.2016 р. на суму 1159132,00 грн., №64 від 31.10.2016 р. на суму 1491177,40 грн., №75 від 30.11.2016 р. на суму 1061640,00 грн., №95 від 21.12.2016 р. на суму 1296143,20 грн.;

за 2017 р.: №8 від 31.01.2017р. на суму 2592982,48 грн., №20 від 28.02.2017р. на суму 8471877,92 грн., №38 від 15.03.2017р. на суму 8435506,24 грн., №44 від 31.03.2017р. на суму 10089309,62 грн., №61 від 30.04.2017р. на суму 9611017,20 грн., №54 від 15.04.2017р. на суму 7495454,00 грн., №98 від 31.05.2017р. на суму 25565341,68 грн., №151 від 30.06.2017р. на суму 21897930,24 грн., №201 від 31.07.2017р. на суму 19612471,32 грн., №211 від 31.08.2017р. на суму 13967764,09 грн. (дані видаткові накладні підписані представниками та звірені відтисками печаток обох сторін), а також №446 від 30.09.2017р. на суму 9116987,10 грн., №713 від 31.10.2017р. на суму 4448875,62 грн., та №797 від 30.11.2017р. на суму 611220,54 грн. (дані видаткові накладні не підписані представниками та не завірені відтиском печатки сторони відповідача); всього за 2017 рік на загальну суму 141916738,05 грн.

При цьому відповідачем у матеріали справи надано підписані сторонами та скріплені відтисками їх печаток видаткові накладні від 31.10.2017 р. №630 на суму 4072916,30 грн., від 797 від 30.11.2017 р. на суму 559568,10 грн., які містять посилання на договір №49 від 12.08.2016 р.

Також позивачем надано товарно-транспортні накладні спеціалізовані товарні накладні на перевезення молочної сировини (форма №1-ТН (МС)), приймальні квитанції на закупівлю молочної сировини.

У період січень-листопад 2017р. позивачем відповідно до квитанцій про реєстрацію зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних відповідачу податкові накладні, а саме: податкова накладна №18 від 12.01.2017р. на суму 59379,20грн., №59 від 31.01.2017р. на суму 2533600,08грн., №32 від 28.02.2017р. на суму 8471877,92грн., №1/2 від 15.03.2017р. на суму 8435506,24грн., №4/2 від 31.03.2017р. на суму 10089309,62грн., №2/2 від 15.04.2017р. на суму 7495454,00грн., №6/2 від 30.04.2017р. на суму 9611017,20грн., №5/2 від 31.05.2017р. на суму 25565341,68грн., №13/2 від 30.06.2017р. на суму 21897930,24грн., №22/2 від 31.07.2017р. на суму 19612471,32грн., №20/2 від 31.08.2017р. на суму 13967764,08грн., №6/2 від 30.09.2017р. на суму 9116987,10грн., №7/2 від 31.10.2017р. на суму 4448875,62грн. та №11/2 від 31.11.2017р. на суму 611220,54грн.

Як на докази проплати відповідачем коштів за поставлену продукцію позивач посилається на акти звірки розрахунків між сторонами, підписані представниками обох сторін. Зокрема, суду надано акти звірки: станом на 30.04.2017р., станом на 31.05.2017р., станом на 30.06.2017р., станом на 31.07.2017р., станом на 31.08.2017р. Зокрема, згідно з актом звірки розрахунків станом на 31.08.2017р. за відповідачем станом на 01.08.2017р. рахувався борг в сумі 18868011,50 грн., а станом на 31.08.2017р. – 16835775,59 грн.

Також додано довідку відповідача щодо розрахунків сторін в рамках договору №49 від 12.08.2016 р.

Відповідачем до матеріалів справи надано, зокрема, оборотно-сальдові відомості по рахунку; платіжні доручення у підтвердження здійснення проплат за отримане від позивача молоко за договором №49 від 12.08.2016 р., з яких:

у 2016 році: №СТК1705 від 17.08.2016 р. на суму 21247,70 грн., №СТК1907 від 19.08.2016 р. на суму 21963,20 грн., №СТК1832 від 18.08.2016 р. на суму 22000,00 грн., №СТК2204 від 22.08.2016 р. на суму 63578,80 грн., №СТК2302 від 23.08.2016 р., №3952197919 від 26.08.2016 р. на суму 1000000,00 грн., №СТК2912 від 29.08.2016 р. на суму 377000,00 грн., №СТК3034 від 30.08.2016 р. на суму 160000,00 грн., №СТК3125 від 31.08.2016 р. на суму 117583,50 грн., №4357 від 01.09.2016 р. на суму 184307,70 грн., №СТК0606 від 06.09.2016 р. на суму 500000,00 грн., №11870 від 14.09.2016 р. на суму 520000,00 грн.. №СТК2034 від 20.09.2016 р. на суму 435000,00 грн., №СТК2741 від 27.09.2016 р. на суму 397259,58 грн., №4669 від 04.10.2016 р. на суму 275000,00 грн. №СТК1206 від 11.10.2016 р. на суму 549000,00 грн., №СТК1201 від 12.10.2016 р. на суму 445000,00 грн., №СТК1872 від 18.102016 р. на суму 350000,00 грн., №СТК2534 від 25.10.2016 р. на суму 260000,00 грн., №5107 від 08.11.2016 р. на суму 200000,00 грн., №5157 від 10.11.2016 р. на суму 200000,00 грн., №5205 від 14.11.2016 р. на суму 200000,00 грн., №СТК0198 від 15.11.2016 р. на суму 212904,80 грн., №СТК2309 від 23.11.2016 р. на суму 293245,92 грн., №СТК2942 від 29.11.2016 р. на суму 226123,00 грн., №СТК3012 від 30.11.2016 р. на суму 40976,12 грн., №5454 від 07.12.2016 р. на суму 200000,00 грн., №5490 від 09.12.2016 р. на суму 115000,00 грн., №5515 від 12.12.2016 р. на суму 100000,00 грн., №5610 від 15.12.2016 р. на суму 110000,00 грн., №5807 від 28.12.2016 р. на суму 250000,00 грн., №5826 від 29.12.2016 р. на суму 220000,00 грн.;

у 2017 році: №13096 від 01.02.2017р. на суму 500000,00грн., №СТК0222 від 02.02.2017р. на суму 200000,00грн., №6077 від 07.02.2017р. на суму 669500,00грн., №6226 від 22.02.2017р. на суму 200000,00грн., №6239 від 23.02.2017р. на суму 700000,00грн., №13316 від 24.02.2017р. на суму 500000,00грн., №СТК1514 від 27.02.2017р. на суму 1475000,00грн., №6297 від 02.03.2017р. на суму 400000,00грн., №13366 від 03.03.2017р. на суму 500000,00грн., №13377 від 06.03.2017р. на суму 100000,00грн., №6324 від 06.03.2017р. на суму 2000000,00грн., №13379 від 06.03.2017р. на суму 1000000,00грн., №6343 від 09.03.2017р. на суму 800000,00грн., №6362 від 10.03.2017р. на суму 1800000,00грн., №6380 від 13.03.2017р. на суму 1000000,00грн., №6390 від 14.03.2017р. на суму 300000,00грн., №6416 від 15.03.2017р. на суму 500000,00грн., №13513 від 16.03.2017р. на суму 800000,00грн., №13546 від 17.03.2017р. на суму 1500000,00грн., №13558 від 20.03.2017р. на суму 1200000,00грн., №6477 від 21.03.2017р. на суму 800000,00грн., №6494 від 22.03.2017р. на суму 500000,00грн., №6498 від 23.03.2017р. на суму 800000,00грн., №13599 від 24.03.2017р. на суму 650000,00грн., №13608 від 27.03.2017р. на суму 600000,00грн., №6561 від 28.03.2017р. на суму 800000,00грн., №6574 від 29.03.2017р. на суму 850000,00грн., №13643 від 31.03.2017р. на суму 800000,00грн., №13663 від 03.04.2017р. на суму 800000,00грн., №6619 від 04.04.2017р. на суму 250000,00грн., №6618 від 04.04.2017р. на суму 550000,00грн., №6640 від 05.04.2017р. на суму 2000000,00грн., №13704 від 07.04.2017р. на суму 300000,00грн., №13709 від 10.04.2017р. на суму 800000,00грн., №13729 від 11.04.2017р. на суму 2000000,00грн., №13767 від 12.04.2017р. на суму 1000000,00грн., №395220155 від 13.04.2017р. на суму 900000,00грн., №13783 від 14.04.2017р. на суму 1500000,00грн., №СТК1421 від 14.04.2017р. на суму 2500000,00грн., №СТК1831 від 18.04.2017р. на суму 1500000,00грн., №СТК1911 від 19.04.2017р. на суму 1600000,00грн., №395220234 від 20.04.2017р. на суму 2000000,00грн., №395220269 від 21.04.2017р. на суму 2500000,00грн., №СТК1918 від 19.05.2017р. на суму 1000000,00грн., №СТК2407 від 24.05.2017р. на суму 1500000,00грн., №395220560 від 25.05.2017р. на суму 1500000,00грн., №14199 від 26.05.2017р. на суму 1500000,00грн., №14221 від 30.05.2017р. на суму 1800000,00грн., №14231 від 31.05.2017р. на суму 1100000,00грн., №14247 від 01.06.2017р. на суму 1800000,00грн., №СТК149 від 01.06.2017р. на суму 1500000,00грн., №395220604 від 02.06.2017р. на суму 6000000,00грн., №14269 від 06.06.2017р. на суму 1000000,00грн., №14292 від 08.06.2017р. на суму 2200000,00грн., №СТК0839 від 08.06.2017р. на суму 1600000,00грн., №СТК1209 від 12.06.2017р. на суму 3000000,00грн., №СТК1375 від 13.06.2017р. на суму 500000,00грн., №14451 від 22.06.2017р. на суму 2000000,00грн., №14570 від 04.07.2017р. на суму 1500000,00грн., №14573 від 05.07.2017р. на суму 500000,00грн., №14586 від 06.07.2017р. на суму 1000000,00грн., №25 від 06.07.2017р. на суму 5000000,00грн., №14594 від 07.07.2017р. на суму 2500000,00грн., №32 від 11.07.2017р. на суму 1000000,00грн., №60 від 17.07.2017р. на суму 1600000,00грн., №80 від 18.07.2017р. на суму 400000,00грн., №79 від 18.07.2017р. на суму 2600000,00грн., №14808 від 21.07.2017р. на суму 1800000,00грн., №14822 від 24.07.2017р. на суму 300000,00грн., №СТК 1846 від 18.07.2017р. на суму 300000,00грн., №СТК2808 від 28.07.2017р. на суму 5000000,00грн., №СТК3110 від 31.07.2017р. на суму 1000000,00грн., №3952202367 від 01.08.2017р. на суму 5000000,00грн., №СТК1035 від 10.08.2017р. на суму 300000,00грн., №15002 від 11.08.2017р. на суму 1000000,00грн., №15010 від 14.08.2017р. на суму 700000,00грн., №15121 від 18.08.2017р. на суму 2000000,00грн., №15124 від 21.08.2017р. на суму 2000000,00грн., №15135 від 22.08.2017р. на суму 1000000,00грн., №15153 від 23.08.2017р. на суму 1500000,00грн., №15166 від 28.08.2017р. на суму 1500000,00грн., №15176 від 29.08.2017р. на суму 1000000,00грн., №338 від 05.09.2017р. на суму 2500000,00грн., №524 від 12.09.2017р. на суму 1500000,00грн., №544 від 13.09.2017р. на суму 200000,00грн., №СТК1456 від 14.09.2017р. на суму 1700000,00грн., №567 від 15.09.2017р. на суму 200000,00грн., №589 від 18.09.2017р. на суму 500000,00грн., №608 від 19.09.2017р. на суму 1200000,00грн., №СТК1910 від 18.09.2017р. на суму 1200000,00грн., №СТК2143 від 21.09.2017р. на суму 1000000,00грн., №СТК2514 від 25.09.2017р. на суму 1000000,00грн., №СТК2647 від 26.09.2017р. на суму 200000,00грн., №670 від 26.09.2017р. на суму 2500000,00грн., №15587 від 09.10.2017р. на суму 2000000,00грн. (на загальну суму 126344500,00 грн.).

Крім того, позивачем у матеріали справи надано платіжні доручення, з-поміж інших, від 24.04.2017 р. №13892 на суму 1200000,00 грн., від 25.04.2017 р. №13902 на суму 800000,00 грн. та №395220316 на суму 7000000,00 грн., від 26.04.2017 р. №13906 на суму 1000000,00 грн. (всього на суму 10000000,00 грн.).

При цьому, враховуючи зміни до договору №49, внесені додаткової угодою №2 від 18.08.2017р., сторонами складено, підписано та завірено печатками акт прийому-передачі векселя (векселів) від 18.08.2017р., згідно з яким відповідач передав, а позивач прийняв векселі прості в кількості 12 штук номіналом 1000000,00 грн. кожен, на загальну суму 12000000,00 грн. Також в акті сторони погодились вважати умови договору №49 від 12.08.2016р. виконаними та зазначили, що претензій одна до одної не мають.

Вважаючи, що відповідач не в повному обсязі здійснив оплату за поставлену відповідно до договору №49 від 12.08.2016 р. продукцію та з порушенням визначеного строку, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 3 935 558,00 грн., з яких 3 312 859 грн. основного боргу, 395 727,00 грн. пені, 39 160,00 грн. 3% річних та 187 812,00 грн. інфляційних втрат.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом враховується наступне.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 11 ЦК України та ст. 174 ГК України визначено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини з договору поставки молока №49 від 12.08.2016р., за яким постачальник (позивач) зобов`язується систематично поставляти і передавати у власність покупця (відповідача) натуральне коров`яче молоко незбиране на умовах визначених договором, а покупець (відповідач) зобов`язується приймати і своєчасно оплачувати вартість продукції.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. ст. 663, 664 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

З матеріалів справи слідує, що станом на кінець 2016 року за відповідачем рахувалася заборгованість за договором №49 від 12.08.2016 р. за поставлену в 2016 році продукції на суму 340 620,80 грн. (довідка щодо розрахунків сторін в рамках договору №49 від 12.08.2016 р., оборотно-сальдові відомості по рахунку відповідача).

Також матеріали справи містять підписані представниками обох сторін та засвідчені відтисками їхніх печаток видаткові накладні по договору №49 від 12.08.2016 р. за період січень-листопад 2017 р.: №8 від 31.01.2017р. на суму 2592982,48грн., №20 від 28.02.2017р. на суму 8471877,92грн., №38 від 15.03.2017р. на суму 8435506,24грн., №44 від 31.03.2017р. на суму 10089309,62грн., №61 від 30.04.2017р. на суму 9611017,20грн., №54 від 15.04.2017р. на суму 7495454,00грн., №98 від 31.05.2017р. на суму 25565341,68грн., №151 від 30.06.2017р. на суму 21897930,24грн., №201 від 31.07.2017р. на суму 19612471,32грн., №211 від 31.08.2017р. на суму 13967764,09грн. (надані позивачем), а також від 31.10.2017 р. №630 на суму 4072916,30 грн., від 797 від 30.11.2017 р. на суму 559568,10 грн. (надані відповідачем) на загальну суму 132372137,19 грн.

Позивач стверджує, що за вищевказаний період ним на підставі договору було поставлено відповідачу товар на загальну суму 141916738,00 грн., посилаючись при цьому, у тому числі на надані ним видаткові накладні за вересень-листопад 2017 р., а саме: №446 від 30.09.2017р. на суму 9116987,10грн., №713 від 31.10.2017р. на суму 4448875,62грн., №797 від 30.11.2017р. на суму 611220,54грн. (які не містять підпису представника та відтиску печатки відповідача), податкові накладні (зокрема, №6/2 від 30.09.2017р. на суму 9116987,10грн., №7/2 від 31.10.2017р. на суму 4448875,62грн. та №11/2 від 31.11.2017р. на суму 611220,54грн.), товарно-транспортні накладні та спеціалізовані товарні накладні на перевезення молочної сировини (форма №1-ТН (МС), приймальні квитанції).

Однак такі посилання позивача у підтвердження кількості та вартості поставленої продукції, зокрема у вересні – листопаді 2017 р., судом оцінюються критично.

Так, відповідачем у матеріали справи надано підписані сторонами без зауважень та заперечень, скріплені відтисками їх печаток видаткові накладні про поставку продукції у жовтні, листопаді 2017 р. (від 31.10.2017 р. №630 на суму 4072916,30 грн., від 797 від 30.11.2017 р. на суму 559568,10 грн.), які містять посилання на договір №49 від 12.08.2016 р., а також ціни на продукцію, які відповідають умовам чинного на момент вчинення господарських операцій протоколу погодження договірної ціни №18 від 23.08.2017 р. Доказів на спростування передачі та прийняття продукції за зазначеними видатковими накладними суду не подано.

Натомість, надані позивачем видаткові накладні за вересень-листопад 2017 р. не містять підписів представника відповідача та відтисків печатки, що не відповідає вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, щодо обов`язковості такого реквізиту як особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Також надані позивачем видаткові накладні за жовтень та листопад 2017 р. містять зазначення цін на продукцію, які не узгоджуються із протоколом погодження договірної ціни №18 від 23.08.2017 р. до договору №49 від 12.08.2016 р. При цьому належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження своїх доводів про звернення до відповідача з пропозицією про зміну цін, надсилання відповідних проектів протоколів погодження договірної ціни, вчинення відповідачем дій, які би свідчили про прийняття конкретної пропозиції про зміну ціни, позивачем не надано.

Крім того, з наданих позивачем на підтвердження поставки товару товарно-транспортних накладних, спеціалізованих товарних накладних за формою 1-ТН (МС) та з приймальних квитанцій на закупівлю молочної сировини, враховуючи, як зазначають сторони, наявність між ними правовідносин також за іншими договорами, не є можливим встановити достовірні, правильні та точні кількість і вартість поставленого відповідачу товару в 2017 році саме по договору №49 від 12.08.2016р., оскільки вони містять неконкретизовані (зведені) відомості про загальну кількість та вартість молока, поставленого відповідачу в 2017 році, а не чітко по договору №49 від 12.08.2016 року, за яким стягується заборгованість у справі №924/233/18.

З приводу наявних у справі податкових накладних суд зауважує, що останні не є первинними документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», якими може підтверджуватися факт здійснення господарської операції. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 15.03.2019 р. у справі № 911/3753/17, допустимими доказами, які підтверджують факт здійснення господарських операцій, наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ст. 530 ЦК України).

Положеннями ст. 692 ЦК України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу (поставки). Зокрема, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Розділом 8 договору передбачено, що оплата здійснюється покупцем в безготівковій формі шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 1 (одного) банківського дня з моменту отримання продукції покупцем.

Відповідно до змін, внесених до договору №49 від 12.08.2016 р. додатковою угодою №2 від 18.08.2017 р., оплата здійснюється Покупцем в безготівковій формі шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 1 банківського дня з моменту отримання Продукції Покупцем або шляхом емісії векселя; Покупець здійснює розрахунки за фактично отриману Продукцію протягом 1 банківського дня з моменту отримання Продукції та підписання Сторонами здавально-приймальних документів на шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника або шляхом видачі векселя (векселів). Вексель (векселі) видаються Постачальнику на суму фактично поставленої Продукції по Акту приймання-передачі векселя (векселів). Номінальна вартість векселя (векселів) не повинна бути більше суми фактично отриманої Продукції. В момент (день) оформлення векселя (векселів) зобов`язання оплатити отриману Продукцію у Покупця припиняються та виникає новий обов`язок оплатити вексель (векселі). Постачальник зобов`язаний прийняти оформлений вексель (векселі) та підписати акт прийому-передачі.

Крім того, у протоколах погодження договірної ціни №14 від 24.04.2017р., №15 від 24.05.2017р., №16 від 25.06.2017р., №17 від 25.07.2017р., №18 від 25.08.2017р., сторони визначили строки оплати, а саме: за молоко поставлене з 01 по 15 число місяця, покупець проводить розрахунок з 15 по 25 число поточного місяця в якому поставлялось молоко; за молоко поставлене з 16 по останнє число місяця (28-31 число), покупець проводить розрахунок з 01 по 10 число місяця наступного за місяцем в якому поставлялось молоко.

Як стверджує позивач у письмових поясненнях, відповідачем за поставлену в 2017 р. продукцію було сплачено лише 126944500,00 грн.

З цього приводу судом враховується, що сторонами було надано платіжні доручення про сплату позивачу коштів у 2017 році на загальну суму 126944500,00 грн. (зокрема, за січень 2017 р. на суму 600000,00 грн., за лютий 2017 р. - 4244500,00 грн., за березень 2017 р. – 17700000,00 грн., за квітень 2017 р. – 20200000,00 грн., за травень 2017 р. – 8400000,00 грн., за червень 2017 р. – 19600000,00 грн., за липень 2017 р. – 24500000,00 грн., за серпень 2017 р. – 16000000,00 грн., за вересень 2017 р. – 13700000,00 грн., за жовтень 2017 р. – 2000000,00 грн.), а також підписаний сторонами акт прийому-передачі векселя (векселів) від 18.08.2017 р. на суму 12000000,00 грн., чим підтверджується сплата відповідачем у 2017 р. коштів на суму 138944500,00 грн.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що вказівка в призначеннях платежу окремих платіжних доручень на оплату продукції за договором №49 саме від 12.08.2017 р. носить характер помилки з огляду на дати відповідних платіжних доручень, які передують даті 12.08.2017 р., відстуність доказів укладення сторонами договору від 12.08.2017 р.

Додатково, крім наявних у матеріалах справи платіжних доручень за квітень 2017 р., позивачем було долучено (клопотання від 19.11.2018 р. в ході апеляційного провадження) платіжні доручення від 24.04.2017 р. на суму 1200000,00 грн., від 25.04.2017 р. на суми 800000,00 грн. та 7000000,00 грн., від 26.04.2017 р. на суму 1000000,00 грн. (всього на суму 10000000,00 грн.)

Враховуючи зазначене у сукупності, матеріали справи містять докази проплати відповідачем продукції за договором №49 від 12.08.2016 р. у 2017 році загалом на суму 148944500,00 грн., чим спростовуються доводи позивача про сплату відповідачем лише 126944500,00 грн.

Ухвалою суду від 12.04.2019 р. провадження у справі поновлено, ухвалено сторонам до 11.05.2019 р. надати суду оригінали або належної якості завірені копії відповідних документів, ДП «Старокостянтинівський молочний завод» - виконати вимоги ухвали суду від 18.09.2019р. в частині оплати за проведення експертизи; провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

На адресу суду 14.06.2019 р. від Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення №6077/18-26 про неможливість надання висновку судово-економічної експертизи провадження у справі №924/233/18, в зв`язку з тим, що термін проведення експертизи у строк понад місяць не погоджено, клопотання експерта від 09.04.2019р. про надання вхідних для проведення експертизи додаткових матеріалів не виконано, а матеріалів недостатньо для виконання покладених на експерта обов`язків.

Ухвалою суду від 26.06.2019 р. у зв`язку з надходженням від Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз повідомлення про неможливість надання висновку судово-економічної експертизи провадження у справі №924/233/18 поновлено.

Також, відповідачем долучено до матеріалів справи Висновок експерта (Бутинець Ф.Ф., м.Житомир, д.е.н. проф. заслужений діяч науки і техніки України) №30.07/19-1 за результатами проведення економічної експертизи відповідно до заяви №78-1 від 23.07.2019р. по справі №924/233/18, згідно якого експертом встановлено, що документи, які долучені до Заяви №78-1 від 23 липня 2019 року не відповідають вимогам Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України №457від 01.12.2015 року, Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку №88 від 24.05.1995 року (із змінами), Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. № 996, у зв`язку з чим не дають можливість експерту встановити факт поставки молочної сировини на Дочірнє підприємство «Старокостянтипівськии молочний завод» в рамках Договору поставки №49 від 12.08.2016 року за період з 01.09.2017 року по 28.11.2017 року та визначити розмір заборгованості яка заявлена в сумі 3 935 558,00 грн. (основна заборгованість в сумі - 3 312 859,00грн., пеня в сумі - 395 727,00 грн., три відсотки річних 39 160,00 грн. та інфляційні втрати в сумі -187 812,00 грн).

Отже, виходячи з підтверджених доказами розмірів поставленої продукції за заявлений до стягнення період та сплачених за поставку в цьому періоді коштів, суд доходить висновку про не доведення позивачем наявності заборгованості відповідача за договором №49 від 12.08.2016 р. в розмірі 3312859,00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача відповідно до поданого розрахунку 395727,00 грн. пені, 39160,00 грн. 3% річних, 187812,00 грн. інфляційних втрат.

Так, невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

За положеннями ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України

Відповідно до приписів ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з п. п. 1, 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У п. 9.2 договору сторони погодили, що за прострочення виконання своїх зобов`язань винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвіної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми простроченого зобов`язання.

При цьому за приписами ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Також відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із доданого до позову розрахунку слідує, що позивачем нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати, починаючи з 26.08.2017 р. по 28.02.2018 р. Однак будь-яких доказів на підтвердження наявності заборгованості саме у розмірах, визначених у розрахунку на відповідні дати, та часу її виникнення матеріали справи не містять.

Щодо нарахування інфляційних втрат судом також враховується, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При цьому індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.02.2019 у справі № 924/312/18, від 30.01.2019 у справі № 922/175/18).

З огляду на зазначене, беручи до уваги встановлені судом обставини справи, невідповідність здійсненого позивачем розрахунку нарахувань вищенаведеним положенням, відсутність доказів у підтвердження використаних у розрахунку розмірів заборгованості та періодів її виникнення, що унеможливлює перевірку його обгрунтованості, висновок суду про відстуність заявленої до стягнення заборгованості, суд вважає недоведеними позовні вимоги також у частині стягнення 395727,00 грн. пені, 39160,00 грн. 3% річних, 187812,00 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. ст. 76 - 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на вищенаведені законодавчі приписи та обставини справи, недоведення позивачем належними, допустимими та достатніми доказами неналежного виконання відповідачем обов`язку з оплати поставленої продукції за договором №49 від 12.08.2016 р. за заявлений у позові період, суд вважає про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, заява № 4909/04, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у зв`язку з відмовою в позові покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перший національний виробничий кооператив", м.Шепетівка, Хмельницької області до Дочірнього підприємства “Старокостянтинівський молочний завод”, м. Старокостянтинів про стягнення заборгованості за договором поставки молока №49 від 12.08.2016р. у розмірі 3 935 558,00 грн. відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно - Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 04.11.2019 року

Головуючий суддя О.Д. Вибодовський

Суддя О.Є.Танасюк

Суддя М.В.Смаровоз

Відрук. 3 прим. (рек. з повід):

1 - до справи

2 - позивачу - СВК "Перший національний виробничий кооператив", м.Шепетівка, 30403, м.Шепетівка Хмельницької області, Старокостянтинівське шосе, 31;

3 - відповідачу 31104, м.Старокостянтинів Хмельницької області, вул.Івана Франка, 47;