Ухвала суду № 85392959, 30.10.2019, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

про відстрочення виконання судового рішення

30 жовтня 2019 року Справа № 915/455/19

м.Миколаїв.

Суддя Коваль С.М. розглянувши заяву обласного комунального підприємства “Миколаївоблтеплоенерго”, про відстрочення виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 03.06.2019.

Стягувач: Акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” /01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6 /

Боржник: Обласне комунальне підприємство “Миколаївоблтеплоенерго” /54034, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, буд. 5-А/

про: стягнення 94320,27 грн.,

Суддя Коваль С.М.

За участі секретаря судового засідання Сьянової С.О.

Представники сторін:

Від позивача (стягувача): Єгоров В.С. – довіреність № 14-183 від 13.05.2019;

Від відповідача (заявник): Іщенко Н.С., довіреність № 10 від 03.01.2019;

Рішенням господарського суду від 03 червня 2019 року у даній справі, на користь стягувача стягнуто 20 278,09 грн. пені, 4866,74 грн. – 3% річних, 16858,92 грн. – інфляційні втрати, 7 % штрафу в сумі 31883,45 грн та 1921,00 грн. суму судового збору. У задоволенні позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат у сумі 154,99 грн. – відмовлено.

05.09.2019 до Господарського суду від обласного комунального підприємства “Миколаївоблтеплоенерго” надійшла заява від 24.07.2017 № 2223/32, в якій заявник просить відстрочити виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 01.07.2019 у справі № 915/455/19.

15.07.2019 за вих. №915/455/19/10568/19 справу № 915/455/19 направлено до Південно-Західного апеляційного господарського суду у зв`язку з надходженням апеляційної скарги публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” на рішення Господарського суду Миколаївської області від 03.06.2019 по даній справі.

На момент надходження вказаної заяви комунального підприємства “Миколаївоблтеплоенерго” по справі № 915/455/19 матеріали даної справи в господарському суді Миколаївської області були відсутні, що унеможливлювало розгляд цієї заяви.

Ухвалою суду від 09.09.2019 року суд відклав вирішення питання про прийняття до розгляду заяви комунального підприємства “Миколаївоблтеплоенерго” про відстрочку виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 03.06.2019 у даній справі до повернення матеріалів справи №915/455/19 до Господарського суду Миколаївської області.

Ухвалою суду від 21.10.2019 прийнято заяву обласного комунального підприємства “Миколаївоблтеплоенерго” до розгляду та призначено на 30.10.2019.

Заява обґрунтовується тим, що він не ухиляється від виконання судового рішення, оскільки стягувачу було перераховано 500 грн. В обґрунтування своєї заяви обласне комунальне підприємство “Миколаївоблтеплоенерго” посилається на неможливість стягнення всієї суми у зв`язку із фактичною відсутністю необхідної суми грошових коштів на розрахункових рахунках підприємства, існуванням заборгованості по виплаті заробітної плати, обов`язковим платежам та зборам станом на 01.08.2019 р. в сумі 10,3 млн.

АТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” у письмових запереченнях від 15.09.2019 №14/5-2676В проти надання відстрочки виконання рішення суду заперечує, вважає доводи відповідача, викладені в його заяві безпідставними та необґрунтованими, в зв`язку з чим просить відмовити в задоволенні заяви боржника. Зазначає, що обставини, на які посилається відповідач в своїй заяві не є тими виключними обставинами в розумінні ст.331 ГПК України для надання відстрочки виконання судового рішення, а є лише способом для затягування виконання рішення суду у даній справі.

До того ж, стягувач вказує, що довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви боржника з огляду на наступне:

Як вбачається з наявних матеріалів оскарження ухвали, звертаючись із заявою про відстрочення виконання рішення, відповідач зазначив, що визнає наявність обов`язку виконання рішення по даній справі, не відмовляється та не ухиляється від такого виконання, однак, за твердженням заявника, на теперішній час існують обставин, що не залежать від нього, які унеможливлюють виконання судового рішення найближчим часом.

Відповідач зазначає, що основною метою діяльності ОКП “Миколаївоблтеплоенерго” є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності підприємства та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу ОКП “Миколаївоблтеплоенерго”.

Посилаючись на приписи ст.19 Закону України “Про теплопостачання” відповідач зазначає, що ОКП “Миколаївоблтеплоенерго” є основним джерелом теплопостачання в м.Миколаєві та обслуговує понад 85 тисяч особових рахунків споживачів-фізичних осіб, 324 об`єкти бюджетної та соціальної сфери, до складу яких входять 40 медичних закладів, 58 шкільних закладів та 44 дитячі садки. Специфіка роботи підприємства полягає в тому, що основними споживачами теплової енергії є бюджетні підприємства та населення міста, які мають постійну значну заборгованість за спожиту теплову енергію. Заборгованість споживачів перед відповідачем станом на 01.08.2019 становить 100,1 млн.грн, з них: бюджетних установ становить 0,8 млн.грн, госпрозрахункових організацій становить 5 млн.грн. Найбільшу суму становить заборгованість населення 94,3 млн. грн, оскільки населення є головним споживачем теплової енергії, що виробляється ОКП “Миколаївоблтеплоенерго”. Єдиним джерелом для оплати сум, що підлягають стягненню за даним судовим рішення є кошти, отримані в якості оплати за спожиту теплову енергію з боку населення, бюджетних установ та госпрозрахункових підприємств та субвенції на надання пільг, субсидій та компенсацій.

Відповідач відзначає, що діючі тарифи, встановлені НКРЕКП є збитковими (внаслідок невідповідності обсягів виробництва теплової енергії в затверджених тарифах фактичному виробництву), що і стало основною причиною незадовільного фінансового стану та виникнення різниці в тарифах, яка на сьогодні є ненарахованою та не погашеною, що призводить до накопичення кредиторської заборгованості перед основним постачальником енергоресурсів (НАК “Нафтогаз України”). Відсутність механізму її відшкодування на державному рівні ставить під загрозу функціонування підприємства, і разом з тим 1000 робочих місць для жителів міста та опалення більшої його частини. Враховуючи вищезазначене, підприємство звернулось до органів місцевої виконавчої влади щодо визначення Кабінетом міністрів України механізму отримання підприємством 154307323,00 грн з різниці в тарифах для погашення існуючої кредиторської заборгованості.

За твердженням відповідача, ним посилено ведуться роботи зі стягнення дебіторської заборгованості зі споживачів теплової енергії, послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, з контрагентів по господарським договорам. Так, безперервно здійснюється претензійно-позовна робота відносно абонентів-боржників, проводяться заходи направлені на примусове виконання судових рішень. Зокрема, за сім місяців 2019 року відповідачем направлено 76965 претензій боржникам на загальну суму 332620394,81 грн., пред`явлено 345 позовів на суму 4573525,65 грн, направлено до відділів державної виконавчої служби 2036 виконавчих документів про стягнення заборгованості на загальну суму 24713405,58 грн.

Однак, як стверджує відповідач, зміни до Закону України “Про виконавче провадження”, які набрали чинності 05.10.2016 року, суттєво обмежили можливість для направлення виконавчих документів до відділів державної виконавчої служби, оскільки з дня набрання чинності такими змінами і дотепер стягувач для пред`явлення виконавчого документа на примусове виконання повинен сплачувати авансовий внесок в розмірі 2% від суми, що підлягає стягненню за виконавчим документом. Крім того, майже всі виконавчі документи, що направляються на примусове виконання, повертаються органами Державної виконавчої служби без виконання (за сім місяців 2019 року - 388 виконавчих документів на загальну суму 2041451,54 грн.). Це призводить до суттєвого обмеження можливості практичного виконання рішень про стягнення заборгованості за судовими рішеннями на користь ОКП “Миколаївоблтеплоенерго”. Таким чином, станом на 01.08.2019 на примусове виконання направлено 2036 виконавчих документів на загальну суму 24713405,58 грн., Загальна сума, яка стягнута за судовими рішеннями органами виконавчої служби за сім місяців 2019 році складає 736322,31 грн, що становить близько 3% виконання судових рішень.

З посиланням на “Порядок розподілу коштів, що надходять па поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків із гарантованим постачальником природного газу”, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №217 від 18.06.2014, відповідач зазначає, що переважна більшість грошових коштів, що надійшли від споживачів, перераховуються відповідачем за спожитий природний газ на рахунок гарантованого постачальника природного газу АТ “НАК “Нафтогаз України”, і в розпорядження відповідача не потрапляють. Коштів, що залишаються в розпорядженні підприємства не вистачає для виконання в повному обсязі податкових зобов`язань, зобов`язань по виплаті заробітної плати, розрахунків за енергоносії, здійснення ремонтних та аварійно-відновлювальних робіт.

З огляду на наведене, відповідач зазначає, що не має можливості на сьогоднішній день самостійно виконати у повному обсязі рішення господарського суду Миколаївської області у даній справі. Відстрочення надасть відповідачу можливість поступового виконання рішення та погашення заборгованості. Примусове ж його виконання призведе до накладання арешту на поточні рахунки відповідача, що як наслідок, паралізує роботу підприємства та призведе до реальної загрози його банкрутства. Враховуючи соціальну значимість підприємства це може призвести також до негативних наслідків для споживачів теплової енергії - населення м.Миколаєва, бюджетних установ та інших споживачів. В разі виконання найближчим часом судового рішення по даній справі ОКП “Миколаївоблтеплоенерго” опиниться перед загрозою необхідності закриття підприємства, скорочення працівників та відновлення роботи з початком наступного опалювального сезону, тобто ні ремонтів, ні підготовки до нового опалювального сезону не відбудеться. Це найближчим часом може призвести до повного припинення діяльності підприємства, його банкрутства та, у зв`язку з цим, відсутності централізованого теплопостачання у більшості житлових будинків, лікарень, шкіл, інших закладів соціальної сфери, підприємств тощо.

Суд визнає, що обґрунтованими та доведеними твердження відповідача, виходячи з огляду на наступне.

Згідно з ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч.1 ст.18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Статтею 331 ГПК України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, wвідстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, предметом діяльності відповідача є здійснення виробнично-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією.

Звіт про фінансові результати за 1 квартал 2019 рік та за 1 півріччя 2019, копії Балансу (Звіт про фінансовий стан) станом на 31.03.2019 та 30.06.2019 свідчать, що 2019 рік для ОКП “Миколаївоблтеплоенерго” закінчилося із чистим фінансовим результатом у вигляді збитку в розмірі 46,6 млн. грн, в порівнянні з звітами за перший квартал 2019 збитки підприємства збільшились на 7,6 млн.грн.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що основними споживачами природного газу, що постачається відповідачем, є установи і організації, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, підприємство постійно працює по збитковим тарифам та знаходиться у важкому фінансовому становищі.

Суд визнає, що наразі примусове виконання рішення та стягнення з відповідача грошових коштів може призвести до значного погіршення фінансового стану підприємства.

Основною метою діяльності ОКП “Миколаївоблтеплоенерго” є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією. Специфіка роботи підприємства полягає в тому, що основними споживачами теплової енергії є бюджетні підприємства та населення міста, які мають постійну значну заборгованість за спожиту теплову енергію.

Так, у відповідності до наданої відповідачем Інформації про заборгованість абонентів перед ОКП “Миколаївоблтеплоенерго” станом на 01.08.2019 загальна сума заборгованості становить 100,1 млн.грн, з яких: заборгованість основного споживача теплової енергії населення – 94,3 млн.грн, бюджетні установи – 0,8 млн.грн та інші споживачі (госпрозрахункові організації) – 5 млн.грн.

Відповідно до наданої відповідачем Довідки про заборгованість з податків та зборів, станом на 01.08.2019 ОКП “Миколаївоблтеплоенерго” має непогашену заборгованість по зборах та платежам в сумі 10298230,69 грн. Заборгованість боржника по заробітній платі станом на 01.08.2019 становить 4604271,50 грн.

Відповідачем також надано докази здійснення претензійно-позовної роботи відносно абонентів-боржників та вжиття заходів направлених на примусове виконання судових рішень.

За інформацією наданою відповідачем, за сім місяців 2019 відповідачем направлено 76797 претензій боржникам на загальну суму 317912583,03 грн, пред`явлено 345 позовів на суму 4557461,15 грн. Станом на 01.08.2019 на примусове виконання направлено 2014 виконавчих документів на загальну суму 22075404,61 грн.

За висновками, викладеними Європейським судом з прав людини у своїх рішеннях, і, зокрема, у рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України", межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини підкреслив, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже, сама можливість надання відстрочки/розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

Прийнявши до уваги обставини, які ускладнюють одночасне виконання судового рішення - загроза банкрутства одного з базових підприємств з централізованого теплопостачання і можливі у зв`язку з цим негативні наслідки для споживачів житлово-комунальних послуг, суди дійшли обґрунтованого висновку, що у даній справі розстрочення виконання рішення суду здійснюється з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора.

Тобто, принцип "справедливої рівноваги" та "справедливого балансу" у розумінні статті 6 Конвенції при частковому задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду не буде порушено.

Підставою для розстрочки виконання рішення, у розумінні частини третьої статті 331 Господарського процесуального кодексу України можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк, а розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Поряд з цим, за змістом частини четвертої статті 331 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення суд, зокрема, враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору.

Водночас, зазначена норма не наводить вичерпного переліку обставин, за наявності яких може бути здійснено розстрочку виконання судового рішення, і покладає розв`язання цього питання, як і визначення періоду (але не більше 1 року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови), протягом якого можливо здійснити розстрочку виконання рішення суду, безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи.

З огляду на вказане, суд відзначає, що оцінка судом доказів, які підтверджують обставини неможливості чи ускладнення виконання рішення, повинна здійснюватися за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень статей 13, 76, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що розглядаючи питання щодо відстрочки виконання рішення суду, враховані доводи обох сторін, їх матеріальні інтереси та фінансовий стан, причини неналежного виконання відповідачем зобов`язань перед позивачем, скрутне фінансове становище відповідача, яке підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що викликане несвоєчасним проведенням розрахунків контрагентами відповідача за поставлений природний газ.

Крім того, надавши правову оцінку наведеним у заяві про відстрочення виконання рішення обставинам та наданим на їх підтвердження доказам, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку, що стягнення в повному обсязі з відповідача спірної суми може призвести до значного погіршення фінансового стану відповідача та призвести до банкрутства останнього. Натомість відстрочення виконання рішення суду дозволить стабілізувати тяжке становище відповідача та належно виконувати свої функції.

Такі факти, на переконання суду свідчать про винятковість обставин, з якими закон пов`язує можливість надання відстрочення виконання судового рішення.

Поряд з цим із матеріалів справи вбачається, що стягнута з відповідача на користь позивача за рішенням суду сума, не є сумою основної заборгованості, а складається із сум основної заборгованості, неустойки, 3% річних та інфляційних втрат.

Таким чином, суд визнає, що розумним строком відстрочення виконання рішення суду є строк до 07.12.2019 і таке відстрочення сприятиме як реальному його виконанню для позивача, так і запобігатиме настанню негативних наслідків для відповідача, чим буде дотримано баланс інтересів сторін.

З огляду на викладене, суд відхиляє аргументи позивача, оскільки спростовується вищенаведеним.

До того ж посилаючись на те, що відстрочення виконання рішення істотно порушить майнові інтереси позивача, АТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження наведених обставин.

Враховуючи наведене, заява ОКП “Миколаївоблтеплоенерго” про відстрочку виконання рішення господарського суду від 03.06.2019 року по справі № 915/455/19 підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 234, 331 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В:

1.Заяву обласного комунального підприємства “Миколаївоблтеплоенерго” про відстрочку виконання рішення суду від 03.06.2019 задовольнити частково.

2. Виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 03.06.2019 по справі № 915/455/19 відстрочити до 12 грудня 2019 року.

3. В іншій частині – відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвалу може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя С.М. Коваль