Ухвала суду № 85392855, 04.11.2019, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

04.11.2019 р. справа № 914/2204/19

Суддя Господарського суду Львівської області Гоменюк З.П., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксонна», м.Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопмент-Сіті», м.Львів

про стягнення 898172,55 грн

ВСТАНОВИВ

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксонна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопмент-Сіті» про стягнення 898172,55грн.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд дійшов висновку про необхідність залишити її без руху з огляду на таке.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч.2 ст.123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Як передбачено ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною другою ст.4 Закону передбачено, що із позовних заяв майнового характеру, які подаються до господарських судів, судовий збір сплачується в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1921 грн.

В позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 686960,85грн основної заборгованості, 186701,65 грн інфляційний втрат та 54510 грн 3% річних. Загалом позивач заявляє до стягнення 898172,55 грн.

Із заявленої ціни позову до сплати підлягає 13472,59 грн судового збору, тобто 1,5 відсотка ціни позову, проте до позовної заяви позивачем долучено платіжні доручення про сплату 13468,55 грн та 960,50 грн судового збору.

Суд вважає, що платіжним дорученням на суму 960,50 грн було оплачено подану разом з позовною заявою заяву про забезпечення позову, так як за подання заяви про забезпечення позову до сплати підлягає саме 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що і становить 960,50грн.

Таким чином, позивач неповністю сплатив судовий збір з заявлених позовних вимог.

Долучені до позовної заяви докази подано позивачем в копіях, проте в порушення вищевказаних норм в позовній заяві не зазначено інформації щодо того, хто володіє оригіналами письмових доказів, копії яких додано до заяви.

В силу вказівки п.9 ч.3 ст.162 Кодексу, позовна зава повинна містити і попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Таку ж норму містить і ч.1 ст.124 ГПК України – разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

В доданому до позовної заяві документі «Орієнтовний розрахунок судових витрат ТзОВ «Аксонна» вказано наступне: «Судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1,5% від ціни позову згідно з Законом України «Про судовий збір» у розмірі 13468,55 грн».

Суд не може розцінювати дане твердження позивача як таке, що містить посилання на попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, з огляду на таке. По-перше, судові витрати складаються не тільки з судового збору, а й з витрат, пов`язаних з розглядом справи (витрат на професійну правничу допомогу, витрат, пов`язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи, витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду), про понесення чи відсутність яких позивач не повідомив суд, а, по-друге, в такому розрахунку мають зазначатися не тільки вже понесені витрати, а й такі, які позивач потенційно може понести у зв`язку із розглядом справи.

Крім того, як передбачено п.8 ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви, зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Таким чином, суд вважає, що позивачем не дотримано вимог Закону України «Про судовий збір» стосовно сплати судового збору та, відповідно, не дотримано вимог Господарського процесуального кодексу України щодо долучення до позовної заяви документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а також вимог Господарського процесуального кодексу України про зазначення в позовній заяві відомостей про оригінали письмових доказів, копії яких додано до заяви, та попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на вищенаведене, відповідно до вказаних норм ГПК України позовну заяву слід залишити без руху, встановивши позивачеві спосіб і строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали на усунення допущених недоліків шляхом надання суду:

– доказів сплати судового збору в сумі 4,04 грн.;

– відомостей про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви;

– попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У випадку невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та оскарженню не підлягає.

Суддя Гоменюк З.П.