Рішення № 85392669, 30.10.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.10.2019Справа № 910/12107/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Бугаєнко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" (11563, Житомирська обл., Коростенський район, с. Гулянка, вул. Молодіжна, 18)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП ЛІЗИНГ" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43)

про тлумачення змісту договору

за участю представників

від позивача: Совершенний Р.П.

від відповідача: Шагін О.В.

У судовому засіданні 30.10.2019, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП ЛІЗИНГ" про тлумачення змісту договору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про необхідність у тлумаченні положень п. 6.7 договору фінансового лізингу від 20.02.2013 №691-FL у редакції пункту 3 додаткової угоди від 26.10.2016 №6 до договору фінансового лізингу від 20.02.2013 №691-FL у зв`язку з їх неповнотою та недостатньою зрозумілістю у частині визначення параметру обчислення суми курсової різниці. Так, за доводами позивача, суму курсової різниці слід обчислювати виходячи із суми винагороди лізингодавця, оскільки саме такий обов`язок лізингоодержувача встановлений у п. 6.7 договору у редакції п. 3 додаткової угоди № 6 від 26.10.2016 до нього, враховуючи, що у п. 6.4. договору надано визначення терміну "винагорода лізингодавця", а не із суми періодичного лізингового платежу, визначення якого також надано у п. 6.4. договору і склад якого входить як вартість предмета лізингу, так і винагорода лізингодавця. При цьому, за твердженням позивача, відповідач звертаючись до Господарського суду Житомирської області (справа №906/775/19) з позовом до Приватного акціонерного товариства "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" про стягнення 2 217 792,72 грн здійснює розрахунок курсової різниці шляхом підсумування нарахування за майно (відшкодування вартості предмета лізингу) та нарахування винагороди (винагорода лізингодавця).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2019 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі у №910/12107/19 та вирішив розглядати її за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні 09.10.2019.

07.10.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач не погоджується з позовними вимогами та зазначає, що сторонами погоджений та підтверджений виконанням порядок розрахунку коригування винагороди на суму курсової різниці. Порядок розрахунку курсової різниці, зазначений у п. 6.7. договору, а саме формула: Скр=(Флп/К1)*К2 - Флп, у якій Флп - це лізинговий платіж в цілому, відповідно до підпункту 6.4.3.1., який складається з відшкодування предмета лізингу та винагороди Лізингодавця.

Цією ж датою відповідач подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, яке обґрунтоване існуванням на момент розгляду даної справи іншої справи №906/775/19, яка знаходиться у провадженні Господарського суду Житомирської області та має той самий предмет, що у справі №910/12107/19. Зокрема, предмет спору у справі №906/775/19 є стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу №691-FL від 20.02.2013, а тому застосування умов вищевказаного договору при вирішенні спору у справі про стягнення заборгованості є способом тлумачення змісту правочину.

У судовому засіданні 09.10.2019 суд на місці ухвалив відмовити у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та задовольнити усне клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання, відклавши останнє на 23.10.2019.

У судовому засіданні 23.10.2019 суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 30.10.2019.

У судовому засіданні 30.10.2019 суд заслухав представника позивача, який підтримав позовні вимоги та надав пояснення по суті спору, а також представника відповідача, який проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

20 лютого 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП ЛІЗИНГ" (надалі- лізингодавець, відповідач) та Приватним акціонерним товариством "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" (надалі- лізингоодержувач, позивач) укладений договір фінансового лізингу № 691-ГГ від 20.02.2013, згідно з пунктом 1.1 якого лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов`язується набути у власність лізингодавця і передати на умовах фінансового лізингу у тимчасове володіння та користування майно, наведене в специфікації (додаток 1 до договору), а лізингоодержувач зобов`язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові та інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до пункту 1.7 договору загальна вартість предмета лізингу на момент укладення договору зазначається в специфікації (додаток 1 до договору).

Згідно з пунктом 1 специфікації вартість дробильного комплексу, 2013 року виробництва, становить 15 195 559 (п`ятнадцять мільйонів сто дев`яносто п`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн 68 коп.

Пунктом 6.2 договору визначено, що лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу, який включає суму, яка відшкодовує (компенсує) частину вартості предмета лізингу, а також чергових лізингових платежів, кожен з яких включає: суму, як відшкодовує (компенсує) частину вартості предмета лізингу; винагороду лізингодавця у зв`язку з передачею у лізинг предмету лізингу.

Згідно з пунктом 6.3 договору складові лізингових платежів, їх суми та дати платежів визначені в графіку згідно з додатком 2 до договору, який є його невід`ємною частиною.

У пункті 6.4 договору визначено склад лізингових платежів:

- перший лізинговий платіж складається із: комісійної винагороди лізингодавця за організаційні заходи, пов`язані з підготовкою та укладенням договору фінансового лізингу; авансу вартості предмета лізингу, що відшкодовує частину вартості предмета лізингу;

- періодичні лізингові платежі складаються із: першого періодичного лізингового платежу: винагорода лізингодавця, яка розраховується з дати оплати предмета лізингу лізингодавцем за договором купівлі-продажу до дати платежу місяця, в якому відбулася передача предмета лізингу лізингоодержувачу; другого і всіх наступних періодичних лізингових платежів: відшкодування вартості предмета лізингу; винагорода лізингодавця.

LIBOR - фіксована індикативна ставка, яка нараховується як середньоарифметичне значення індивідуальних процентних сгавок пропозиції ресурсів банків-членів Британської Банківської Асоціації (ВВА LIBOR Contributor Panel Banks). Фіксується на 11.00 (одинадцяту годину рівно) за Лондонським часом для певних валют та строків кредитування. При реалізації цього договору ставка визначається на відповідну дату за даними системи РЕЙТЕРС.

Відповідно до пункту 6.5 договору змінна частина винагороди кожного періодичного лізингового платежу, яка зазначена в графіку, змінюється пропорційно зміні ставки ЛІБОР (LIBOR) на період 1 місяць для долара США на перший робочий день місяця періодичного лізингового платежу по відношенню до ставки LIBOR, зазначеної в додатку 2 до договору.

У пункті 6.6 договору визначено, що кожний періодичний лізинговий платіж лізингоодержувач зобов`язаний сплачувати не пізніше дати вказаної в додатку 2 до договору. Вказана в цьому пункті дата є датою нарахування кожного чергового лізингового платежу для цілей податкового обліку.

Згідно з пунктом 6.7 договору, в редакції додаткової угоди № 6 від 26.10.2016 року, сторони встановили, що у зв`язку із залученням лізингодавцем кредитних коштів у доларах CШA для придбання предмету лізингу лізингоодержувач зобов`язаний коригувати винагороду на суму курсової різниці та витрат, що виникли за відповідним поточним лізинговим платежем. Сума курсової різниці визначається за формулою:

Скр = (Флп / К1) * К2 Флп. де

Скр - сума курсової різниці, грн;

Флп - лізинговий платіж згідно з графіком (додаток 2 до договору) у місяці, за який нараховується курсова різниця;

К1 - курс гривні до долара США, встановлений Національним банком України на день здійснення платежу у зв`язку з придбанням предмету лізингу, який зазначається в акті приймання-передачі;

К2 - курс платежу, курс гривні до долара США, розмір якого становить 1 долар США = 26,84 грн.

Пунктом 6.10 договору визначено, що розрахунки за договором здійснюються на базі місяця, що складається з 30 днів, та року, що складається з 360 днів.

Згідно з пунктом 6.13 договору усі платежі за договором лізингоодержувач зобов`язаний здійснювати в національний валюті України (гривні) відповідно до договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця. зазначений у цьому договорі або повідомленні лізингодавця.

Відповідно до пункту 6.16 договору всі суми, одержані лізингодавцем від лізингоодержувача або третьої особи за лізингоодержувача, будуть зараховувати в такому порядку: погашення неустойки (пеня, штраф); сплата прострочених платежів за договором; погашення прострочених лізингових платежів (починаючи з суми найдавнішої несплати); сплата поточних лізингових платежів. Лізингодавець має право змінювати порядок погашення заборгованості, якщо останній вважає це за необхідне.

У пункті 6.21 договору визначено, що усі платіжні та інші зобов`язання за договором фінансового лізингу повинні здійснюватися лізингоодержувачем без права будь-якого заліку чи зустрічної вимоги, вільно та незалежно від будь-якого права утримання (особливо щодо сумнівних гарантійних рекламацій чи інших" позовів щодо предмета лізингу), якщо інше письмово не погоджено між сторонами.

Наявність спірних сум або відмова від платежу не повинні спричиняти затримку здійснення платежів за договором (пункт 6.22 договору).

Згідно з пунктом 6.23 договору в період строку дії договору розмір лізингової плати може збільшуватись (індексуватись) в залежності від: зміни законодавства, яке впливає на лізингову діяльність лізингодавця; зміни, у зв`язку з рішеннями органів державної влади та місцевого самоврядування України. Національного банку України, банків та страхових компаній, страхових тарифів, а також збільшення податків, зборів та інших обов`язкових платежів, пов`язаних з конвертацією гривні в іноземну валюту тощо.

У разі зміни розмірів лізингових платежів лізингодавець та лізингоодержувач складають додаткову угоду до договору, якщо інше не передбачено умовами договору. У разі відмови лізингоодержувача від підписання такої додаткової угоди, лізингоодержувач зобов`язаний повернути лізингодавцю предмет лізингу протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання від лізингодавця письмової пропозиції про зміну розмірів лізингових платежів. При цьому, раніше сплачені лізингові платежі, включаючи авансовий платіж та інші платежі, поверненню лізингоодержувачу не підлягають (пункт 6.24 договору).

Відповідно до пункту 12.1 договору по закінченню строку лізингу та після здійснення всіх платежів за договором лізингодавець та лізингоодержувач підпишуть акт про передачу права власності згідно з формою, яку надасть лізингодавець, який буде документом, що підтверджує передачу права власності на предмет лізингу від лізингодавця до лізингоодержувача та який буде невід`ємною частиною цього договору. Передача права власності повинна відбуватися без будь-якої гарантії з боку лізингодавця по відношенню до предмету лізингу.

Згідно з пунктом 1 акту приймання-передачі від 23.09.2013 до договору фінансового лізингу від 20.02.2013 № 691-FL вартість дробильного комплексу, 2013року виробництва, який передано лізингодавцем лізингоодержувачу становить 15 195 559 (п`ятнадцять мільйонів сто дев`яносто п`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн 68 коп. При цьому, фактичний курс валюти 1 долар CШA дорівнює 7,9930 грн.

Відповідно до графіку сплати лізингових платежів (додаток 2 до договору) у редакції додаткової угоди № 8 від 20.09.2018 до договору авансовий платіж у розмірі 6 078 223,87 грн здійснюється до 10.07.2013, комісія за організацію у розмірі 303 91 1,19 грн - до 12.04.2013 останній періодичний лізинговий платіж - до 25.09.2020. При цьому, загальна сума відшкодування вартості предмету лізингу визначена у розмірі 9 1 17 335 (дев`ять мільйонів сто сімнадцять тисяч триста тридцять п`ять) грн 81 коп., загальна сума винагороди - у розмірі 5 147 794 (п`ять мільйонів сто сорок сім тисяч сімсот дев`яносто чотири) грн 18 коп., а загальна сума періодичних лізингових платежів - у розмірі 14 265 129 (чотирнадцять мільйонів двісті шістдесят п`ять тисяч сто двадцять дев`ять) грн 99 коп.

Згідно з пунктом 3 додаткової угоди від 20.09.2018 № 8 до договору лізингоодержувач визнає, що на дату укладення цієї додаткової угоди має прострочену заборгованість у розмірі 1 565 856 (один мільйон п`ятсот шістдесят п`ять тисяч вісімсот п`ятдесят шість) грн 75 коп., яку зобов`язується сплатити в строки згідно з графіком наведеним у додатку 2 до цієї додаткової угоди.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Житомирської області від 29.07.2019 відкрито провадження у справі № 906/775/19 за позовом ТОВ "OTJI Лізинг" до ПрАТ "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" про стягнення 2 217 792,72 грн, з яких: 2 135 759.34 грн боргу із сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу від 20.02.2013 № 691-FL; 31 220,49 грн 3 % річних; 50 812,89 грн інфляційних.

Із розрахунку суми позовних вимог за договором фінансового лізингу від 20.02.2013 № 691-FL, що є додатком до позову у справі № 906/775/19, вбачається, що ТОВ "ОТП Лізинг" заявлено до стягнення з ПрАТ "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" заборгованість по сплаті лізингових платежів, до якої входить в тому числі курсова різниця у розмірі 1 720 496,35 грн.

За доводами позивача, спір у справі виник у зв`язку із неоднаковим визначення сторонами параметру обчислення суми курсової різниці. Зокрема, позивач вважає, що суму курсової різниці слід було обчислювати виходячи із суми винагороди лізингодавця, оскільки саме такий обов`язок лізингоодержувача встановлений у пункті 6.7 договору у редакції пункту 3 додаткової угоди № 6 від 26.10.2016 до нього, а не із суми періодичного лізингового платежу, до складу якого входить як вартість предмета лізингу, так і винагорода лізингодавця.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочинів (у тому числі, договорів), за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 637 Цивільного кодексу України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу.

Статтею 213 Цивільного кодексу України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.

Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

При розгляді спору суд може ухвалити рішення про тлумачення змісту правочину лише на вимогу однієї або обох сторін правочину чи їх правонаступників в порядку позовного провадження (п. 3 постанови Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними").

Господарський суд звертає увагу учасників судового процесу, що виходячи зі змісту статті 213 Цивільного кодексу України правочин тлумачиться судом при розгляді спору, а не сам по собі. Тобто, суд наділений повноваженнями вирішувати вказані вимоги лише тоді, коли сторони мають різне уявлення щодо свого волевиявлення або волевиявлення іншої сторони.

Зокрема, підставою для тлумачення судом угоди є наявність спору між сторонами угоди щодо її змісту, невизначеність і незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів тексту всієї угоди або її частини, що не дає змогу з`ясувати дійсним зміст угоди або її частини, а волевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити її намір. На вимогу однієї або двох сторін договору суд може постановити рішення про тлумачення змісту цього договору без зміни його умов.

При цьому, зважаючи на те, що метою тлумачення правочину є з`ясування змісту його окремих частин, який складає права та обов`язки сторін, тлумачення слід розуміти як спосіб можливості виконання сторонами умов правочину, тому тлумачення договору можливе до початку виконання сторонами його умов.

Судом встановлено, що на підставі Акту приймання-передачі від 23.09.2013, що є невід`ємною частиною договору фінансового лізингу №691-FL від 20.02.2013, відповідачем було передано, а позивачем прийнято в платне володіння та користування комплекс для подрібнення та сортування твердих корисних копалин, 2013 року виробництва, виробництва компанії «Metso Minerals», країна виробника Фінляндія.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Як встановлено судом, в укладеному між сторонами договорі та додаткових угодах до нього сторони погодили сплату лізингових платежів, що складаються з авансового лізингового платежу, який включає суму, яка відшкодовує (компенсує) частину вартості предмета лізингу, а також чергових лізингових платежів, кожен з яких включає: суму, яка відшкодовує (компенсує) частину вартості предмета лізингу; винагороду лізингодавця у зв`язку з передачею у лізинг предмету лізингу (п. 6.2. договору).

Пунктом 6.7. договору сторони встановили, що у зв`язку із залученням Лізингодавцем кредитних коштів у доларах США для придбання Предмету лізингу Лізингоодержувач зобов`язаний коригувати винагороду, на суму курсової різниці та витрат, що виникли за відповідним поточним лізинговим платежем.

Сума курсової різниці визначається за формулою:

Скр = (Флп / К1) * К2 Флп, де:

Скр - сума курсової різниці, грн;

Флп - лізинговий платіж згідно з графіком (додаток 2 до договору) у місяці, за який нараховується курсова різниця;

К1 - курс гривні до долара США, встановлений Національним банком України на день здійснення платежу у зв`язку з придбанням предмету лізингу, який зазначається в акті приймання-передачі;

К2 - курс платежу, курс гривні до долара США, встановленого Національним Банком України (надалі - НБУ) на дату виставлення рахунку сплати періодичного лізингового платежу, згідно п. 6.6. Договору, та збільшеного на 1,5% (одну цілу п`ять десятих процента).

Якщо різниця між курсом продажу долара США на українському міжбанківському валютному ринку на дату виставлення рахунку та курсом гривні до долара США, встановленого Національним банком України (надалі - «НБУ») на дату виставлення рахунку сплати періодичного лізингового платежу перевищує 1,5 %, то, для цілей здійснення розрахунків за зазначеною вище формулою, у якості К2 застосовується курс продажу долара США міжбанківського валютного ринку згідно даних інформаційно-дилінгової системи Ukrdealing (http://www.udinforrn.com) на момент закриття торгів на дату, що передує даті виставлення рахунку.

Тобто, за умовами договору відповідач зобов`язався сплачувати лізингові платежі згідно Графіку лізингових платежів (Додаток 2 до договору), не пізніше дати зазначеної у даному Графіку, з урахуванням коригування розміру винагороди на зміну курсу гривні до долару США, передбаченого в пункті 6.7. Договору.

З матеріалів справи вбачається, що додатковою угодою №6 від 26 жовтня 2016 року пункт 6.7 договору сторонами було внесено зміни, зокрема, в частині значення К2 - курс платежу, курс гривні до долара США, розмір якого становить 1 дол. США = 26,84 гривень.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, додаткової угоди №8 від 20.09.2018, позивач визнав, що на дату укладення цієї додаткової угоди має прострочену заборгованість у розмірі 1 565 856 грн 75 коп., яку зобов`язується сплатити в строки згідно з графіком наведеним у додатку 2 до цієї додаткової угоди.

Таким чином, сторонами погоджений та підтверджений частковим виконанням позивачем за період дії договору порядок розрахунку коригування винагороди на суму курсової різниці, а саме порядок розрахунку курсової різниці, зазначений у п. 6.7. договору, зокрема, за вищевказаною формулою, у якій Флп - це лізинговий платіж в цілому, який у відповідності до п. 6.4.3.1. складається з відшкодування предмета лізингу та винагороди лізингодавця.

Відповідно до статті 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Проаналізувавши зміст договору та додаткових угод до нього, з огляду на обставини, на які позивач посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, суд дійшов висновку, що позивач звернувся до суду з вимогою про тлумачення положень договору на стадії його виконання, в той час як тлумачення договору можливе до початку виконання сторонами його умов.

На підставі викладених вище обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для тлумачення пункту 6.7. договору фінансового лізингу №691-FL від 20.02.2013 в порядку ст. 213 ЦК України та у спосіб, вказаний позивачем.

За таких обставин суд відмовляє в задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Ушицький комбінат будівельних матеріалів" у повному обсязі.

З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, судовий збір покладається на позивача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 05.11.2019

Суддя Л. Г. Пукшин