Рішення № 85392541, 04.11.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.11.2019Справа № 910/11569/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "МІЖНАРОДНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ"

до Товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "Ю.ЕС.АЙ."

про стягнення 16 944,39 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю "МІЖНАРОДНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "Ю.ЕС.АЙ." про стягнення 16944,39 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТДВ "МІЖНАРОДНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ" на підставі договору АЦБ 1810375 добровільного страхування наземного транспорту від 09.10.2018 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування, а тому до позивача, відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника/водія транспортного засобу "Opel Vivaro", державний номерний знак НОМЕР_1 , з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в ТДВ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "Ю.ЕС.АЙ." позивач просить стягнути з останнього витрати, пов`язані зі сплатою страхового відшкодування у сумі 16944,39 грн.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 28.08.2019 залишив без руху вказану позовну заяву та встановив строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

06.09.2019 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про виправлення недоліків позовної заяви.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 11.09.2019 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, розгляд справи поставив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

30.09.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшла заява, в якій останній повідомив, що 30.08.2019 відповідачем було сплачено на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 16944,39 грн.

Від позивача будь-яких заяв та клопотань до суду не надходило.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з матеріалів справи, 22.10.2018 в м. Харкові, вул. Римарська, 1, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: автомобіля Opel Vivaro реєстраційний номер НОМЕР_2 та автомобіля TOYOTA AURIS реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Згідно із довідкою про дорожньо-транспортну пригоду та постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 04.12.2018 у справі № 638/16537/18, дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення водієм автомобіля Opel Vivaro реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , п.13.1 Правил дорожнього руху.

Вказаною вище постановою Дзержинського районного суду м. Харкова встановлено вину ОСОБА_1 у вчиненні ДТП. Відповідно до вказаної постанови, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Згідно із звітом про оцінку №021/10/18 вартість відновлювального ремонту автомобіля TOYOTA AURIS реєстраційний номер НОМЕР_3 становить 17944,39 грн.

На момент дорожньо-транспортної пригоди, на підставі договору АЦБ 1810375 добровільного страхування наземного транспорту від 09.10.2018, укладеного з ОСОБА_2 (страхувальник) майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом TOYOTA AURIS реєстраційний номер НОМЕР_3 були застраховані у позивача.

Позивачем 22.11.2018 затверджено страховий акт №14067 згідно із яким у зв`язку із настанням 22.10.2018 страхового випадку, ТДВ "МІЖНАРОДНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ" вирішено здійснити виплату страхового відшкодування в загальній сумі 17944,39 грн.

На підставі вказаного страхового акта позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 17944,39 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №3672 від 28.01.2019.

Як підтверджено матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобу Opel Vivaro реєстраційний номер НОМЕР_2 , з вини водія якого трапилася ДТП, була застрахована в ТДВ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "Ю.ЕС.АЙ." (відповідач у справі) згідно із полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/4238288.

Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 100000,00 грн. та франшизу у розмірі 1000,00 грн.

Враховуючи те, що цивільна відповідальність осіб, які користуються транспортним засобом Opel Vivaro реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована у відповідача, позивач направив на адресу відповідача вимогу вих. №776 від 11.03.2019 про виплату страхового відшкодування.

Оскільки відповідач суму страхового відшкодування позивачу не сплатив, позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення з відповідача 16944,39 грн. суми страхового відшкодування за вирахуванням франшизи.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Як встановлено судом, у відповідності до умов договору АЦБ 1810375 добровільного страхування наземного транспорту від 09.10.2018, у зв`язку із настанням страхового випадку (ДТП) позивачем було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 17944,39 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3672 від 28.01.2019.

Відповідно до ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

На підставі статей 512, 514 Цивільного кодексу України, страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов`язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.

Згідно із положеннями статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв`язку з виплатою першим на користь потерпілої страхового відшкодування, є засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов`язанні. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц.

Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, позивач в силу приписів ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" набув права вимоги до відповідача у межах фактичних затрат.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом Opel Vivaro реєстраційний номер НОМЕР_2 , водій якого вчинив дорожньо-транспортну пригоду, була застрахована у відповідача відповідно до полісу № АМ/4238288 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то особою відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним Законом та договором обов`язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач.

Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Полісом №АМ/4238288 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачена франшиза у розмірі 1000,00 грн.

Позивачем за вирахуванням франшизи заявлено до стягнення суму страхового відшкодування у розмірі 16944,39 грн.

Як підтверджено матеріалами справи, 30.08.2019 відповідач здійснив оплату заявленої до стягнення позивачем суми страхового відшкодування у розмірі 16944,39 грн., що підтверджується платіжним дорученням №7670 від 30.08.2019, копія якого наявна в матеріалах справи.

Провадження у даній справі № 910/11569/19 було відкрито ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2019.

При цьому, суд зазначає, що відсутність предмета спору, а отже, спірного матеріального правовідношення між сторонами, до відкриття провадження у справі тягне за собою відмову в позові.

Суд зазначає, що закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі. Наведене узгоджується із п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" .

Заявлена позивачем до стягнення сума страхового відшкодування сплачена відповідачем до відкриття провадження у справі (до 11.09.2019), що має наслідком відмову у задоволенні позовних вимог.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16 Цивільного кодексу України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи встановлені судом обставини, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог

Судовий збір за розгляд справи та витрати на правову допомогу відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у позові повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 04.11.2019.

Суддя О.В. Гулевець