Рішення № 85392454, 24.10.2019, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.10.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/570/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Матуляк П. Я. , секретар судового засідання Юрчак С. Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут"

до відповідача: Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області

про стягнення заборгованості в сумі 901640,18 грн.

за участю:

від позивача: Данилюк Г.Й.

від відповідача: Гавадзин М.В.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про стягнення заборгованості в сумі 901640,18 грн.

Ухвалою суду від 05.06.19 позовну заяву залишено без руху та постановлено усунути недоліки позовної заяви.

Позивачем у встановлений строк усунуто недоліки позовної заяви, про що подано суду клопотання вх.№10768/19 від 20.06.19, відтак ухвалою суду від 21.06.19 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11.07.19, у якому оголошувалася перерва до 08.08.19.

Ухвалою від 08.08.19 суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 17.09.19.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив від 07.08.19 за вх.№13655/19. Зокрема, вказав на те, що внаслідок неналежного виконанням відповідачем зобов`язань згідно договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 25.01.19 №41SB767-344-19 щодо оплати у встановлений строк вартості поставленого природного газу у відповідача існує заборгованість у розмірі 834579,17грн., на яку, відповідно до приписів ст.625 ЦК України та п.п. 6.2.2., 6.2.1 вказаного договору, позивачем нараховано 3% річних, інфляційні втрати та пеню за прострочення платежів.

Представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві вх.№11766/19 від 08.07.19. Зокрема, вказав на те, що відповідач є установою, що фінансується з бюджету, та пояснив виникнення заборгованості обмеженим фінансуванням. Зазначив, що позивачем не наведено математичної формули обрахунку пені та індексу інфляції та зауважив, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

25.01.19 та 15.02.19 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ» (по договору - Постачальник) та ГУ ДФС в Івано-Франківській області (по договору – Споживач) укладено договори №41SB767-344-19 та №41SB767-617-19 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів. Зазначені договори підписано сторонами та скріплено їх печатками. Термін дії договору №41SB767-344-19 - до 31.01.19, договору №41SB767-617-19 - до 31.12.19, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п.11.1 договорів).

Відповідно до п.1.1. Договору №41SB767-344-19 Постачальник зобов`язався передати у власність Споживачу у 2019 року природний газ, а Споживач - прийняти та оплатити вартість газу у розмірах та порядку, що визначені Договором.

Пунктом 1.2. даного Договору передбачено річний плановий обсяг постачання газу - до 15 969 тис. куб. метрів.

Відповідно до п.1.1. Договору № 41SB767-617-19 Постачальник зобов`язався передати у власність Споживачу у лютому-квітні 2019 року та жовтні-грудні 2019 року природний газ, а Споживач - прийняти та оплатити вартість газу у розмірах та порядку, що визначені даним Договором.

Пунктом 1.2. Договору № 41SB767-617-19 передбачено річний плановий обсяг постачання газу - до 169,070 тис. куб. метрів.

Пунктом 1.3. Договору № 41SB767-617-19 передбачено планові обсяги постачання газу по місяцях: на лютий 2019року - 38 тис. куб. м; на березень - 35 тис. куб. м; на квітень - 15 тис. куб. м.; на жовтень - 15,070 куб. м ; на листопад - 30 тис. куб. метрів; на грудень - 36 тис. куб. метрів.

Згідно пункту 3.2 Договору № 41SB767-344-19 від 25.01.2019 року та Договору № 41SB767-617-19 від 15.02.2019 року ціна газу становить 10436,60грн. за 1000 куб. метрів, крім того ПДВ 2 087,32 грн. всього з ПДВ - 12 527,04грн. Загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого Споживачеві за даними Договорами.

Згідно пункту 4.1 вищевказаних Договорів, розрахунковий період за Договором становить один календарний місяць - з 07.00 години першого дня місяця до 07.00 години першого дня наступного місяця включно.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що оплата газу здійснюється Споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку: 100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці ( п.4.2.1.). У разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду Споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п`ятиденний строк після збільшення цього обсягу (п.4.2.2.). Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п.3.б.Договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу ( п.4.2.3.). Датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника.

18.02.2019 року Сторони по Договору № 41БВ767-617-19 від 15.02.19 підписали Додаткову угоду № 1 до даного Договору щодо зміни ціни газу, а саме відповідно до умов п.3 даної Додаткової угоди, ціна газу на території ліцензійної діяльності ПАТ «Івано-Франківськгаз» становить 9 994,60грн. за 1 000 куб. метрів, крім того ПДВ - 1998,92 грн., всього з ПДВ - 11993,52грн.; ціна газу на території ліцензійної діяльності ПАТ «Тисменицягаз» становить 9997,60грн. за 1 000 куб. метрів, крім того ПДВ-1999,44 грн., всього з ПДВ - 11996,64грн.

Позивачем відповідно до умов укладених між сторонами вищезазначених договорів передано у власність відповідача природний газ у обсягах, передбачених договорами. Факт виконання Постачальником договірних зобов`язань підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі природного газу, як це передбачено пунктом 2.9 Договору, згідно якого визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між Сторонами здійснюється в наступному порядку: за підсумками розрахункового періоду Споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати Постачальнику копію відповідного акта про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу Споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ (Івано-Франківським відділенням ПАТ Івано-Франківськгаз і ПАТ «Тисменицягаз») та Споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ (п.2.9.1.); на підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Операторів ГРМ, Постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання - передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником Постачальника (п.2.9.2.); споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання - передачі газу зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання- передачі газу, підписаний уповноваженим представником Споживача та скріплений печаткою Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обгрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу (п.2.9.3).

Так, станом на 28 травня 2019 року між Сторонами підписано наступні акти приймання-передачі природного газу до даного Договору (копії яких містяться в матеріалах справи):

-№ ЗІФ89003909 від 31 січня 2019 року щодо передачі Постачальником 29569 куб. м газу Споживачу на суму 370319,80грн. грн. (в т.ч. з урахуванням ПДВ в сумі 61719,97 грн.), що на 13600 куб. м перевищує підтверджений обсяг газу на місяць січень 2019 року і є порушенням п.2.4 Договору № 41вВ767-344-19 від 25.01.2019 року, яким встановлено, що місячний обсяг відбору (споживання природного газу не повинен перевищувати підтверджений обсяг газу більш ніж на +(-)5% ;

-№ ЗІФ89007674 від 28 лютого 2019 року щодо передачі Постачальником 1 309 куб. м газу Споживачу на суму 15 703,60 грн. (в т.ч. з урахуванням ПДВ в сумі 2 617,27 грн.);

-№ ЗІФ89007645 від 28 лютого 2019 року щодо передачі Постачальником 26 773 куб. м газу Споживачу на суму 321 102,52 грн. (в т.ч. з урахуванням ПДВ в сумі 53 517,09 грн.);

-№ ЗІФ89011817 від 31 березня 2019 року щодо передачі Постачальником 21,12 куб. м газу Споживачу на суму 253 303,14 грн. (в т.ч. з урахуванням ПДВ в сумі 42 217,19грн.);

-№ ЗІФ89012456 від 31 березня 2019 року щодо передачі Постачальником 0,435 куб. м газу Споживачу на суму 5 218,54 грн. (в т.ч. з урахуванням ПДВ в сумі 869,76 грн.);

"№ ЗІФ89015997 від 30 квітня 2019 року щодо передачі Постачальником 7 532 куб. м газу Споживачу на суму 67 588,52 грн. (в т.ч. з урахуванням ПДВ в сумі 11 264 74 грн.);

-№ ЗІФ89016001 від 30 квітня 2019 року щодо передачі Постачальником 0,149 куб. м газу Споживачу на суму 1 337,52грн. (в т.ч. з урахуванням ПДВ в сумі 222,92 грн.);

Всього відповідачу по справі за період з січня по квітень 2019 року передано у власність 86887 куб. м природного газу на загальну суму 1034573,65грн.

Відповідно до зобов`язань, прийнятих на себе Споживачем згідно п.5.4.5.Договору №418В767-617-19 від 15.02.19, Споживач зобов`язується самостійно обмежувати (припиняти) споживання природного газу у випадках: порушення строків розрахунків за Договором; відсутності або недостатності підтвердженого обсягу природного газу, виділеного Споживачу; перевитрат добового та/або місячного підтвердженого обсягу газу, без узгодження з Постачальником; припинення або розірвання Договору; в інших випадках, передбачених Правилами постачання газу, іншими актами законодавства.

Прийняті на себе зобов`язання відповідач належним чином не виконав, самостійно не припинив споживання природного газу. Наявну заборгованість за спожитий об`єм газу в січні 2019 року - 29569 куб. м по Договору №418В767-344-19 від 25.01.19 року в сумі 370319,80грн. відповідач 14.02.2019 року оплатив частково, на суму 199994,48грн., а за договором №418В767-617-19 від 15.02.19 прийнятих на себе зобов`язань взагалі не виконав.

Таким чином, заборгованість ГУ ДФС в Івано-Франківській області в період з січня по квітень 2019 року за природний газ обсягом 86887 куб. м становить 834579,17грн. і підтверджується актом взаємних розрахунків від 17.05.19, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача направлено вимогу від 22.03.2019р. про сплату в добровільному порядку заборгованості у розмірі 507131,44грн., проте зазначена вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Доказів погашення заборгованості відповідачем суду не подано.

З огляду на вищевикладене, позивач звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області за захистом порушеного права.

НОРМИ ПРАВА, ЗАСТОСОВАНІ СУДОМ, ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч.5 ст.55 Конституції України).

Згідно ст.1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до п.2 ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать(ст.174 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із приписами ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Вказані положення кореспондуються із положеннями ст.173 ГК України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Договори на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (далі-Договір), укладені між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірними, оскільки їх недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться у строк (термін) визначений у зобов`язанні (ч. 1 ст. 530 ЦК України), оскільки зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відтак, в силу ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно пункту 4.1 вищевказаних Договорів, розрахунковий період за Договором становить один календарний місяць - з 07.00 години першого дня місяця до 07.00 години першого дня наступного місяця включно. Пунктом 4.2 Договору передбачено, що оплата газу здійснюється Споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку: 100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці ( п.4.2.1.). У разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду Споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п`ятиденний строк після збільшення цього обсягу (п.4.2.2.). Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п.3.б.Договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу (п.4.2.3.). Датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника.

На виконання умов договорів позивачем поставлено відповідачу природний газ у кількості, обумовленій договорами, проте зобов"язання щодо оплати вартості природного газу відповідач виконав частково. Заборгованість відповідача за поставлений позивачем природний газ в рамках укладених договорів становить 834579,17грн. Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Станом на день винесення судом рішення, відповідач доказів погашення заборгованості не надав, доводи позивача не спростував.

Судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов`язання щодо оплати отриманого природного газу, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 834579,17грн. вартості природного газу обґрунтована та підлягає задоволенню. При цьому, посилання відповідача на ситуацію з обмеженим фінансуванням, яка унеможливлювала виконання договірних умов в повному обсязі згідно укладених договорів, не підтверджені жодними належними, достатніми, допустимими та достовірними доказами, тому не спростовують неможливість виконання ним зобов`язання на умовах, передбачених у Договорах №41SB767-344-19 та №41SB767-617-19 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів та не можуть бути правовою підставою для звільнення відповідача від відповідальності.

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 6.2.1 договорів у разі порушення споживачем строків оплати споживач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов`язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Враховуючи те, що судом встановлено факт прострочення грошового зобов`язання відповідачем, позивачем правомірно здійснено нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат. Господарським судом здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку та встановлено, що розрахунок 3% річних та інфляційних втрат є арифметично вірним, проте в розрахунку суду сума пені є більшою, ніж заявлено позивачем до стягнення, однак, з огляду на заявлений позивачем до стягнення розмір пені, суд задовольняє її за розрахунком позивача. Твердження відповідача про те, що позивачем не наведено математичної формули обрахунку пені та індексу інфляції а також те, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ судом відхиляються, оскільки судом здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку та встановлено правильність здійснення розрахунків. При цьому, пеню розраховано позивачем у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, відповідно до пункту 6.2.1 договорів.

З огляду на обґрунтованість позовних вимог в цій частині, позовні вимоги про стягнення 56048,90грн. пені, 4729,34грн. 3% річних, 6282,77грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача у зв`язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут" до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про стягнення заборгованості в сумі 901640,18 грн.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (76018, м.Івано-Франківськ, вул.Незалежності, 20, код 39394463) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут"(76010, вул. Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ,код 3959350, р/р НОМЕР_1 в АБ "Кліринговий дім" МФО 300647) 834579,17(вісімсот тридцять чотири тисячі п"ятсот сімдесят дев"ять гривень сімнадцять копійок) основного боргу.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (76018, м.Івано-Франківськ, вул.Незалежності, 20, код 39394463) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут"(76010, вул. Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ,код 3959350, р/р НОМЕР_2 в АБ "Кліринговий дім" МФО 300647) 56048,90(п"ятдесят шість тисяч сорок вісім гривень дев"яносто копійок) пені, 4729,34(чотири тисячі сімсот двадцять дев"ять гривень тридцять чотири копійки) 3 % річних, 6282,77(шість тисяч двісті вісімдесят дві гривні сімдесят сім копійок) інфляційних втрат та 13524,60(тринадцять тисяч п"ятсот двадцять чотири гривні шістдесят копійок) судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.11.2019

Суддя Матуляк П. Я.