Рішення № 85392433, 05.11.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 9/151/19-35/127/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2019 Справа № 908/2152/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: головуючий суддя - Топчій О.А., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу

за позовом Концерну «Міські теплові мережі», код ЄДРПОУ 32121458 (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Цитрусова, буд. 9)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький діловий центр», код ЄДРПОУ 39961072 (юридична адреса: 69114, м. Запоріжжя, вул. Героїв 93-ї бригади, буд. 10-А, прим. 2; фактична адреса: 69068, м. Запоріжжя, вул. Ф.Мовчановського, 52-А/вул. М.Крищенка, 36-А)

про стягнення суми 26513,13 грн.,

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 15.08.2019 надійшла позовна заява Концерну "Міські теплові мережі" до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький діловий центр" про стягнення суми 18748,20 грн. основного боргу, суми 5001,72 грн. пені, суми 378,92 грн. інфляційних збитків, суми 2384,29 грн. - 3% річних, всього - суми 26513,13 грн.

Позов обґрунтовано умовами укладеного сторонами договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 340575 від 31.07.2018, ст.ст. 11, 15, 16, 509, 526, 530, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 193, 232, 276 ГК України.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу від 15.08.2019 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2152/19 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою суду від 19.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/2152/19, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку письмового позовного провадження без виклику представників сторін.

У зв`язку з перебування судді-доповідача у справі Боєвої О.С. на лікарняному з 15.10.2019, на підставі розпорядження керівника апарату суду від 18.10.2019 №П-554/19 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи та справу №908/2152/19 призначено до розгляду судді О.А. Топчій.

Ухвалою суду від 22.10.2019 справу №908/2152/19 прийнято до провадження; справі присвоєно номер провадження 9/151/19-35/127/19; постановлено справу розглядати в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання 05.11.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 340575 від 31.07.2018 щодо оплати спожитої теплової енергії за період з листопада 2018 року по квітень 2019 року в сумі 18 748,20 грн. Також, приймаючи до уваги умови договору та положення ст. 625 ЦК України позивач нарахував і просить стягнути пеню у розмірі 5001,72 грн, 3% річних у розмірі 2384,29 грн та інфляційні втрати у розмірі 378,92 грн.

Ухвалою суду від 19.08.2019 у справі № 908/2152/19 відповідачу запропоновано подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження їх заперечень проти позову або його визнання у строк до 09.09.2019.

Ухвали суду від 19.08.2019 про відкриття провадження у справі №908/2152/19 направлена на адресу відповідача, проте повернулася до суду з відміткою підприємства поштового зв`язку «За закінченням строку зберігання».

Відповідно до п. 5 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду відповідачем та повернення її до суду з поміткою «за закінченням терміну зберігання» є наслідками свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання.

Судом також враховано, що про хід розгляду справи, дату, час і місце проведення судового засідання у даній справі сторони могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України "Єдиний державний реєстр судових рішень": //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України "Про доступ до судових рішень" № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/2152/19.

Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 30.10.2019 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 05.11.2019.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

31.07.2018 Концерном «Міські теплові мережі» (теплопостачальна організація, позивач у справі) та ТОА «Запорізький діловий центр» (споживач, відповідач у справі) укладено договір № 340575 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (далі - договір), за умовами п. 1.1. якого теплопостачальна організація відпускає теплову енергію у вигляді гарячої води (надалі - теплову енергію) споживачу, а споживач зобов`язаний прийняти теплову енергію в обсязі і порядку постачання теплової енергії згідно договору та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами), і дотримуватися передбаченого договором розподілу і режиму використання теплової енергії, а також забезпечити безпечну експлуатацію системи тепло споживання (тепловикористального обладнання).

Підпунктом 3.2.6. п. 3.2 договору № 650429 визначено, що Споживач теплової енергії зобов`язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Відповідно до п. 5.1 договору облік теплової енергії на потреби опалення здійснюється за місцем виконання зобов`язання на підставі показів вузла комерційного обліку встановленого у будівлі обладнаній окремим інженерним вводом. Обсяг відпущеної та спожитої теплової енергії приміщенням споживача, які не оснащені вузлами розподільного обліку визначається на межі продажу пропорційно договірному тепловому навантаженню.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій формі, згідно з діючими на час розрахунків тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку, на підставі показань вузла комерційного обліку. Розрахунки в іншій формі допускаються, якщо вони не суперечать чинному законодавству, та повинні бути оформлені додатковою угодою.

Відповідно до п. 6.4 договору розрахунковим періодом є календарний місяць, в якому теплопостачальна організація відпускає теплову енергію на опалення та/або надає послуги з гарячого водопостачання споживачу.

Відповідно до п. 6.5.1. договору розрахунки за договором здійснюються споживачем до 20-го числа місяця наступного за розрахунковим, на підставі рахунку за відповідний місяць, який вручається споживачу особисто або надсилається йому поштовим відправленням.

Згідно п. 6.6. договору приймання-передача теплової енергії, відпущеної та спожитої Споживачем у відповідному розрахунковому місяці, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг теплової енергії у відповідному розрахунковому місяці встановлюється відповідно до умов договору та додатків до нього.

Згідно п. 6.10. договору у разі коли під час складання (підписання) акту приймання-передачі теплової енергії у сторін виникають розбіжності щодо обсягів, вартості та якості теплової енергії, сторони врегульовують спірні питання відповідно до умов цього договору або в порядку, передбаченому законодавством.

Згідно із п. 10.1 договору, цей договір набуває чинності з дня його підписання і діє до моменту укладання сторонами письмової угоди про його розірвання, або припинення його дії. У відповідності до ст. 631 Цивільного кодексу України сторони погодилися, що умови договору застосовуються до відносин між споживачем і теплопостачальною організацією, які виникли до його укладання - з 01.07.2018 року.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з листопада 2018 року по квітень 2019 року позивач відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 18 748,20 грн, про що свідчать акти приймання-передачі теплової енергії.

Акти приймання передачі теплової енергії відповідачем не підписувалися і не поверталися позивачу та жодних заперечень до них відповідач не надав.

Відповідно до умов п. 6.9 Договору, позивач, у зв`язку з неотриманням від відповідача підписаних актів приймання-передачі за спірний період, оформив акти за своїм підписом, відтак оформлені таким чином акти вважаються погодженими і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначені в них розрахункові періоди.

На підставі актів приймання-передачі теплової енергії позивачем були виписані відповідні рахунки на оплату.

Акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки були направлені відповідачу за його юридичною адресою: м. Запоріжжя, вул . Героїв 93-ї бригади, що підтверджується реєстрами відправки замовлених рекомендованих листів, засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Втім, відповідач свої зобов`язання з оплати спожитої теплової енергії не виконав, у зв`язку з чим за ним утворився борг в розмірі 18 748,20 грн.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором, наявність заборгованості, стало підставою для звернення позивача за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до загальних умов виконання зобов`язань, встановлених ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. (ст. 714 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.

Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об`єктивних обставин.

Відповідачем не надано доказів оплати боргу.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 18 748,20 грн законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов`язання позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 5001,72 грн, 3% річних у розмірі 2 384,29 грн та інфляційні втрати у розмірі 378,92 грн.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь

одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 зазначеного закону унормовано, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може

перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.2.10 договору сторони обумовили, що за порушення споживачем с троків оплати за теплову енергію, встановлених у п. 6.4. цього договору, останній сплачує теплопостачальній організації пеню у розмірі 0,2% від суми заборгованості за спожиту теплову енергію за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати пов`язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником.

Перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено, що стягненню підлягає пеня у розмірі 2 694,78 грн, 3% річних у розмірі 237,94 грн та інфляційні втрати у розмірі 378,92 грн.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позов Концерну «Міські теплові мережі» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький діловий центр» про стягнення коштів задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький діловий центр» (юридична адреса: 69114, м. Запоріжжя, вул. Героїв 93-ї бригади, буд. 10-А, прим. 2; фактична адреса: 69068, м. Запоріжжя, вул. Ф.Мовчановського, 52-А/вул. М.Крищенка, 36-А, ідентифікаційний код юридичної особи 39961072) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (юридична адреса - 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, б. 137, ідентифікаційний код юридичної особи 32121458, п/р зі спеціальним режимом використання № НОМЕР_1 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», код МФО 313957) основний борг у сумі 18 748,20 грн (вісімнадцять тисяч сімсот сорок вісім гривень 20 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький діловий центр» (юридична адреса: 69114, м. Запоріжжя, вул. Героїв 93-ї бригади, буд. 10-А, прим. 2; фактична адреса: 69068, м. Запоріжжя, вул. Ф.Мовчановського, 52-А/вул. М.Крищенка, 36-А, ідентифікаційний код юридичної особи 39961072) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (юридична адреса - 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, б. 137, ідентифікаційний код юридичної особи 32121458, п/р № НОМЕР_2 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», код МФО 313957) пеню у розмірі 2 694,78 грн (дві тисячі шістсот дев`яносто чотири гривні 78 коп.), 3% річних у розмірі 237,94 грн (двісті тридцять сім гривень 94 коп.), інфляційні втрати у розмірі 378,92 грн (триста сімдесят вісім гривень 92 коп.), судовий збір у розмірі 1 598,34 грн (одна тисяча п`ятсот дев`яносто вісім гривень 34 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 05 листопада 2019 року.

Суддя О.А. Топчій