Рішення № 8539182, 26.11.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"26" листопада 2009 р. Справа № 7/225-09

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція», м. Енергодар

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київпроменергобуд», с. Русанів, Броварський район

про стягнення 2281, 55 грн. за участю представників сторін:

від позивача:Іванова Н.М. (дов. б/н від 27.10.2009р.);

від відповідача:не з’явився.

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція»(далі –Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київпроменергобуд»(далі –Відповідач) про стягнення 2281, 55 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо розрахунку за послуги автотранспорту надані позивачем на підставі усної домовленості між сторонами спору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.09.2009р. було порушено провадження у справі № 7/225-09 та призначено її розгляд на 05.11.2009р.

В зв’язку з неявкою представника відповідача в судове засідання 05.11.2009р., розгляд справи відкладався до 26.11.2009 р.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, повторно не з’явився в судове засідання, про причини неявки суд не повідомив, документів, витребуваних ухвалою суду від 28.09.2009 р. не надав.

Представник позивача в судовому засіданні 26.11.2009 р. подав письмову заяву № 28-22/25322 від 23.11.2009 р. (вх. № 14754) про збільшення позовних вимог, в якій посилаючись на проведення перерахунку розміру штрафних санкцій станом на 26.11.2009 р. та просив стягнути з відповідача збільшений розмір інфляційних збитків та 3% річних.

Статтею 22 ГПК України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог.

Таким чином, позивачем фактично використано право на збільшення розміру позовних вимог, передбачене ст. 22 ГПК України.

Судом перевірено відповідність вказаної заяви приписам ст. 57 ГПК України та прийнято до розгляду.

На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, так як його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд встановив:

У відповідності із Положенням ПЛ-П.1.10.025-04, затвердженим 13.09.2004 р. Міністром палива та енергетики України, Запорізька атомна електрична станція є відокремленим відокремленим підрозділом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

На підставі листа № 2803 від 20.08.2008 р. Запорізькою атомною електричною станцією (позивач) були надані Товариству з обмеженою відповідальністю «Київпроменергобуд»(відповідач) послуги автотранспорту, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями талонів, підписаних та скріплених печаткою відповідача, а також Актами про надання послуг за вересень-жовтень 2008 р., на загальну суму 9699,36 грн.

Відповідач за надані послуги розрахувався частково, в сумі 7794, 00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 326 від 30.09.2008 р., наданого представником позивача у справу.

30.10.2008 р. позивач був виставлений відповідачеві рахунок № 36 для оплати решти наданих позивачем послуг, в сумі 1905, 36 грн.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, всупереч згаданих приписів закону та умов укладеної між сторонами усної домовленості, відповідач не виконав своїх зобов’язань щодо проведення повного розрахунку за надані послуги, у зв’язку з чим заборгував позивачеві 1905,36 грн.

19.12.2008 р. позивач звернувся на адресу відповідача з претензією № 28-22/25491/5357 про оплату наданих послуг у семиденний строк з момент пред’явлення вимоги як то передбачено цивільним законодавством України, зокрема, статтею 530 ЦК України. Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно з частиною другою ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки, зі змісту укладеного сторонами договору шляхом складання документів неможливо визначити строк оплати відповідачем наданих послуг, господарський суд дійшов висновку, що момент оплати сторонами не визначений.

Оскільки сторонами строк настання оплати невизначений, а вимога позивача про сплату заборгованості була направлена відповідачеві 19.12.2008р., обов’язок відповідача по сплаті заборгованості, з урахуванням семиденного строку, передбаченого ст. 530 ЦК України, настав 26.12.2008р.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 1905,36 грн. заборгованості за надані послуги.

Крім того позивач просить стягнути із відповідача пеню за прострочення оплати наданих послуг у сумі 168, 63 грн.

У відповідності до ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлюється договором або законом.

Ст. 546 Цивільного кодексу України визначено види забезпечення виконання зобов’язань, до яких і відноситься пеня.

В усному договорі про надання послуг автотранспорту, укладеному між позивачем та відповідачем відповідальності за прострочення виконання зобов’язання у вигляді пені, не встановлено.

Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, на який посилається позивач, не встановлює пеню за прострочення виконання зобов’язань, а лише обмежує розмір пені, яка встановлюється за згодою сторін.

Тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення із відповідача пені.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов’язання щодо здійснення оплати за отриманий товар, позивач (з урахуванням збільшених позовних вимог) просить суд стягнути з відповідача інфляційні збитки у сумі 268, 66 грн. та 3% річних з простроченої суми грошового зобов’язання, зо за розрахунком позивача становить 60,14 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснений позивачем розрахунок трьох процентів річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Господарський суд здійснив перерахунок штрафних санкцій, і дійшов до висновку про правильність їх нарахування.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1905,36 грн. заборгованості, 168, 63 грн. пені, 268,66 грн. інфляційних збитків та 3% річних у сумі 60,14 грн. підлягають задоволенню частково, у сумі 2234,16 грн.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київпроменергобуд» (07453, Київська область, Броварський р-н., с. Русанів, вул. Леніна, 20, код ЄДРПОУ 30536978) на користь Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (71500, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133, код ЄДРПОУ 19355964) 1905 (одну тисячу дев’ятсот п’ять) грн. 36 коп. заборгованості, 268 (двісті шістдесят вісім) грн. 66 коп. –інфляційних втрат, 60 (шістдесят) грн. 14 коп. –3 % річних та судові витрати: 94 (дев’яносто чотири) грн. 84 коп. державного мита та 290 (двісті дев’яносто) грн. 57 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя