Рішення № 8539075, 27.11.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16 тел.230-31-77

Іменем України

РІШЕННЯ

"27" листопада 2009 р. Справа № 18/144-09

Розглянувши матеріали справи за позовом Державної інноваційної фінансово –кредитної установи в особі Херсонського регіонального відділення, м. Херсон

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонський машинобудівний завод», м. Біла Церква

про спонукання до виконання мирової угоди та стягнення 300171,08 грн.

Суддя А.Ю. Кошик

за участю представників сторін

від позивача: Дудкін Р.А.

від позивача: не з‘явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Державної інноваційної фінансово–кредитної установи в особі Херсонського регіонального відділення (далі – позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонський машинобудівний завод»(далі – відповідач) про спонукання до виконання мирової угоди та стягнення 300171,08 грн.

Провадження у справі № 18/144-09 було порушено відповідно до ухвали суду від 03.08.2009 року та призначено справу до розгляду на 06.10.2009 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 06.10.2009 року без поважних причин не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав. Розгляд справи було відкладено до 29.10.2009 року.

У судове засідання 29.10.2009 року відповідач повторно без поважних причин не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали не виконав. Розгляд справи було відкладено до 19.11.2009 року.

У судове засідання 19.11.2009 року відповідач повторно без поважних причин не з‘явився, розгляд справи було відкладено до 27.11.2009 року.

За таких обставин, справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 25.06.2007 року затверджено мирову угоду у справі № 5/115-Б-05 про банкрутство ВАТ «Херсонські комбайни».

За даною мировою угодою, з метою відновлення платоспроможності боржника та запобігання його банкрутству, передбачено відстрочення та розстрочення вимог кредиторів на умовах даної угоди та погашення вимог кредиторів третьою особою, а саме Товариством з обмеженою відповідальністю «Херсонський машинобудівний завод».

Відповідно до пп. 5 п. 3.1. мирової угоди у справі № 5/115-Б-05, затвердженої ухвалою Господарського суду Херсонської області від 25.06.2007 року, ТОВ «Херсонський машинобудівний завод» сплачує Українській Державній інноваційній компанії, в особі Херсонського регіонального відділення 1591117,56 грн. боргу з розстрочкою сплати грошової вимоги на 36 місяців, починаючи від дати затвердження Господарським судом Херсонської області мирової угоди, з щоквартальною виплатою частки грошової вимоги не пізніше як за 5 (п'ять) днів до закінчення кварталу в сумі 132593,13 грн.

ВАТ «Херсонські комбайни» в обмін на погашення вимог третьою собою - ТОВ «Херсонський машинобудівний завод», передає останньому свої активи згідно наведеного переліку.

У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України № 1007 від 08.08.2007 року Українську державну інноваційну компанію перейменовано в інноваційну фінансово-кредитну установу.

Таким чином, згідно умов мирової угоди у справі № 5/115-Б-05, ТОВ «Херсонський машинобудівний завод»у строк до 25.09.2008 року повинен був здійснити Державній інноваційній фінансово-кредитній установі в особі Херсонського регіонального відділення (ХРВ ДІФКУ), черговий платіж у сумі 593,13 грн. (сплата коштів за III квартал 2008 року). Проте відповідач умови мирової угоди порушив та прострочив зобов'язання, у зв'язку з чим на його адресу 29.09.2008 року за № 166 направлено претензію з вимогою виконати умови мирової угоди.

Зазначена претензія залишена боржником без відповіді, а на розрахунковий рахунок позивача 22.10.2008 року надійшли кошти у сумі 5000 грн., 29.10.2008 року за № 197 товариству направлено повторну претензію на 127593,13 грн.

У відповіді на претензію від 12.11.2008 року за № 11-92/59 «Херсонський машинобудівний завод» вимоги Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Херсонського явного відділення, визнало у повному обсязі з посиланням на погіршення фінансового стану підприємства, що вплинуло на розрахунки з контрагентами, після чого, 14.11.2008 року на розрахунковий рахунок позивача надійшли кошти в сумі 2000 грн.

Таким чином, за ТОВ «Херсонський машинобудівний завод» за ІІІ квартал 2008 року виникла заборгованість перед Державною інноваційною фінансово-кредитною установою в особі Херсонського регіонального відділення у сумі 125593,13 грн.

Крім того, згідно умов мирової угоди у справі № 57Т15-Б-05 ТОВ «Херсонський машинобудівний завод»у строк до 25.12.2008 року повинен був здійснити Державній інноваційній фінансово-кредитній установі в особі Херсонського регіонального відділення, черговий платіж у сумі 132593,13 грн. (сплата коштів за IV квартал 2008 року), що виконано не було.

Таким чином, за ТОВ «Херсонський машинобудівний завод»перед Державною інноваційною фінансово-кредитною установою в особі Херсонського регіонального відділення, виникла заборгованість за IV квартал 2008 року, що з врахуванням попередньої суми боргу у загальній сумі складає 258186,26 грн.

Направлена на адресу ТОВ «Херсонський машинобудівний завод»29.12.2008 року претензія за № 239 з вимогою сплатити грошові кошти у сумі 258186,26 грн. залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Частина 8 статті 39 Закону України «Про відновлення

платоспроможності божника або визнання його банкрутом»передбачає, що у разі невиконання мирової угоди кредитори можуть пред'явити свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою.

Підпунктом 3.9.6 п. 3 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»передбачено, що у разі ухилення однієї із сторін від виконання мирової угоди наказ про примусове виконання не може бути видано, оскільки провадження у справи господарським судом припинено. Однак, інша сторона у цьому випадку не позбавлена права на загальних підставах звернутись з позовом про спонукання до виконання мирової угоди та стягнення відповідної суми боргу.

Відповідно до ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню заборгованість в сумі 258186,26 грн.

Також, позивач просить на підставі ст. 625 ЦК України, стягнути з відповідача 20866,01 грн. інфляційних та 2296,34 грн. річних за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимога позивача про стягнення інфляційних та річних підлягає задоволенню.

Крім того, позивач вважає, що згідно зі ст. 549 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання, з останнього підлягає стягненню пеня у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення, яка нарахована позивачем у сумі 18822,47 грн. виходячи з розміру, передбаченого п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України за 6 місяців з дня порушення зобов’язання.

Дослідивши таку вимогу, судом встановлено, що посилання на ст. 549 ЦК та ст. 231 ГК України є безпідставним, оскільки такі норми визначають відповідно поняття пені та порядок визначення розміру штрафних санкцій, однак не передбачають обов’язку боржника щодо їх сплати. При цьому позивач не обґрунтував саме обов’язок боржника сплатити пеню з посиланням на відповідні умови договору чи норми закону.

За таких обставин, вимога про стягнення пені не обґрунтована, тому задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонський машинобудівний завод»(09107, Київська обл., м. Біла Церква, б-р 1-го Травня, 13, код 34660016) на користь Державної інноваційно-кредитної установи в особі Херсонського регіонального відділення (73000, м. Херсон, б-р Мирний, 3, код 25827781) 258186,26 грн. боргу, 20866,01 грн. інфляційних, 2296,34 грн. річних, 2813,48 грн. витрат по сплаті державного мита та 110,60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

Суддя