Рішення № 8538740, 10.11.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"10" листопада 2009 р. Справа № 9/170-09          

За позовом Суб’єкта підприємницької діяльності Гришко Любов Миколаївни

До Миронівської районної ради Київської області

Третя особа Дирекція Миронівської районної кіномережі

Про стягнення 6600, 00 грн.

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

Від позивача Гришко В.М. (дов. б/н від 01.12.08 р.)

Від відповідача Господарисько А.В. (дов. № 01/23502 від 23.09.09 р.)

Третя особа не з’явився

Рішення прийнято в судовому засіданні 10.11.09 р. після оголошення в судовому засіданні 20.10.09 р. перерви згідно ст. 77 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Київської області передані вимоги Суб’єкта підприємницької діяльності Гришко Любов Миколаївни до Миронівської районної ради Київської області за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Дирекції Миронівської районної кіномережі про стягнення 6600, 00 грн. збитків, понесених позивачем внаслідок визнання правочину недійсним.

Ухвалою суду від 27.07.2009 року порушено провадження у справі № 9/170-09 та призначено її до розгляду на 18.08.2009 року; зобов’язано позивача надати в судове засідання оригінали доданих до позовної заяви документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію; відповідача на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки, інші докази, які підтверджують викладені у позовній заяві обставини. Ухвалою суду від 27.07.09 р. явка представників сторін в судове засідання визнано обов’язковою.

18.08.09 р. представники відповідача та третьої особи надали в судовому засіданні відзиви на позовну заяву, в яких заперечують проти позовних вимог.

В судовому засіданні 18.08.09 р. суд оголосив перерву до 15.09.09 р.

15.09.09 р. для всебічного та повного розгляду справи, сторонами подано клопотання про продовження строку розгляду справи.

Відповідно до ст. 69 ГПК України встановлено, що за клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено ч. 1 цієї статті.

За таких обставин, ухвалою суду від 15.09.09 р. строк розгляду справи продовжений; розгляд справи відкладено на 24.09.09 р.; зобов’язано позивача надати в судове засідання письмове пояснення щодо отримання дозволу орендодавця на проведення ремонтних робіт у відповідності п. 5.3 та 7.3 договору оренди, зобов’язано третю особу надати в судове засідання документи на підтвердження права користування та управління спірним майном.

В судовому засіданні 24.09.09 р. суд оголосив перерву до 20.10.09 р.

В судовому засіданні 20.10.09 р. суд оголосив перерву до 10.11.09 р.

10.11.09 р. представник позивача позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити в повному обсязі; представник відповідача проти позову заперечує та просить суд в позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд Київської області –

ВСТАНОВИВ:

Рішенням дванадцятої сесії п’ятого скликання Миронівської районної ради Київської області від 25.09.07 р. № 117-12-У кінотеатр «Колос»(об’єкт оренди) включено до переліку об’єктів спільної комунальної власності територіальних громад Миронівського району та доручено районній державній адміністрації здійснити певні дії щодо оперативного управління майном та заключення договорів оренди районної комунальної власності відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до листа Миронівської районної державної адміністрації Київської області від 13.10.09 р. № 6/22-2445, наданого на судовий запит від 24.09.09 р. № 9/170-09, кінотеатр «Колос»є комунальною власністю Миронівської районної ради, але згідно делегованих повноважень знаходиться в оперативному управлінні в Миронівській районній державній адміністрації, а саме у відділі культури і туризму Миронівської райдержадміністрації.

Пунктом 3 Положення про відділ культури та туризму Миронівської райдержадміністрації, затвердженого розпорядженням Миронівської районної державної адміністрації від 30.05.07 р. № 262 встановлено, що Миронівська районна кіномережа є структурним підрозділом відділу культури і туризму Миронівської райдержадміністрації.

01.01.08 р. між Орендарем –Суб’єктом підприємницької діяльності Гришко Любов Миколаївною (позивач) та Орендодавцем –Дирекцією Миронівської районної кіномережі (третя особа) було підписано договір оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади Миронівського району (Договір).

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 283 ГК України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно п. 2.4 Договору, об’єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади Миронівського району і знаходиться на балансі Миронівської районної кіномережі.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»балансоутримувачем є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність.

Згідно з ст. 24 зазначеного закону балансоутримувач зобов’язаний забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил, а також забезпечити управління цим майном і нести відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Тобто, управління орендованим майном здійснює саме дирекція Миронівської районної кіномережі.

За ствердженням позивача, що не спростовано відповідачем, 01.03.09 р. позивач прийняв, а директор Миронівської районної кіномережі передав в тимчасове користування нежиле приміщення площею 30 кв.м. на період дії договору оренди з 01.03.08 р. до 01.01.13 р. згідно акту від 01.03.08 р. (підписаний та кріплений мокрими печатками сторін).

Позивач звернувся до Миронівської районної ради Київської області (відповідача) з заявою про надання дозволу на проведення проектно-вишукувальних робіт на розміщення аптечного кіоску.

Рішенням Миронівської районної ради Київської області від 20.02.08 р. № 67 позивачу надано дозвіл на проведення проектно-вишукувальних робіт на розміщення аптечного кіоску та зобов’язано позивача замовити необхідну проектно-кошторисну документацію, після погодження якої одержати дозвіл в інспекції Держархбудконтролю.

За ствердженням позивача, на підставі зазначеного рішення позивачем було замовлено виготовлення проекту аптечного кіоску.

Як вбачається з матеріалів справи, за виконання робіт по виготовленню проекту аптечного кіоску нею було сплачено 5000 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру (Серія 12 АААГ 655705 від 04.04.08 р.). Крім того, за отримання будівельного паспорту на об’єкт, позивачем було сплачено до архітектурно-планового бюро кошти у розмірі 1600 грн., що підтверджується квитанцією № оп. 108044 від 20.03.08 р.

01.09.08 р. між позивачем та третьою особою було підписано договір про розірвання договору оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади Миронівського району від 01.01.08 р.

За ствердженням позивача, що не спростовано відповідачем, 01.09.08 р. позивач передав, а директор Миронівської районної кіномережі прийняв нежиле приміщення площею 30 кв.м. у зв’язку з закінченням терміну використання договору оренди згідно акту прийому-передачі від 01.09.08 р. (підписаний та кріплений мокрими печатками сторін).

27.07.09 р. позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовними вимогами до Миронівської районної ради Київської області за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Дирекції Миронівської районної кіномережі про стягнення 6600, 00 грн. збитків у зв’язку з вчиненням недійсного правочину на підставі ч. 2 ст. 216 ЦК України.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що рішенням виконавчого комітету Миронівської міської ради (відповідача) від 20.02.08 р. № 67 надано дозвіл на проведення проектно-вишукувальних робіт на розміщення аптечного кіоску та замовлення проектно-кошторисної документації, що ним і зроблено, але в результаті визнання рішенням господарського суду Київської області від 16.04.09 р. у справі № 10/009-09 договору оренди недійсним, йому завдано збитки у розмірі 6600 грн.

Суд, ознайомившись з наданими документами та дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне відмовити в позові, виходячи з наступного.

Як вбачається з умов договору, а саме п. 5.3 Договору позивач має право виступати замовником на виготовлення проектно-кошторисної документації та проведення необхідного ремонту за письмовим дозволом орендодавця.

Позивач не має права без письмової згоди орендодавця проводити переобладнання, перепланування та ремонт об’єкту оренди, вести будівельні роботи на прибудинковій території. Дозвіл на виконання таких робіт оформляються листом орендодавця, в якому зазначається про надання дозволу, погодження проекту, кошторису витрат та термін виконання робіт (п. 7.3 Договору).

Відповідно до п. 7.4 Договору будівельні роботи на об’єкті виконуються тільки на підставі проектно-кошторисної документації, розробленої та затвердженої в установленому чинними нормативно-правовими актами порядку та при наявності дозволу на ведення будівельних робіт, отриманого в установленому порядку.

Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості (ст.778 ЦК України).

Орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна (ч. 3 ст. 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

Згідно з ч. 2 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»вартість поліпшень орендованого майна, зроблених без згоди орендодавця, які не можна відокремити без шкоди для майна, компенсації не підлягає.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що орендар (наймач) має право на відшкодування витрат на поліпшення орендованого майна за умови їх здійснення за згодою орендодавця (наймодавця).

Крім того, зазначена норма також втілена у п. 15 Роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 25.05.2000 р. № 02-5/237 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про оренду державного та комунального майна»: вирішуючи спори, пов’язані з використанням орендарем цього права, господарський суд повинен мати на увазі, що згода орендодавця на реконструкцію, переоснащення чи поліпшення орендованого майна має бути втілена у певну документальну форму, якщо ці дії не передбачені у самому договорі оренди.

Відповідно до умов Договору оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади Миронівського району, орендодавцем (наймодавцем) виступає Миронівська дирекція районної кіномережі, в особі директора Іщенко Василя Васильовича (залучена у якості третьої особи, яка не заявляє самостійниг вимог на предмет спору), а не Миронівська районна рада Київської області (відповідач), яка є власником майна, яка функції щодо управління майном делегувала Миронівській районній державній адміністрації Київської області (рішення 12 сесії V скликання Миронівської районної ради Київської області від 25.09.07 р. № 117-12-У).

Тобто, як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснив поліпшення орендованого майна без згоди орендодавця –Миронівської районної кіномережі, а звернення до власника майна про надання дозволу на виготовлення проектно-кошторисної документації було передчасним та здісненим в порушення умов договору (п. 5.3 Договору).

Ненадання згоди (дозволу) орендодавця підтверджується листом дирекції Миронівської районної кіномережі від 29.10.08 р. № 39, в якому зазначено, що ремонт проводився без погодження та без відома орендодавця; на час проведення ремонту проектно-кошторисна документація не виготовлялась.

Крім того, в зазначеному листі дирекції Миронівської районної кіномережі зазначено, що проектно-кошторисна документація виготовлена 28.10.08 р., тобто після розірвання Договору (01.09.08 р.).

Статтею 28 Закону України «Про основи містобудування»передбачено, що користувачі об’єктів архітектури зобов’язані отримувати в установленому порядку дозвіл на виконання робіт, пов’язаних з капітальним ремонтом об’єкта архітектури, а також розробляти необхідну проектну документацію, погоджувати її та проводити будівельні роботи в установленому законом порядку.

Щодо дозволу на проведення будівельних робіт, визначеного п. 2 рішення Миронівської районної ради Миронівського району Київської області від 20.02.08 р. № 67, то відповідно до листа головного державного інспектора Інспекції Держархбудконтролю у Київській області, Суб’єкт-підприємницької діяльності Гришко Л.М. (позивач) не отримував дозволу на проведення будівельних робіт по влаштуванню аптечного кіоску.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З метою з’ясування зазначених обставин, ухвалою суду від 15.09.09 р. позивача було зобов’язано надати письмове пояснення щодо отримання дозволу орендодавця на проведення ремонтних робіт у відповідності з п. 5.3 та п. 7.3 Договору.

Станом на 10.11.09 р. вимоги ухвали суду від 15.09.09 р. позивачем не виконані, а також не надані документи, зі змісту яких можливо було б встановити момент та дату замовлення проектно-кошторисної документації.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач здійснив ремонтні роботи без дозволу орендодавця та Інспекції Держархбудконтролю у Київській області, а також за відсутності проектно-кошторисної документації в період здійснення ремонтних робіт.

Щодо посилання позивача на те, що кошти, затрачені на поліпшення приміщення та виготовлення проектно-кошторисної документації є збитками, які підлягають відшкодуванню на підставі ч.2 ст. 216 ЦК України, то суд вважає його таким, що не ґрунтується на вимогах закону, виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 2 ст. 216 ЦК України якщо у зв’язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Договором від 01.09.09 р. договір оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади Миронівського району від 01.01. 08 р. розірвано за взаємною згодою сторін, а не визнано недійсним, як зазначає позивач.

Відповідно до ч.2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як вбачається з документів, наданих позивачем, на початку 2009 року прокуратура в інтересах держави в особі Миронівської районної ради та Дирекції Миронівської районної кіномережі звернулась до суду з позовом до Суб’єкта підприємницької діяльності Гришко Любов Миколаївни про стягнення 8670, 80 грн. заборгованості за користування орендованим майном.

Рішенням господарського суду Київської області від 16.04.09 р. у справі № 10/009-09 позов задоволено повністю; стягнуто з Суб’єкта підприємницької діяльності Гришко Любов Миколаївни 8670, 80 грн. заборгованості та судові витрати; договір оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади Миронівського району від 01.01.08 р. визнано недійсним на майбутнє.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.06.09 р. у справі № 10/009-09 рішення господарського суду Київської області від 16.04.09 р. у справі № 10/009-09 скасовано в частині визнання недійсним на майбутнє договору оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади Миронівського району від 01.01.08 р.

Згідно постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.06.09 р. у справі № 10/009-09, договір оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади Миронівського району від 01.01.08 р. не був нотаріально посвідчений та не проходив державної реєстрації.

Договір оренди, згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

Таким чином, судова колегія дійшла до висновку, що спірний договір не може бути визнаний недійсним. Крім того, спірний договір оренди був розірваний за взаємною домовленістю сторін, а саме згідно договору від 01.09.08 р. про розірвання договору.

Тобто, факт розірвання 01.09.09 р. договору оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади Миронівського району від 01.01. 08 р. також підтверджується постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.06.09 р. по справі № 10/009-09.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 6600 грн. збитків на підставі ч. 2 ст. 216 ЦК задоволенню не підлягає.

Посилання позивача на п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»судом до уваги також не приймається, виходячи з наступного.

Пунктом 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»встановлено, що громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що за станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років, звільняються від сплати державного мита.

Водночас, згідно зі ст. 1 ГПК України право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, мають виключно підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до ст.58 ГК України.

Позивач звертається до господарського суду з позовними вимогами в якості фізичної особи –підприємця, тобто суб’єкта господарювання (Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця –Серія В00 № 868668), користуючись при цьому всіма процесуальними правами, передбаченими ГПК України.

Відповідно до ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»від сплати державного мита звільняються органи місцевого та регіонального самоврядування, місцеві державні адміністрації, органи державного контролю за цінами, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, Міністерство лісового господарства України та їхні органи на місцях, підприємства Укрзалізниці, що здійснюють захист лісонасаджень, органи рибоохорони, Генеральна прокуратура України та її органи тощо.

Як вбачається з норм Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», суб'єкт підприємницької діяльності не входить до переліку юридичних осіб чи фізичних осіб-підприємців, які звільнені від сплати державного мита.

З огляду на викладене, суд не вбачає законних підстав для звільнення позивача від сплати державного мита по даній справі, тому сплата державного мита на підставі ст. 49 ГПК України покладається на позивача.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу позивачем оплачені 18.07.09 р. на підставі квитанції № 302.

Керуючись ст.ст. 11, 216, 759, 778 ЦК України, ст. 58 ГК України, ст.ст. 33, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області –

В И Р І Ш И В:

1.          В позові відмовити повністю.

2.          Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності Гришко Любов Миколаївни (08800, Київська область, Миронівський район, м. Миронівка, вул. Бузницького,13, кв. 14, ідентифікаційний код 2973301547) в доход Державного бюджету України 102 (сто дві) грн. 00 хв. державного мита (Банк: УДК у Київській області, одержувач: ГУ УДК у Київській області, ЗКПО: 24074109, МФО: 821018, № рахунку: 31118095700001, код бюджетної класифікації: 22090200, символ звітності банку: 095).

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Л.В. Сокуренко

Рішення суду підписано 20 листопада 2009 року.

Суддя