Ухвала суду № 85386375, 25.10.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/29643/19

Провадження № 4-с/761/225/2019

У Х В А Л А

Іменем України

25 жовтня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Позднякову В.С.,

за участі представника скаржника: ОСОБА_1,

представника ПАТ «КБ «Надра»: Тєплова Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за скаргою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк "Надра», Державний виконавець Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Ясінська Катерина Михайлівна про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

26 липня 2019 року до суду надійшла зазначена скарга.

В скарзі скаржник просить: визнати неправомірними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві Рудьковської Олени Сергіївни по прийняттю постанови від 17.11.2015 року про скасування процесуального документу у виконавчому провадженні №47646810 та скасувати постанову від 17.11.2015 року про скасування процесуального документу у виконавчому провадженні №47646810; зобов`язати державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві Ясінську Катерину Михайлівну або будь-якого іншого державного виконавця в провадженні якого перебуватиме на примусовому виконанні виконавчий лист від 16.10.2013 року, виданий Шевченківським районним судом м.Києва у справі №2-12919/10 (виконавче провадження №47646810) виконати (реалізувати) постанову від 14.09.2015 року про повернення виконавчого документа стягувачеві шляхом повернення у встановлений законодавством строк Публічному акціонерному товариству «Комерційний банк «Надра» виконавчого листа від 16.10.2013 року, виданого Шевченківським районним судом м.Києва у справі №2-12919/10.

Вимоги скарги обгрунтовані тим, що Відділом державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві здійснюється примусове виконання виконавчого листа від 16.10.2013 року, виданого Шевченківським районним судом м.Києва у справі №2-12919/10 (виконавче провадження №47646810).

Як зазначає заявник, у зв`язку з прийняттям державним виконавцем 04.07.2019 року постанови про арешт коштів боржника, заявниці 12.07.2019 року стало відомо про наявність постанови від 14.09.2015 року про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».

Також в переліку постанов вказаного виконавчого провадження було виявлено постанову від 17.11.2015 року про скасування процесуального документу внаслідок якої було скасовано постанову від 14.09.2015 року.

Заявник вважає, що дії державного виконавця з прийняття такої постанови від 17.11.2015 року та сама постанова не відповідає вимогам діючого законодавства на тій підставі, що державний виконавець не мала законом передбаченого права скасовувати постанову. Так як такі повноваження надані у відповідності до положень статті 83 Закону України «Про виконавче провадження» лише начальнику відділу, а державний виконавець може лише виправляти граматичні чи арифметично помилки.

В судовому засіданні представник скаржника вимоги скарги підтримав та просив задовольнити.

Представник стягувача в судовому засіданні заперечив проти задоволення скарги так як заявник пропустив строк на звернення до суду із скаргою та просив скаргу залишити без розгляду.

Державний виконавець в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлена про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомила, пояснення на вимоги скарги не направила.

А тому на підставі положень ч.2 ст.450 ЦПК України суд продовжив слухання справи у відсутність сторін, які повідомлені належним чином.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення скарги за наступних підстав.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції станом на 17.11.2015 року) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Як вбачається з матеріалів справи, постановою від 26.05.2015 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві Світенко Сергієм Миколайовичем відкрито виконавче провадження №47646810 з примусового виконання виконавчого листа №2-12919/10 виданого 16.10.2013 року Шевченківським районним судом м.Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості в сумі 1 835 943,80 грн.

Постановою від 14.09.2015 року у зв`язку з відсутністю майна на підставі положень п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець повернув виконавчий лист стягувачу.

Потім постановою від 17.11.2015 року державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві Рудьковська Олена Сергіївна у зв`язку з помилкою та на підставі статті 83 Закону України «Про виконавче провадження» скасувала документ «Постанова про повернення виконавчого документа» від 14.09.2015 року.

Постановою від 04.07.2019 року державний виконавець наклав арешт на грошові кошти, що розміщені на рахунках боржника ОСОБА_2 .

На підставі постанови державного виконавця від 16.07.2019 року зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа.

Пункт 2 частини статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» визначає. що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо, у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Законом України «Про виконавче провадження» не надано державному виконавцю право скасовувати власні постанови.

Водночас стаття 83 Закону України «Про виконавче провадження» надає право начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або державний виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

В той же час згідно з положеннями статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

За наявності обставин, передбачених частиною шостою статті 79 цього Закону, виконавче провадження підлягає відновленню у триденний строк з дня надходження до державного виконавця відповідної заяви стягувача.

Відповідно до вимог ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з ч.2 ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Отже, даючи юридичну оцінку зібраним по справі доказам, враховуючи, що в судовому засіданні встановлено, що в порушення вимог діючого законодавства державним виконавцем скасовано постанову «Про скасування процесуального документу» (згідно з діючим законодавством їй не надано право скасовувати власні постанови), а тому суд приходить до висновку що є законом передбачені підстави для задоволення заявлених вимог скарги в частині визнання неправомірними дій державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві Рудьковської Олени Сергіївни по прийняттю постанови від 17.11.2015 року про скасування процесуального документу у виконавчому провадженні №47646810 та скасувати постанову від 17.11.2015 року про скасування процесуального документу у виконавчому провадженні №47646810.

В той же час суд не вбачає підстав для задоволення скарги в частині зобов`язання державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві Ясінську Катерину Михайлівну або будь-якого іншого державного виконавця в провадженні якого перебуватиме на примусовому виконанні виконавчий лист від 16.10.2013 року, виданий Шевченківським районним судом м.Києва у справі №2-12919/10 (виконавче провадження №47646810) виконати (реалізувати) постанову від 14.09.2015 року про повернення виконавчого документа стягувачеві шляхом повернення у встановлений законодавством строк Публічному акціонерному товариству «Комерційний банк «Надра» виконавчого листа від 16.10.2013 року, виданого Шевченківським районним судом м.Києва у справі №2-12919/10, оскільки скасування постанови від 17.11.2015 року, яка прийнята з порушенням Закону України «Про виконавче провадження» є підставою для закінчення виконавчого провадження.

На підставі вищевикладеного та керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 447-451 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк "Надра», Державний виконавець Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Ясінська Катерина Михайлівна про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві Рудьковської Олени Сергіївни по прийняттю постанови від 17.11.2015 року про скасування процесуального документу у виконавчому провадженні №47646810.

Скасувати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві Рудьковської Олени Сергіївни від 17.11.2015 року про скасування процесуального документу у виконавчому провадженні №47646810.

В іншій частині вимоги скарги задоволенню не підлягають.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня виготовлення повного тексту ухвали ухвали безпосередньо до Київського апеляційного суду.

У відповідності до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шевченківський районний суд міста Києва.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст ухвали виготовлено 25 жовтня 2019 року

СУДДЯ: Н.Г.Притула