Ухвала суду № 85383572, 01.11.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/11954/16-ц

Провадження №6/522/1285/19

УХВАЛА

01 листопада 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Донцова Д.Ю.,

за участю секретаря судового засідання – Скибінської Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України,

ВСТАНОВИВ:

15.10.2019 року до Приморського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_1 (керівник ПП «ДТК-БРОК») із заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України, встановлені на підставі ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 06.07.2016 року. Вимоги заяви обґрунтовані тим, що боржником вимоги рішення суду виконано в повному обсязі у зв`язку з чим відсутні підстави для дії встановленого обмеження.

В судове засідання учасники справи не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Частиною 6 ст. 441 ЦПК України, суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов`язкової участі державного (приватного) виконавця.

Суд, з урахуванням процесуальних строків вирішення даного питання, ухвалив слухати справу за відсутності сторін, які повідомлялись належним чином.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши заяву та додані до неї докази, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 06.07.2019 року подання державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області задоволено, встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (керівник ПП «ДТК-БРОК») за межі території України без вилучення паспортного документа до виконання зобов`язань за наказом №5017/3203/2012, виданим Господарським судом Одеської області 25.01.2013 року про стягнення з ПП «ДТК-БРОК» на користь ТОВ «Бадлера логістік» 28014,61 грн. основного зобов`язання, 20% річних в сумі 4071,01 грн., 30% штрафу в сумі 8404,39 грн., пені в сумі 3044,99 грн., судового збору в розмірі 1609,50 грн.

З наявного в матеріалах справи листа від ТОВ «Бадлера –Логістік» вбачається, що 15.10.2019 року ТОВ «Бадлера –Логістік» отримало від ТОВ «ДТК БРОК» повну суму погашення заборгованості на виконання рішення суду від 09.01.2013 року.

Окрім цього, 01.11.2019 року представник ТОВ «Бадлера –Логістік» - Хмарський М.М. надав до суду заяву, в якій пояснив, що ОСОБА_1 повністю виконав всі фінансові зобов`язання перед товариством та просив суд зняти з ОСОБА_1 обмеження у виїзді за кордон.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду і в`їзду в Україну громадян України» підставою для тимчасових обмежень у праві виїзду за межі України є, зокрема, ухилення громадянина від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням до виконання таких зобов`язань.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Як зазначено уст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 9 Основного Закону чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Україною 17.07.1997 року ратифікована Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (Рим,1950), яка набрала чинності для України 11.09.1997 року. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Оцінюючи ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться у заяві ОСОБА_1 , суд бере до уваги положення ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якими кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території; кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.

На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Нормами ч. 5ст. 441 ЦПК України передбачено, що суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що, збереження постійного обмеження у праві виїзду за кордон боржника в даному випадку є непропорційним втручанням у право на його пересування, враховуючи повне виконання ОСОБА_1 вимог виконавчого документу, що є підставою для задоволення заяви.

Керуючись ст. 8, 33 Конституції України, ст.ст.261, 353, ст.441 ЦПК України, ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України», суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про зняття заборони виїзду за кордон – задовольнити.

Скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі території України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вжите на підставі ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 06.07.2019 року у справі №522/11954/16-ц.

Копію цієї ухвали суду направити для виконання до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 26, службове приміщення №107).

Ухвала суду набирає законної сили із моменту підписання її суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 04.11.2019 року.

Суддя Д.Ю. Донцов