Рішення № 85383019, 04.11.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 листопада 2019 року № 640/5169/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомКомунальної аварійно-рятувальної служби "Київська служба порятунку" (04074, м.Київ, вулиця Вишгородська, 21)до третя особаПодільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (04208, м.Київ, проспект Георгія Гонгадзе, 5Б) Товариство з обмеженою відповідальністю "Київ Інвест Груп" (03150, м.Київ, вулиця Велика Васильківська, 72, офіс 147)провизнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася Комунальна аварійно-рятувальна служба «Київська служба порятунку» (далі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Київ Інвест Груп», в якому просить:

- визнати незаконним рішення Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві №58437556/14 від 18 березня 2019 року;

- зобов`язати Подільський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві повернути стягувачу виконавчий лист №826/14707/17, виданий Окружним адміністративним судом міста Києва 18 липня 2018 року в справі №826/14707/17.

Мотивуючи заявлені позовні вимоги представник позивача зазначив, що державний виконавець безпідставно не завершує виконавче провадження на підставі пункту 6 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен повернути стягувачу. На думку позивача, стягувач обрав невірний спосіб захисту та повинен витребовувати майно у того, хто його утримує.

Також, представник позивача стверджував, що оскільки в судовому рішенні зазначено індивідуально визначене майно, задоволення вимог стягувача за рахунок іншого майна боржника є неможливим, а за такої ситуації виконавчий документ має бути повернутий стягувачу.

Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд даної справи за його відсутності на підставі наявних матеріалів справи.

Представник відповідача у призначене судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву на адміністративний позов не надав.

У письмових поясненнях на адміністративний позов представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Інвест Груп» повідомив, що підстави для задоволення адміністративного позову відсутні, оскільки відсутність в натурі у боржника майна та наявність обставин, які ускладнюють виконання рішення суду за своїм змістом не є тотожними поняттями та не звільняють боржника від виконання рішення суду, яке набрало законної сили. При цьому, наявними матеріалами справи підтверджується, що саме Комунальна аварійно-рятувальна служба «Київська служба порятунку» передала на відповідальне зберігання Товариству з обмеженою відповідальність «Авіста Аіста Лігал Консалтинг» ємність для зберігання газу скрапленого-вуглеводневого №1446, раму під ємність, колонку для заправки автомобілів скрапленим газом №492/16, вилучені у Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Інвест Груп».

Частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на клопотання представника позивача, неявку представників відповідача та третьої особи у судове засідання, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

На виконанні Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві перебуває виконавче провадження №58437556 з примусового виконання виконавчого листа №826/10228/17, виданого 27 грудня 2017 року Окружним адміністративним судом міста Києва про зобов`язання Комунальної аварійно-рятувальної служби «Київська служба порятунку» (код ЄДРПОУ 33153784; 04074, м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 21) на безоплатній основі повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Київ Інвест Груп» вилучені 16 серпня 2017 року ємності для зберігання газу скрапленого-вуглеводневого №517, раму під ємність, колонку для заправки автомобілів скрапленим газом №493/16 та газ скраплений вуглеводневий у кількості 2657 л.

21 лютого 2019 року державним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження, пунктом 3 якої зобов`язано боржника виконати рішення протягом 10 робочих днів з дати відкриття виконавчого провадження.

11 березня 2019 року Комунальна аварійно-рятувальна служба «Київська служба порятунку» подала головному державному виконавцю Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві клопотання про повернення виконавчого документа стягувачу без виконання у виконавчому провадженні №58437556 на підставі частини 6 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». Вказане клопотання обґрунтоване тим, що 16 серпня 2017 року на виконання доручення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради від 10 серпня 2017 року №064-8334, Службою було демонтоване майно за вичерпним переліком, про що складено відповідний акт виконання аварійно-рятувальних робіт 2-им аварійно-рятувальним взводом КАРС «Київська служба порятунку». Вказане майно відповідно до укладеного 25 березня 2017 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіста Аіста Лігал Консалтинг» договору №25/03 про надання послуг зберігання, 16 серпня 2017 року передано останньому на зберігання, що підтверджується відповідним актом приймання-передачі від 16 серпня 2017 року.

Також у вказаному клопотанні представник позивача зазначив, що на виконання вимоги державного виконавця, яка зазначена у постанові про відкриття виконавчого провадження від 21 лютого 2019 року №58437556, Службою були направлені листи зберігачам щодо повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Київ Інвест Груп» визначеного виконавчим документом майна, однак зберігачі майна у відповідь на звернення повідомили, що готові виконати умови договору та повернути майна за умови оплати послуг зберігання.

За результатами розгляду клопотання позивача від 11 березня 2019 року Подільський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві листом від 18 березня 2019 року №58437556/14 повідомив, що станом на 18 березня 2019 року відсутні підстави для завершення виконавчого провадження на підставі пункту 6 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Незгода позивача із вказаним рішенням відповідача від 18 березня 2019 року та наявність, на його думку, підстав для завершення виконавчого провадження, зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно статті 10 Закону №1404-VIII заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Вимогами статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2017 року у справі №826/10228/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Інвест Груп» до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунальної аварійно-рятувальної служби «Київська служба порятунку», Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київблагоустрій» про визнання протиправними дій відповідачів 1 та 3 щодо включення до переліку елементів благоустрою, щодо яких мають бути вжиті заходи шляхом демонтажу встановлених з порушенням автомобільних газозаправних пунктів та елементів благоустрою, які викладені в дорученні від 10 серпня 2017 року №064-8334; визнання протиправним та скасування доручення відповідача 1 від 10 серпня 2017 року №064-8334; зобов`язання відповідача 2 на безоплатній основі повернути вилучені 16 серпня 2017 року ємності для зберігання газу скрапленого-вуглеводневого №517, раму під ємність, колонку для заправки автомобілів скрапленим газом №493/16 та газ скраплений вуглеводневий у кількості 2657 літрів та зобов`язати відповідача 3 повернути демонтовані: металеву огорожу, ролет чорний, білий запірний пристрій, металеву круглу трубу, адміністративний позов задоволено частково, зокрема, зобов`язано Комунальну аварійно-рятувальну службу «Київська служба порятунку» (код ЄДРПОУ 33153784; 04074, м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 21) на безоплатній основі повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Київ Інвест Груп» вилучені 16 серпня 2017 року ємності для зберігання газу скрапленого-вуглеводневого №517, раму під ємність, колонку для заправки автомобілів скрапленим газом №493/16 та газ скраплений вуглеводневий у кількості 2657 л.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2018 року рішення суду першої інстанції від 27 грудня 2017 року залишено без змін.

11 липня 2018 року Окружним адміністративним судом міста Києва видано виконавчий лист у справі №826/10228/17, боржником у якому значиться Комунальна аварійно-рятувальна служба «Київська служба порятунку».

Резолютивною частиною судового рішення, яке набрало законної сили 19 червня 2018 року, зобов`язано саме Комунальну аварійно-рятувальну службу «Київська служба порятунку» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Київ Інвест Груп» належне йому майно.

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення визначений статтею 63 Закону №1404-VIII.

Так, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Позивач стверджує, що наявні підстави для повернення виконавчого документа стягувачу без виконання, оскільки майно, вказане у виконавчому документі, у позивача як боржника відсутнє.

Так, пунктом 6 частини 1 статті 37 Закону №1404-VIII визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі.

Відповідно до наявних в матеріалах справи копій договорів про надання послуг зберігання та актів передачі-приймання вбачається, що ємності для зберігання газу скрапленого-вуглеводневого №517, раму під ємність, колонку для заправки автомобілів скрапленим газом №493/16 та газ скраплений вуглеводневий у кількості 2657 л. перебувають на відповідальному зберіганні у Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіста Аіста Лігал Консалтинг» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділвері Трейд», тобто Комунальна аварійно-рятувальна служба «Київська служба порятунку» передала на відповідальне зберігання вилучене у Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Інвест Груп» майно. При цьому, за умовами вказаних договорів, відповідальне зберігання є платним.

Водночас, на думку суду, відсутність в натурі у боржника майна та наявність обставин, які ускладнюють виконання рішення суду за своїм змістом не є тотожними поняттями та не звільняють боржника від виконання рішення суду, яке набрало законної сили.

Як зазначалось вище, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду міста Києва від 19 червня 2018 року, зобов`язано саме Комунальну аварійно-рятувальну службу «Київська служба порятунку» на безоплатній основі повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Київ Інвест Груп» вилучені 16 серпня 2017 року ємності для зберігання газу скрапленого-вуглеводневого №517, раму під ємність, колонку для заправки автомобілів скрапленим газом №493/16 та газ скраплений вуглеводневий у кількості 2657 л.

Задовольняючи вимоги щодо зобов`язання Комунальної аварійно-рятувальної служби «Київська служба порятунку» повернути вилучене у Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Інвест Груп» майно суд виходив з того, що «відповідно до підпункту 13.3.5 пункту 13.3 розділу ХІІІ Правил благоустрою демонтовані малі архітектурні форми та тимчасові споруди видаються власнику або його представнику після оплати ним робіт з демонтажу, перевезення, розвантаження та зберігання малих архітектурних форм та тимчасових споруд, відновленню благоустрою на місці самовільного встановлення малих архітектурних форм та тимчасових споруд згідно з затвердженими тарифами, однак, звертає увагу, що відшкодування витрат, пов`язаних із демонтажем, при повернені демонтованого та вилученого майна є обов`язковим лише у випадку законного демонтажу. У свою чергу встановлена протиправність дій відповідача 1 та оскаржуваного доручення звільняє позивача від обов`язку оплати робіт з демонтажу, перевезення, розвантаження та зберігання малих архітектурних форм та тимчасових споруд, відновленню благоустрою згідно з затвердженими тарифами, та є підставою для зобов`язання відповідачів 2 та 3 повернути вилучене та демонтоване майно на безоплатній основі».

Посилання позивача на листи Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіста Аіста Лігал Консалтінг» №07/03-1 від 07 березня 2019 року та Товариства з обмеженою відповідальністю «Делівері Трейд» №06-3-19/1 від 06 березня 2019 року як на підставу неможливості безоплатного повернення майна, переданого останнім на зберігання, не беруться судом до уваги з огляду на наступне.

Наявними у матеріалах справи копіями договорів про надання послуг зберігання від 25 березня 2017 року №25/03 та договору зберігання скрапленого газу від 31 липня 2017 року №7/17Т-17 підтверджується, що умовами договорів визначено, що вартість послуг по зберіганню сплачується третіми особами на підставі рахунка зберігача.

Водночас, в даному випадку, судовим рішенням, яке набрало законної сили та підлягає обов`язковому виконанню, на позивача як боржника покладено обов`язок безоплатно повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Київ Інвест Груп» вилучене у нього майно, тобто посилання позивача на необхідність сплати останнім послуг за таке вилучене майно не узгоджується з вимогами чинного законодавства, зокрема підпунктом 13.3.5 пункту 13.3 розділу ХІІІ Правил благоустрою, та судовим рішенням, на виконання якого видано виконавчий документ.

Крім того, саме позивач як замовник відповідно до договору про надання послуг зберігання від 25 березня 2017 року №25/03 та договору зберігання скрапленого газу від 31 липня 2017 року №7/17Т-17 передав на зберігання вилучене у Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Інвест Груп» майно та як сторона договору повинен вживати заходів щодо повернення майна від зберігача. При цьому, неможливість врегулювати договірні відносини не повинні мати своїм негативним наслідком невиконання судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Оскільки, з дня набрання судовим рішенням в адміністративній справі №826/10228/17 законної сили на позивача покладено обов`язок щодо повернення на безоплатній основі Товариству з обмеженою відповідальністю «Київ Інвест Груп» вилучені 16 серпня 2017 року ємності для зберігання газу скрапленого-вуглеводневого №517, раму під ємність, колонку для заправки автомобілів скрапленим газом №493/16 та газ скраплений вуглеводневий у кількості 2657 л, суд приходить до висновку, що державним виконавцем правомірно відмовлено у завершенні виконавчого провадження, а відтак підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного у сукупності, суд приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень покладений на нього обов`язок доказування правомірності прийняття оскаржуваного рішення виконав повністю.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представника позивача стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Зважаючи, що суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову, судові витрати відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відшкодуванню на користь позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Комунальної аварійно-рятувальної служби «Київська служба порятунку» відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя А.Б. Федорчук