Рішення № 85382640, 31.10.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31 жовтня 2019 року № 756/17422/17

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльність.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом (з урахуванням заяви про зміну підстав позову від 15.09.2018):

- визнати недійсним втрату чинності статті 37-1 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723, в редакції згідно із Законом від 16.01.2003 №432, щодо перерахунку пенсій державним службовцям, які вийшли на пенсію до набрання чинності Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яка полягає у порушенні (відмові у задоволені) права позивача на перерахунок його пенсії державного службовця, яке з`явилося у позивача на підставі статті 31-1 Закону №3723 та постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 №15;

- на підставі статей 8, 22 частини першої статті 58 Конституції України, статті 50 Закону №889, статті 37, 37-1 Закону №3723, постанови Кабінету Міністрів України №15 зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.08.2017 перерахунок призначеної позивачу пенсії державного службовця відповідно до довідки Апарату Верховної Ради України про заробітну плату головного наукового консультанта головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, що надається для перерахунку пенсій державному службовцю за формою, затвердженою постановою Правління Пенсійного Фонду України від 04.09.2013 № 15-1, до складу якої підлягають включенню усі види оплати, з яких здійснюються відрахування на пенсійне страхування;

- стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві 640,00 грн. судових витрат зі сплати судового збору.

Ухвалами суду: від 23.03.2018 - відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов; від 15.06.2018 - призначено судове засідання для розгляду клопотання позивача про витребування доказів; від 15.06.2018 - замінено відповідача Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 40376133), на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач має право на перерахунок пенсії державного службовця, відповідно до статті 37-1 Закону України "Про державну службу" проте відповідачем протиправно не здійснено перерахунок пенсії та не враховано, що позивачу пенсія призначена в березні 1997 року, відповідно його право на перерахунок пенсії в зв`язку зі змінами в законодавстві не може бути звужено.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки на час звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про перерахунок Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII не передбачено умов та порядку перерахунку пенсії.

Дослідивши письмові докази, судом встановлено.

Як убачається з матеріалів судової справи, ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) звернувся до Пенсійного фонду України з заявою від 03.08.2017 про здійснення перерахунку пенсії.

Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 29.08.2017 №1364/12-1083 повідомило позивача, про відсутність підстав для перерахунку пенсії державного службовця у зв`язку з скасуванням нормативно-правових актів, якими визначалися підстави та механізм проведення перерахунку пенсій призначених відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ.

Відповідно до листа Апарату Верховної Ради України від 23.10.2018 №15/14(221286) заробітна плата державних службовців з травня 2016 року складається з: посадового окладу; надбавки за вислугу років; надбавки за ранг державного службовця; виплати за додаткове навантаження у зв`язку з виконанням обов`язків тимчасово відсутнього державного службовця у розмірі 50 відсотків посадового окладу; виплати за додаткове навантаження у зв`язку з виконанням обов`язків за вакантною посадою державної служби за рахунок економії фонду посадового окладу за відповідною посадою; премії (у разі встановлення).

Посадовий оклад головного наукового консультанта Головного науково-експертного управління у 2017 році склав 7670,00 грн.; надбавка за виконання особливо важливої роботи станом на 01.12.2017 встановлена у розмірі 60% посадового окладу; надбавка за вислугу років встановлюється відповідно до статті 52 Закону України "Про державну службу", але не більше 50%; надбавка за ранг встановлюється кожному працівнику відповідно до Порядку присвоєння рангів державного службовця; виплата за додаткове навантаження у зв`язку з виконанням обов`язку тимчасово відсутнього державного службовця встановлюється за поданням безпосереднього керівника; виплата за додаткове навантаження у зв`язку з виконанням обов`язків за вакантною посадою державної служби встановлюється керівником державної служби за поданням безпосереднього керівника державним службовцям, між якими здійснено розподіл обов`язків за вакантною посадою пропорційно додатковому навантаженню; розмір премії встановлюється виключно Керівником Апарату шляхом видання відповідного розпорядження на підставі подань керівників структурних підрозділів.

Зі змісту позову вбачається, що позивачу призначено пенсію на підставі статті 37 Закону України "Про державну службу". Наведена обставина відповідачем не заперечувалась.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо неперерахування пенсії, позивач звернулась до суду з позовом.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ.

Згідно зі статтею 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ, відповідно до якої позивачу призначено пенсію в січні 2011 року, на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

Відповідно до частини другої статті 37-1 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ у редакції, чинній станом на час призначення позивачу пенсії, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв`язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VIII (набрав чинності 01.01.2015) зокрема, статтю 37-1 Закону №3723-ХІІ викладено у новій редакції, згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту, прийняття відповідного закону було обумовлено необхідністю реалізації заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів та приведення до фінансових можливостей дії положень окремих законів України, створення умов для стабілізації фінансового стану держави та удосконалення окремих положень соціальної політики.

Пунктами 4, 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 №865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" (втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622) визначались підстави, порядок перерахунку пенсій державним службовцям у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.

Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 №865 визначалось, що в разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" від 16.01.2003 №432-IV заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу", визначається в такому порядку: пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок (пункт 4); перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики (пункт 5).

У зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 09.12.2015 №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (застосовується з 01.12.2015) пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України №865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" виключений, пункт 5 викладено в новій редакції: "Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики".

З 01.05.2016 набув чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII, внаслідок чого втратили чинність положення Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ, якими було врегульовано пенсійне забезпечення державних службовців.

Згідно зі статтею 90 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Отже, з 01.05.2016 Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII по іншому урегульовані правовідносини, пов`язані із пенсійним забезпеченням державних службовців. В свою чергу, положення Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (зі змінами) не містять такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям.

Враховуючи приписи статті 90 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII, положення Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", суд погоджується з доводами відповідача про відсутність підстав для перерахунку пенсії державним службовцям у зв`язку з підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців з 01.05.2016 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 №292 "Деякі питання оплати праці державних службовців" та постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 №15 "Питання оплати праці працівників державних органів", оскільки ними були визначені розміри посадових окладів на виконання вимог Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII.

У позовній заяві позивач зазначає, що наведене правове регулювання та відмова в перерахунку пенсії не відповідає вимогам статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, а тому оскільки пенсія позивачу призначено в січні 2011, то відповідно до спірних правовідносин має бути застосовано положення Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ.

Відповідно до частини третьої статті 46 Основного Закону України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2018 рік" від 07.12.2017 №2246-VIII у 2018 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць встановлювався: з 01.01.2018 - 1700,00 грн., з 01.07.2018 - 1777,00 грн., з 01.12.2018 - 1853,00 грн., для осіб, які втратили працездатність: з 01.01.2018 - 1373,00 грн., з 01.07.2018 - 1435,00 грн., з 01.12.2018 - 1497,00 грн.

Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет" від 23.11.2018 №2629-VIII у 2018 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць встановлювався: з 01.01. 2019 - 1853,00 грн., з 01.07.2109 - 1936,00 грн., з 01.12.2019 - 2027,00 грн., для осіб, які втратили працездатність: з 01.01.2019 - 1497,00 грн., з 01.07.2019 - 1564,00 грн., з 01.12.2019- 1638,00 грн.

Як убачається зі змісту позовної заяви, позивач не зазначає, що внаслідок відмови в перерахунку пенсії її пенсія становила менше прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць. На думку суду, відмова здійснити перерахунок пенсії не призвела до звуження права позивача на гарантоване Конституції України право отримувати пенсію в розмірі не нижче від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

У рішенні Конституційного Суду України від 26.12.2011 №20-рп/2011 зазначено, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Водночас зміст основного права не може бути порушений, що є загальновизнаним правилом, на що вказав Конституційний Суд України у Рішенні від 22.09.2005 №5-рп/2005 у справі про постійне користування земельними ділянками. Неприпустимим також є встановлення такого правового регулювання, відповідно до якого розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від рівня, визначеного в частині третій статті 46 Конституції України, і не дозволить забезпечувати належні умови життя особи в суспільстві та зберігати її людську гідність, що суперечитиме статті 21 Конституції України.

Отже, скасування перерахунку пенсії державним службовцям, є компетенцією держави та не суперечить статті 22 Конституції України.

В ухвалі про визнання неприйнятною та явно необґрунтованою заяву року у справі за заявою Валентини Ніканорівни Великоди проти України від 03.06.2014 №43331/12 Європейський суд з прав людини, розглянувши скаргу, зокрема, за статтею 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на припинення виплати заявниці державними органами пенсії у розмірах, встановлених рішенням національного суду від 19.01.2010 після внесення у 2011 році змін до законодавчих актів, вказав на відсутність втручання у право заявниці на мирне володіння майном внаслідок внесення змін до законодавства щодо зменшення розміру соціальних виплат. У цьому рішенні Суд вказав на відсутність підстав для висновку, що, передавши Кабінету Міністрів України право на встановлення розміру соціальних пільг, Парламент України діяв на порушення якихось положень Конвенції, та зазначив, що зменшення пенсії заявниці очевидно було обумовлено міркуваннями економічної політики та фінансових труднощів, з якими зіткнулася держава.

З урахуванням наведеного, помилковими є твердження позивач про застосовність до спірних статті 58 Основного Закону України, за якою закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. В спірних відносинах до позивача застосовувались нормативно-правові акти, які набрали чинності після призначення позивачу пенсії. Як уже зазначалось, встановлення певних соціальних стандартів щодо підвищення розміру пенсії після її призначення є компетенцією держави.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом взято до уваги правові позиції Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладені в постановах від 15.08.2018 справа №280/515/17, від 14.08.2018 справа №555/2139/16-а, від 15.08.2018 справа №766/903/17, від 10.04.2019 справа №569/10614/16-а, від 17.04.2019 справа №524/9411/17, 23.10.2019 справа №465/4322/17, 28.10.2019 справа №615/124/17. Слід зауважити, що практика вищих судів з цього питання є незмінною, наприклад, постанова Верховного Суду України від 12.07.2016 у справі №21-1726а16.

З огляду на проаналізоване судом правове регулювання перерахунку пенсії державним службовцям у зв`язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, судову практику Верховного Суду та встановлені обставини, суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог, тому в задоволенні позову слід відмовити.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 640,00 грн. (квитанція від 26.12.2017 №0.0.926729451.1).

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, відповідачем не надано доказів понесення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати присудженню не підлягають.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.А. Донець