Ухвала суду № 85380829, 04.11.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

У Х В А Л А

"04" листопада 2019 р.

м. Київ

справа № 755/16657/19

провадження № 2/755/6378/19

суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., розглянувши заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову та витребування доказів по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чижиков Олександр Олександрович, про визнання недійсним договору, зобов`язання вчинити дії, -

УСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду м. Києва звернулась позивач з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 , про визнання недійсним договору, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 04 листопада 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 , про визнання недійсним договору, зобов`язання вчинити дії, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Разом із позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд: накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 ; заборонити будь-якім третім особа, у будь-який спосіб вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири АДРЕСА_1 .

Заяву мотивовано тим, що позивачем оспорено договір відчуження квартири АДРЕСА_1 , що належала їй на праві власності, та з огляду на наявність перешкод у позивача на здійснення права власності спірним нерухомим майном, позивач вважає, що позов має бути забезпечений у заявлений ним спосіб задля недопущення реалізації відповідачами спірного майна.

Крім того, позивачем до суду подано клопотання про витребування доказів, а саме про витребування у третьої особи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чижикова О.О. матеріалів нотаріальної справи та договору купівлі-продажу від 07.08.2018 року щодо відчуження квартири АДРЕСА_1 , оскільки вказаний договір є предметом оспорення у розрізі даного спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускаються як до пред`явлення позову, так і на будь-який стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 р. (п.4), розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Вимоги щодо форми та змісту заяви про забезпечення позову наведено у статті 151 ЦПК України.

Відповідно до положення ч. 9 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Разом з тим, перевіривши виконання заявником вимог статті 151 ЦПК України під час звернення з даною заявою до суду, встановлено відсутність пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, яке підлягає застосуванню задля забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, тому суд позбавлено права на задоволення заяви позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на вищезазначене нерухоме майно.

Разом з тим, статтею 124 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень, який із огляду на положення статті 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Позов забезпечується шляхом, зокрема, забороною вчиняти певні дії. (п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України)

Судова палата у цивільних справах ВСУ в Постанові від 25.05.2016 р., винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (справа №6-605цс16), зазначила, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною Постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Верховний суд України в п. 4 згаданої вище Постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 р. № 9 зазначає, що суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову,

з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність позовним вимогам виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою.

Таким чином, ураховуючи намір відповідача ОСОБА_2 на здійснення права власності відносно спірного нерухомого майна, що підлягає оскарженню у даному провадженні, суд вважає правомірним забезпечити позов шляхом задоволення заявлених позивачем заборон на вчинення дій, пов`язаних із здійсненням права власності на квартиру АДРЕСА_1 , задля забезпечення розгляду цивільної справи, ухвалення рішення суду та подальшого його виконання.

Відповідно до ч. 1, 3 статті 84 Цивільного кодексу України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. (ч. 6 ст. 84 ЦПК України)

Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як роз`яснено у п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ в суді першої інстанції» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Виходячи з предмету спору та суб`єктного складу сторін, суд приходить до висновку, що заява позивача ОСОБА_1 про витребування доказів підлягає до задоволення, оскільки запитувана інформація стосується об`єкта предмета спору, обсяг та джерело походження якого має бути встановлено судом під час судового розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 81, 84, 149-153, 258-261 ЦПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

Заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову та витребування доказів по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чижиков Олександр Олександрович, про визнання недійсним договору, зобов`язання вчинити дії,- задовольнити частково.

Заборонити державним реєстраторам та будь-якім третім особам, у тому числі ОСОБА_2 , вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири АДРЕСА_1 .

Заяву в частині забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 - повернути заявнику.

Зобов`язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чижикова Олександра Олександровича, (03039, м. Київ, вул. Грінченка, б. 4, прим. 3) надати суду у строк до 02 грудня 2019 року належним чином завірену копію матеріалів нотаріальної справи щодо посвідчення оскаржуваного Договору купівлі-продажу серія та номер; 37142 від 07.08.2018 року квартири АДРЕСА_1 .

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасники розгляду мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії даної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 04 листопада 2019 року.

Суддя: В.І. Галаган